Ухвала суду № 18959395, 01.09.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

"01" вересня 2011 р. м. КиївК-25644/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Ланченко Л.В., Островича С.Е., Пилипчук Н.Г., Степашка О.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва

на постанову Господарського суду м. Києва від 04 грудня 2007 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2009 року

у справі №28/406-А

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житловий альянс»(надалі ТОВ «Житловий альянс»)

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва (надалі ДПІ у Шевченківському районі м.Києва)

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

Позивач звернувся до Господарського суду м.Києва з позовом, в якому поставлено питання про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Шевченківському районі м. Києва № 0009832302/0 від 04.12.2006р. та № 0009832302/1 від 16.02.2007р.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що висновки податкового органу про невідповідність приписам Закону України «Про податок на додану вартість» отриманих позивачем від контрагента податкових накладних є необґрунтованими. Натомість, позивач стверджує, що у періоді здійснення господарської діяльності із ТОВ «Оптіма-Люкс»ним правомірно сформовано податковий кредит на підставі сплаченого податку на додану вартість в результаті здійснення господарських операцій з вказаним контрагентом.

Постановою Господарського суду м. Києва від 04 грудня 2007 року залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністативного суду від 19 травня 2009 року, позовні вимоги було задоволено частково. Скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва № 0009832302/0 від 04.12.2006р. та №0009832302/1 від 16.02.2007р. В задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції, з яким погодилась судова колегія суду апеляційної інстанції, виходив з того, що податковий кредит у звітному періоді, який формувався позивачем з урахуванням операцій з придбання товарів у ТОВ «Оптіма-Люкс», на підставі належним чином оформлених податкових накладних. Таким чином, суди погодились із позовними вимогами про безпідставність застосування до позивача відповідальності оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями.

Не погоджуючись з рішенням попередніх судових інстанцій відповідач звернулася із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати вказані судові рішення як такі, що прийняті з порушенням норм матеріального та неправильним застосуванням процесуального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у позові повністю.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Контролюючим органом на підставі п.5 ст.111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»було надіслано на адресу фактичного місцезнаходження позивача запит від 04.10.2006р. щодо надання пояснень та документального підтвердження правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів (обовязкових платежів) по взаємовідносинах із ТОВ «Оптіма-Люкс»у звязку з чим розпочато позапланову перевірку позивача, про що складено акт №516/23-02/33104978 від 21.11.2006р..

ТОВ «Житловий альянс» не надано пояснень з питань вказаних у запиті та не допустило до проведення перевірки працівників податкового органу, про що складено акт від 31.10.2006р. №83.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Солом'янського районного суду м.Києва від 10.07.2006р. по справі №2-1586-1/06 за позовом ДПА у м. Києві до ТОВ «Оптіма-Люкс», ОСОБА_1, та ОСОБА_2 про визнання недійсними статутних документів підприємства та свідоцтва платника податку на додану вартість, було визнано недійсним статут ТОВ «Оптіма-Люкс», а також свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Оптіма-Люкс»№3688357 від 08.12.2003 року.

За інформацією, отриманою від ВПМ СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП, контролюючим органом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Оптіма-Люкс»20.05.2006р. укладено договір №20-05-06, у звязку з чим позивачем перераховано ТОВ «Оптіма-Люкс»кошти в сумі 104282,50грн., в т.ч. податок на додану вартість 17380,42грн., що підтверджено випискою Київської філії Комерційного банку «Західінкомбанк».

Таким чином, в ході розгляду справи встановлено, що під час позапланової перевірки не досліджувались первинні документи позивача по взаємовідносинах з ТОВ «Оптіма-Люкс» та не встановлювався факт віднесення позивачем сум податку на додану вартість до податкового кредиту червня 2006 року саме на підставі податкових накладних отриманих від ТОВ «Оптіма-Люкс», а було використано інформацію ВПМ СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП.

В подальшому, з посиланням на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 10.07.2006р. по справі №2-1586-1/06, ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», податковий орган дійшов висновку, що первинні бухгалтерські документи отримані позивачем від ТОВ «Оптіма-Люкс»не відповідають вимогам податкового законодавства і свідчать про завищення позивачем сум податкового кредиту в червні 2006 року, що стало підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

При чому, доказів на підтвердження факту включення позивачем до податкового кредиту у червні 2006 року сум податку на додану вартість на підставі податкових накладних отриманих від ТОВ «Оптіма-Люкс»матеріали справи не містять.

Крім того, з наданого позивачем реєстру отриманих та виданих податкових накладних за червень 2006 року, не вбачається отримання позивачем будь-яких податкових накладних від ТОВ «Оптіма-Люкс»в червні 2006 року. Таким чином, матеріалами справи не підтверджені висновки акту перевірки щодо завищення позивачем сум податкового кредиту в червні 2006 року по операціях з ТОВ «Оптіма-Люкс».

Разом з тим, рішенням Апеляційного суду м. Києва від 29.01.2007р. скасовано постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 10.07.2006р. по справі №2-1586-1/06 та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ДПА у м. Києві відмовлено.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість»реєстр платників податку веде центральний податковий орган. Будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку.

Згідно п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість»реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається зокрема у випадку, якщо особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання. У разі анулювання реєстрації платник податку позбавляється права на нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування, але у строки, визначені законом, є зобов'язаним погасити суму податкових зобов'язань або податкового боргу з цього податку, що виникли до такого анулювання, за їх наявності, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату сплати такої суми податку, чи ні. При анулюванні реєстрації останнім податковим періодом вважається період, який розпочинається від дня, наступного за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем такого анулювання.

Згідно п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Інших правил чи застережень щодо дати виникнення права у платника податку на податковий кредит Законом України «Про податок на додану вартість»не передбачено.

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Приймаючи до уваги, що рішення суду про скасування свідоцтва платника податку на додану вартість ТОВ «Оптіма-Люкс»скасовано, висновки податкового органу про завищення позивачем сум ПДВ у червні 2006р. є безпідставними.

Доводами касаційної скарги не спростовано зазначених висновків суду.

Отже, суди попередніх судових інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, постановили обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду м. Києва від 04 грудня 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України з підстав та в порядку передбаченому ст.ст.236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:____Н.Є. Маринчак

Судді:____Л.В. Ланченко

____С.Е. Острович

____Н.Г. Пилипчук

____О.І. Степашко

Суддя Н.Є. Маринчак