Ухвала суду № 18959125, 19.10.2011, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(0412) 48-16-02

УХВАЛА

іменем України

"19" жовтня 2011 р. Справа № 0670/2856/11

номер рядка статистичного звіту 8.2.6

Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Євпак В.В.

суддів: Малахової Н.М.

Майора Г.І.,

за участю секретаря судового засідання Соморової В.А. ,

<Текст >

<Поле для текста >

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекція в м.Житомирі на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "07" вересня 2011 р. у справі № 0670/2856/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Свірол" <Текст >до Державної податкової інспекції в м.Житомирі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Свіролл" звернулося до суду з позовом, в якому просить визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі від 16 березня 2011 року № 0000822301 про визначення суми податкового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 155595, 00 грн., у тому числі: за основним платежем - 124476, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 31119, 00 грн., № 0000832301 про визначення суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 132940, 00 грн., у тому числі: 106352, 00 грн. основного платежу, 26588, 00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, № 0000991702 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 836, 15 грн., з них: за основним платежем - 668, 92 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 167, 23 грн. і № 0001242302 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 3790, 48 грн.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 07.09.2011 року позов задоволено. Визнано протиправними і скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі від 16 березня 2011 року № 0000822301, № 0000832301, 0001242302, № 0000991702.

Стягнуто з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Свіролл" 13, 60 грн. сплаченого судового збору.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу. В обгрунтування апеляційної скарги посилається на порушення судом вимог матеріального та процесуального права, зокрема зазначили, що суд не надав належної оцінки тим обставинам, що товариством включено до складу валових витрат 575885, 00 грн. та до податкового кредиту 115177, 00 грн. ПДВ вартості отриманих від Товариства з обмеженою відповідальністю "Каса Верде", Товариства з обмеженою відповідальністю "Петра-Ком Плюс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Руш", Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Амстор"", Закритого акціонерного товариства "Нова лінія", ТЦ "Метро Кеш енд Кері Україна" маркетингових, інформаційно-консультаційних послуг, послуг по передпродажній підготовці товарів, послуг по стимулюванню подальшого збуту товарів тощо без підтвердження належним чином оформленими первинними документами та використанн у господарській діяльності позивача. Грошове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб та штрафні (фінансові) санкції у сумі 3790, 48 грн. до відповідача були обґрунтовано застосовані за списання з підзвітної особи ОСОБА_5 у 5 випадках коштів в розмірі 3790, 48 грн. за відсутності в авансовому звіті відповідних платіжних документів. За таких обставин, податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі від 16 березня 2011 року № 0000822301, № 0000832301, 0001242302 і № 0000991702 є правомірними і скасуванню не підлягають.

Розглянувши справу, перевіривши законність та обгрунтованість постанови суду першої інстанції в межах, передбачених ст. 195 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Встановлено, що Державною податковою інспекцією у м. Житомирі проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Свіролл" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2009 року по 31 грудня 2010 року , про що 28 лютого 2011 року складено акт №735/23-1/30558635/0110.

Перевіркою встановлені порушення товариством

- вимог підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що призвело до заниження податку на прибуток на 124476, 00 грн. внаслідок безпідставного віднесення до складу валових витрат 575885, 00 грн. вартості отриманих від Товариства з обмеженою відповідальністю "Каса Верде", Товариства з обмеженою відповідальністю "Петра-Ком Плюс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Руш", Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Амстор"", Закритого акціонерного товариства "Нова лінія", ТЦ "Метро Кеш енд Кері Україна" маркетингових, інформаційно-консультаційних послуг, послуг по передпродажній підготовці товарів, послуг по стимулюванню подальшого збуту товарів тощо, які не підтверджені належним чином оформленими первинними документами і не використовувалися у господарській діяльності Товариства;

- вимог підпункту 7.2.6 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до заниження податку на додану вартість на 106352, 00 грн., внаслідок віднесення до складу податкового кредиту 115177, 00 грн. ПДВ вартості отриманих від Товариства з обмеженою відповідальністю "Каса Верде", Товариства з обмеженою відповідальністю "Петра-Ком Плюс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Руш", Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Амстор"", Закритого акціонерного товариства "Нова лінія", ТЦ "Метро Кеш енд Кері Україна" маркетингових, інформаційно-консультаційних послуг, послуг по передпродажній підготовці товарів, послуг по стимулюванню подальшого збуту товарів тощо, які не використовувалися у господарській діяльності позивача;

- вимог статті 3, абзацу "е" підпункту 4.2.9 пункту 4.2 статті 4, статті 8, статті 17, абзацу "а" пункту 19.2 статті 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", а саме: списання з підзвітної особи ОСОБА_5 у 5 випадках коштів в розмірі 3790, 48 грн. за відсутності в авансовому звіті відповідних платіжних документів;

- вимог пунктів 2.11, 3.1, 3.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою НБУ № 637 від 15 грудня 2004 року, оскільки відсутні достовірні документи, що підтверджують авансові звіти на 3790, 48 грн.

