Ухвала суду № 18959958, 08.09.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" вересня 2011 р. м. КиївК-23933/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Бившевої Л.І., Карася О.В., Островича С.Е., Степашка О.І.,

при секретарі Бадріашвілі К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Луганську

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 січня 2009 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2009 року

по справі №2а-6244/09

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський гофротарний комбінат»(надалі ТОВ «Луганський гофротарний комбінат»)

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Луганську (надалі СДПІ по роботі з ВПП у м.Луганську)

про скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановив:

В листопаді 2008 року позивач звернувся до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м.Луганську №00005808011/0 від 25.11.2008 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення було прийняте за актом перевірки №793/08-1/30642763 від 14.11.2008 року, згідно якого відповідач дійшов до висновку про те, що позивачем було порушено норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»з підстав нікчемності угоди щодо купівлі-продажу векселів іншого емітенту та порушення позивачем порядку включення до валових витрат сум сплачених процентів за цінними паперами, власної емісії. В обґрунтування порушення відповідачем норм матеріального права при укладенні та виконанні угод позивача щодо доручення, комісії та купівлі продажу векселів емісії АТЗТ «Укртехнобуд»представник позивача наголосив на тому, що вказані угоди не можуть бути визнані відповідачем нікчемними з підстав дотримання позивачем всіх встановлених діючим законодавством умов проведення операцій із застосуванням векселів, а саме статей «Конвенції, якою запроваджено Уніфікований закон про переказний та простий вексель»від 07.06.1930р., Законом України «Про цінні папери та фондовий ринок»та норм Цивільного Кодексу України. При цьому, позивач посилається на презумпцію законності правочину, те що жодна з викладених угод не визнана судом недійсною та на відсутність у відповідача будь-яких повноважень щодо самостійного визнання угод платників податків недійсними або нікчемними.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 30 січня 2009 року залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2009 року, позовні вимоги задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м.Луганську №00005808011/0 від 25.11.2008 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати у розмірі 03,40 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодилась колегія апеляційного суду, виходив з того, що податковим органом під час розгляду справи в супереч ст.71 КАС України не доведено правовірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями СДПІ по роботі з ВПП у м.Луганську звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судові рішення та постановити нове про відмову у задоволені позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанції, працівниками СДПІ по роботі з ВПП у м.Луганську була здійснена планова виїзна перевірка ТОВ «Луганський гофротарний комбінат»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.03.2008 року, за результатами якої складено акт №793/08-1/30642763 від 14.11.2008 року.

В згаданому акті, на думку податкового органу, позивачем порушено вимоги, зокрема, п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.п.7.6.3 та п.п.7.6.4 п.7.6, п.п.7.9.3 п.7.9 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 275873,00грн., у тому числі:

- заниження за II квартал 2006 року в сумі 28455,00грн., IV квартал 2006 року в сумі 469,00грн., III квартал 2007 року в сумі 275862,гри.

- завищення за III квартал 2006 року в сумі 463,00грн., І квартал 2007 року в сумі 28449,00грн., II квартал 2007 року в сумі 01,00грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №00005808011/0 від 25.11.2008 року, яким позивачу було визначено суму податкового зобовязання по податку на прибуток та застосовано штрафні (фінансові) санкції.

Як зазначають суди, 01.08.2007р. за №331-Б між ТОВ «Луганський гофротарний комбінат» (довіритель) та ТОВ «ВФЦ «Меркурій»(повірений) було укладено договір доручення про надання посередницьких послуг на купівлю цінних паперів 2 простих векселів вартістю 1102000,00грн., емітованих АТЗТ «Укртехнобуд».

Зазначений договір був виконаний частково з боку повіреного, про що свідчать звіт ТОВ «ВФЦ «Меркурій»та акт прийому передачі цінних паперів. Відповідно до якого ТОВ «Луганський гофротарний комбінат»прийняв наступні цінні папери: простий вексель серії АА 128601 та простий вексель серії АА 1284603 датовані 11.05.2007р. та емітовані АТЗТ «Укртехнобуд». При цьому, умова п.4.4 договору щодо оплати вартості цінних паперів з боку позивача виконана - не була.

В подальшому 07.08.2007р. за №892-Д між ТОВ «Луганський гофротарний комбінат»(продавець) та ТОВ «ВФЦ «Меркурій»(покупець) був укладений договір купівлі-продажу цінних паперів, які були предметом договору від 01.08.2007р. №331-Б. Вартість двох векселів за договором склала 1103448,00грн.

Про виконання цього договору обома сторонами свідчать акт прийому передачі цінних паперів від 07.08.2007р. та платіжне доручення від 08.08.2007р. №54б_88017 про перерахування на рахунок ТОВ «Луганський гофротарний комбінат»1103448,00грн.

Разом з тим, поза увагою судів попередніх інстанції залишились посилання податкового органу про те, що відповідно до довідки про результати невиїзної документальної перевірки емітента ЗАТ «Укртехнобуд»(Макіївська ОДПІ Донецької області) від 06.08.2008р. №37/35-2/24312106 (долученої до матеріалів справи), підписаної співробітниками ДПА у Донецькій області, посадовими особами ЗАТ «Укртехнобуд», руху векселів на підприємстві за 2007 рік не встановлено. Бланки векселів серії АА 128601 та серії АА 1284603 на обліку у товариства ніколи не знаходились та не видавались.

