Ухвала суду № 18959441, 01.09.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

"01" вересня 2011 р.                               м. Київ                                        К-24539/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Ланченко Л.В., Островича С.Е., Пилипчук Н.Г., Степашка О.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРВІС ТА ТЕХНОЛОГІЇ»

на постанову Господарського суду м. Києва від 27 серпня 2007 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2008 року

у справі №46/281-А

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРВІС ТА ТЕХНОЛОГІЇ»(надалі ТОВ «СЕРВІС ТА ТЕХНОЛОГІЇ»)

до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м.Києва (надалі –ДПІ у Дарницькому районі м.Києва)

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

У травні 2007 року позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з адміністративним позовом, в якому ставить питання про визнання недійсним податкового повідомлення –рішення від 03.05.2007 р. № 0002112305/0/19892.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач вважає незаконним оскаржуване рішення, зважаючи на те, що воно було винесено на підставі акту перевірки про існування якого підприємству нічого не відомо. Крім того, спірне рішення винесене у зв’язку з порушенням позивачем граничного строку сплати податку на додану вартість по імпортних товарах, який сплачується при митному оформленні товарів громадянами, а в силу того, що ТОВ «СЕРВІС ТА ТЕХНОЛОГІЇ»є юридичною особою, ним не могло бути допущене порушення як громадянином –фізичною особою.

Постанову Господарського суду м. Києва від 27 серпня 2007 року залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2008 року, в задоволені позову відмовлено повністю.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, на підставі наявних у справі матеріалів дійшли висновку, що помилково допущенні програмою слова вміщені в податковому повідомленні-рішенні № 0002112305/0/19892 від 03.05.2007 року: „податок на додану вартість по імпорт. товарах, який сплачується при митн. оформленні товарів громадянами”, оскільки податкові зобов’язання позивача підтвердженні актом про результати виїзної планової перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства від 24.04.2007 року за № 1674/2305-32527401, з яким ТОВ „СЕРВІС ТА ТЕХНОЛОГІЇ” було ознайомлено про, що свідчить підпис директора товариства, а також по даному податковому зобов’язані згідно з податковим векселем позивач звертався до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва з заявою № 06.07-01 від 06.07.2007 року про взяття на облік, а згодом звертався до відповідача з заявою від 26.03.2007 року за № 2603-01 про надання відстрочки з оплати простого векселя № 3223137568 на суму 135 147,79 доларів США до 22.04.2007 року, а тому ТОВ „СЕРВІС ТА ТЕХНОЛОГІЇ” чітко знало, з якого саме податку виникла заборгованість.

Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій позивач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права і справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено наступне.

Контролюючим органом було проведено виїзну планову документальну перевірку дотримання позивачем податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005 року по 31.12.2006 рік, за результатами якої було складено акт № 1674/2305-32527401 від 24.04.2007 року.

Висновками акта перевірки, зокрема, встановлено порушення позивачем п.7.8. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” та п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” в результаті чого встановлено прострочення сплати узгодженого податкового зобов’язання згідно з податковим векселем № 3223137568 від 06.07.2006 року на термін в один день.

За наслідками встановлених порушень 03.05.2007 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0002112305/0/19892 про донарахування позивачеві податкового зобов’язання по сплаті штрафних санкцій з податку на додану вартість.

Судова колегія касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, щодо трактування, як помилково допущенні програмою слова вміщені в податковому повідомленні-рішенні № 0002112305/0/19892 від 03.05.2007 року: „податок на додану вартість по імпорт. товарах, який сплачується при митн. оформленні товарів громадянами”, оскільки податкові зобов’язання позивача підтвердженні актом про результати виїзної планової перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства від 24.04.2007 року за № 1674/2305-32527401, з яким ТОВ „СЕРВІС ТА ТЕХНОЛОГІЇ” було ознайомлено про, що свідчить підпис директора товариства, а також по даному податковому зобов’язані згідно з податковим векселем позивач звертався до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва з заявою № 06.07-01 від 06.07.2007 року про взяття на облік, а згодом звертався до відповідача з заявою від 26.03.2007 року за № 2603-01 про надання відстрочки з оплати простого векселя № 3223137568 до 22.04.2007 року, а тому ТОВ „СЕРВІС ТА ТЕХНОЛОГІЇ” чітко знало, з якого саме податку виникла заборгованість.

Обґрунтування судів попередніх інстанцій того, що дата акта про результати виїзної планової перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства вказана в податковому повідомленні-рішенні від 03.05.2007 року за №0002112305/0/19892 описка є безпідставною, оскільки з аналізу справи видно, що номери які вказані вищезазначених акті та податковому повідомленні-рішенні є ідентичними, а тому говорити про ще один акт складений відповідачем за №1674/230532527401, з яким як стверджує позивач він не був ознайомлений немає підстав. Отже, судами попередніх інстанцій вірно трактовано розбіжності, що містяться в акті про результати виїзної планової перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства від 24.04.2007 року за № 1674/2305-32527401 та податковому повідомленні-рішенні від 03.05.2007 року за № 0002112305/0/19892.

Відповідно до доказів, які містяться в матеріалах справи підтверджено факт порушення позивачем п.7.8. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” та п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Доводами касаційної скарги не спростовуються зазначені висновки суду.

Отже, суди попередніх судових інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, постановили обгрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРВІС ТА ТЕХНОЛОГІЇ»–залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду м. Києва від 27 серпня 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2008 року –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України з підстав та в порядку передбаченому ст.ст.236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:                                                  ____Н.Є. Маринчак

Судді:                                                                      ____Л.В. Ланченко

____С.Е. Острович

____Н.Г. Пилипчук

________О.І. Степашко

Суддя Н.Є. Маринчак