Ухвала суду № 18896218, 21.09.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

"21" вересня 2011 р. м. КиївК-12498/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий:Нечитайло О.М.

Судді:Бившева Л.І.

Ланченко Л.В.

Пилипчук Н.Г.

Федоров М.О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державного підприємства Луганської обласної дирекції з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств ДП «Луганськвуглереструктуризація»

на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.02.2009 р.

у справі №2-а-8523/08

за позовом Державного підприємства «З ліквідації збиткових вугледобувних, вуглепереробних та торфодобувних підприємств «Укрвуглеторфреструктуризація»в особі ВП «Луганська виконавча дирекція з ліквідації шахт»

до Державної податкової інспекції у м. Первомайську Луганської області,

за участю третьої особи Державного відкритого акціонерного товариства «Луганськдіпрошахт»,

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ :

Державне підприємство «З ліквідації збиткових вугледобувних, вуглепереробних та торфодобувних підприємств «Укрвуглеторфреструктуризація»в особі ВП «Луганська виконавча дирекція з ліквідації шахт»звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Первомайську Луганської області, за участю третьої особи Державного відкритого акціонерного товариства «Луганськдіпрошахт»про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 06.10.2008 року (суддя Л.С. Качуріна) адміністративний позов задоволено повністю, скасовано податкові повідомлення рішення від 01.04.2008 р. №0000152301/0 на суму 338654, 004 грн., №0000162301/0 на суму 244577, 63 грн., прийняті відповідачем щодо визначення податкових зобовязань з податку на землю; стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача державне мито у сумі 3, 40 грн.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.02.2009 р. (судова колегія у складі: головуючий суддя С.А. Малашкевич, судді І.В. Геращенко, Т.Г. Арабей) рішення суду першої інстанції скасовано; прийнято нове, яким у позові відмовлено.

Суд апеляційної інстанції не погодився із висновками суду першої інстанції стосовно задоволення позовних вимог із посиланням не те, що позивач, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про плату за землю», звільнений від сплати від земельного податку.

Вважаючи, що рішення суду апеляційної інстанції прийняте з порушення норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить його скасувати.

У письмових запереченнях, наданих суду відповідач просить залишити оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Відповідно до частини 1 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень став висновок податкового органу, викладений у акті перевірки від 27.03.2008 р. №225/23-32449971. На підставі зазначеного акту відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення від 01.04.2008 р. №0000162301/0 на суму 244577, 63 грн. (163051, 75 грн. основний платіж та 81525, 88 грн. штрафні (фінансові) санкції) та №0000152301/0 на суму 338654, 04 грн. (225769, 36 грн. основний платіж та 112884, 68 грн. - штрафні (фінансові) санкції) за платежем земельний податок з юридичних осіб.

Такий висновок податкового органу пов'язаний з тим, що позивач не звільнений від сплати земельного податку як то передбачено нормами до п. 3 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про плату за землю», оскільки не утримується за рахунок бюджету.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про плату за землю» від земельного податку звільняються органи державної влади та органи місцевого самоврядування, органи прокуратури, заклади, установи та організації, які повністю утримуються за рахунок бюджету.

Керуючись наведеною нормою позивач стверджує, що він звільнений від сплати земельного податку оскільки фінансується за рахунок державного бюджету.

Так, частиною 6 п. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України визначено, що бюджетна установа - орган, установа чи організація, визначена Конституцією України, а також установа чи організація, створена у встановленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування, яка повністю утримується за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевих бюджетів. Бюджетні установи є неприбутковими.

Судова колегія суду апеляційної інстанції дійшла правильного висновку, що позивач не є бюджетною установою, що підтверджується наявними у матеріалах справи документами.

З огляду на зазначене судова колегія погоджується із висновками суду апеляційної інстанції щодо наявності обґрунтованих підстав для нарахування позивачу податкових зобовязань з податку на землю.

Мотивація та докази, наведені у касаційній скарзі, не дають адміністративному суду касаційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду попередньої інстанції.

На підставі викладеного та зважаючи на приписи ч. 3 ст. 220№ КАС України судова колегія Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що порушень або неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права не вбачається, а тому касаційну скаргу Державного підприємства Луганської обласної дирекції з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств ДП «Луганськвуглереструктуризація»слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державного підприємства Луганської обласної дирекції з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств ДП «Луганськвуглереструктуризація»залишити без задоволення.

2. Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.02.2009 р. у справі №2-а-8523/08 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.М. Нечитайло

Судді:Бившева Л.І. Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г. Федоров М.О.