Ухвала суду № 18957994, 25.01.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2011 р.Справа № 2-а-12310/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Гуцала М.І.

Суддів: Зеленського В.В. , Пянової Я.В.

за участю секретаря судового засіданняТрофімової Н.С.

представник позивача: Малахова Н.В.

представник відповідача: Лиманський А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.11.2010р. по справі№2-а-12310/10/2070

за позовом Спільного Кіпрсько-українського товариства з обмеженою відповідальністю "Піраміда"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Спільне Кіпрсько-Українське товариство з обмеженою відповідальністю “Піраміда”, звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові, у якому просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача з податку на додану вартість №0000180842/0 від 07.09.2010 року на загальну суму 1520945,52 грн. (основний платіж 1047997,8 грн., штрафна (фінансова) санкція 472947,72 грн.).

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що при винесенні оскаржуваного повідомлення-рішення відповідач керувався помилковими висновками, зробленими під час проведення документальної невиїзної перевірки податкових декларацій з податку на додану вартість за період квітень та травень 2010 року та зафіксованими в акті перевірки №3192/42-016/31643375 від 25.08.2010 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15.11.2010 року задоволено адміністративний позов Спільного Кіпрсько-українського товариства з обмеженою відповідальністю "Піраміда": скасовано податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Харкові №0000180842/ від 07.09.2010 року на загальну суму 1 520 945,52 грн.

Відповідач, не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.11.2010 року та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову Спільного Кіпрсько-українського товариства з обмеженою відповідальністю "Піраміда". В обгрунтування своїх вимог посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Крім того, відповідач зазначає про не належну оцінку судом всіх обставин по справі, не врахування положення Господарського Кодексу, Кодексу адміністративного судочинства, Цивільного Кодексу України та Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до необгрунтованого рішення.

Позивач, не погодившись з доводами відповідача, подав заперечення на апеляційну скаргу, в якій вказує, що апеляційна скарга є необгрунтованою та виходить за межі встановлених перевіркою порушень, тому просить залишити скаргу без задоволення, а прийняте судове рішення без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши постанову суду, дослідивши зібрані по справі докази, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В ході судового розгляду, було встановлено, що з 19.08.2010 р. по 25.08.2010 р. фахівцем Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Харкові проведена невиїзна перевірка податкових декларацій з податку на додану вартість Спільного Кіпрсько-Українського товариства з обмеженою відповідальністю “Піраміда” за період квітень та травень 2010 року у розрізі контрагентів, за наслідками якої складено акт перевірки №3192/42-016/31643375 від 25.08.2010 року, яким встановлено порушення позивачем п.п. 7.2.3, п.п. 7.4.1, п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, внаслідок чого було занижено податок на додану вартість за квітень 2010 р. на суму 537486 грн. та за травень 2010 р. на суму 510511,80 грн.

На підставі акту перевірки №3192/42-016/31643375 від 25.08.2010 року відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000180842/0 від 07.09.2010 року на загальну суму 1520 945,52 грн., у тому числі за основним платежем 1047997,80 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 472947,72 грн.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову Спільного Кіпрсько-українського товариства з обмеженою відповідальністю "Піраміда", виходив з того, що у відповідача відсутні правові підстави та належні докази на підтвердження правомірності визначення ним суми податкового зобовязання з податку на додану вартість.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на фактичні обставини справи та вимоги діючого на час спірних правовідносин законодавства України.

Законом України “Про податок на додану вартість” встановлено декілька необхідних умов, за наявності яких платник податку отримує право на включення сум ПДВ, сплачених (нарахованих) у складі ціни товарів, робіт, послуг, що придбаваються ним для використання у власній господарській діяльності, до складу податкового кредиту, а саме:

- наявність належним чином оформленої податкової накладної або іншого документа (п.п.7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”);

- настання першої з подій, з якими Закон повязує право платника податку на податковий кредит (п. 7.5 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”);

- фактичне придбання товару для використання у власній господарській діяльності (п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”).

Як встановлено з матеріалів справи, позивачем були укладені договори з наступними постачальниками ТОВ “Спецтехнологія”, ТОВ “Видавництво “Зоря”, ТОВ “Маріка”, ТОВ “Дельмар”, ТОВ “Антарес К”.

Зокрема, 05.03.2010 року позивач уклав договір №22-10 з ТОВ “Спецтехнологія” на поставку поліграфічної продукції (інформаційних листівок, вкладишів, презентерів). Поставка поліграфічної продукції була здійснена протягом квітня, травня 2010 року на загальну суму 963770,0грн., у т.ч. ПДВ 332754,0 грн. Факт передачі товару підтверджується видатковими накладними ТОВ “Спецтехнологія”: №4850804, №48508041, №48508042 від 08.04.2010 р., №48531051, №4853105, №48531052 від 31.05.2010 року, а також податковими накладними контрагента: №48508042 від 08.04.2010 року, №48508041 від 08.04.2010 року, №4850804 від 08.04.2010 року, №4853105 від 31.05.2010 року, №48531051 від 31.05.2010 року, №48531052 від 31.05.2010 року. Доставка товару відбувалася транспортом позивача, що підтверджується товарно-транспортними накладними серії 12ААА №566193 від 08.04.2010 року та серії 10ААБ №068765 від 31.05.2010 року. Оплата за товар на адресу ТОВ “Спецтехнология” зроблена в повному обсязі безготівкових шляхом згідно платіжних документів, що не заперечується відповідачем.

