Ухвала суду № 18959915, 08.09.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

"08" вересня 2011 р.                               м. Київ                                        К-33579/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Бившевої Л.І., Карася О.В., Островича С.Е., Степашка О.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Чернігівський лікеро-горілчаний завод «Чернігівська горілка»

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2009 року

у справі №6/320а/54а/37а

за позовом Закритого акціонерного товариства «Чернігівський лікеро-горілчаний завод «Чернігівська горілка»(надалі –ЗАТ ЧЛГЗ «Чернігівська горілка»)

до Державної податкової інспекції у м. Чернігові (надалі –ДПІ у м.Чернігові)

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

Позивач звернувся до господарського суду Чернігівської області з адміністративним позовом, в якому поставлено питання про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Чернігові: від 29.05.2006р. №0001852320/0, від 07.07.2006р. №0001852320/1, від 27.07.2006р. №0001852320/2, від 05.10.2006р. №0001852320/3, якими визначено суму податкового зобов’язання з акцизного збору та застосовано штрафні (фінансові) санкцій; від 29.05.2006р. №0001822320/0, від 07.07.2006р. №0001822320/1, від 27.07.2006р. №0001822320/2, від 05.10.2006р. №0001822320/3, якими визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток та застосовано штрафні (фінансові) санкцій.

Обґрунтовуючи позовні вимоги посилається на те, що прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення є безпідставними, прийнятими всупереч положень Законів України «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про державну податкову службу в Україні», «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби», Декрету Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір», Постанови КМУ «Про затвердження порядку видачі та погашення податкових векселів, що підтверджують зобов’язання зі сплати акцизного збору і видаються суб’єктам підприємницької діяльності у разі отримання спирту етилового неденатурованого, призначеного на іншу підакцизну продукцію».

Постановою господарського суду Чернігівської області від 10 квітня 2008р. адміністративний позов задоволено. Визнано нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові: від 29.05.2006р. №0001852320/0, від 07.07.2006р. №0001852320/1, від 27.07.2006р. №0001852320/2, від 05.10.2006р. №0001852320/3, від 29.05.2006р. №0001822320/0, від 07.07.2006р. №0001822320/1, від 27.07.2006р. №0001822320/2, від 05.10.2006р. №0001822320/3. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати в сумі3,40 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що висновки податкового органу, які стали підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень не підтверджено проведеною в ході розгляду справи експертизою та не доведено правомірності застосування відповідальності до підприємства належними та допустимими доказами, що представлені суду суб’єктом владних повноважень.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2009р. рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято у справі нове рішення, яким відмовлено у позові ЗАТ ЧЛГЗ «Чернігівська горілка».

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції зазначив, що кредиторська заборгованість позивача перед ЗАТ «Поло»; ПТП «Надія»; ТОВ «Варіант 2001»є такою, по якій минув строк позовної давності і підлягає включенню до складу валового доходу як безповоротна фінансова допомога, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовною давності. Посилання позивача на погашення заборгованості перед ПП «Графосервіс»шляхом передачі простого векселя не прийнято до уваги судом з посиланням на те, що вказана операція мала місце в іншому звітному податковому періоді –у першому кварталі 2006р., тобто до складу валового доходу в четвертому кварталі 2005р. необхідно було включати непогашену заборгованість перед ПП «Графосервіс». Щодо заниження суми податкового зобов’язання з акцизного збору та порушення порядку погашення податкових векселів колегія суддів апеляційної інстанції вказала, що актом, складеним за результатами планової документальної перевірки не вказувалося нарахування акцизного збору на реалізовані відгони як готову продукцію, а встановлено неправомірне зменшення суми акцизного збору визначеної у векселях та нараховано акцизний збір не за реалізовані водно-спиртові відгони, а за отриманий спирт, на який виданий податковий вексель.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, вказуючи на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, позивач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2009р. та залишити в силі постанову господарського суду Чернігівської області від 10 квітня 2008р.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено наступне.

Контролюючим органом було проведено виїзну планову документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства ЗАТ ЧЛГЗ «Чернігівська горілка»за період з 01.01.2005р. по 31.12.2005р., про що складено акт №161/23/31597869 від 18.05.2006р.

