Ухвала суду № 18962200, 27.10.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2011 року                               м. Київ                                        К-13955/09

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І.–головуючий, судді Маринчак Н.Є., Рибченко А.О., Степашко О.І., Федоров М.О.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові (далі –СДПІ)

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2008

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2009

у справі № 2а-1922/08 (22-а-790/2009)

за позовом відкритого акціонерного товариства «Автрамат»(далі –Товариство)

до СДПІ

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2008, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2009, позов задоволено; визнано недійсним податкове повідомлення-рішення від 03.12.2007 № 00001208262/0, за яким Товариству визначено суму завищення бюджетного відшкодування з ПДВ за вересень 2007 року у розмірі 1470 грн. У прийнятті цих судових актів попередні судові інстанції виходили з того, що обсяги відходів і металобрухту, які утворюються в процесі виробничої діяльності платника, не впливають на податковий кредит, сформований платником за правилом першої події.

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України СДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові акти та відмовити в позові. На обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає про порушення судами підпунктів 7.4.1, 7.4.3 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», позаяк частка ПДВ, сплачена позивачем у складі вартості придбаних товарів і основних фондів, використаних в неоподатковуваних операціях (в даному разі –внаслідок виникнення відходів брухту чорних металів), не підлягає включенню до податкового кредиту.

Справу розглянуто в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги СДПІ з урахуванням такого.

Судовими інстанціями у справі з’ясовано, що за наслідками проведення СДПІ документальної невиїзної (камеральної) перевірки Товариства з питань достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2007 року, оформленої актом від 21.11.2007 №3459/40-018/00236027, позивачеві було визначено суму завищення бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 1470 грн. за оспорюваним податковим повідомленням-рішенням. В основу прийняття цього акта індивідуальної дії було покладено висновок податкового органу про необхідність виключення із податкового кредиту Товариства частки ПДВ у складі вартості придбаних товарів та основних фондів, яка відповідає частці отриманих позивачем відходів і брухту чорних металів в процесі виробництва продукції, позаяк утворення відходів не є оподатковуваною операцією.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В даному разі використанням Товариством придбаних товарів (основних фондів) у господарській діяльності як умовою для віднесення їх вартості до податкового кредиту є їх залучення до виробничого процесу, тобто використання таких товарів у виробництві продукції. Оцінка ж ефективності такого використання (як-от –вихід готової продукції, наявність або відсутність відходів, подальше використання цих відходів) не впливає на податковий облік платника (позивача у справі).

З урахуванням викладеного, слід погодитися з наданою судами правовою оцінкою про незаконність оспорюваного податкового повідомлення-рішення, у зв’язку з чим процесуальних підстав для скасування оскаржуваних судових актів попередніх інстанцій не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 2201, 223, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України                                                   

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові відхилити.

2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2008 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2009 у справі № 2а-1922/08 (22-а-790/2009) залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя М.І. Костенко