Ухвала суду № 18960013, 15.09.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" вересня 2011 р.                               м. Київ                                        К-11383/09

“15” вересня 2011 року                     м. Київ

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Ланченко Л.В., Островича С.Е., Степашка О.І., Усенко Є.А.,

при секретарі Бадріашвілі К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську

на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 13 вересня 2007 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2008 року

по справі №А27/320(№22а-1959/08)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Техноніколь»(надалі –ТОВ «Техноніколь»)

до Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську (надалі – ДПІ у м.Дніпродзержинську)

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

У жовтні 2006 року позивач звернувся до суду з позовом до ДПІ у м.Дніпродзержинську про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0015022301/0/28903/23/231 від 25.09.2006 року.

В подальшому позивач збільшив вимоги, вказавши на необхідність визнання недійсним також і податкового повідомлення-рішення №0015032301/0/28904/23/231 від 25.09.2006 року.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 13 вересня 2007 року залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2008 року, позовні вимоги задоволено. Визнано недійсними податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську від          25.09.2006р.          №0015022301/0/28903/23/231 та №0015032301/0/28904/23/231. Стягнуто з державного бюджету на користь позивача 06,80грн. витрат по сплаті судового збору та 14382,72грн. витрат на проведення судово-економічної експертизи.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, ДПІ у м.Дніпродзержинську звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанції, постановите нове –про відмову у задоволені позовних вимог посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанції встановлено, що 25.09.2006р. державною податковою інстанцією у м. Дніпродзержинську були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0015022301/0/28903/23/231, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток та застосовано штрафні (фінансові) санкції;

- №0015032301/0/28904/23/231, яким зменшено товариству суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Підставою для прийняття вказаних податкових повідомлень-рішень слугував акт від 12.09.2006р. №140/23/32944149 «Про результати виїзної планової перевірки ТОВ «Завод «ТехноНіколь»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005р. по 31.03.2006р.».

В згаданому акті, на думку податкового органу, позивачем порушено вимоги:

- п.п.1.22.2 п.1.22 ст.1, п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»занижено податок на прибуток на загальну суму 1485728грн. по наступним податковим періодам: І півріччя 2005р. на суму 146311грн., 9 місяців 2005 р. – 823779грн., І квартал 2006р. –1485728грн.; зокрема в порушення п.п.1.22.2 п.1.22 ст.1, п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не віднесена до складу валових доходів у І кварталі 2006 р. фінансова допомога, надана нерезидентами ТОВ «Міара»(Росія ) і ТОВ «Інвест-Кровля»(Росія ) та не повернута на кінець звітного періоду (31.03.2006р.) в розмірі 955000євро, що в еквіваленті складає 6255204,60грн.

- п.п.1.22.2 п. 1.22 ст.1, п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону не нараховані умовні відсотки по поворотній фінансовій допомозі (позиці), яка надана ТОВ «Альянс-Техно-Трейд»на загальну суму 79631,46грн. по наступним податковим періодам: ІI квартал 2005р. на суму 29522,92грн., ІV квартал 2005р. –39739,04грн., І квартал 2006р. –10369,50грн.

- п.п.4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону не віднесено до складу валових доходів доходи, отримані від продажу іноземної валюти, курсові різниці та доходи отримані, як відсотки банківських установ;

- п.4.1 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість»занижено податкові зобов’язання по ПДВ на загальну суму 2222грн. у зв’язку з реалізацією продукції марки «Біполь ЕКП»ТОВ «ТД «Придніпровський»за ціною нижчою від фактичних витрат на її виготовлення.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якими погодилась колегія апеляційного суду, виходив з того, що податковим органом під час розгляду справи в супереч ч.2 ст.71 КАС України не доведено правовірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Крім цього, визнаючи позовні вимоги такими що підлягають задоволенню, суди попередніх інстанції спирались на висновок судово-економічної експертизи №322 від 25.06.2007 року.

Проте, колегія суддів з такими висновками в повні мірі погодитись не може з огляду на те, що поза увагою суддів попередніх інстанції залишись доводи податкового органу про те, відповідно статуту підприємства від 11.03.2005р. (статутний фонд складав 13537199,0грн. що в еквіваленті складає 1000000,0 рублів та 2000000,0євро) внесено інвестицій на загальну суму 1455000,0євро та 1000000,0рос. рублів., що в еквіваленті складає : по курсу статуту –10300479,0грн.; по курсу НБУ на дату надходження валютних коштів –9897207,21грн. Інвестиція внесена на територію України інвесторами та зареєстрована в управлінні зовнішніх відносин та зовнішньо економічної діяльності у Дніпропетровській облдержадміністрації 10.05.2006р. (станом на 31.03.2006р. інвестиція не була зареєстровано в Дніпропетровській облдержадміністрації), вид інвестицій –грошові кошти; період, функціонування інвестицій –безстроково.

Згідно внесених змін до статуту підприємства від 23.03.2006р. та на останній день перевіряємого періоду (станом на 31.03.2006р.) статутний фонд підприємства складав 1000000,0рос.руб.; 500000,0євро., що в еквіваленті складає 3403508,0грн.

Підпунктом 4.2.5 пунктом 4.2 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачено, що не включається до складу волового доходу суми коштів або вартість майна, що надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права, емітовані таким платником податку, в тому числі грошові або майнові внески, згідно з договорами про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи.

Відповідно до п.1.28 ст.1 цього Закону інвестиція - господарська операція, яка передбачає придбання основних фондів нематеріальних активів, корпоративних прав та цінних паперів в обмін на кошти або майно.

Пряма інвестиція - господарська операція, яка передбачає внесення коштів або майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою.

Згідно п.1.8 ст.1 зазначеного Закону корпоративні права - право власності на статутний фонд (капітал) юридичної особи або його частку (пай), включаючи права на управління, отримання відповідної частки прибутку такої юридичної особи, а також активів у разі її ліквідації відповідно до чинного законодавства, незалежно від того, чи створена така юридична особа у формі господарського товариства, підприємства, заснованого на власності однієї юридичної або фізичної особи, або в інших організаційно-правових формах.

Тобто, як вказує податковий орган, корпоративні права обмежуються розміром статутного фонду який складає 3403508,0грн. станом на 31.03.2006р.

Зменшення суми статутного фонду відображено в бухгалтерському обліку підприємства на рахунку 40 (внески до статутного фонду), згідно внесених змін до статуту підприємства від 23.03.2006р.

Рішення товариства про зміни розміру статутного фонду набирає чинності з дня внесення цих змін до державного реєстру. В даному випадку останні зміни про зменшення сум вкладів до статутного фонду ТОВ «Заводтехноніколь»набирають чинності з дня внесення цих змін до державного реєстру, а саме 24.03.2006р., розмір внеску до статутного фонду склав 3403508,0грн. Дана інформація отримана ДПІ у м.Дніпродзержинську від держреєстратора 24.03.2006р.

При цьому, податковий орган звертає увагу на те, що акт перевірки складено 12.09.2006р., а рішення господарського суду Дніпропетровської області про визнання недійсними зміни до установчих документів від 23.03.2006р. (відомості державного реєстратора) датуються 03.10.2006р. Тобто на дату складання акту перевірки рішення господарського суду було відсутнє, а підставою для ДПІ у м.Дніпродзержинську щодо зміни суми статутного Фонду є інформація отримана від держреєстратора 24.03.2006р. на суму 3403508,0грн.

Також зазначає, що за перевіряємий період інвестиції у натуральній формі або у валюті інвестування інвестору не повернуті, про що свідчать первинні банківські документи підприємства та регістри бухгалтерського обліку.

Враховуючи зазначене та п.п.1.22.2 п.1.22 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»відповідач вважає, що підприємство отримало поворотну фінансову допомогу на загальну суму 955000євро, що складає по курсу НБУ на дату отримання коштів 6255204,60грн., у вигляді інвестування підприємства, що підтверджується платіжними дорученнями, які знаходяться в матеріалах справи.

Крім цього, судами не надано належної правової оцінки доводам податкового органу про те, що експертом дійсно встановлено документальне підтвердження фактів завищення валового доходу підприємства позивача на суму балансової вартості товарів та заниження валового доходу. При цьому, посилання на вчинення ТОВ «Завод «Техноніколь»будь-яких уточнень (виправлень) показників фінансово-господарської діяльності з цього приводу до початку проведення перевірки органом ДПС у висновку судового-економічної експертизи від 25.06.07р. №322 відсутнє, а суди попередніх інстанції зазначеній обставині не приділили належної уваги.

Щодо наявності (відсутності) факту завищення товариством суми бюджетного відшкодування на суму у розмірі 2222грн., то судами не було надано оцінку змісту правочинам, на виконання яких ТОВ «Завод «Техноніколь»придбавало сировину, виготовляло з нього продукцію та реалізовувало їх кінцевому споживачу (тобто: проаналізувати зміст взятих на себе ТОВ «Завод «Техноніколь»та його контрагентами зобов’язань; ціну договорів; мету підприємства по укладенню цих правочинів; економічну вигоду та фінансовий результат господарської діяльності товариства), оскільки податковий орган вважає, що реалізація ТОВ «Завод «Техноніколь»товару не призвела до одержання прибутку (доходу), тобто не підпадає під визначення «господарська діяльність», що свідчить про заниження позивачем податкових зобов’язань по ПДВ.

Враховуючи зазначене, колегія суддів наголошує на тому, що суд постановляє ухвалу про закінчення з’ясування обставин у справі та перевірки їх доказами тільки після того, як проведено всі дії, необхідні для повного та всебічного з’ясування обставин справи, перевірено всі вимоги та заперечення осіб, які беруть участь у справі, та вичерпано всі можливості збирання й оцінки доказів.

Згідно з ч.1 ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Частина 2 статті 71 цього Кодексу передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При цьому, частина 4 та 5 статті 11 даного Кодексу встановляє, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Таким чином, судові рішення не можна визнати законними та обґрунтованими, оскільки вони постановлені на підставі неповно з’ясованих обставин у справі.

Викладене свідчить про порушення судами вимог статті 159 КАС України, якою передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим –рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зважаючи на наведене, касаційна інстанція на підставі ст.227 КАС України дійшла висновку про неповне встановлення обставин справи та обумовлену цим неможливість надання належної юридичної оцінки всім обставинам у справі, у зв’язку з чим справа підлягає направленню на новий розгляд для достовірного з’ясування та правильного вирішення цього спору.

Під час нового розгляду судам необхідно врахувати викладене, повно та об’єктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку, в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську –задовольнити частково.

Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 13 вересня 2007 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2008 року –скасувати та справу направити на новий розгляд в суд першої інстанції.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий:                                         ____Н.Є. Маринчак

Судді:                                         ____Л.В. Ланченко

____С.Е. Острович

____О.І. Степашко

____Є.А. Усенко