Постанова № 18958189, 24.05.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2011 р. Справа № 2а-12098/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.

Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г.

при секретарі Галан О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2011 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого комплексу «Вега»до Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В с т а н о в и л а:

У вересні 2010 року позивач ТОВ НВК «Вега» звернувся до суду з позовом, яким, з урахуванням уточнень, просив скасувати податкове повідомлення рішення відповідача ДПІ у Зміївському районі Харківської області № 00002323/10, прийняте 14.05.2010 року, про визначення підприємству податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 235.104 грн., у тому числі, 156 736 грн. основний платіж, 78.368 грн. штрафні санкції, посилаючись на хибність висновків акту перевірки підприємства щодо порушення податкового законодавства по взаємовідносинам з контрагентами ТОВ «Електроспецтех»та ТОВ «Техноенергоресурс».

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2011 року позовні вимоги задоволено, скасовано податкове повідомлення-рішення № 00002323/10 від 14.05.2010 року.

Не погодившись із зазначеною постановою, відповідач ДПІ у Зміївському районі Харківської області подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ДПІ у Зміївському районі Харківської області підлягає частковому задоволенню, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2011 року слід скасувати, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ТОВ НВК «Вега»зареєстровано 04.11.1993 року у Зміївській районній державній адміністрації Харківської області відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію № 14581200000000228, перебуває на податковому обліку в ДПІ у Зміївському районі у Харківської області з 25.02.1993 року, зареєстровано як платник податку на додану вартість відповідно до свідоцтва № 27773267 від 15.07.1997 року.

За результатами невиїзної документальної перевірки ТОВ НВК «Вега»з питання взаємовідносин з ТОВ «Електроспецтех»та ТОВ «Техенергоресурс»за період з 01.10.2007 року по 28.02.2010 року, ДПІ у Зміївському районі Харківської області складений акт перевірки від 28.04.2010 року № 436/23/22607926, яким встановлено порушення пп. 7.2.1 п.7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»в редакції Закону, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин, п.18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення»від 30.05.1997 року за № 165 зі змінами та доповненнями, в результаті чого НВК „Вега" неправомірно віднесено до складу податкового кредиту за перевіряємий період ПДВ в розмірі 156.736 грн. згідно податкових накладних, виданих контрагентами ТОВ «Електроспецтех»та ТОВ «Техенергоресурс».

Свою позицію податковий орган обґрунтовує тим, що зустрічними перевірками контрагентів позивача ТОВ «Техенергоресурс»та ТОВ «Електроспецтех»встановлено відсутність останніх за юридичною адресою, тому віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ по податковим накладним, в яких вказане місце розташування юридичної особи-постачальника, яке не відповідає дійсності, є порушенням пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

На підставі висновків даного акту 14.05.2010 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення за № 0000232310/0 яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 235.104 грн., в т.ч. 156.736 грн. за основним платежем, та 78.368 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Зазначене податкове повідомлення-рішення було оскаржено позивачем в адміністративному порядку, проте ДПА Харківської області та ДПА України залишили скарги позивача без задоволення, податкове повідомлення-рішення без змін.

Згідно з п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно з п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до пп.7.2.3, пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 зазначеного Закону податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках і надається покупцю на його вимогу продавцем товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Частинами другою та третьою ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.

Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.18 Порядку заповнення податкової накладної, який затверджено наказом ДПА України «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення»від 30.05.1997 року за № 165 зі змінами та доповненнями, усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку продавця.

Податкові накладні ТОВ «Техенергоресурс»та ТОВ «Електроспецтех», суми податку на додану вартість за якими віднесені позивачем до складу податкового кредиту, та копії яких долучені до матеріалів справи, відповідають даним вимогам, у звязку з чим твердження відповідача щодо порушення позивачем приписів п.18 вищезазначеного Порядку є хибними.

Щодо посилання відповідача на те, що в податкових накладних, виписаних ТОВ «Техенергоресурс»та ТОВ «Електроспецтех»вказане місце розташування юридичної особи постачальника, яке не відповідає дійсності, колегія суддів зазначає, що на момент складення податкових накладних зазначені контрагенти позивача рахувалися в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, та були зареєстровані за адресами, вказаними у виданих податкових накладних.

Оскільки відповідно до ч. 1 та ч.2 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін, колегія суддів вважає такі посилання відповідача необґрунтованими.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо безпідставності нарахування ТОВ НВК «Вега»податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 156.736 грн. та штрафних санкцій в розмірі 78 368 грн.

Разом з тим, при перевірці матеріалів справи колегією суддів було встановлено, що позивачем оскаржується податкове повідомлення-рішення № 0000232310/0 від 14.05.2010 року, в той час, як судом першої інстанції скасовано податкове повідомлення-рішення № 00002323/10 від 14.05.2010 року.

Користуючись правом, наданим ч.1 ст. 11 КАС України колегія суддів вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача № 0000232310/0 від 14.05.2010 року, оскільки за обставинами справи позивачем оскаржується саме це рішення відповідача..

Враховуючи вищенаведене колегія суддів скасовує постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2011 року та приймає нове рішення про задоволення позовних вимог та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000232310/0 від 14.05.2010 року.

Інші доводи та заперечення сторін висновків колегії суддів не спростовують.

Керуючись ст.ст. 11, 160, 167, 195, 196, 202 ч.1 п.4, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2011 року скасувати з прийняттям нового судового рішення про задоволення позову та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області № 0000232310/0 від 14.05.2010 року про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий комплекс «Вега»податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 235 104 грн., в т.ч. 156 736 грн. за основним платежем, та 78 368 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис) Л.В. Мельнікова

Судді(підпис)З.Г. Подобайло

(підпис)А.М. Григоров

Повний текст постанови виготовлено та підписано 30 травня 2011 року.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ Мельнікова Л.В.