Ухвала суду № 18956953, 10.10.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2011 р. Справа № 25813/10/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого суддіШавеля Р.М.,

суддівЛіщинського А.М. та Носа С.П.,

при секретарі судового засідання Васильків А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської обл. на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07.04.2010р. в адміністративній справі за позовом Закритого акціонерного товариства «Дрогобицький мясокомбінат» до Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської обл. про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень про визначення податкових зобовязань з податку на прибуток і податку на додану вартість,-

В С Т А Н О В И Л А:

28.01.2010р. позивач Закрите акціонерне товариство /ЗАТ/ «Дрогобицький мясокомбінат» звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними дії відповідача Державної податкової інспекції /ДПІ/ у Дрогобицькому районі Львівської обл. щодо прийняття податкових повідомлень-рішень № 0000032301/0 від 20.01.2010р. та № 0000042301/0 від 20.01.2010р.; а також скасувати вищевказані податкові повідомлення-рішення як незаконні (а.с.4-8).

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 07.04.2010р. заявлений позов задоволено частково, визнати протиправними і скасовані податкові повідомлення-рішення ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської обл. № 0000032301/0 від 20.01.2010р. та № 0000042301/0 від 20.01.2010р. (а.с.160-165).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржила відповідач ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської обл., яка покликаючись на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заявленого позову відмовити (а.с.168-169).

В обґрунтування своїх апеляційних вимог покликається на те, що згідно поданого позивачем додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість /ПДВ/ за червень 2008 року податковий кредит сформовано на підставі податкових накладних, виписаних в червні та липні 2008 року; разом з тим, такі накладні (№ 33 від 01.07.2008р. та № 34 від 01.06.2008р., виписані ПП «Лігра») до перевірки не представлені. Також не підтверджуються покликання позивача на виникнення права на податковий кредит від операцій з цим контрагентом, оскільки серед постачальників грудня 2007 року ПП «Лігра» не значиться; при цьому будь-яких розрахунків коригування, уточнюючих декларацій або відображення суми недоплати в наступній податковій декларації позивачем не надано.

У частині заниження валових витрат судом не враховано, що позивачем несвоєчасно включено до складу валових доходів суму поворотної фінансової допомоги в розмірі 372000 грн., при цьому останнім не дотримано вимог п.17.2 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Заслухавши суддю-доповідача по справі, заперечення представників позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, протягом 27.11.2009р.-23.12.2009р. відповідачем ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської обл. проведена виїзна планова перевірка ЗАТ «Дрогобицький мясокомбінат» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008р. по 30.06.2009р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008р. по 30.06.2009р., по результатам якої складено Акт перевірки № 980/23-1/30899640 від 30.12.2009р. (а.с.30-64).

Проведеною перевіркою встановлено порушення, зокрема, вимог пп.1.22.1 п.1.22 ст.1, п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 93000 грн., в тому числі: за півріччя 2008 року 12500 грн., за три квартали 2008 року 56250 грн., за І квартал 2009 року 36750 грн.; а також порушення вимог пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5, пп.7.7.1 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого позивачем занижено податок додану вартість на 142722 грн., в тому числі: за червень 2008 року 49722 грн., за липень 2008 року 93000 грн.

На підставі наведеного Акта перевірки відповідачем винесені наступні податкові повідомлення-рішення:

№ 0000032301/0 від 20.01.2010р. про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 214083 грн., в тому числі 142722 грн. за основним платежем та 71361 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

№ 0000042301/0 від 20.01.2010р. про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств в сумі 46500 грн., в тому числі 46500 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.24-25).

Підставою для визначення податкових зобовязань з податку на прибуток підприємств і ПДВ контролюючим органом, які також були покладені в основу винесення спірних податкових повідомлень-рішень, слугували наступні обставини.

Проведеною перевіркою зясовано, що позивачем включено до реєстру отриманих податкових накладних за червень 2008 року та до р.10.1 податкової декларації з ПДВ податкову накладну № 34 від 01.06.2008р. на суму 298332 грн., в тому числі ПДВ 49722 грн., виписану ПП «Лігра»; відповідно до додатку 5 до податкової декларації з ПДВ (загальної) за червень 2008 року по контрагенту ПП «Лігра» у колонці 3 зазначено період оформлення податкової накладної червень 2008 року.

Також позивачем включено до реєстру отриманих податкових накладних за липень 2008 року та до р.10.1 податкової декларації з ПДВ податкову накладну № 33 від 01.07.2008р. на суму 558000 грн., в тому числі ПДВ 93000 грн., виписану ПП «Лігра»; відповідно до додатку 5 до податкової декларації з ПДВ (загальної) за липень 2008 року по контрагенту ПП «Лігра» у колонці 3 зазначено період оформлення податкової накладної липень 2008 року.

Разом з тим, вказані податкові накладні для перевірки не представлені, а також не надані документи про здійснення господарських операцій з вказаним контрагентом; підприємством в податкових деклараціях з ПДВ за червень та липень 2008 року в р.16.1 «Коригування податкового кредиту» показники не відображалися та розрахунки коригування (додаток 1 до декларації з ПДВ (загальної)) за червень і липень 2008 року не подавалися.