Судам слід також врахувати те, що 28.10.2008р. Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку було прийнято рішення №1331 про затвердження інформаційного повідомлення стосовно ситуації навколо векселів, виданих АТЗТ «Укртехнобуд». Згідно інформаційного повідомлення, у лютому 2005 року печатку АТЗТ «Укртехнобуд»було викрадено, про що повідомлено органи внутрішніх справ відповідною заявою, внаслідок чого печатку акціонерного товариства було визнано втраченою; у серпні 2008 року ДПА в Донецькій області повідомила голову правління АТЗТ «Укртехнобуд», що втрачену печатку було використано для підробки векселів цього підприємства на суму 700 млн. грн.

Окрім цього, судом першої та апеляційної інстанції не перевірялись доводи відповідача про те, що ТОВ «ВФЦ «Меркурій»на виконання договору доручення від 01.08.07 придбавало зазначені векселі серії АА 128601 та серії АА 1284603 від 11.05.07, які емітовані АТЗТ «Укртехнобуд», у ПП «Лутпром-Адвер», про що свідчить договір купівлі продажу цінних паперів від 01.08.07 № Б-331/1 та акт прийому передачі цінних паперів від 01.08.07. Однак, згідно наданих свідчень директора ПП «Лутпром-Адвер»(продавця за договором) ОСОБА_1 від 13.10.08, він не здійснював фінансово господарську діяльність від імені вказаного підприємства, довіреність на ії здійснення нікому не видавав, векселі АТЗТ «Укртехнобуд»не купував та не продавав і взагалі не розуміє, що таке вексель. Як встановлено на теперішній час, постановою Луганського окружного адміністративного суду від 15.12.08 по справі № 2а-19297/08 визнано недійсним запис про проведення державної реєстрації та припинено юридичну особу ПП «Лутпром-Адвер»у звязку з реєстрацію підприємства на підставну особу.

Відповідно до п.1.4 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»цінний папір - документ, що засвідчує право володіння або відносини позики та відповідає вимогам, установленим законодавством про цінні папери.

Згідно ст.3 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» цінні папери - документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), і власника, та передбачають виконання зобов'язань згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають із цих документів, іншим особам.

Статтею 5 Закону України «Про обіг векселів в Україні»вексель підписується від імені юридичних осіб - власноручно керівником та головним бухгалтером (якщо така посада передбачена штатним розписом юридичної особи) чи уповноваженими ними особами. Підписи скріплюються печаткою.

Вищенаведені докази, на думку податкового органу, свідчать про те, що документи, зазначені у договорах ТОВ «ЛГТК», як векселі серії АА 128601 та серії АА 1284603 від 11.05.2007р., які нібито емітовані АТЗТ «Укртехнобуд», цим підприємством не видавалися, його посадовими особами не підписувалися та, як слід, не можуть мати статусу цінного паперу (векселя). У звязку з цим, вони не можуть бути підставою для відображення позивачем отриманих коштів в окремому обліку згідно п.7.6 Закону.

За таких обставин, відповідач дійшов висновку про те, що кошти у розмірі 1103448,00грн. отримані ТОВ «Луганський гофротарний комбінат»від ТОВ «ВФЦ «Меркурій»на виконання договору купівлі-продажу від 07.08.2007р. не є коштами, які отримані внаслідок здійснення господарських операцій з цінними паперами, а отже підлягають оподаткуванню в загальному порядку як доходи з «інших джерел»відповідно до п.п.4.1.6 п.4.4 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Крім того, судами не враховано посилання податкового органу на те, що згідно з Додатком 1 до договору комісії на покупку цінних паперів від 09.08.2007р. №Б-07080901 позивач вже у лімітній заявці вказує векселі, які він бажає придбати: визначеної серії АА 128601 та серії АА 1284603, на конкретні суми та визначає емітента АТЗТ «Укртехнобуд», при цьому, позивач, за його твердженням, навіть не поцікавився щодо дійсності намірів виконання договірних зобовязань вказаним емітентом. Виходячи з наведеного, ТОВ «Луганський гофротарний комбінат»діяв в даній господарській операції без належної обачності й обережності, хоча йому мало бути відомо про те, що АТЗТ «Укртехнобуд»не є дійсним емітентом зазначених векселів.

Враховуючи викладене, колегія суддів наголошує на тому, що суд постановляє ухвалу про закінчення зясування обставин у справі та перевірки їх доказами тільки після того, як проведено всі дії, необхідні для повного та всебічного зясування обставин справи, перевірено всі вимоги та заперечення осіб, які беруть участь у справі, та вичерпано всі можливості збирання й оцінки доказів.

Згідно з ч.1 ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Частина 2 статті 71 цього Кодексу передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При цьому, частина 4 та 5 статті 11 даного Кодексу встановляє, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Таким чином, судові рішення не можна визнати законними та обґрунтованими, оскільки вони постановлені на підставі неповно зясованих обставин у справі.

Викладене свідчить про порушення судами вимог статті 159 КАС України, якою передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зважаючи на наведене, касаційна інстанція на підставі ст.227 КАС України дійшла висновку про неповне встановлення обставин справи та обумовлену цим неможливість надання належної юридичної оцінки всім обставинам у справі, у звязку з чим справа підлягає направленню на новий розгляд для достовірного зясування та правильного вирішення цього спору.

Під час нового розгляду судам необхідно врахувати викладене, повно та обєктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку, в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Луганську задовольнити частково.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 січня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2009 року скасувати та направити справу на новий розгляд в суд першої інстанції.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий:____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ Л.І. Бившева

____ О.В. Карась

____ С.Е. Острович

____ О.І. Степашко