Рішення № 18974643, 27.10.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

27 жовтня 2011 р.

Справа 6/110/2011/5003

за позовом:Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" м. Вінниця, вул. 600-річчя, 13

до:Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці м. Вінниця, вул. Червоноармійська, 87

про стягнення 21 086,94 грн.

Головуючий суддя Говор Н.Д.

Cекретар судового засідання Мовчан Г.М.

Представники

позивача : ОСОБА_1 - представник за довіреністю № 02/1380 від 26.11.2008р.

відповідача : ОСОБА_2 - представник за довіреністю № 55 від 11.01.2010р.

ВСТАНОВИВ :

До господарського суду Вінницької області 19.08.2011 року надійшла позовна заява Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниця про стягнення 21086,94 грн. , з яких 17951,80 грн. заборгованості за надані послуги з теплопостачання, 669,07 грн. 3% річних, 2466,07 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою від 19.08.2011 року порушено провадження у справі № 6/110/2011/5003 та її розгляд призначено на 08.09.2011 року.

В зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання 08.09.2011 року та неподанням витребуваних доказів, ухвалою від 08.09.2011 року розгляд справи відкладено на 04.10.2011 року.

В судовому засіданні 04.10.2011 року за клопотанням відповідача оголошено перерву до 19 жовтня 2011 року для надання відповідачу можливості здійснити погашення боргу.

Представники сторін в судовому засіданні 19.10.2011 року подали клопотання про продовження терміну вирішення спору на 15 днів відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України.

За клопотанням представників сторін в судовому засіданні 19.10.2011 року оголошено перерву до 27 жовтня 2011 року.

Відповідач у відзиві на позов та в судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на те, що Квартирно-експлуатаційна частина як платник за договором про послуги з теплопостачання, є бюджетною установою Міністерства оборони України, та фінансується з державного бюджету. Сума боргу за послуги з теплопостачання буде сплачена добровільно за умови надходження коштів з державного бюджету.

За відсутності поданого представниками сторін клопотання справа розглядається без фіксації судового процесу технічними засобами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

01.10.2009 року між Будинкоуправлінням № 1 Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці (Споживач) та Комунальним підприємством Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" (Постачальник) було укладено договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №616. За вказаним договором позивач як Постачальник узяв на себе зобов'язання постачати та продавати відповідачу як Споживачу теплову енергію в гарячій воді в приміщення по вул. Червоноармійській, 24. Споживач узяв на себе зобов'язання отримувати та оплачувати послуги з теплопостачання за встановленими тарифами у встановлені терміни.

01 січня 2010 року між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Вінниці (Споживач) та Комунальним підприємством Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" (Постачальник) було укладено договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді за №616.

Згідно п.1.1 Договору Постачальник бере на себе зобов'язання постачати Споживачу теплову енергію в гарячій воді в договірних обсягах, а Платник зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію Споживачем за встановленими тарифами (цінами) в терміни передбачені Договором.

Відповідно до умов Договору Споживач зобовязується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і терміни, які передбачені Договором.

В свою чергу Постачальник зобов'язується забезпечувати безперервне постачання теплової енергії Споживачу, за винятком нормативно встановлених перерв, в обсягах згідно з додатком №1 (п.4.2.1 Договору).

Розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. (п. 6.1 Договору).

Відповідно до п. 6.3 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Споживач, не пізніше 25-го числа розрахункового місяця вносить плату за приєднане теплове навантаження, визначене в Додатку № 1 до Договору, та сплачує Постачальнику 70% вартості від зазначеного в договорі обсягу теплової енергії, передбаченого на розрахунковий період (п. 6.4 Договору). Остаточні розрахунки за спожиту теплову енергію Споживач проводить до 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

По закінченню розрахункового періоду, не пізніше 8-го числа місяця, наступного за розрахунковим, Споживач повинен отримати загальний рахунок на оплату теплової енергії, спожитої у розрахунковому місяці та акт здачі-прийняття виконаних робіт в двох примірниках, підписати, пред'явити їх для підпису Платнику після чого один примірник акту повернути Постачальнику у 5-ти денний термін, не отримання Споживачем рахунку не звільняє Платника від обов'язку сплатити за спожиту теплову енергію (п. 6.5 Договору).

