Ухвала суду № 18957993, 27.01.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2011 р.Справа № 2а-13175/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Гуцала М.І.

Суддів: Зеленського В.В. , Пянової Я.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2010р. по справі№2а-13175/10/2070

за позовом Приватного підприємства "Торгівельна мережа № 1"

до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з вимогами про скасування податкового повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова від 06.10.2010 № 0001571540/1 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість в загальному розмірі 14.838,1 грн. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що викладені в акті від 27.08.2010 року № 4059/15-409/3622502325 висновки податкового органу є помилковими, оскільки господарські операції з ТОВ “Поллі-Харків” є реальними та мають безпосереднє відношення до власної господарської діяльності, спірна сума податкового кредиту була сформована на підставі належно оформлених податкових накладних.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2010 року було задоволено адміністративний позов Приватного підприємства “Торгівельна мережа №1”: скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова від 06.10.2010 року №0001571540/1.

Відповідач, не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2010 року та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті судового рішення. Свої вимоги мотивує тим, що ПП “Торгівельна мережа № 1” правомірно притягнуто до відповідальності у вигляді визначення додаткового платежу по податковому зобовязанню з ПДВ, оскільки укладені ним правочини з ТОВ “Поллі-Харків” є нікчемними, адже контрагент позивача не включив до складу своїх зобовязань за поданою декларацією суму податків за спірними податковими накладними.

Позивач, не погодившись з доводами відповідача, подав письмове заперечення на апеляційну скаргу, в якому стверджує, що судом повно та всебічно встановлені обставини спірних правовідносин, спір вирішений на підставі належних норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Вважає, що доводи, які викладені в апеляційній скарзі ДПІ, нормативно необгрунтовані та не підтверджені наявними в матеріалах справи доказами.

Розгляд справи в суді апеляційної інстанції відбувається в порядку письмового провадження, з огляду на вимоги ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду, дослідивши зібрані по справі докази, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В ході судового розгляду було встановлено, що за наслідками проведеної документальної невиїзної перевірки Приватного підприємства “Торгівельна мережа №1” з питань правомірності формування податкового кредиту у червні 2010 року по взаємовідносинам з ТОВ “Поллі-Харків”, правильності обчислення ПДВ за червень 2010 року, відповідачем було складено акт від 27.08.2010р. №4059/15-409/36225023.

З посиланням на висновки зазначеного акту перевірки ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова було винесено податкове повідомлення-рішення від 06.09.2010 року № 0001341540/0 про визначення позивачу податкового зобовязання по податку на додану вартість в загальному розмірі 24109,1 грн. (основний платіж 20090,92 грн., штраф 4018,18 грн.).

Підставою для винесення згаданого податкового повідомлення-рішення слугував відображений в акті від 27.08.2010 року №4059/15-409/36225023 висновок контролюючого органу про порушення ПП “Торгівельна мережа №1” п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, а саме: завищення податкового кредиту з ПДВ в сумі 20.090,92 грн. за взаємовідносинами з ТОВ “Поллі-Харків”.

За наслідками оскарження первісного податкового повідомлення-рішення сума податкового зобовязання була зменшена, у звязку з чим відповідач склав та з метою доведення нового граничного строку погашення податкового зобовязання направив на адресу ПП “Торгівельна мережа №1” податкове повідомлення-рішення від 06.10.2010 року №0001571540/1 про визначення податкового зобов"язання з податку на додану вартість на загальну суму 14838,1 грн., в тому числі 11413,92 грн. основного платежу та 3424,18 грн. штрафних санкцій)

Суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, виходив з того, що перевірка діяльності позивача була проведена податковим органом без дотримання положень п.п.7.7. ст.7 Закону України “Про ПДВ”, висновки проведеної перевірки не можуть бути визнані обгрунтованими, а тому не могли слугувати законною підставою для винесення спірного правового акту індивідуальної дії.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність достатніх підстав та належних доказів для задоволення заявлених позивачем вимог про скасування податкового повідомлення-рішення, з огляду на фактичні обставини справи та вимоги діючого на час спірних правовідносин податкового законодавства України.

Як встановлено з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ “Поллі-Харків” 10.02.2010 року був укладений договір поставки № 181, відповідно до умов якого ТОВ “Поллі-Харків” зобовязувалося протягом дії цього договору постачати позивачу товар (продукти харчування).

