Рішення № 18974746, 18.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 9/28218.10.11 За позовомПублічного акціонерного товариства «Українська автомобільна корпорація»

ДоФізичної особи-підприємця ОСОБА_1

Простягнення боргу 4150, 00 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники :

від позивачаОСОБА_2 (дов. б/н від 30.06.2011р.)

від відповідачане зявився

В судовому засіданні 18.10.2011р. відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Українська автомобільна корпорація»(далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач) про стягнення 4150,00 грн. заборгованості за переданий товар, а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем усної домовленості про купівля-продаж товару, у звязку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем. Позовні вимоги вмотивовані положеннями ст. ст. 16, 509, 526, 610, 612, 625 ЦК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.08.2011 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №9/282, розгляд справи призначено на 18.10.2011 року.

В судове засідання 18.10.2011 року відповідача не зявився, вимоги ухвали Господарського суду від 26.08.2011 року не виконав.

Конверт з ухвалою суду від 26.08.2011 року направлений відповідачу за адресою зазначеною у позовній заяві: АДРЕСА_1 повернуто до суду поштою з приміткою: «за закінченням терміну зберігання».

Як вбачається з витягу з ЄДРПОУ на відповідача, поданому в судовому засіданні, станом на 07.10.2011 року адресою місцезнаходження відповідача є: АДРЕСА_1, тобто тією самою, куди направлялась ухвала суду.

Згідно п. 15 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007р." у разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно із законом і дана особа своєчасно не повідомила про це господарський суд, інших учасників процесу, то всі наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

При цьому суд зазначає, що Вищий господарський суд України у п. 11 інформаційного листа від 15.03.2007 р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" на запитання чи повинен господарський суд з'ясовувати фактичне місцезнаходження сторін у справі з метою повідомлення їх про час і місце судового засідання, зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений належним чином про дату та час розгляду справи №9/282.

Представник позивача в судовому засіданні надав додаткові матеріали по справі, витребувані судом, а також оригінали документів для огляду в судовому засіданні, надано усні та письмові пояснення по справі, обґрунтований розрахунок позовних вимог, підтримано позовні вимоги в повному обсязі.

Враховуючи те, що незявлення представника Відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

10 березня 2010 року та 13 квітня 2010 року Публічне акціонерне товариство «Українська автомобільна корпорація»(далі по тексту Позивач; Постачальник) передало, а Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту Відповідач; Покупець) прийняв від постачальника товар,що підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін видатковими накладними №РН-0000300 від 10.03.2010р. на суму 2315, 00 грн., №РН-0000490 від 13.04.2010р. на суму 3800, 00 грн. на загальну суму 6115,00 грн. (належним чином засвідчені копії яких додано позивачем до матеріалів справи).

Позивач зазначає, що відповідач, кошти за поставлений товар оплатив частково, внаслідок чого у відповідача, утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 4150,00 грн.

Судом встановлено, що в порядку досудового врегулювання спору позивач 15.02.2011р. направив відповідачу претензію №98 з вимогою погашення заборгованості (на підтвердження направлення відповідачу претензії позивачем додано копію поштового чеку №2813 від 17.03.2011р. та копію опису вкладення у цінний лист б/н від 17.03.2011р.). Позивач зазначає, що відповідач заборгованість не оплатив, претензія залишена відповідачем без відповіді.

Також на підтвердження наявності заборгованості відповідача перед позивачем додано Акт звірки взаєморозрахунків між сторонами станом на 22.02.2011 року, підписаний та скріплений представниками сторін, у відповідності до якого станом на 22.02.2011 року заборгованість відповідача перед позивачем складає 4150, 00 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до положень статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчиняться усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України визначає, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що позивач внаслідок несплати відповідач суми переданого йому товару, в порядку досудового врегулювання спору надсилав останньому претензію з вимогою оплатити борг в розмірі 4150,00 грн. на яку відповідач не відреагував та борг не погасив.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Позивач стверджує, що станом на момент розгляду справи заборгованість відповідача з оплати товару на користь позивача не проведена та становить 4150, 00 грн., що також підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків від 22.02.2011р., підписаним представниками сторін та скріпленим печатками підприємств (копія міститься в матеріалах справи).

Зважаючи на викладене, враховуючи відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, а також те, що будь-яких доказів оплати за переданий відповідачу за видатковими накладними товар, станом на жовтень місяць 2011 року, відповідачем до суду не представлено, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суму основної заборгованості підлягають задоволенню в розмірі 4150, 00 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин суд приходить до висновку, що вимоги позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Українська автомобільна корпорація»підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладається на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст.4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; і.н. НОМЕР_1) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Публічного акціонерного товариства «Українська автомобільна корпорація»(01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, 15/2; код ЄДРПОУ 03121566) 4150 (чотири тисячі сто пятдесят) грн. 00 коп. основної заборгованості, витрати по сплаті державного мита в сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяГ.П. Бондаренко

Дата підписання рішення 24.10.2011р.