У разі непідписання акту здачі-прийняття виконаних робіт Споживачем без надання Постачальнику викладених в письмовій формі обґрунтованих заперечень по акту чи неповернення Споживачем підписаного акту здачі-прийняття виконаних робіт у 5-ти денний термін, акт вважається визнаним Споживачем та є доказом кількості спожитої Споживачем у розрахунковому місяці теплової енергії належної якості (п. 6.6 Договору).

Відповідно до п. 6.4. Договору остаточні розрахунки за спожиту теплову енергію повинні бути проведені Платником до 25 числа місяця, наступного розрахунковим.

До вказаного Договору сторонами також було підписано додаток № 1 (Обсяги постачання теплової енергії Споживачу), додаток № 4 (Тарифи на теплову енергію).

Позивач взяті на себе зобов'язання за договором на постачання та споживання теплової енергії виконував належним чином та за період з жовтня 2009 року по липень 2011 року надав Споживачу послуги по наданню теплової енергії на загальну суму 198723,71 грн., в тому рахунку 63422,20 грн. - приєднане теплове навантаження.

В підтвердження наведеного позивач надав суду акти здачі-приймання виконаних робіт надання послуг, рахунки за спожиту теплову енергію, виписку з журналу нарахувань і оплати тощо.

За поставлену теплову енергію відповідач провів розрахунок частково на суму 180771,91 грн.

Внаслідок порушення умов розрахунків за укладеним договором станом на момент звернення позивача до суду заборгованість відповідача перед КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго" склала 17951,80 грн.

Несплата відповідачем боргу в строки обумовлені договорами спонукала позивача звернутись до суду з відповідним позовом про стягнення боргу за послуги з теплопостачання.

Враховуючи викладене суд зазначає наступне.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

З моменту укладення договорів за №616 від 01.10.2009 року та 01.01.2010 року між сторонами виникли зобов'язання які регулюються параграфом 3 глави 54 Цивільного кодексу України "Поставка".

Згідно ч.ч.1, 2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.692 ЦК України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст.631 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Враховуючи викладене суд задовольняє вимоги позивача щодо стягнення основного боргу у розмірі 17951,80 грн., як обґрунтовані та правомірні.

Також судом розглянуто вимоги позивача про стягнення 2466,07 грн. інфляційних втрат за період з грудня 2009 року по червень 2011 року, та про стягнення 669,07 грн. 3 % річних за період з 01.12.2009 року по 01.08.2011 року.

За результатами розгляду цих вимог, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. При перевірці правильності нарахування позивачем 3 % річних та інфляційних втрат судом не виявлено помилок.

Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення інфляційних втрат за період з грудня 2009 року по червень 2011 року в сумі 2466,07 грн. та 3 % річних за період з 01.12.2009 року по 01.08.2011 року в сумі 669,07 грн. є правомірними, оскільки відповідають умовам чинного законодавства.

З врахуванням наведеного, вимоги про стягнення 2466,07 грн. інфляційних втрат та 669,07 грн. 3% річних підлягають задоволенню.

Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України

27.10.2011 року у справі оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 49, 82, 83, 84, 85, 87, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці, вул. Червоноармійська, 87, м. Вінниця, 21007 (код ЄДРПОУ - 08320218) на користь Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго", вул. 600-річчя, 13, м. Вінниця, 21100(код ЄДРПОУ - 33126849) 17951 грн. 80 коп. боргу за послуги з теплопостачання, 2466 грн. 07 коп. - інфляційних втрат, 669 грн. 07 коп. - 3 % річних, 210 грн. 87 коп. - відшкодування витрат повязаних зі сплатою державного мита та 236 грн. 00 коп. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

3. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

Суддя Говор Н.Д.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 01 листопада 2011 р.

віддрук.3 прим.:

1 - до справи

2 - позивачу Вінниця, вул. 600-річчя, 13

3 - відповідачу м. Вінниця, вул. Червоноармійська, 87