Ухвала суду № 18959911, 08.09.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

"08" вересня 2011 р.                               м. Київ                                        К-25718/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Бившевої Л.І., Карася О.В., Островича С.Е., Степашка О.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі міста Львова

на постанову господарського суду Львівської області від 16 травня 2008 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2009 року

у справі №25/97А

за позовом Приватного підприємства «Фірма Торнадо» (надалі –ПП «Фірма Торнадо»)

до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова (надалі –ДПІ у Галицькому районі м. Львова), Головного управління Державного казначейства України у Львівській області в особі управління Державного казначейства у Галицькому районі міста Львова (надалі –ГУ ДК України у Львівській області)

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

У березні 2008 року позивач звернувся до господарського суду Львівської області з адміністративним позовом, в якому поставлено питання про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Галицькому районі м. Львова №0002852321/0 від 10.08.2007р. та стягнення з Державного бюджету України суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 63057,00грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на ту обставину, що висновки податкового органу про зменшення позивачеві суми бюджетного відшкодування є безпідставним та таким, що прийнято без урахування фактичних обставин справи. Позивач вказує, що оскільки заявлені ним до відшкодування суми ПДВ в строк, визначений Законом України «Про податок на додану вартість»не проведено, це зумовило необхідність звернення до суду.

Постановою господарського суду Львівської області від 16 травня 2008р. залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2009р., позовні вимоги було задоволено частково. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Галицькому районі м. Львова №0002852321/0 від 10.08.2007р.; стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 63057,00грн. В решті частини позовних вимог щодо стягнення судових витрат провадження у справі закрито на підставі п.2 ч.1 ст.157 КАС України.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходили з того, що п.п.«а»п.7.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», передбачено право платника на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість (надалі –ПДВ) та встановлено залежність розміру такого відшкодування лише від суми від'ємного значення суми ПДВ та суми сплати такого податку в складі вартості товару постачальникам, незалежно від дати формування податкового кредиту в складі такого від'ємного значення. Таким чином, оскільки в ході судового розгляду справи було підтверджено сплату позивачем вартості отриманих товарів (послуг) за квітень 2007 року, в яких позивачем здійснено сплату ПДВ в складі вартості товарів (робіт, послуг) в розмірі 98832,00грн., то позовні вимоги судом визнано правомірними.

Не погоджуючись з рішенням судів попередніх інстанцій, вказуючи на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ДПІ у Галицькому районі м. Львова звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та відмовити у позові ПП «Фірма Торнадо»в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено наступне.

Контролюючим органом виїзну позапланову документальну перевірку ПП «Фірма Торнадо»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за травень 2007 року, про що складено акт №1698/23-409/30707364 від 31.07.2007р.

Перевіркою встановлено, що в порушення п.п.7.7.1 п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме, ПП «Фірма Торнадо»завищено суму бюджетного відшкодування по ПДВ за вказаний період на 63057,00грн.

За наслідками перевірки прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0002852321/0 від 10.08.2007р. яким позивачеві було зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 63057,00грн.

З матеріалів справи вбачається, що сума податкового кредиту попереднього податкового періоду (рядок 17 податкової декларації попереднього податкового періоду) у ПП «Фірма Торнадо»за квітень 2007р. складає - 100569,00 грн. Вказана сума фактично сплачена ПП «Фірма Торнадо»як отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді своїм контрагентам - постачальникам таких товарів (послуг) (рядок 25 декларації по ПДВ 98832,00грн.). Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок за травень 2007 року задекларована позивачем в розмірі 98832,00грн. На вказану суму позивачем подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток 4 до податкової декларації). Окрім того, на підтвердження проведення сплати вказаної суми позивачем надано платіжні доручення про сплату вартості отриманих товарів (послуг) за квітень 2007 року, з яких вбачається здійснення позивачем сплати ПДВ в складі вартості товарів (робіт, послуг) в розмірі 98832,00грн., що відповідає даним податкової декларації та розрахунку бюджетного відшкодування за травень 2007 року. Також вказані обставини підтверджуються реєстром отриманих та виданих податкових накладних за квітень 2007 року.

Відповідно до п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 даного Закону передбачено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

Отже, відповідно до п.п.7.7.5, п.п.7.7.6 п.7.7 ст.7 зазначеного Закону податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Згідно з п.4 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації та Державного казначейства України 02.07.1997р. №209/72, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 08.06.2001р. за №489/5680, відшкодування ПДВ з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.

Таким чином, судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що норма п.п.«а»п.7.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», забезпечує право платника на отримання бюджетного відшкодування та встановлює залежність розміру такого відшкодування лише від суми від'ємного значення суми ПДВ та суми сплати цього податку в складі вартості товару, незалежно від дати формування податкового кредиту в складі такого від'ємного значення.

Доводами касаційної скарги зазначені висновки суду не спростовані.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова –залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Львівської області від 16 травня 2008 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2009 року –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України з підстав та в порядку передбаченому ст.ст.236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:                                                  ____Н.Є. Маринчак

Судді:                                                                      ____Л.І. Бившева

____О.В. Карась

____С.Е. Острович

________О.І. Степашко

Суддя Н.Є. Маринчак