Ухвала суду № 18959935, 08.09.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

"08" вересня 2011 р. м. КиївК-51150/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Бившевої Л.І., Карася О.В., Островича С.Е., Степашка О.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Броварський авіаремонтний завод»

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2008 року

та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2009 року

у справі №2а-577/08

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Броварський авіаремонтний завод»(надалі ТОВ «Броварський авіаремонтний завод»)

до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва (надалі ДПІ у Печерському районі м. Києва), Головного управління Державного казначейства України в м. Києві (надалі ГУДК України в м.Києві)

третя особа - Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова

про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про: визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень: №0005372309/0 від 22.06.2007р. та №0005372309/1 від 31.08.2007р.; №0005382309/0 від 22.06.2007р.; №0005382309/1 від 31.08.2007р.; №0008382309/1 від 24.09.2007р.; скасування рішення №24931/10/25-011 від 27.08.2007р. прийнятого за результатами розгляду скарги; зобов'язання ДПІ у Печерському районі м. Києва сформувати висновок «зміна напряму відшкодування за сумами ПДВ, не використаними платником на погашення податкових зобов'язань»із направленням такого висновку до ГУДК України в м.Києві для повернення на поточний рахунок ТОВ «Броварський авіаремонтний завод»бюджетного відшкодування віднесеного позивачем відповідно до податкової декларації за грудень 2006р. у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів та за лютий 2007р., як не використаних протягом трьох звітних періодів; стягнення з Державного бюджету України на користь позивача бюджетну заборгованість з податку на додану вартість.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що висновки податкового органу, які стали підставою для визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість та відмови у відшкодуванні ПДВ не ґрунтуються на нормах закону та не враховують дійсних обставин справи.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2008 року, адміністративний позов ТОВ «Броварський авіаремонтний завод»було задоволено частково. Скасовано податкові повідомлення-рішення повідомлення ДПІ у Печерському районі м. Києва: №0005382309/0 від 22.06.2007р.; №0008382309/1 та №0005382309/1 від 24.09.2007р.В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Мотивуючи рішення про часткове задоволення адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що сплативши кошти в оплату товарів (за договорами щодо поставки каучуку) із ТОВ «Еліствен ЛТД», ФОП ОСОБА_1, ФОП ОСОБА_2. від 29.08.2006р., 30.08.2006р. та 29.12.2006р., відповідно, та отримавши належним чином оформлені податкові накладні, ТОВ «Броварський авіаремонтний завод»обґрунтовано включило у відповідних періодах до складу податкового кредиту суми ПДВ, сплачені продавцям ТОВ «Еліствен ЛТД», ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2. за цими договорами, виконання яких не оспорювалось, а тому висновок податкового органу про безпідставне віднесення сум передплати до складу податкового кредиту суперечить приписам п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2009р. рішення суду першої інстанції було скасовано в частині задоволення адміністративного позову та прийнято в цій частині нове, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог ТОВ «Броварський авіаремонтний завод».

Ухвалюючи таке рішення апеляційної інстанції зазначив, що заявлена до відшкодування сума податкового кредиту з ПДВ, яка виникла у жовтні 2006р. - березні 2007р. у зв'язку із попередньою оплатою товарів за договорами ТОВ «Еліствен ЛТД», ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2. є необґрунтованою, оскільки поставка товарів за вказаними договорами постачальниками не була здійснена та відповідно товари у власність ТОВ «Броварський авіаремонтний завод»не перейшли. Таким чином, суд дійшов висновку, що сплата коштів в рахунок попередньої поставки сама по собі не є операцією з поставки (продажу) товарів у розумінні п. 1.4 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки наявність факту поставки товару є обов'язковою підставою виникнення у платника податку права на відшкодування ПДВ.

Не погоджуючись з рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2008р. та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2009р., як такі, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти у справі нове рішення про задоволення адміністративного позову.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом у червні 2007р. було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Броварський авіаремонтний завод»з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (надалі ПДВ) за період з 01.10.2006р. по 31.03.2007р., про що складено акт №334/23-09/33545372 від 13.06.2007р.

Висновками акту перевірки встановлено порушення п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.5.1 п..7.5, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме, неправомірне віднесення до податкового кредиту у вересні 2006 року, у жовтні 2006 року, у листопаді 2006 року, у грудні 2006 року, у січні 2007 року, у лютому 2007 року спірні суми.

На підставі зазначених висновків ДПІ у Печерському районі м. Києва прийняті податкові повідомлення-рішення від 22.06.2007р.:

- №0005372309/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2006 року, листопад 2006 року, грудень 2006 року, січень 2007 року, лютий 2007 року, березень 2007 року;

- №0005382309/0, яким визначено податкове зобов'язання з ПДВ та застосовано штрафні (фінансові) санкції.

За наслідками розгляду первинної скарги платника податку від 26.06.2007р. прийняті податкові повідомлення-рішення від 31.08.2007р. №0005372309/1 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування та повідомлення-рішення №0005382309/1, яким додатково нараховані штрафні санкції на суму 77654,20грн.

