Ухвала суду № 18960005, 15.09.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" вересня 2011 р.                               м. Київ                                        К-20380/10

“15” вересня 2011 року                     м. Київ

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Ланченко Л.В., Островича С.Е., Степашка О.І., Усенко Є.А.,

при секретарі Бадріашвілі К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Лозівської об’єднаної державної податкової інспекції у Харківській області та Прокуратури Харківської області

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19 травня 2009 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2010 року

по справі №2-а-30762/09/2070

за позовом Закритого акціонерного товариства «Орільське хлібоприймальне підприємство»(надалі –ЗАТ «Орільське хлібоприймальне підприємство»)

до Лозівської об’єднаної державної податкової інспекції у Харківській області (надалі – Лозівська ОДПІ у Харківській області)

за участю прокуратури Харківської області

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

В січні 2009 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення Лозівської ОДПІ Харківської області №0000532310/0 від 24.07.2008 року, №0000532310/1 від 12.09.2008 року, №0005252310/2 від 04.11.2008 року, №0005252310/3 від 19.01.2009 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржені податкові повідомлення-рішення порушують права та господарські інтереси позивача та є такими, які прийняті всупереч вимог чинного законодавства України.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19 травня 2009 року залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2010 року, позовні вимоги задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення Лозівської ОДПІ Харківської області №0000532310/0 від 24.07.2008 року, №0000532310/1 від 12.09.2008 року, №0005252310/2 від 04.11.2008 року, №0005252310/3 від 19.01.2009 року. Стягнуто з Державного бюджету на користь позивача суму сплачених судових витрат в розмірі 03,40 коп.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якими погодилась колегія апеляційного суду, виходив з того, що спірні податкові повідомлення-рішення винесені з порушення норм чинного законодавства України, що підтверджується матеріалами справи.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, Лозівська ОДПІ у Харківській області звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення та постановите нове –про відмову у задоволені позовних вимог посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, прокуратура Харківської області також звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення та постановите нове –про відмову у задоволені позовних вимог посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача та Генеральної прокуратури України, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що працівниками Лозівської ОДПІ у Харківській області було проведено невиїзну документальну перевірку ЗАТ «Орільске хлібоприймальне підприємство»з питань правових відносин з фірмою , S.A.” за період з 01.02.2008 року по 28.02.2008 року за результатами якої було складено акт від 16.07.2008 року №674/23-204/32414315.

В гаданому акті, на думку податкового органу, позивачем порушено вимоги п.6.2 ст.6 та п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме,позивачем не включено до бази оподаткування податку на додану вартість операція з реалізації соняшника в результаті завищення залишок від’ємного значення, який включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по рядку 26 декларації за лютий 2008 року та занижено податок на додану вартість по сплаті до бюджету за лютий 2008 року.

На підставі зазначеного акту та за результатами апеляційного оскарження відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення 0005252310/3 від 19.01.2009 року, яким позивачу визначено податкове зобов’язання по податку на додану вартість та застосовано штрафні (фінансові) санкції.

Як зазначають суди попередніх інстанції, ЗАТ "Орільське ХПП " (Продавець) з фірмою "Lanen, S.A.", Panama (Покупець) було укладено контракт №038/08/1-І91 від 11.12.2007року на поставку олії соняшникової нерафінованої. Відповідно до вимог контракту №038/08/1-91 від 11.12.2007року ЗАТ "Орільське ХПП " зобов'язується передати у власність фірмі "Lanen, S.A.", Republic of Panama товар - олію соняшникову нерафіновану українського походження, а "Покупець' зобов'язується прийняти і оплатити товар відповідно до термінів і умов вказаних контрактів. "Продавець" поставляє товар на умовах FOB - порт Іллічівськ - Олійний Термінал, згідно Інкотермс -2000. Кількість товару згідно контракту - олія соняшникова нерафінована українського походження у кількості 895 МТ (+/- 15%) за ціною 1017доларів США за 1 метричну тону на загальну суму 910215 доларів США

Операції з поставки вищевказаного товару по контракту №038/08/1-191 від 11.12.2007 року оформлялись вантажною митною декларацією від 06.02.2008 року №511000104/8/000295.

На підставі вищевказаної вантажної митної декларації та відповідно до п.6.2 ст.6 Закону України "Про податок на додану вартість" ЗАТ "Орільське ХПП " в лютому 2008 року до бази оподаткування була застосована нульова ставка по податку на додану вартість.

Крім цього суди посилаються на те, що у відповідь на адресу ЗАТ «Орільске ХПП»було отримано лист за підписом директора нотаріально засвідчений (в м. Панама) 06.01.2009р. відповідно до якого підтверджується виконання зобов'язань компанії S.A.»по зовнішньоекономічним договорам, належність реєстрації та здійснення своєї діяльністі відповідно до законодавства Панами з юридичною адресою с/о Riera, Diaz & Asociados, Apatrado 871040, Panama City, Republik of Panama. Крім того, підтверджується наявність ліцензії на здійснення комерційної діяльності в Панамі та систематична сплата відповідних податків. Вимоги до панамських компаній стосовно отримання будь-якої ліцензії на комерційної діяльності за межами Панами відсутні. До наведеного листа додані свідоцтво про реєстрацію, засновницький договір компанії а також свідоцтво про зареєстрованого представника компанії.