За результатами перевірки ДПІ у м. Житомирі 16 березня 2011 року прийняті податкові повідомлення-рішення про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю "Свіролл" сум податкових зобов'язань, а саме: № 0000822301 - по податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 155595, 00 грн., у тому числі: за основним платежем - 124476, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 31119, 00 грн., № 0000832301 - по податку на додану вартість в розмірі 132940, 00 грн., у тому числі: 106352, 00 грн. основного платежу, 26588, 00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, № 0000991702 - по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 836, 15 грн., з них: за основним платежем - 668, 92 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 167, 23 грн. і № 0001242302 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 3790, 48 грн.

Щодо визначення позивачеві податковим органом зобов'язання по податку на прибуток та податку на додану вартість з отриманих маркетингових, інформаційно - консультаційних послуг, послуг по передпродажній підготовці товарів, послуг по стимулюванню подальшого збуту товарів , суд першої інстанції дійшов до обгрунтованого висновку, що такі твердження не грунтуються на вимогах закону.

Відповідно до вимог статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Пунктом 5.1 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпункт 5.4.4 пункту 5.4 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачає віднесення до складу валових витрат платника податку на проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) такими платниками податку.

Згідно з підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 цього Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Статтею 9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, що повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Встановлено, що між позивачем, як суб"єктом підприємницької діяльності, що займається оптовою торгівлею посудом, виробами зі скла, фарфору, кераміки, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Каса Верде", Товариством з обмеженою відповідальністю "Петра-Ком Плюс", Товариством з обмеженою відповідальністю "Руш", Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Амстор"", Закритим акціонерним товариством "Нова лінія", ТЦ "Метро Кеш енд Кері Україна" укладені договори № 007-01/10 від 15 січня 2010 року, № 010/03 від 01 березня 2010 року, № 570-М від 18 листопада 2008 року , № 10316 від 16 жовтня 2009 року № 442/100101 д від 01 січня 2010 року, № 21941 від 01 січня 2010 року, № 005-01/10 від 12 січня 2010 року про постачання, про надання інформаційно-консультативних, маркетингових послуг, послуг пов'язаних з продажем та просуванням продукції позивача (посуду), та стосуються продукції (товару).

Сторони угод мали цивільну правоздатність, державну реєстрацію та не були позбавлені права укладати будь-які угоди відповідно до чинного законодавства України. Податковим органом не доведено того, що статут позивача містить будь-які обмеження чи заборони керівництву підприємства на укладання вказаних угод.

Статтею 67 Господарського кодексу України передбачено, що підприємства вільні у виборі предмета договору, визначені зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Зазначені угоди не визнані недійсними в установленому законом порядку.

Отримання від Товариства з обмеженою відповідальністю "Каса Верде", Товариства з обмеженою відповідальністю "Петра-Ком Плюс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Руш", Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Амстор"", Закритого акціонерного товариства "Нова лінія", ТЦ "Метро Кеш енд Кері Україна" маркетингових, інформаційно-консультаційних послуг, послуг по передпродажній підготовці товарів, послуг по стимулюванню подальшого збуту товарів податковому органу підтверджено акти\ами здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Судом встановлено, що акти, якими оформлялося отримання послуг від вищевказаних контрагентів, містять всі обов'язкові реквізити, що передбачені для оформлення первинних документів: назву послуг, їх вартісне вираження, одиниця виміру, місце та дату складання, посади та підписи уповноважених осіб.

Крім того, акти, що засвідчують факт надання послуг, не були визнані недійсними у встановленому чинним законодавством порядку.

Судом встановлено, що оплата послуг по передпродажній підготовці, введенню позицій товару до торгової бази магазину, інформаційної бази покупця, послуг по викладці товару на полицях та спеціальних конструкціях є обов'язковою умовою для здійснення поставок та продажу товарів в торговій мережі (на території магазину, супермаркету, торгового центру). За відсутності придбання та оплати таких послуг постачальником, товари постачальника, з метою продажу яких такі послуги придбаваються, не будуть розміщенні в торговому залі (та, відповідно, не будуть продаватися в магазині), чи будуть розміщенні способом, який, порівняно з товарами іншої/аналогічної групи має менш привабливий споживчий вигляд, оскільки він не буде візуально виділений та буде менш помітний споживачами, що не сприятиме його купівлі та не дасть змогу досягнути постачальником його головної мети - отримання максимального доходу, підтримання та збільшення попиту на товар.Отже, обов'язковість придбання послуг з метою здійснення поставок товарів та отримання доходів від таких продаж, є ще одним підтвердженням використання придбаних послуг в господарській діяльності позивача.

Придбані послуги безпосередньо впливали на результати діяльності позивача з продажу товарів та були направлені на отримання доходу, тобто, Товариством оплачувалися послуги, направлені на збут товару. Отже, витрати, понесені позивачем на оплату таких послуг, є економічно обґрунтованими.

Так як вказані послуги надавалися на період дії договірних відносин з поставки товару, то послуги мали регулярний, постійний та, виходячи з досягнутого результату, - суттєвий характер.

Суд першої інстанції правомірно скасував податкове повідомлення-рішення про визначення підприємству податку на прибуток.

Стосовно визначення Товариству податковим органом зобов'язання по податку на додану вартість.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підставою для нарахування податкового кредиту, відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 вказаного Закону, є податкова накладна, що видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Норми Закону України „Про податок на додану вартість" не містять жодних обмежень або заперечень, щодо віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених за маркетингові, інформаційно-консультаційні послуг, послуги по передпродажній підготовці товарів, послуг по стимулюванню подальшого збуту товарів

Встановлено, що придбання послуг здійснювалося позивачем з метою наступного продажу товарів та отримання максимального доходу від такого продажу, підтримання попиту на товар, тобто, для використання в своїй господарській діяльності, а відповідно відсутнє порушення передбачене п.п.7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Податковий кредит по отриманим послугам позивачем підтверджено відповідними податковими накладними, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), рахунками-фактурами.

Факту визнання недійсними або анулювання свідоцтв Товариства з обмеженою відповідальністю "Каса Верде", Товариства з обмеженою відповідальністю "Петра-Ком Плюс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Руш", Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Амстор"", Закритого акціонерного товариства "Нова лінія", ТЦ "Метро Кеш енд Кері Україна" судом не встановлено. Отже, їх реєстрація у якості платників податку на додану вартість - чинна та передбачає право і зобов'язання платників видавати податкові накладні на загальних підставах.

Враховуючи викладене, суд дійшов правильного висновку про відсутність у відповідача підстав для визначення позивачеві суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість, внаслідок чого податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі від 16 березня 2011 року № 0000832301 є неправомірним.

Щодо визначення Товариству податковим органом зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб.

У податковому повідомленні-рішенні від 16 березня 2011 року № 0000991702 позивачеві визначено грошове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 836, 15 грн., з них: за основним платежем - 668, 92 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 167, 23 грн., за надання Товариством, на думку Державної податкової інспекції у м. Житомирі, підзвітній особі ОСОБА_5 додаткових благ на суму 3790, 48 грн.

Згідно з пунктом 3.1 статті 3 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22 травня 2003 року № 889-ІV (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний оподатковуваний дохід; чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального річного оподатковуваного доходу на суму податкового кредиту такого звітного року; доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті; іноземні доходи.

Відповідно до абзацу "е" підпункту 4.2.9 пункту 4.2 статті 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо, а саме у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), а також суми знижки з ціни (вартості) товарів (послуг), що перевищує звичайну, розраховану за правилами визначення звичайних цін (у розмірі такої знижки).

Підпунктом 8.1.1 пункту 8.1 статті 8 вказаного Закону визначено, що податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 15%.

Згідно з підпунктом “а” пункту 17.2 статті 17 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, ніж заробітна плата, для оподатковуваних доходів з джерелом їх походження з України є податковий агент.

Відповідно до підпункту “а” пункту 19.2 статті 19 цього Закону, особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.

Додаткові блага, відповідно до пункту 1.1 статті 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", це - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку його працедавцем (самозайнятою особою), якщо такий дохід не є заробітною платою чи виплатою, відшкодуванням чи компенсацією за цивільно-правовими угодами, укладеними з таким платником податку (далі - інші виплати і винагороди).

Таким чином, як додаткові блага мають розглядатися виплати платнику податку від його працедавця, які мають пільговий характер, містять істотний особистий елемент та надання яких особі не пов'язане з виконуваною ним працею, а проводиться на будь-якій іншій підставі.

Судом встановлено, що факт придбання ОСОБА_5 дизельного палива на загальну суму 3790, 48 грн. підтверджується фіскальними чеками, які були надані позивачем суду, тому вказана вартість отриманого товару не є додатковими благами.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідальність за видачу розрахункового документа, який не містить обов'язкових реквізитів, згідно Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" несуть суб'єкти господарювання які застосовують реєстратор розрахункових операцій, а не споживачі робіт (послуг).

Відповідно збільшення позивачеві суми грошового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб усього 836, 15 грн. є необґрунтованим, а тому неправомірним є і податкове повідомлення-рішення від 16 березня 2011 року № 0000991702.

Щодо застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Свіролл" штрафних (фінансових) санкцій у сумі 3790, 48 грн. за порушення ним вимог пунктів 2.11, 3.1, 3.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою НБУ № 637 від 15 грудня 2004 року, а саме: відсутні достовірні підтвердні документи до авансових звітів на загальну суму 3790, 48 грн., суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність зазначеного порушення, оскільки факт придбання ОСОБА_5 дизельного палива на загальну суму 3790, 48 грн. підтверджується платіжними документами (фіскальними чеками).

Висновки Державної податкової інспекції у м. Житомирі у цій частині суперечать фактичним обставинам справи, а тому прийняте на їх підставі рішення від 16 березня 2011 року № 0001242302 правильно скасовано судом.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції. Постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів

<Текст >

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Житомирі залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 07.09.2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

<Текст >

Головуючий суддя В.В. Євпак

судді: Н.М. Малахова

Г.І. Майор

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "Свірол" вул.Героїв Пожежних 122,м.Житомир,10000

3- відповідачу Державна податкова інспекція в м.Житомирі пл.Перемоги,2,Житомир,10014

<Текст >