Ухвала суду № 18957992, 27.01.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2011 р.Справа № 2а-9737/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Гуцала М.І.

Суддів: Зеленського В.В. , Пянової Я.В.

за участю секретаря судового засіданняПиткіної І.В.

Представник позивача: Галецький І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "РезиноДеталь" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.11.2010р. по справі№2а-9737/10/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РезиноДеталь"

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "РезиноДеталь", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Московському районі міста Харкова про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.07.2010 р. №0000301800/0.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.11.2010 року в задоволенні позову було відмовлено.

Позивач, не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.11.2010 року та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог. В обгрунтування вимог посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті судового рішення, стверджуючи про довільне тлумачення вимог Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", ЦК України, неповноти дослідження доказів, які свідчать про фактичну наявність товару.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши постанову суду, дослідивши зібрані по справі докази, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В ході судового розгляду було встановлено, що фахівцем ДПІ у Московському районі м. Харкова була проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ "РезиноДеталь" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ФОП ОСОБА_2 за період з 01.07.2009 року по 31.12.2009 року, за результатами якої складений акт №74244/18/23001195 від 24.06.2010 року.

У висновках акту перевірки стверджувалось про порушення позивачем п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", що спричинило завищення податкового кредиту у сумі 19850,00 грн. та заниження сум ПДВ, яка підлягала сплаті до бюджету за результатами роботи підприємства за період з 01.07.2009 року по 31.12.2009 року, у сумі 19850,00 грн., у тому числі по періодам: за 3-й квартал 2009 року - 12767,00 грн.; за 4-й квартал 2009 року -7083,00 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у Московському районі м. Харкова прийнято податкове повідомлення-рішення №0000301800/0 від 06.07.2010 року про визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 19850,00 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 7231,70 грн.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "РезиноДеталь" виходив з того, що правочин між ТОВ "РезиноДеталь" та ФОП ОСОБА_2 укладений з метою, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, оскільки має на меті отримання вигоди не від господарської діяльності, а від певного зменшення суми належних до сплати податків, і є нікчемним в силу укладення його всупереч ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції про обґрунтованість прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення №0000301800/0 від 06.07.2010 року, зважаючи на фактичні обставини справи та вимоги діючого податкового законодавства України.

Згідно пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", умовою формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є фактичне придбання товару для подальшого його використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

Тобто, для вирішення спірного питання щодо правильності формування позивачем податкового кредиту необхідно здійснити аналіз реальності здійсненої ним господарської діяльності на підставі даних його податкового та бухгалтерського обліку, їх відповідності дійсному економічному змісту задокументованих операцій.

Як було встановлено в ході судового розгляду, між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ "РезиноДеталь" існували господарські відносини щодо поставки товарів, підтвердження реальності яких позивачем надані накладні, податкові накладні на загальну суму 119100,00 грн. (ПДВ - 19849,99 грн.), копії виписок з банківського особового рахунку про безготівкові розрахунки за поставлений товар.

Разом з тим, податковий орган зазначав про неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій, оскільки задокументовані правочини не були спрямовані на реальне настання правових наслідків. На підтвердження своїх доводів стверджував про відсутність у контрагента позивача необхідних умов для здійснення такого виду діяльності: відсутні трудові ресурси та необхідні машини, механізми та обладнання для виконання укладених угод.

Колегія суддів погоджується з обгрунтованістю доводів відповідача, з огляду на встановлені обставини відсутності у ФОП ОСОБА_2 в перевіряємому періоді найманої робочої сили, основних фондів, складського приміщення та необхідних транспортних засобів на час здійснення господарських операцій.

Як вбачається з наданих позивачем накладних, предметом постачання був однорідний товар, який поставлявся регулярно у значних розмірах та кількості.

Колегія суддів зазначає, що згідно п.11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджений наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №364 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року №128/2568 - основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документ, без якого перевезення вантажів не допускається, оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспорту накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом замовник (вантажовідправник) повинен виписати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно товарно-транспортної накладної водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр -залишається у вантажовідправника, другий - передається вантажоодержувачу, третій та четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача, передаються перевізнику.

На підтвердження транспортування товару товарно-транспортних накладних з відмітками про передачу та отримання ТМЦ у ФОП ОСОБА_2 не надано.

Позивач стверджуває про транспортування товару автомобілем марки ИЖ 2717, 2002 року випуску, надавши копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та копію довіреності на підтвердження наявності у керівника позивача права володіння таким транспортним засобом. Проте, як вбачається з наданої нотаріально посвідченої довіреності право на розпорядження таким автомобілем виникло лише 30.04.2010 року, а задекларовані господарські операції з ФОП ОСОБА_2 відбувалися в 2009 році.

Таким чином, відсутність товарно-транспортних накладних з відмітками про передачу та отримання ТМЦ у ФОП ОСОБА_2 чи дорожніх листів вантажного автомобіля вказує на безтоварність спірних господарських операцій.

Сам по собі факт перерахунку коштів контрагенту без мети реального настання правових наслідків щодо придбання товару, лише з метою формування податкового кредиту та заниження об'єкту оподаткування, не є достатнім доказом реальності виконання правочину.

На вимогу суду позивачем не надано також підтверджень реальності подальшого використання придбаного товару у ФОП ОСОБА_2 (сира резина та арматура) у власній господарській діяльності, що є однією з основних умов формування податкового кредиту.

Таким чином, враховуючи той факт, що позивачем не було доведено фактичне придбання товарів, включення ТОВ "РезиноДеталь" до складу податковою кредиту відповідних сум податку на додану вартість за господарськими операціями з ФОП ОСОБА_2 є неправомірним.

Отримання позивачем податкової накладної від ФОП ОСОБА_2, оформленої згідно вимог чинного законодавства, є теж необхідною, але не достатньою умовою правомірності формування податкового кредиту за такими господарськими операціями. Адже, право на податковий кредит безпосередньо пов"язане з наявністю факту придбання або виготовлення товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а не лише з наявністю належним чином оформленої податкової накладної або іншого документа, передбаченого п.п.7.2.6 п. 7.2 ст. Закону України «Про податок на додану вартість».

Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про безтоварний характер укладеного правочину між ТОВ "РезиноДеталь" та ФОП ОСОБА_2, що свідчить про його суперечність інтересам держави та суспільства, оскільки має на меті отримання вигоди не від господарської діяльності, а від певного зменшення суми належних до сплати податків, і є нікчемним в силу укладення його всупереч ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що зміст правочину не може суперечити, зокрема, моральним засадам суспільства.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів дійшла до висновку про залишення вимог поданої позивачем апеляційної скарги без задоволення, а прийнятої постанови Харківського окружного адміністративного суду від 10.11.2010 року без змін, оскільки обставини справи встановлені вірно та правильно застосовані при вирішенні справи норми матеріального і процесуального права.

Доводи поданої апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РезиноДеталь" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.11.2010р. по справі№2а-9737/10/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяГуцал М.І.

Судді Зеленський В.В. Пянова Я.В. Повний текст ухвали виготовлений 01.02.2011 р.