Актом перевірки від 18.05.2006р., зокрема, встановлено такі порушення:

- п.3.1 статті 3, п.п.4.1.6 п.4.1 ст. 4, п.п.12.1.5 п.12.1 ст. 12, п.10.1 ст.10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток підприємства за 2005р. на суму 379600грн.;

- абзацу 2 п. 20 ст. 7 Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби», ст. 1 Закону України «Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої», Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік», Положення про порядок нарахування, термінів сплати і подання розрахунку акцизного збору, затвердженого наказом №111, п.13 Порядку видачі та погашення податкових векселів, що підтверджують зобов’язання зі сплати акцизного збору і видаються суб’єктами підприємницької діяльності у разі отримання спирту етилового неденатурованого, призначеного на іншу підакцизну продукцію, затвердженого постановою КМУ від 27.02.1999р. №275, п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 22.06.2005р. №498 «Питання випуску, обігу та погашення податкових векселів (податкових розписок), які видаються до отримання спирту етилового не денатурованого», в результаті чого встановлено заниження суми податкового зобов’язання з акцизного збору за квітень 2005 року на 31250грн., за травень 2005р. –16562,50 грн., за червень 2005р. –72811,5 грн.

Також виявлено заниження валового доходу підприємства за період з 01.01.2005р. по 31.12.2005р., оскільки згідно даних бухгалтерського обліку позивача станом на 01.01.2005р. та станом на 31.12.2005р. по контрагенту ПП «Графосервіс»обліковується заборгованість у сумі 1800050,40грн.

На підставі висновків перевірки, прийняті податкові повідомлення-рішення: від 29.05.2006р. № 0001852320/0, від 07.07.2006р. № 0001852320/1, від 27.07.2006р. №0001852320/2, від 05.10.2006р. №0001852320/3, якими визначено суму податкового зобов’язання з акцизного збору та застосовано штрафні (фінансові) санкцій; від 29.05.2006р. №0001822320/0, від 07.07.2006р. №0001822320/1, від 27.07.2006р. №0001822320/2, від 05.10.2006р. №0001822320/3, якими визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств та застосовано штрафні (фінансові) санкцій.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 16.11.2004р. по справі №10/335/7 задоволено позов ПП «Графосервіс»про стягнення з ЗАТ ЧЛГЗ «Чернігівська горілка»1800050,40грн. боргу за отриману та неоплачену продукцію згідно з умовами договору купівлі-продажу від 10.01.2003р. №79. Рішення господарського суду Чернігівської області від 16.11.2004р. набрало законної сили після прийняття рішення Київським апеляційним господарським судом у даній справі, тобто 27.09.2005р.

За таких обставин позивачем мало бути включено до складу валового доходу в IV кварталі 2005р. суму непогашеної заборгованості перед ПП «Графосервіс».

Крім того, за даними бухгалтерського обліку підприємства станом на 31.12.2005р. по Кт. рах. №631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»обліковується кредиторська заборгованість, по якій минув строк позовної давності в сумі 18627,17грн., а позивачем не було включено до складу валового доходу за 2005р. вказану суму заборгованості, що призвело до заниження валового доходу за вказаний період на загальну суму 1518669,17грн., та заниження податку на прибуток підприємства в сумі 379,6тис. грн.

Стаття 256 Цивільного кодексу України встановлює, що позовна давність –це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Водночас, згідно з частиною першою статті 259 цього Кодексу позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Перебіг позовної давності, відповідно до частини першої статті 261 Цивільного кодексу України починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно п.1.25 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»безнадійна заборгованість –заборгованість, яка відповідає будь-якій з наведених нижче ознак: заборгованість фізичної особи –суб’єкта підприємницької діяльності або юридичної особи, оголошених банкрутами у порядку, встановленому законом, або при їх ліквідації (зняття з реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності).

Підпунктом 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено, що до складу валового доходу платника податку на прибуток включаються доходи з інших джерел, у тому числі у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку в звітному періоді.

При цьому відповідно до п.1.22 ст.1 зазначеного Закону під безповоротною фінансовою допомогою слід розуміти, зокрема, суму заборгованості платника податку перед іншою юридичною особою, що залишалася нестягнутою після закінчення терміну позовної давності.

Відповідно до ч.3 ст.205 Господарського кодексу України господарське зобов’язання припиняється неможливістю виконання у разі ліквідації суб’єкта господарювання.

Таким чином, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами») якщо боржник не розрахувався за отримані товари (роботи, послуги), сума його заборгованості за цими товарами є безповоротною фінансовою допомогою в силу п.п.1.22.1 п.1.22 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Заборгованість за договором набуває статусу безповоротної фінансової допомоги в податковому періоді, на який припадає закінчення терміну позовної давності, підпадає під дію п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», вважається доходом з інших джерел і оподатковується в загальному порядку. А отже, після закінчення терміну позовної давності, на підставі п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»сума безповоротної допомоги включається до складу валових доходів, при цьому такий платник податку повинен одночасно зменшити валові витрати на суму оприбуткованого товару (робіт, послуг) оскільки ним фактично не понесені витрати відповідно до п.5.1 ст.5 цього Закону.

Щодо заниження суми податкового зобов’язання з акцизного збору та порушення порядку погашення податкових векселів колегія суддів касаційної інстанції погоджується із висновками суду апеляційної інстанції про необґрунтованість позовних вимог в цій частині.