Єдиною підставою для зменшення відповідачем сум податкового кредиту слугувало пояснення директора ТОВ “Спецтехнологія” ОСОБА_3 з приводу того, що він не має відношення до його фінансово-господарської діяльності, коштів не отримував та не підписував жодних документів від імені підприємства.

Разом з тим, такі пояснення фізичної особи не можуть бути прийняті в якості достатньої підстави та належного доказу для висновку про неправомірність включення позивачем сум податку, визначених у податкових накладних ТОВ “Спецтехнологія”. Адже, факт здійснення господарської операції з придбання товару від такого контрагента знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду. При цьому на момент здійснення таких господарських операцій ТОВ “Спецтехнологія” було зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа та як платник податку на додану вартість, тобто як особа, яка має право виписувати податкові накладні.

Відповідно ч.1, ч.2 ст. 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців”, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Колегія суддів зазначає, що відповідач на виконання свого обов"язку доказування, передбаченого ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не надав належних та допустимих доказів на підтвердження того, що позивач знав чи міг знати про недостовірність відомостей наданих ТОВ “Спецтехнологія” документів щодо дійсності підпису у них. Також, відповідачем не спростована можливість вчинення у цих документах підпису однією з осіб, на які були виписані довіреності для вчинення таких дій. Крім того, в матеріалах справи знаходиться лист директора ТОВ “Спецтехнологія” наданий на письмовий запит СКУ ТОВ “Піраміда”, в якому ОСОБА_3 підтверджує легітимність свого підпису, як директора ТОВ “Спецтехнологія” на договорах укладених з СКУ ТОВ “Піраміда” на протязі 2010 року.

Щодо укладеного 19.03.2010 року між позивачем та ТОВ “Марика” договору №21-10 на поставку поліграфічної продукції (інформаційних листівок, вкладишів, презентерів).

Як було встановлено в ході розгляду справи, протягом квітня, травня 2010 року ТОВ “Марика” здійснило поставку СКУ ТОВ “Піраміда” поліграфічної продукції на загальну суму 1662568,0грн., у т.ч. ПДВ - 332513,60 грн. Факт передачі товару підтверджується видатковими накладними виписаними ТОВ “Марика”: №14052104, №140521042, №140521041 від 21.04.2010 р., №14053105, №140531051, №140531052 від 31.05.2010 року, а також податковими накладними: №140521042 від 21.04.2010 р., №140521041 від 21.04.2010 р., №14052104 від 21.04.2010 р., №140531052 від 31.05.2010 р., №140531051 від 31.05.2010 р., №14053105 від 31.05.2010 р. Доставка товару відбувалася транспортом позивача, відповідно до товарно-транспортних накладних серії 12ААА №566195 від 21.04.2010р. та серії 10ААБ №068764 від 31.05.2010 р. Оплата проведена в повному обсязі безготівковим шляхом, що підтверджується наданими копіями платіжних документів.

Таким чином, реальність виконання укладеного з ТОВ “Марика” договору на поставку поліграфічної продукції підтверджується належно оформленими документами первинного бухгалтерського обліку.

Також, 26.03.2010 р. позивач уклав договір №18-10 з ТОВ “Видавництво “Зоря” теж на поставку поліграфічної продукції (інформаційних листівок, вкладишів, презентерів), яку отримав протягом квітня, травня 2010 року на загальну суму 1603651,0грн., у т.ч. ПДВ - 320730,20 грн.

Факт передачі товару підтверджується видатковими накладними виписаними ТОВ “Видавництво “Зоря”: №014222804, №0142228041, №0142228042 від 28.04.2010 р., №014221205, №0142212051, №0142212052 від 12.05.2010 р. Також на адресу покупця були виписані податкові накладні: №0142228042 від 28.04.2010р., №0142228041 від 28.04.2010р., №014222804 від 28.04.2010р., №0142212052 від 12.05.2010 р., №0142212051 від 12.05.2010 р., №014221205 від 12.05.2010 р. Фактична доставка придбаної продукції підтверджується товарно-транспортними накладниими серії 12АААА №567112 від 08.04.2010 р., серії 10ААБ №068762 від 12.05.2010 р. Оплата за товар на адресу ТОВ “Видавництво “Зоря” зроблена в повному обсязі згідно платіжних документів.

Поліграфічна продукція (інформаційні листівки, вкладиші, презентери), яка надійшла на склад позивача, була вкладена в коробочки із чаєм для наступного продажу. Пересування товару на складі оформлялося накладній на відпустку (внутрішнє переміщення) матеріалів. По закінченню місяця складений акт на списання матеріалів, використаних у передпродажній підготовці товарів з метою просування торговельної марки чаю. При наступній реалізації товарів, до кожної видаткової накладної складався акт по роботах по передпродажній підготовці, у якому вказувалося скільки інформаційних листівок було вкладено в кожну партію чаю певної марки (ТМ “Ахмад”, ТМ “Компот”, ТМ “Грейс” або ТМ “ТЕТ”).

Крім цього, 01.04.2010 р. СКУ ТОВ “Піраміда” уклала договір №20-10 з ТОВ “Антарес К” про надання маркетингових послуг на суму 180000 грн.

Факт надання послуг за цим договором підтверджується актом здачі-приймання звіту від 29.04.2010р. на 180000 грн., податковою накладною №2042904 від 29.04.2010р. на суму 180000,0 грн., у т.ч. ПДВ - 30000,0 грн., платіжним дорученням №7725 від 28.05.2010 року про оплату у повному обсязі вартості наданих послуг.

Фактичне використання наданих послуг у власній господарській діяльності позивача зумовлено тим, що в штаті позивача не має відповідної посади спеціаліста, який би міг виконати відповідну роботу, проте основний напрямок діяльності позивача за перевіряємий період пов"язаний з покупкою чаю, його фасуванням та продажем по всій території Україні. В зв"язку з цим позивач потребував отримання чіткої та своєчасної інформації щодо аналізу ринка збуту чаю по всій території України.

Щодо укладання договору між СКУ ТОВ “Піраміда” з ТОВ “Дельмар” №19-10 від 01.04.2010р. та №28-10 від 01.05.2010р. про надання консультаційних та юридичних послуг. Факт надання таких послуг підтверджується актами прийому-передачі робот (послуг) від 29.04.10 р. на суму 120000 грн. та від 31.05.2010р. на суму 72000,00 грн., податковими накладними №4412904 від 29.04.2010 р. на суму 120000 грн. та №4413105 від 31.05.2010р. на суму 72000,00 грн., платіжними дорученнями №7726 від 28.05.2010 р. на суму 120000,00 грн. та № 7970 від 11.06.2010 р. на суму 72000,00 грн. Їх використання у власній господарській діяльності позивача не спростовано відповідачем належними та допустимими доказами.

Як на доказ правомірності своїх дій щодо визначення позивачу податкового зобов"язання відповідач посилається на обставини ненадання звітності контрагентами позивача (ТОВ “Спецтехнологія”, ТОВ “Марика”, ТОВ “Видавництво “Зоря”, ТОВ “Антарес К”, ТОВ “Дельмар”). Разом з тим, як було встановлено в ході судового розгляду, зазначені підприємства подавали податкову звітність до податкового органу за квітень, травень 2010 року, але вона не була визнана податковою звітністю.

Підпункти 10.1., 10.2. ст.10 Закону України “Про податок на додану вартість”, передбачають, що особами, відповідальними за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, та за повноту та своєчасність його внесення до бюджету є платники податку.

Отже, у даному випадку на позивача не може бути покладена відповідальність за неподання його контрагентами податковому органу звітності, адже законодавством не передбачено обов"язок покупця слідкувати та контролювати подачу звітності податковим органам з боку продавця товарів. Обставини неподання податкової звітності або невизнання звітності податковою, при фактичному здійсненні господарської операції, не впливає на податковий кредит покупця.

Щодо обставин відсутності місцезнаходження ТОВ “Видавництво “Зоря”, ТОВ “Марика”, ТОВ “Дельмар”.

Довідки про відсутність за місцезнаходженням були складені податковими інспекціями лише 25.06.2010 р. та 21.07.2010 р., при тому, що господарські операції між позивачем та цими підприємствами закінчилися ще 12.05.2010 р. та 31.05.2010 р. Разом з тим, зазначені суб"єкти підприємницької діяльності знаходяться на обліку в податкових органах та зареєстровані в якості платників податку на додану вартість, про що видані відповідні свідоцтва платника ПДВ.

При прийнятті судового рішення колегія суддів враховує висновок Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса №7710 від 15.09.2010р., згідно якого висновки акту перевірки Спеціалізована Державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Харкові №3192/42-016/31643375 від 25.08.2010р. документально не підтверджені.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів підтверджує висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення адміністративного позову, оскільки обставини справи свідчать про правомірне формування позивачем складу податкового кредиту за фактично здійсненими господарськими операціями. Відповідно відсутні підстави для задоволення вимог поданої відповідачем апеляційної скарги про скасування судового рішення, адже обставини справи судом встановлені вірно та правильно застосовані норми матеріального і процесуального права.

Доводи поданої апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.11.2010р. по справі№2-а-12310/10/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяГуцал М.І.

Судді Зеленський В.В. Пянова Я.В. Повний текст ухвали виготовлений 31.01.2011 р.