Рішення № 18966643, 19.10.2011, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22ц-5297\2011 Головуючий у 1 інстанції: Рибалко Н.І.

Доповідач: Дашковська А.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2011 р.м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого:Крилової О.В.,

суддів:Дашковської А.В.,

Дзярука М.П.,

при секретарі:Семенчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 22 червня 2011 року по справі за позовом Комунального закладу «Хортицький національний навчально-реабілітаційний багатопрофільний центр» Запорізької обласної ради до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа на стороні позивача - Запорізька обласна рада, про усунення перешкод в здійсненні прав власника та примусове виселення з протиправно зайнятого гаражу,

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2008 року позивач звернувся до суду з позовом, який уточнив в процесі судового розгляду, до ОСОБА_2, ОСОБА_4, зазначивши в обгрунтування позову, що комунальний заклад «Хортицький національний навчально - реабілітаційний багатопрофільний центр»Запорізької обласної ради (далі Центр), відповідно до його Статуту, є юридичною особою, володіє майном, яке є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ і міст Запорізької області і закріплене уповноваженим органом за Центром на праві оперативного управління.

Відповідно до Статуту, Заклад є підзвітним, підконтрольним та підпорядкованим Запорізькій обласній раді та, за галузе вою спрямованістю, підвідомчим управлінню освіти і науки Запорізької обласної державної адміністрації.

Здійснюючи право оперативного управління, Центр користується та розпоряджається майном, з обмеженнями правомочності розпорядження щодо основних фондів відповідно до чинного законодавства України та його Статуту.

Матеріа льно-технічна база Центру включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло, інші матеріальні цінності, вартість яких відображено у балансі закладу.

Право оперативного управління Центру гаражем під тверджується витягом зі Статуту, свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, довідкою Запорізького обласного статистичного управління про включення Центру до єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, свідоцтвом про право власності на нерухоме майно територіальних громад сіл, се лищ, міст Запорізької області, витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, зведеним актом вартості будівель та споруд, інвентарними картками обліку основних засобів в бюджетних установах за період з 1963 року по 2004 рік, експлікацією внутрішніх площ до плану будови під літерою «У», схемою цього приміщення та витягом з загального плану території Хортицького центру, на якому вказане приміщення позначене літерою «У», довідкою Запорізької обласної ради про перебування на балансі Закладу спірного гаражу, закріпленого за ним на праві оперативного управління.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 самоуправно зайняли належний позивачу на праві оперативного управління гараж під літерою «У»та тривалий час безкоштовно ним користуються.

На неодноразові вимоги Центру щодо звільнення гаражу під літерою «У»ОСОБА_2 та ОСОБА_4 не реагували. Зайняте відповідачами приміщення потрібно Центру для здійснення господарської діяльності, але відповідачі поставили на ворота гаражу свої запори та не впускають в нього представників Центру.

Позивач просив суд усунути перешкоди у користуванні гаражем під літерою «У», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, шляхом примусового звільнення гаражу та стягнути судові витрати.

Заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 22 червня 2011 року позовні вимоги комунального закладу «Хортицький національний навчально-реабілітаційний багатопрофільний центр»Запорізької обласної ради до ОСОБА_2, ОСОБА_4, третя особа - Запорізька обласна рада, про усунення перешкод у користуванні закріпленим за ним на праві оперативного управління майном - приміщенням гаражу під літерою „У", що знаходиться за адре сою: АДРЕСА_1, задоволено.

Зобов'язано ОСОБА_2, ОСОБА_4 звільнити приміщення гаражу під літерою „У", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_4, що мешкають за адресою: АДРЕСА_2, на користь комунального закладу «Хортицький національний навчально-реабілітаційний багатопрофільний центр»Запорізької обла сної ради, що знаходиться за адресою: 69017, м. Запоріжжя, Наукове містечко (о. Хортиця), буд. 59 (п/р 35416001000940, ГУДКУ в Запорізькій області, МФО 813015, ЄДРПОУ 22133718) судові витрати у розмірі 1494,50 (одна тисяча чотириста дев'яносто чотири грн.. 50 коп.) грн..

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неповним зясуванням обставин, які мають значення для справи, просить скасувати рішення та ухвалити нове рішення.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Статтею 303 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Згідно зі ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Як визначено у ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Частиною 2 статті 327 ЦК України передбачено, що управління майном, яке є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Відповідно до розділу XI Конституції України та ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Запорізька обласна рада є уповноваженим органом по управлінню об'єктами права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області, перелік яких щорічно уточнюється у відповідних рішеннях Запорізької обласної ради.