Реальність здійснення господарських операцій за таким договором підтверджується наданими податковими накладними від 01.06.2010 р. № 2402, від 03.06.2010 р. №2448, від 04.06.2010 р. № 2477, від 05.06.10 р. №2515, від 07.06.10 р. №2558, від 07.06.2010 р. №2535, від 08.06.2010 р. № 2570, від 09.06.2010 р. № 2603, від 10.06.2010 р. №2622, від 11.06.2010 р. №2656, від12.06.2010 р. №2691, від 14.06.2010 р. №2722, від 15.06.2010 р. №2768, від 16.06.2010 р. № 2782, від 17.06.2010 р. № 2823, від 18.06.2010 р. №2843, від 19.06.2010 р. № 2881, від 21.06.2010 р. № 2914, від 22.06.2010 р. № 2947, від 23.06.2010 р. № 2977, від 24.06.2010 р. № 3012, від 25.06.2010 р. № 3043, від 26.06.2010 р. № 3077, від 28.06.2010 р. № 3135, від 29.06.2010 р. №3174, від 30.06.2010 р. №3185, видатковими накладними від 01.06.2010 р. № 2402, від 03.06.2010 р. №2448, від 04.06.2010 р. № 2477, від 05.06.10 р. №2515, від 07.06.10 р. №2558, від 07.06.2010 р. №2535, від 08.06.2010 р. № 2570, від 09.06.2010 р. № 2603, від 10.06.2010 р. №2622, від 11.06.2010 р. №2656, від12.06.2010 р. №2691, від 14.06.2010 р. №2722, від 15.06.2010 р. №2768, від 16.06.2010 р. № 2782, від 17.06.2010 р. № 2823, від 18.06.2010 р. №2843, від 19.06.2010 р. № 2881, від 21.06.2010 р. № 2914, від 22.06.2010 р. № 2947, від 23.06.2010 р. № 2977, від 24.06.2010 р. № 3012, від 25.06.2010 р. № 3043, від 26.06.2010 р. № 3077, від 28.06.2010 р. № 3135, від 29.06.2010 р. №3174, від 30.06.2010 р. №3185.

Розрахунки за поставлені товари здійснювалися в повному обсязі безготівковим шляхом, що підтверджується наданими платіжними дорученнями з відмітками банківської установи про перерахування коштів.

Транспортування придбаного товару як від ТОВ “Поллі-Харків”, так і в подальшому в межах існуючої структури підрозділів позивача до місця їх реалізації, підтверджується в повному обсязі їх придбання товаро-транспортними накладними.

Перелічені первинні документи за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, відповідач не посилався ні на їх фальшивість, ні на невідповідність відомостей, зазначених в цих первинних документах, фактичним обставинам господарських операцій.

Відповідачем, на виконання свого обов"язку доказування, передбаченого ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не надано належних та допустимих доказів на підтвердження в збитковості здійснених позивачем господарських операцій, невикористання у власній господарській діяльності придбаних товарів. Навпаки, будь яких заперечень з цього приводу у відповідача не було.

Також, відповідачем не доведено обізнаність позивача щодо обставин господарювання його контрагента ТОВ “Поллі-Харків” чи вчинення ним узгоджених дій з таким контрагентом з метою отримання вигоди за рахунок штучного зменшення податкового навантаження.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів не знаходить підстав, які б підтверджували правомірність висновку відповідача про нікчемність договору від 10.02.2010 р. з ТОВ “Поллі-Харків”, так як факт здійснення господарських операцій підтверджуються документально і відповідачем не спростовано.

Щодо доводів податкового органу про завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ у звязку з недекларуванням контрагентом позивача в податковій декларації своїх податкових зобовязань з цього виду податку.

Згідно з ч.2 ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до норм Закону України “Про податок на додану вартість” позивач та ТОВ “Поллі-Харків” є окремими платниками податків, які несуть індивідуальну відповідальність за вчинення саме ними порушень податкового законодавства.

Таким чином, у відповідача не було в наявності правових підстав для притягнення позивача до юридичної відповідальності за дії його контрагента щодо несвоєчасності чи неповноти поданої податкової звітності, адже фактів умисного укладення позивачем нікчемних правочинів з ТОВ “Поллі-Харків” (як таких, що порушують публічний порядок чи суперечать моральним засадам суспільства) в ході судового розгляду не встановлено.

Отже, визнання податковим органом поданої контрагентом позивача, ТОВ “Поллі-Харків”, податкової декларації за червень 2010 року недійсною, згідно діючих норм податкового законодавства не має жодного юридичного значення для правильності та правомірності формування позивачем податкового кредиту за виписаними таким контрагентом податковими накладними. Наявність же розбіжностей між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів не є самостійною підставою для визнання правочинів нікчемними.

Разом з тим, у спірних правовідносинах висновок відповідача про нікчемність правочину вмотивований виключно посиланням саме на розбіжності між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів.

Підпунктом 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Таким чином, при проведенні перевірки правильності обрахування податкового зобовязання з ПДВ органу державної податкової служби України необхідно було перевірити як правильність визначення платником податків податкового зобовязання, так і правильність формування платником податків податкового кредиту. Проте, як вбачається з акту перевірки, відповідач досліджував виключно питання правильності визначення податкового кредиту, що суперечить приписам п.п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів підтверджує висновки суду першої інстанції про наявність належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності заявлених позивачем вимог, тому відсутні підстави для задоволення вимог поданої відповідачем апеляційної скарги про скасування судового рішення, доводи якої висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2010р. по справі№2а-13175/10/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддяГуцал М.І.

Судді Зеленський В.В. Пянова Я.В.