Постанова № 18959517, 08.09.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" вересня 2011 р.                               м. Київ                                        К-23110/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Бившевої Л.І., Карася О.В., Островича С.Е., Степашка О.І.,

при секретарі Бадріашвілі К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції Печерському районі м.Києва

на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 24 січня 2008 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2009 року

по справі №28/424-05-5-28/8140-8/121

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська сировина» ЛТД (надалі –ТОВ «Українська сировина»ЛТД)

до Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва (надалі –ДПІ у Печерському районі м.Києва)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановив:

ТОВ «Українська сировина»ЛТД звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м.Києва №952302/0 від 20.08.2004 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки викладені в акті перевірки не відповідають фактичним обставин справи, а тому прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення, на підставі акту перевірки, не відповідає вимогам чинного законодавства.

Справи розглядалась судами неодноразово.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 24 січня 2008 року залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2009 року, позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м.Києва №952302/0 від 20.08.2004 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодилась колегія апеляційного суду, виходив з того, що податковим органом під час розгляду справи в супереч ч.2 ст.71 КАС України не доведено правовірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій ДПІ у Печерському районі м.Києва звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального права та постановити нове рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанції, працівниками ДПІ у Печерському районі м.Києва, в період з 16.08.2004 року по 20.08.2004 року, була здійсненна позапланова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності ТОВ «Українська сировина»ЛТД з питань достовірності заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість за жовтень та листопад 2003 року, за результатами якої складено акт №49/23-20/19122065 від 20.08.2004 року.

В згаданому акті, на думку податкового органу, повивачем порушено вимоги п.1.8 ст.1, п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення дозволеного податкового кредиту та сум бюджетного відшкодування за жовтень 2003 року.

На підставі зазначеного акту відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №952302/0 від 20.08.2004 року, яким позивачу було визначено суму завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Згідно з п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду (п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 цього Закону).

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 вказаного Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно з п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 вищезазначеного Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ВАТ «Зелений Гай»було укладено договір купівлі-продажу від 17.01.2000р. №612/99, відповідно до якого ВАТ «Зелений Гай»зобов’язувався продати винно-коньячну (коньяки ординарні) продукцію, позивач зобов’язувався прийняти та оплатити її.

На виконання умов позивачем 09.10.2003р. та 16.10.2003р. було здійснено попередню оплату товару (в т.ч. ПДВ), ВАТ «Зелений Гай»було складено та надано позивачу податкові накладні від 09.10.2003р. №934 від 16.10.2003 р. №949 (в т.ч. ПДВ).

Крім цього, слід відзначити, що кредиторська та дебіторська заборгованість ТОВ «Українська сировина»на 01.01.2004 року значиться за іншим договором з ВАТ «Зелений Гай», а саме, №43 від 09.01.2001р. (а.с.30 т.1).

Матеріали справи також свідчать, що ТОВ «Українська сировина»ЛТД зареєстровано платником податку на додану вартість, свідоцтво від 12.02.2004р. №37646457, ідентифікаційний номер код платника податків ЄДРПОУ - 19122065, індивідуальний податковий номер платника ПДВ - 191220626558 (а.с.126 т.1), разом з тим в спірних податкових накладних значиться індивідуальний податковий номер позивача - 191220626078, а номер свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ - 36473488.

Тобто, надані підприємством податкові накладні, а також товарно-транспорті накладні, які знаходяться в матеріалах справи, взагалі ніякого відношення не мають до укладено між позивачем та ВАТ «Зелений Гай»договору купівлі-продажу від 17.01.2000р. №612/99, вказана обставина представнику ТОВ «Українська сировина»ЛТД невідома.

Як було зазначено вище, обов’язковою умовою для включення сум ПДВ сплачених у складі вартості товарів (робіт, послуг) до податкового кредиту (відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість») є віднесення їх вартості до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Авансові платежі здійснювались позивачем без фактичного придбання товару, валові витрати не збільшувались на суму таких авансових платежів і такий товар не використовувався в такому звітному періоді у власній господарський діяльності, тобто, включення позивачем сум сплачених ВАТ «Зелений Гай»за жовтень 2003 року до складу податкового кредиту можливо лише за умов фактичного придбання товару і віднесення зазначених витрат до валових.

ТОВ «Українська сировина»ЛТД з жовтня 2003 року до моменту перевірки (серпень 2004 року) не отримано товари за які ним були здійснені авансові платежі.

Враховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем не правомірно було віднесено до складу податкового кредиту в жовтні 2003 року суми ПДВ за податковими накладними №934 від 09.10.2003 року та №949 від 16.10.2003 року.

Слід також відзначити, у відповідності з п.п.11.2.3 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до валових витрат відносяться витрати тільки тих контрагентів, що мають статус платника податку на прибуток на загальних умовах, тобто згідно ст.10 вищезазначеного Закону (про що в обов’язковому порядку має бути зазначено в договорі купівлі-продажу чи поставки).

В запереченнях на апеляційну скаргу ТОВ «Українська сировина»ЛТД зазначає, що ВАТ «Зелений Гай»на момент перевірки позивача було платником фіксованого сільськогосподарського податку, тобто не було платником податку на прибуток на загальних підставах. Отже, позивач правомірно не включив на дату перерахування до і складу валових витрат суми авансових платежів, перерахованих ВАТ «Зелений Гай», а включив їх до валових витрат тільки на дату оприбуткування коньяку, отриманого в рахунок таких авансових платежів (а.с.80 т.3).

Оскільки, ВАТ «Зелений Гай», на момент перевірки, не мав статусу платника податку на прибуток на загальних умовах, авансові платежі, що, перераховані ТОВ «Українська сировина»в адресу ВАТ «Зелений Гай», не відносяться до валових витрат в такому податковому періоді.

За таких обставин, прийняте ДПІ у Печерському районі м.Києва податкове повідомлення-рішення №952302/0 від 20.08.2004 року, яким позивачу було визначено суму завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість є цілком обґрунтованим та законним.

Отже, повно і правильно встановивши обставини справи, суди першої та апеляційної інстанцій, однак, дали їм невірну юридичну оцінку, що відповідно до ст.229 КАС України, є підставою для скасування ухвалених по справі судових рішень з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволені позовних вимог.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, -

постановив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва –задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 24 січня 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2009 року –скасувати.

В задоволені позовних вимог товариству з обмеженою відповідальністю «Українська сировина»ЛТД до Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №952302/0 від 20.08.2004 року –відмовити.

Постанова вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий:                                                  ____ Н.Є. Маринчак

Судді:                                                                      ____ Л.І. Бившева

____ О.В. Карась

____ С.Е. Острович

____ О.І. Степашко