За змістом частини 8 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Звертаючись до суду у січні 2011 року з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_4, позивач обгрунтовував свої вимоги тим, що відповідачі без достатніх правових підстав користуються належним йому гаражем, перешкоджають йому користуватися зазначеним майном, право власності на яке від нього нікому не перейшло.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що Комунальний заклад "Хортицький національний навчально-реабілітаційний багатопрофільний центр" Запорізької обласної ради, відповідно до його Статуту, є підзвітним, підконтрольним та підпорядкованим Запорізькій обласній раді та, за галузевою спрямованістю, підвідомчим управлінню освіти і науки Запорізької обласної державної адміністрації (т.1 а.с.104-128).

Відповідно до п.п. 94, 95 Статуту Центру (друга редакція зареєстрована рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 25.10.2001 року №413/8), матеріально- технічна база закладу включає основні фонди та оборотні кошти, а також інші матеріальні цінності, вартість яких відображається у балансі закладу. Майно закладу є спільною власністю територіальної громади сіл, селищ, міст Запорізької області і закріплюється за ним на праві оперативного управління.

Згідно з п.102 Статуту Центру заклад має право надавати в оренду, з дозволу Органу управління майном, нерухоме майно, яке входить до складу його основних фондів.

Судом також встановлено, що господарські споруди, в тому числі гараж, літера «У», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, на праві спільної комунальної власності належать територіальній громаді сіл, селищ, міст Запорізької області та входить до складу основних фондів Центру (т.1 а.с.9,10, 124).

Право оперативного управління спірним гаражем під літерою "У" Центру підтверджується також: свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, довідкою Запорізького обласного управління статистики про включення Центру до єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, зведеним актом вартості будівель та споруд, інвентарними картками обліку основних засобів в бюджетних установах за період з 1963 року по 2004 рік, експлікацією внутрішніх площ до плану будови під літерою "У", схемою цього приміщення та витягом з загального плану території Центру, на якому вказане приміщення позначене літерою "У", довідкою Запорізької обласної ради про перебування на балансі Закладу спірного гаражу, закріпленого за ним на праві оперативного управління (а.с.715).

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачами, відповідачі тривалий час, а саме з 1994 року, безкоштовно користуються гаражем під літерою "У", належним Центру на праві оперативного управління.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказів правомірності користування гаражем відповідачі не надали, а користуючись вказаним гаражем всупереч волі позивача, перешкоджають здійсненню прав власника в повному їх обсязі.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач ОСОБА_4 набула право користування спірним гаражем як спадкоємець її батька - ОСОБА_5, померлого в 1994 році, колегія суддів вважає неприйнятними з наступних підстав.

Зі змісту спільного рішення адміністрації Центру, профспілкової організації та батьківського комітету від 23 березня 1991 року вбачається, що ОСОБА_5 отримав гараж в оренду, без права придбання в приватну власність, як пенсіонер, який тривалий час пропрацював в закладі ( т1, а.с.72).

ОСОБА_4, яка є дочкою ОСОБА_5 та матерю відповідача ОСОБА_3, є громадянкою України, зареєстрована в м. АДРЕСА_1.(т.1, а.с.70,71).

Відповідно до ст.759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний час.

Згідно з ч.1 ст.781, договір найму припиняється у разі смерті фізичної особи наймача, якщо інше не встановлено договором або законом.

Доказів на підтвердження факту укладення договору оренди між Центром та ОСОБА_2, ОСОБА_4 відповідачами по справі не надано.

Таким чином, при розгляді справи апеляційним судом встановлено, що рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог щодо усунення перешкод в здійсненні прав власника та примусове звільнення приміщення гаражу ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують його висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

За матеріалами справи документально підтвердженими є судовий збір в сумі 17 гривень та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в сумі 8 гривень 50 копійок.

Згідно з п.4 ч.2 ст.79 ЦПК України, до витрат, повязаних з розглядом судової справи, належать витрати, повязані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз.

За змістом ч.1 ст.86 ЦПК України, до витрат, повязаних із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз відносяться витрати, повязані з переїздом до іншого населеного пункту свідків, спеціалістів, перекладачів, найманням ними житла, а також проведенням судових експертиз.

Враховуючи викладене, висновок суду про задоволення позову в частині солідарного стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_4 витрат, повязаних із залученням перекладача, а саме, повязаних з перекладом документів на грецьку мову та з нотаріальним посвідченням його правильності в сумі 1470 гривень є помилковим, рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення в цій частині про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 86,88, 303, 309, 313,314,316,317 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Заочне рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 22 червня 2011 року по цій справі скасувати в частині задоволення позову щодо стягнення витрат, повязаних із залученням перекладача та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили негайно, але може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: