Ухвала суду № 18958677, 11.10.2011, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2-а-3731/10/0270

Головуючий у 1-й інстанції: Жданкіна Н.В.

Суддя-доповідач: Залімський І. Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2011 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Залімського І. Г.

суддів: Курка О. П. Матохнюка Д.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 03 серпня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Барлінек Інвест" до Державної податкової інспекції у м. Вінниці та до Головного управління Державного казначейства України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення , -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Барлінек Інвест" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом відповідно до якого, з врахуванням всіх внесених уточнень, просило визнати протиправною бездіяльність ДПІ у м. Вінниці щодо ненадання ГУДКУ у Вінницькій області висновків про відшкодування позивачу сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2010 року в розмірі 508487 грн., за березень 2010 року в розмірі 221193 грн. та стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ "Барлінек Інвест" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2010 року в розмірі 508487 грн., за березень 2010 року в розмірі 221193 грн.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 03.08.2011 року адміністративний позов ТОВ "Барлінек Інвест" було задоволено, визнано протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у м. Вінниці щодо ненадання Головному управлінню Державного казначейства України у Вінницькій області висновків про відшкодування позивачу сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2010 року в розмірі 508 487 грн., за березень 2010 року в розмірі 221 193 грн. та стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Барлінек Інвест" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2010 року в розмірі 508 487 грн., за березень 2010 року в розмірі 221 193 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідачем було подано апеляційну скаргу з вимогами щодо скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нової про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ"Барлінек Інвест".

Мотивуючи доводи апеляційної скарги відповідач зазначає, що оскаржувана постанова прийнята судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки викладені в ній не відповідають дійсним обставинам справи.

Відповідно до надісланих на адресу суду апеляційної інстанції заперечень на апеляційну скаргу, ТОВ "Барлінек Інвест" проти доводів апеляційної скарги ДПІ у м. Вінниці заперечує, вважаючи їх безпідставними, не обґрунтованими вимогами чинного законодавства та такими що спростовуються матеріалами справи.

Сторони повноважних представників у судове засідання не направили, хоча були належним чином повідомленні про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу на рішення у справі в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

У відповідності до положень ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

В силу положень ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи на підставі направлень № 206/7 від 29.07.2010 року та № 361/07 від 12.08.2010 року, виданих ДПА у Вінницькій області, працівниками податкового органу була проведена виїзна позапланова перевірка ТОВ "Барлінек Інвест" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника за період з 01.03.2010 року по 01.07.2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення ПДВ, що декларувалось в період лютий-травень 2010 року.

Результати вказаної перевірки було відображено в акті від 02.09.2010 року №284/0701/34004579 зі змісту якого вбачається, що в ході проведення вказаної перевірки було підтверджено суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2010 року в розмірі 1551143 грн., за квітень 2010 року - в розмірі 1692457 грн., за травень 2010 року - в розмірі 685755 грн., за червень 2010 року - в розмірі 627749 грн.

Як було встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відшкодування позивачу визначених сум бюджетного відшкодування здійснено не в повному обсязі. Зокрема, фактично із суми бюджетного відшкодування за березень 2010 року в розмірі 1551143 грн. позивачу було відшкодовано лише 1329950 грн., за лютий 2010 року із 2515581 грн. відшкодовано лише 2007094 грн.

Пояснюючи дану обставину, відповідач зазначає, що суд першої інстанції в ході прийняття постанови від 03.08.2011 року не взяв до уваги той факт, що вищевказані невідшкодовані сумі увійшли до податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Вінниці від 21.03.2011 року № 0001672330, прийнятого на підставі акта перевірки № 920/2330/34004579 від 21.03.2011 року, де викладені результати проведеної документальної невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності ТОВ "Барлінек Інвест" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за період з 01 липня 2008 року по 01 грудня 2010 року.

В свою чергу, судова колегія апеляційної інстанції не бере до уваги вказані пояснення ДПІ у м. Вінниці, оскільки податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Вінниці від 21.03.2011 року № 0001672330 постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 06.07.2011 року в межах розгляду справи № 2а/0270/2226/11 було визнано протиправним та скасовано. Дана постанова ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13.09.2011 року залишено без змін.

Судова колегія апеляційної інстанції, визначаючись стосовно доводів апеляційної інстанції, виходила також з наступного.

Станом на час виникнення правовідносин, що є предметом розгляду даної справи, визначення платників податку на додану вартість, об'єктів, бази та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливостей оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначались виключно положеннями Закону України "Про податок на додану вартість".

Визначення податкового кредиту наведене у п. 14.1.181. ст. 14 Податкового кодексу України (далі ПК України), де визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Водночас аналогічне визначення надається і пунктом 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції чинній на час виникнення даних правовідносин) (далі Закон про ПДВ), зокрема, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 вказаного Закону про ПДВ податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону про ПДВ зазначено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат зі сплати податку, що не підтверджені, зокрема, податковими накладними.

Згідно із підпунктом 1.8 статті 1 Закону про ПДВ, передбачено, що бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Положеннями Податкового кодексу України, зокрема п. 14.1.18 ст. 14, бюджетне відшкодування визначене як - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Згідно з підпунктами 7.7.1, 7.7.2 "а", 7.7.4, 7.7.5 та 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону про ПДВ, бюджетному відшкодуванню підлягає частина від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (робіт, послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (робіт, послуг).

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо ж у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

В свою чергу, платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається в податковій декларації. При цьому платник податку в пятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів пятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобовязаний у пятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом пяти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Відповідно ж до п. 4.1 Порядку відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду. Пунктом 4.2. передбачено, що висновки подаються не пізніше ніж за 5 робочих днів до закінчення терміну відшкодування податку на додану вартість, установленого чинним законодавством. Якщо рішення арбітражного суду щодо відшкодування з державного бюджету суми ПДВ або відсотків за бюджетною заборгованістю за несвоєчасно відшкодовані суми надходять до органів Держказначейства, то для забезпечення повноти контролю за правильністю відшкодування з бюджету сум ПДВ не пізніше наступного дня після одержання його копія передається до податкового органу для формування висновку в загальному порядку в п'ятиденний термін з дати надходження до податкового органу. На підставі висновків про відшкодування податку на додану вартість органи Державного казначейства України протягом п'яти днів своїми платіжними дорученнями перераховують кошти з рахунку обліку доходів державного бюджету на рахунок, вказаний у висновку чи рішенні суду.

Державне казначейство України у відповідності до чинного законодавства здійснює відшкодування податку на додану вартість підприємствам згідно з отриманим реєстром та висновками.

Оскільки, в разі невідшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ, яка підтверджена Актами перевірки, право платника порушується неодержанням коштів з бюджету, способом захисту якого, є вимога про їх стягнення.

Враховуючи викладене, факт підтвердження суми бюджетного відшкодування Актами перевірки та відсутності доказів стосовно повернення решти коштів на рахунки платника податків через вчасне ненадання податковими органами відповідної інформації органам державного казначейства, судова колегія апеляційної інстанції повністю погоджується з висновками суду першої інстанції в частині визнання бездіяльності ДПІ у м. Вінниці щодо ненадання ГУДКУ у Вінницькій області висновків про відшкодування ТОВ "Барлінек Інвест" сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2010 року в розмірі 508487 грн., за березень 2010 року в розмірі 221193 грн. протиправною.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 199, статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, у звязку з чим, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці, залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 03.08.2011 року, без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст.ст. 212 та 254 КАС України.

Головуючий /підпис/ Залімський І. Г.

Судді/підпис/ Курко О. П.

/підпис/ Матохнюк Д.Б.

З оригіналом згідно:

секретар