Окрім цього, позивачем несвоєчасно включено до складу валових доходів суму поворотної фінансової допомоги в розмірі 372000 грн., зокрема: за півріччя 2008 року 50000 грн. (відображено в декларації по податку на прибуток підприємств за 2008 рік), за три квартали 2008 року 225000 грн. (відображено в декларації по податку на прибуток підприємств за 2008 рік), за І квартал 2009 року 147000 грн. (відображено в декларації по податку на прибуток підприємств за півріччя 2009 року).

При цьому в порушення вимог п.17.2 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платником податку не нараховано штраф у звязку із самостійним виправленням помилки.

Задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем правомірно включено до складу податкового кредиту в червні та липні 2008 року податок на додану вартість в сумі 142722 грн. згідно податкових накладних № 33 від 01.12.2007р. та № 34 від 10.12.2007р.; також відображення податковим органом в акті перевірки валових витрат призвело до помилкового висновку про заниження обєкта оподаткування та податку на прибуток підприємств, через що неправомірним є застосування до позивача штрафної санкції в сумі 46500 грн.

Колегія суддів вважає наведені висновки такими, що відповідають фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства.

Відповідно до пп.7.4.1, 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Згідно з пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 цього Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Матеріалами справи стверджується, що позивачем в бухгалтерському обліку за грудень 2007 року відображена операція оприбуткування запасів - м'яса яловичини в кількості 36196 кг загальною вартістю 713611 грн. 67 коп., при цьому сума ПДВ склала 142722 грн. 33 коп.; постачальником запасів є ПП «Лігра».

Зазначена господарська операція підтверджена первинними документами, а саме видатковою накладною № 0000033 від 01.12.2007р., податковою накладною № 33 від 01.12.2007р. на суму 558000 грн., в тому числі ПДВ 93000 грн.; видатковою накладною № 0000034 від 10.12.2007р., податковою накладною № 34 від 10.12.2007р. на суму 298334 грн., в тому числі ПДВ 49722 грн. 33 коп. (а.с.26-29).

У звязку із придбанням товарних запасів та наявністю податкових накладних у позивача виникло право на податковий кредит з ПДВ в сумі 149722 грн. 33 коп., проте, в грудні 2007 року (за першою подією - отримання запасів) підприємство не реалізувало свого права на податковий кредит.

Податок на додану вартість, отриманий позивачем від постачальника ПП «Лігра» в складі вартості придбаних запасів, включено до складу податкового кредиту та задекларовано в наступні періоди:

за червень 2008 року - за податковою накладною № 34 від 10.12.2007р., ПДВ 49722 грн. 33 коп.;

за липень 2008 року - за податковою накладною № 33 від 01.12.2007р., ПДВ 93000 грн.

При цьому позивачем порушено вимоги наказу Порядку заповнення податкової декларації з податку на додану вартість, затв. наказом ДПА України № 166 від 30.05.1997р., в частині заповнення додатку № 5 до декларації «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», де помилково зазначено період виписки податкових накладних, що дають право на податковий кредит.

Зокрема, у додатку № 5 за червень 2008 року позивачем зазначено, що податкова накладна на суму ПДВ 49722 грн. 33 коп. виписана постачальником ПП «Лігра» в червні 2008 року (фактичний період виписки - грудень 2007 року); в додатку № 5 до податкової декларації з ПДВ за липень 2008 року позивач вказано, що податкова накладна на суму ПДВ 93000 грн. виписана постачальником ПП «Лігра» в липні 2008 року (фактичний період виписки - грудень 2007р.) (а.с.99-105, 111-114).

Проте законодавством не передбачено у такому випадку позбавлення позивача права на податковий кредит як такого.

Окрім цього, виходячи із змісту пп.7.7.1 і.7.7.2 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), платник податків має право на бюджетне відшкодування стосовно тієї суми ПДВ, яка фактично сплачується у будь-якому попередньому податковому періоді. Зокрема, це узгоджується з визначенням бюджетного відшкодування, наведеним у п.1.8. вказаного Закону, а саме бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Позивач право на податковий кредит реалізував по факту отримання податкової накладної № 34 від 10.12.2007р. (отриманої в червні 2008 року від ПП «Лігра» на суму 298334 грн., в тому числі ПДВ 49722 грн. 33 коп.) та податкової накладної № 33 від 01.12.2007р. (отриманої у липні 2008 року від постачальника ПП «Лігра» на суму 558000 грн., в тому числі ПДВ 93000 грн.), що підтверджується реєстром отриманих та виданих податкових накладних. До цього моменту позивач не мав права включати до податкового кредиту зазначені суми, оскільки у позивача були відсутні належним чином оформлені податкові накладні.