З врахуванням викладеного, суди дійшли висновку, що вантажна митна декларація під час експорту товарів була заповнена належним чином, товари експортованими у відповідності до п.6.2.1 Закону України «Про податок на додану вартість», а відомості стосовно фактичного не існування наведеної компанії є помилковими.

Однак, колегія суддів з такими висновками в повній мірі погодитись не може, з огляду на те, що поза увагою судів попередніх інстанції залишились доводи податкового органу про те, що відповідно до п.6.2 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість»при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить "0" відсотків до бази оподаткування. При цьому, згідно п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6 цього Закону товари вважаються експортованими платником податку в разі, якщо їх експорт засвідчений належно оформленою митною вантажною декларацією.

Належно оформленою вантажно митна декларація (далі по тексту- ВМД) слід вважати тоді, коли всі її графи заповнені відповідно до Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби України від 09.07.1997р. №307 ( далі по тексту - Інструкція про ВМД), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.05.2002 за № 462/6750 і наведена в них інформація відповідає дійсності.

Податковий орган вказує на те, що ВМД від 06.02.2008 року №511000104/8/000295 не може вважатися належним чином оформленою вантажною митною декларацією у митному режимі експорту, у зв’язку з порушенням вимог Інструкції про ВМД в частині отриманої інформації щодо зазначення в графі 8 «Одержувач» фірми S. A.»(c/o law firm Riera, Diaz & Asociados, P. O. Box 871040, Panama City, Republik of Panama), яка у Панамській республіці фізично не існує та не отримувала ліцензію на здійснення комерційної діяльності.

Згідно листів відділу НЦБ Інтерполу в Харківський області від 18.07.2008 року, 16.07.2009 року та від 16.03.2010 року (а.с.183, 231,232) в яких зазначено, що S. A.»(c/o law firm Riera, Diaz & Asociados, P. O. Box 871040, Panama City, Republik of Panama) у публічному реєстрі панамських компаній існує запис про цю компанію. У зв’язку з тим, що вказана компанія могла бути офшорною фірмою, у Правоохоронних органів Панами була додатково запитана фізична перевірка компанії за адресою реєстрації, перевірка права займатися господарською діяльністю, тощо. Подальшою перевіркою було з’ясовано, що зазначена компанія у Панамській Республіці фізично не існує. Інформація стосовно зазначеної компанії відсутня у базі даних панамських компаній які отримали ліцензію на здіснення комерційної діяльності.

При цьому, як зазначає відповідач, з наданих документів вбачається, що фірма S. A.»має дві адреси: юридичну, яка була вказана у вантажній митній декларації від 06.02.2008 року №511000104/8/000295 та у запитах, відповідях відділу НЦБ Інтерполу в Харківській області, та яка відображена в акті перевірки Лозівської ОДПІ та фактичну, за якою і знаходиться саме фірма та офіс компанії тільки з 01.10.2009 року (згідно відповіді МВС України від 01.10.09р.

Оскільки судами попередніх інстанції вказані обставини в повній мірі не перевірялись, а також належної правової оцінки їм надано не було, тому колегія суддів звертає увагу на те, що суд постановляє ухвалу про закінчення з’ясування обставин у справі та перевірки їх доказами тільки після того, як проведено всі дії, необхідні для повного та всебічного з’ясування обставин справи, перевірено всі вимоги та заперечення осіб, які беруть участь у справі, та вичерпано всі можливості збирання й оцінки доказів.

Згідно з ч.1 ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Частина 2 статті 71 цього Кодексу передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При цьому, частина 4 та 5 статті 11 даного Кодексу встановляє, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Таким чином, судові рішення не можна визнати законними та обґрунтованими, оскільки вони постановлені на підставі неповно з’ясованих обставин у справі.

Викладене свідчить про порушення судами вимог статті 159 КАС України, якою передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим –рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зважаючи на наведене, касаційна інстанція на підставі ст.227 КАС України дійшла висновку про неповне встановлення обставин справи та обумовлену цим неможливість надання належної юридичної оцінки всім обставинам у справі, у зв’язку з чим справа підлягає направленню на новий розгляд для достовірного з’ясування та правильного вирішення цього спору.

Під час нового розгляду судам необхідно врахувати викладене, повно та об’єктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку, в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційні скарги: Лозівської об’єднаної державної податкової інспекції у Харківській області та Прокуратури Харківської області –задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19 травня 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2010 року –скасувати та справу направити на новий розгляд в суд першої інстанції.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий:                                         ____Н.Є. Маринчак

Судді:                                         ____Л.В. Ланченко

____С.Е. Острович

____О.І. Степашко

____Є.А. Усенко