Ухвала суду № 18959475, 08.09.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

"08" вересня 2011 р.                               м. Київ                                        К-44182/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Бившевої Л.І., Карася О.В., Островича С.Е., Степашка О.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 червня 2009 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2009 року

у справі №2-а-1700/09/0570

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Квітень»(надалі –ТОВ «Квітень»)

до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя (надалі –Жовтнева МДПІ м. Маріуполя)

про визнання дій протиправними та визнання недійсним податкового повідомлення- рішення, -

встановив:

Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про визнання протиправними дії Жовтневої МДПІ м.Маріуполя та визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 08.01.2009р. №0000042344/4.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що висновки податкового органу в акті перевірки, на підставі якої прийнято оскаржувані рішення, не відповідають дійсним обставинам справи та суперечать вимогам податкового законодавства.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 03 червня 2009р. залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2009р., позовні вимоги було задоволено повністю. Визнано дії Жовтневої МДПІ м. Маріуполя протиправними та податкове повідомлення-рішення від 08.01.2009р. №0000042344/4 –недійсним і стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 3,40грн. судових витрат.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходили з того, що норми п.п.5.1.20 п.5.1 ст.5 Закону України «Про податок на додану вартість»можуть застосовуватися тільки відносно операцій з об’єктами, які відповідають за своїми ознаками об’єктам житлового фонду, а саме уявляють собою капітальні споруди, споруджені з дотриманням вимог законодавства і призначені для постійного в них проживання.

Не погоджуючись з рішенням судів попередніх інстанцій, вказуючи на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Квітень».

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено наступне.

Контролюючим органом було проведено виїзну позапланову перевірку фінансово-господарської діяльності позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов’язань з ПДВ наступних податкових періодів за період з 01.03.2008р. по 30.04.2008р., про що складено акт від 19.06.2008 р. № 1685\23-4\31132432.

Висновками проведеної перевірки встановлено, що в порушення вимог п.п.5.1.20 п.5.1 ст.5, п.п.7.4.3 п.7.4, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування по податковій декларації з ПДВ за березень 2008р. на 74494,00грн., по податковій декларації з ПДВ за квітень 2008р. на 68177,00грн.; в порушення п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»позивачем завищено від’ємне значення різниці поточного звітного періоду, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду у березні 2008р. на 74494,00грн., у квітні 2008р. на 68177,00грн.

На підставі зазначеного акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.01.2009р. №0000042344/4 про зменшення позивачеві суми бюджетного відшкодування у розмірі 142671,00грн.

В ході судового розгляду справи встановлено, що згідно договору генпідряду №14 від 16.05.2007р., укладеного між ТОВ «Квітень»та ТОВ «Майстер-Буд-Південь», позивач є замовником будівництва житлового комплексу з об’єктами громадського призначення по пр. Будівельників 141-А в м. Маріуполі.

За умовами вказаного договору ТОВ «Квітень»взяло на себе зобов’язання надати Генпідряднику (ТОВ «Майстер-Буд-Південь») будівельний майданчик з винесеними межами земельної ділянки 22.06.2007р., передати по акту 2 екземпляри проектно-кошторисної документації та у встановлений угодою строк прийняти закінчені будівництвом роботи (об’єкт будівництва) та оплатити їх.

При цьому, за твердженням податкового органу, першою поставкою житла, відповідно є поставка послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок Виконавця матеріалів) із спорудження такого житла за рахунок Замовника.

Таким чином, на думку відповідача, відповідно до п.п.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду. А отже, за висновком відповідача до складу податкового кредиту ТОВ «Квітень»має віднести ту частку сум ПДВ, нарахованих (сплачених) у зв’язку із спорудженням жилого комплексу, яка відповідає частці використання житлового комплексу в оподатковуваних операціях, а саме в частині об’єктів загального призначення.

Таким чином, на думку відповідача, підприємством позивача в порушення пп.5.1.20 п.5.1 ст.5, п.п.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», завищено суму від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту з ПДВ у березні 2008р. на 74494,00грн. та у квітні 2008р. на 68177,00грн.

Відповідно до п.п.5.1.20 п.5.1 ст.5 Закону України «Про податок на додану вартість», звільняються від оподаткування операції зокрема з поставки житла (об'єктів житлового фонду), крім їх першої поставки.

Для цілей цього підпункту під першою поставкою житла (об'єкта житлового фонду) розуміється:

а) перше передання готового новозбудованого житла (об'єкта житлового фонду) у власність покупця або поставка послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) із спорудження такого житла за рахунок замовника;

б) перший продаж реконструйованого або капітально відремонтованого житла (об'єкта житлового фонду) покупцю, який є особою, іншою, ніж власник такого об'єкта на момент виведення його з експлуатації (використання) у зв'язку з такою реконструкцією або капітальним ремонтом, або поставка послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) з такої реконструкції чи капітального ремонту за рахунок замовника.

Статтею 4 Житлового кодексу України встановлено, що жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях, що знаходяться на території України, утворюють житловий фонд.

Житловий фонд включає:

- жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать державі (державний житловий фонд);

- жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать колгоспам та іншим кооперативним організаціям, їх об'єднанням, профспілковим та іншим громадським організаціям (громадський житловий фонд);

- жилі будинки, що належать житлово-будівельним кооперативам (фонд житлово-будівельних кооперативів);

- жилі будинки (частини будинків), квартири, що належать громадянам на праві приватної власності (приватний житловий фонд);

- квартири в багатоквартирних жилих будинках, садибні (одноквартирні) жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях усіх форм власності, що надаються громадянам, які відповідно до закону потребують соціального захисту (житловий фонд соціального призначення).

До житлового фонду включаються також жилі будинки, що належать державно-колгоспним та іншим державно-кооперативним об'єднанням, підприємствам і організаціям.

До житлового фонду не входять нежилі приміщення в жилих будинках, призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру.

Відповідно до статті 380 Цивільного кодексу України житловим будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання.

З урахуванням викладеного, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про те, норми п.п.5.1.20 п.5.1 ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість» можуть застосовуватися тільки відносно операцій з об’єктами, які відповідають за своїми ознаками об’єктам житлового фонду, а саме уявляють собою капітальні споруди, споруджені з дотриманням вимог законодавства і призначені для постійного в них проживання.

Доводами касаційної скарги зазначені висновки суду не спростовані.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя –залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 червня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2009 року –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України з підстав та в порядку передбаченому ст.ст.236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:                                                  ____Н.Є. Маринчак

Судді:                                                                      ____Л.І. Бившева

____О.В. Карась

____С.Е. Острович

________О.І. Степашко

Суддя Н.Є. Маринчак