Так, відповідно до пункту 4.1 Положення про порядок нарахування, термін сплати і подання розрахунку акцизного збору та змін до наказів ДПА України, затвердженого наказом ДПА України від 19.03.2001р. №111 платники акцизного збору щомісяця не пізніше 20-го числа місяця, що настає за звітним, складають і подають до податкових органів за місцем реєстрації розрахунок акцизного збору.

В ході перевірки позивача виявлено заниження суми податкового зобов’язання з акцизного збору за квітень, травень та червень 2005 року.

25 березня 2005 року внесені зміни у Закон України «Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої»і ставка акцизного збору на спирт етиловий не денатурований збільшена з 16 грн. за 1 літр 100-відсоткового спирту на 17 грн. за 1 літр 100-відсоткового спирту.

Відповідно до частини другої статті 13 Порядку видачі та погашення податкових векселів, що підтверджують зобов'язання із сплати суми акцизного збору і видаються суб'єктами підприємницької діяльності у разі отримання спирту етилового неденатурованого, призначеного для переробки на іншу підакцизну продукцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.02.1999р. №275 погашення податкового векселя проводиться з урахуванням зміни ставок акцизного збору на момент здійснення реалізації підакцизної продукції.

Якщо протягом терміну, обумовленого у векселі, що виданий під час дії ставки акцизного збору на готову алкогольну продукцію у розмірі 16 грн. за 1 л 100-відсоткового спирту, здійснено оборот з реалізації готової алкогольної продукції в умовах збільшеної ставки акцизного збору на цю продукцію, погашення векселя провадиться з урахуванням обсягів продажу та сплачених сум акцизного збору за збільшеною ставкою з зазначенням у розрахунку акцизного збору (додаток 3 до Положення №111) суми акцизного збору, на яку збільшується податкове зобов'язання та результатів перерахунку акцизного збору у зв'язку зі зміною ставки.

При чому, у розрахунках акцизного збору за квітень 2005 року (№37133 від 20.05.2005р.), де сума податкового зобов’язання за податковими векселями, термін оплати яких настав у звітному місяці (квітень 2005р.), за травень 2005р. ( №41584 від 16.06.2005р.), де сума податкового зобов’язання за податковими векселями, термін оплати яких настав у звітному місяці (травень 2005р.), за червень 2005р. ( №65092 від 20.07.2005р.) за податковими векселями, термін оплати яких настав у звітному місяці (червень 2005р.) графа 12 «підлягає збільшенню (+) або зменшенню (-) у зв’язку із зміною ставок»позивачем не заповнена, чим порушено вищевикладене положення Порядку.

З матеріалів справи вбачається, що ЗАТ ЧЛГЗ «Чернігівська горілка»надано розрахунок суми акцизного збору, на яку зменшується сума акцизного збору за отриманий спирт з урахуванням фактичних втрат спирту етилового у процесі транспортування, зберігання та виробництва готовоїпродукції відповідно до Порядку випуску, обігу та погашення податкових векселів, авальованих банком (податкових розписок), які видаються до отримання спирту етилового неденатурованого і є забезпеченням виконання зобов'язання із сплати акцизного збору, затвердженого постановою КМУ від 22.06.2005р. №498 (надалі –Порядок). Проте, як правильно зазначено судом апеляційної інстанції, вказаний Порядок набрав чинності після виникнення спірних відносин, а застосуванню в даному разі підлягає Порядок, затверджений постановою КМУ від 27.02.1999р. №275, відповідно до частини другої пункту 13 якого сума акцизного збору, зазначена у векселі, погашається на суму фактичних втрат спирту етилового у процесі виробництва готової продукції в межах норм, затверджених у встановленому порядку. Розрахунок суми акцизного збору проводиться за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку.

Таким чином, в ході перевірки господарської діяльності позивач актом від 18.05.2006р., складеним за результатами планової документальної перевірки ЗАТ ЧЛГЗ «Чернігівська горілка», нарахування акцизного збору не враховувало реалізовані відгони як готову продукцію, а встановлено неправомірне зменшення суми акцизного збору визначеної у векселях, та нараховано акцизний збір не за реалізовані водно-спиртові відгони, а за отриманий спирт, на який виданий податковий вексель.

За таких обставин, судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновками суду апеляційної інстанції щодо необґрунтованості позовних вимог.

Доводами касаційної скарги зазначені висновки суду не спростовані.

За таких обставин, судом апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Чернігівський лікеро-горілчаний завод «Чернігівська горілка»–залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2009 року –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України з підстав та в порядку передбаченому ст.ст.236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:                                                  ____Н.Є. Маринчак

Судді:                                                                      ____Л.І. Бившева

____О.В. Карась

____С.Е. Острович

________О.І. Степашко

Суддя Н.Є. Маринчак