Ухвала суду № 18959835, 08.09.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

"08" вересня 2011 р. м. КиївК-29674/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Бившевої Л.І., Карася О.В., Островича С.Е., Степашка О.І.,

при секретарі Бадріашвілі К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва

на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 22 січня 2008 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2009 року

по справі №6/188

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Архібуд»(надалі ТОВ «Архібуд»)

до Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва (надалі ДПІ у Печерському районі м.Києва)

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська промислова інформаційна компанія»(надалі ТОВ «Українська промислова інформаційна компанія»)

про скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановив:

У жовтні 2007 року позивач звернувся до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м.Києва №0004202230/0 від 10.10.2007 року.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивачем відповідно до п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»до податкового кредиту перевірених періодів були включені суми податку на додану вартість лише по належним чином оформлених податкових накладних, які були виписані продавцем в момент виникнення податкових зобовязань. Дані накладні оформлені відповідно до п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 зазначеного Закону, а тому, на думку підприємства, ним не порушені норми п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 цього Закону.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 22 січня 2008 року залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2009 року, позовні вимоги задоволено частково. В задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції, з яким погодилась колегія апеляційного суду, виходив з того, що податковим органом під час розгляду справи в супереч ч.2 ст.71 КАС України не доведено правовірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Не погоджуючись з рішенням попередніх судових інстанцій ДПІ у Печерському районі м.Києва звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального права та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанції та підтверджується матеріалами справи, працівниками ДПІ у Печерському районі м.Києва була здійсненна виїзна планова перевірка ТОВ «Архібуд»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 року по 31.03.2007 року, за результатами якої складено акт №328/22-30/31454273 від 28.09.2007 року.

В згаданому акті, на думку податкового органу, позивачем порушено вимоги п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки безпідставно занижено податок на додану вартість за січень-грудень 2006 року.

На підставі зазначеного акту відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №0004202230/0 від 10.10.2007 року, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість та застосовано штрафні (фінансові) санкції.

Судами також встановлено, що між позивачем та ТОВ «Українська промислова Інформаційна компанія»укладались господарські договори, відповідно до яких ТОВ «Українська промислова інформаційна компанія»виконувало будівельні роботи для ТОВ «Архібуд», що підтверджується матеріалами справи.

Виконання вище зазначених договорів підтверджується актами виконаних робіт, та довідками про вартість виконаних підрядних робіт, копії яких містяться в справи.

Крім цього, судами правильно зазначено, що податкові накладні виписані ТОВ «Українська промислова інформаційна компанія»містять всі необхідні реквізити, відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 цього Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону.

Згідно з п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 вказаного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 зазначеного вище Закону передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Як вже зазначалось, позивачем було отримано від контрагента податкові накладні, які повністю відповідають п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а також позивачем надано ряд первинних бухгалтерських документів в підтвердження здійснення вказаної операції, тому колегія судді вважає висновки судів попередніх інстанції щодо правомірного формування підприємством податкового кредиту, в період який перевірявся, цілком обґрунтованими.

Щодо посилань податкового органу на те, що спірна сума податкового кредиту з ПДВ є документально непідтвердженою, оскільки в поясненнях ОСОБА_1 вказано, що він не приймав рішень щодо створення ТОВ «Українська промислова інформаційна компанія», не призначав директора товариства та нікого не уповноважував займатися управлінням товариства, то судами цілком правильно та обгрунтовано зазначено, що в акті перевірки №328/22-30/31454273 від 28.09.2007 року донарахування відповідачем податку на додану вартість товариству «Архібуд», обґрунтовуються на підставі пояснень громадянина України ОСОБА_1, який відповідно до бази даних АІС ОР являється засновником ТОВ «Українська промислова інформаційна компанія»та має 1% у статутному капіталі даного товариства.

Слід також зазначити, що частина 1 статті 11 КАС України передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Зі змісту частини 2 статті 71 цього Кодексу вбачається, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанції, що доводи податкового органу про заниження з боку позивача податкових зобовязань з ПДВ за січень-грудень 2006 року в спірній сумі є безпідставними, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

За таких обставин, суди попередніх судових інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, постановили обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 22 січня 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2009 року залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий:____ Н.Є. Маринчак

Судді:____ Л.І. Бившева

____ О.В. Карась

____ С.Е. Острович

____ О.І. Степашко

Суддя Н.Є. Маринчак