В ході судового розгляду справи встановлено, що висновок податкового органу про завишення позивачем податкового кредиту у жовтні 2006 року - березні 2007 року грунтується необґрунтованому включенні позивачем до складу податкового кредиту протягом зазначеного періоду витрат за договорами поставки з ТОВ «Елисфен ЛТД», ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2

Так, з матеріалів справи вбачається, що 29.08.2006р., 30.08.2006р. та 29.12.2006р. ТОВ «Броварський авіаремонтний завод»укладені договори поставки каучуку з ТОВ «Еліствен ЛТД», ФОП ОСОБА_1. та ФОП ОСОБА_2. на умовах 100% попередньої оплати кожної партії товару.

На виконання зазначених договорів у відповідних звітних періодах ТОВ «Броварський авіаремонтний завод»здійснювало попередню оплату товару, що підтверджено відповідними банківськими документами та у судовому засіданні сторонами не оспорювалося. В тих же періодах ТОВ «Еліствен ЛТД», ФОП ОСОБА_1, ФОП ОСОБА_2. видали покупцю податкові накладні на суми перерахованої попередньої оплати товару.

Приписами п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товару (робіт, послуг).

Разом з тим, за умовами п. 5.1 договору від 29.08.2006р. №б/н укладеного між позивачем та ТОВ «Еліствен ЛТД»(постачальник), оплата кожної партії товару, що поставляється, здійснюється на умовах 100% передплати, згідно рахунку, який видано постачальником. Партією товару є кількість продукції, яка вказана в одній накладній.

Аналогічні умови поставки товару містяться в п.5.1 договорів, укладених з СПД ОСОБА_1. та СПД ОСОБА_2

Крім того, в п.3.2 кожного договору передбачено обов'язок постачальника надати покупцю разом з товаром видаткову накладну, податкову накладну, сертифікат якості.

Відповідно до ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, то покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Всупереч зазначеним умовам договорів та ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України позивач здійснивши авансові платежі, та не отримавши в свою чергу товари, не вимагав передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати, що свідчить про те, що договори не спрямовані на реальне настання правових наслідків та економічної вигоди.

При цьому, ТОВ «Броварський авіаремонтний завод»отримало лист від СПД ОСОБА_1. від 08.12.2006р. за №24 стосовно надання згоди на переведення боргу за договором від 30.08.2006р. №б/н на нового боржника - ТОВ «БДВ ОТТРАНС 2006»за умови виконання новим боржником зобов'язань згідно договору від 30.08.2006р. №б/н, на що позивачем була надана згода (лист від 08.12.2006р. №12/08-002).

На підставі вищезазначених листів між СПД ОСОБА_1. та ТОВ «БДВ ОТТРАНС 2006»укладено договір про переведення боргу від 11.12.2006р., у відповідності до якого первісний боржник не пізніше 31.03.2007р. сплачує новому боржнику плату за прийняття боргу шляхом перерахування на поточний рахунок нового боржника.

Втім, згідно автоматизованої інформаційної бази даних ДПА України «АІС ОР»та пошуково-довідкової системи «ПДС»встановлено, що державна реєстрація ТОВ «БДВ ОТТРАНС 2006»скасована 16.03.2007р. у зв'язку з визнанням даного підприємства банкрутом.

Декларації з ПДВ ТОВ «БДВ ОТТРАНС 2006»в 2006 році подавались лише за жовтень 2006 року з нульовими показниками.

Заборгованість ТОВ «БДВ ОТТРАНС 2006»перед ТОВ «Броварський авіаремонтний завод»становить відповідно до бухгалтерської та статистичної звітності.

Крім того, позивач не надав будь-яких доказів звернення до суду з позовом про стягнення вартості товару зі своїх контрагентів, заяви про визнання його кредитором під час процедури банкрутства ТОВ «БДВ ОТТРАНС 2006»та ТОВ «Еліствен ЛТД».

Таким чином, суд апеляційної інстанції цілком обґрунтовано дійшов висновку, що в діях позивача не вбачається спрямованості на отримання економічної вигоди, яка згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» є потенційною можливістю отримання підприємством грошових коштів від використання активів, а також отримання прибутку, що є метою підприємницької діяльності.

Оскільки ТОВ «Броварський авіаремонтний завод»було здійснено передоплату, але не було отримано товар, то відсутній об'єкт оподаткування ПДВ, яким згідно з п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону «Про податок на додану вартість»є операції з поставки товарів (робіт, послуг).

За таких обставин, судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновками суду апеляційної інстанції про необґрунтованість позовних вимог.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

За таких обставин, судом апеляційної інстанції у повній мірі виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Броварський авіаремонтний завод» залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2009 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України з підстав та в порядку передбаченому ст.ст.236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:____Н.Є. Маринчак

Судді:____Л.І. Бившева

____О.В. Карась

____С.Е. Острович

________О.І. Степашко

Суддя Н.Є. Маринчак