Із урахуванням наведеного, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про правомірність включення позивачем до складу податкового кредиту в червні та липні 2008 року податку на додану вартість в сумі 142722 гривень, у відповідності з податковими накладними № 33 від 01.12.2007р. та № 34 від 10.12.2007р., отриманих від постачальника ПП «Лігра».

Згідно з приписами ст.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат платника податку та на суму амортизаційних відрахувань.

Відповідно до наказу ДПА України № 584 від 11.09.2008р. Реєстр кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку та показників валових витрат суб'єкта господарювання складається податковим інспектором за відповідні звітні періоди, що підлягають перевірці, на підставі регістрів бухгалтерського обліку та первинних документів підприємства.

Господарські операції відображаються у вказаному Реєстрі із зазначенням відповідних рядків декларації з податку на прибуток підприємства та розділу «Валові витрати».

Згідно з вимогами наведеного наказу Реєстри кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку та показників валових доходів і валових витрат складаються за відповідні звітні періоди, що підлягають перевірці, у відповідності до даних регістрів бухгалтерського обліку, який ведеться суб'єктом господарювання, на підставі первинних документів. Форма реєстрів довільна і повинна відображати всю інформацію про показники податкового і бухгалтерського обліку, враховуючи специфіку ведення бухгалтерського обліку суб'єктом господарювання та його види діяльності тощо. Зазначений реєстр підписується посадовими особами суб'єкта господарювання та посадовими особами органу державної податкової служби, що здійснювали перевірку.

Реєстри кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку та показників валових доходів і валових витрат відповідно до вимог наказу ДПА України № 355 від 27.05.2008р. разом з іншими документами підлягають внесенню працівниками підрозділів, що здійснюють (очолюють) перевірку, до інформаційної бази результатів контрольно-перевірочної роботи АС «Аудит» та зберігаються в базі даних податкового органу.

Проведеною перевіркою встановлено, що за період 01.01.2008р.-30.06.2009р. позивачем занижено валові витрати в окремі звітні періоди за рядком декларації 04.1 «Витрати на придбання товарів (робіт, послуг)» в сумі 725210 грн., що знайшло своє підтвердження в Реєстрі кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку та показників валових витрат субєкта господарювання, проте не відображене в Акті перевірки, в тому числі по періодах: за півріччя 2008 року - 53962 грн.; за девять місяців 2008 року - 441663 грн.; за І квартал 2009 року - 229585 грн.

За даними обліку підприємства, що підтверджені результатами перевірки та відображені в додатку до Акту «Реєстр кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку та показників валових витрат суб'єкта господарювання» (а.с.9-20) валові витрати на придбання товарів (робіт, послуг) становлять:

за півріччя 2008 року - 15026523 грн. (за даними декларації - 14972561 грн.;

за девять місяців 2008 року - 23397994 грн. (за даними декларації - 22956331 грн.);

за І квартал 2009 року - 3020494 грн. (за даними декларації - 2790909 грн.).

Таким чином, одночасне заниження як валового доходу (відображено в розділі 3.1.1 Акта перевірки), так і валових витрат (в Акті перевірки не відображено), у вищезазначених сумах, не призвело до заниження позивачем розміру оподаткованого прибутку та податку на прибуток.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що невідображення відповідачем в Акті перевірки № 980/23-1/30899640 від 30.12.2009р. заниження позивачем валових витрат призвело до помилкового висновку податкового органу стосовно заниження об'єкта оподаткування та податку на прибуток, через що слід вважати неправомірним застосування до позивача штрафної санкції в сумі 46500 грн. за порушення вимог пп.1.22.1 п.1.22 ст.1, пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

При цьому колегія суддів враховує, що самостійне виправлення помилок за відповідні періоди 2008 року та І квартал 2009 року здійснювалось позивачем як стосовно валових доходів (в сторону їх збільшення), так і стосовно збільшення валових витрат за статтею «Витрати на придбання товарів (робіт, послуг)».

Самостійне виправлення (одночасне збільшення як валового доходу, так і валових витрат) не призвело до заниження позивачем розміру оподаткованого прибутку та податку на прибуток. В зв'язку з чим, позивачем не нарахований штраф в розмірі 5 відсотків заниженого прибутку та не порушено вимоги п.17.2. ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Оскільки позивачем не надано жодних доказів на підтвердження протиправності дій відповідача при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, (тобто порушення встановленого порядку прийняття та скерування рішень податкового органу про визначення податкових зобовязань), які б свідчили про порушення його охоронюваних прав та інтересів, тому така позовна вимога не підлягає задоволенню.

Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Таким чином, заявлений позов підлягає до часткового задоволення, при цьому, виходячи із передбачених ст.162 КАС України повноважень суду при вирішенні адміністративної справи, спірні податкові повідомлення-рішення ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської обл. № 0000032301/0 від 20.01.2010р. та № 0000042301/0 від 20.01.2010р. слід визнати протиправними і скасувати; решта позовних вимог задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської обл. на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07.04.2010р. в адміністративній справі № 2а-850/10/1370 залишити без задоволення, а згадану постанову суду без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: А.М.Ліщинський

С.П.Нос