Ухвала суду № 18962693, 13.10.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

"13" жовтня 2011 р.                               м. Київ                                        К-23147/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого                              Конюшка К.В.

суддів:                                        Гордійчук М.П.

                                                  Гончар Л.Я.

Сіроша М.В.

Харченко В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Шарм-Авто»на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.05.2010 року

у справі № 2а-1846/09/1270

за позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Шарм-Авто»

до           Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську

про           скасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Шарм-Авто»звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про скасування податкового повідомлення-рішення №0002162310/2 від 20.10.2008 року.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 24.11.2009 року позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.05.2010 року постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24.11.2009 року скасовано та прийнято нове рішення про відмову в позові.

Не погоджуючись зі вказаним рішенням суду апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Шарм-Авто»оскаржило їх в касаційному порядку.

У касаційній скарзі скаржник просив скасувати вказаний судовий акт з мотивів порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

У запереченнях на касаційну скаргу відповідач послався на її необґрунтованість і просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, установленому пунктом 1 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і матеріали справи, судова колегія дійшла висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, податковим органом було проведено виїзну позапланову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати суми податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.04.2005 року о 31.12.2007 року, за наслідками якої складено Акт №1271/23/32797774 від 30.09.2008 року (далі –Акт перевірки).

На підставі Акта перевірки та за результатами апеляційного оскарження контролюючим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення №0002162310/2 від 20.10.2008 року про визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 26250,00 грн., у тому числі 17500,00 грн. основного платежу та 8750,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 04.01.2005 року між позивачем та ПП «Софінком»було укладено договір про надання юридичних, інформаційних та консультативно-довідкових послуг.

Відповідно до умов вказаного договору ПП «Софінком»взяло на себе зобов’язання по виконанню маркетингових, консультаційних та юридичних послуг.

Пунктом 2.1 цього договору визначено, що до таких послуг відносяться: приймання участі в підготовці та укладенні різного роду договорів, які укладаються замовником з іншими підприємствами та громадянами; організація та ведення претензійної роботи по матеріалам, які готує замовник; представництво в установленому порядку інтересів замовника в суді, а також в інших органах при розгляді правових питань; надання консультацій, довідок з правових питань, які виникають в діяльності замовника; вивчення кількісних характеристик та росту цін на товар, аналогічні теми, які реалізує замовник; дослідження конкурентної середи, моніторингу цін, які склалися на ринку України, аналіз темпів, динаміки та направлення розвитку конкурентних ринків, визначення відповідної дійсності та потенціальних конкурентів на відповідному сегменті ринку, прогноз відповідної кон’юктури ринку продукції на визначений строк.

Згідно з даними Акта приймання виконаних робіт від 30.09.2005 року послуги за договором б/н від 04.01.2005 року виконаний якісно та в повному обсязі, вартість послуг складає 84000,00 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 14000,00 грн.

Відповідно до приписів пунктів 5.1 та 5.2.1 статті 5 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94 –ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі - Закон України від 28.12.1994 року № 334/94 –ВР) (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

На обґрунтування доводів щодо реальності отриманих від ПП «Софінком»інформаційних та консультативно-довідкових послуг позивач послався на укладення в подальшому контракту про продаж з ГАОБЭЙДЯНЬ СИНКАЙ АУТОМОБИЛ МАНУФАКТУРИНГ КО. ЛТД (КИТАЙ), що підтверджується даними листа –повідомлення про згоду співпрацювати з ТОВ «Шарм-Авто»на умовах досягнутих з ПП «Софінком».

Проте, зі змісту вказаного листа не вбачається, що сторони дійшли згоди на умовах досягнутих з ПП «Софінком».

Як обґрунтовано зазначено судом апеляційної інстанції, доказів на підтвердження реальності надання ПП «Софінком»послуг за договором від 04.01.2005 року позивачем надано не було. Також не було надано доказів, які підтверджують зміст наданих послуг, їх обсяг, форми викладення, тобто ознаки, які б свідчили про реальність таких послуг, а також їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, оскільки саме реальність послуг та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача є визначальними у вирішенні даного спору.

За вказаних обставин суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Доводи касаційної скарги не відповідають фактичним обставинам та спростовуються вище переліченими нормами права, у зв’язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

          Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Шарм-Авто»залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.05.2010 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України у строк та у порядку, визначеними статтями 237 –2391 КАС України.