Постанова № 18954456, 20.10.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-9872/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Щавінський В.Р. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" жовтня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Троян Н.М., Бужак Н.П.,

при секретарі Савчуку Р.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Електропей Україна»на постанову Київського окружного адміністративного суду від 24 березня 2011 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю «Електропей Україна»про стягнення податкової заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А:

Державна податкова інспекція у Подільському районі м. Києва (далі Позивач) звернулася в Київський окружний адміністративний суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Електропей Україна»(далі Відповідач) про стягнення податкової заборгованості за рахунок активів платника податків у розмірі 352038 912,15 гривень.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 24 березня 2011 року позов задоволено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та залишити позовну заяву без розгляду.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на неповне з»ясування обставин та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що в свою чергу призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Заслухавши суддю доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду слід залишити без змін.

Судом першої інстанції встановлено, що Позивачем була проведена планова виїзна перевірка Відповідача (код за ЄДРПОУ - 34817404) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства (в т.ч. законодавства у сфері готівкових розрахунків, наявності патентів та ліцензій) за період з 18.12.2006 року по 31.03.2009 року.

Зазначеною перевіркою було виявлено, порушення Відповідачем вимог п.1,2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме Відповідачем за період з 18.12.2006 року по 31.03.2009 року були реалізовані за готівкові кошти без застосування реєстраторів розрахункових операцій та видачі розрахункових документів електронні ваучери, які не є продукцією власного виробництва підприємства на загальну суму 70407782,43 грн. (в тому числі за період з 15.07.2008 року по 31.03.2009 року на суму 14761551,43 грн.).

Згідно із записами у касовій книзі, оборотно-сальдовими відомостями аналітичного та синтетичного обліку, які були відображені при обліку готівкових операцій за рахунком 301 перевіряючими було встановлено, що за період з 18.12.2006 року по 31.03.2009 року Відповідач здійснював продаж електронних ваучерів (попередньо придбаних у ТОВ «Ізі Софт») через мережу платіжних терміналів, в які безпосереднім покупцем (фізичною особою) вводиться готівка та отримується паперовий чек із секретним кодом. В подальшому отримана готівка вилучалась фізичними особами підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування, з якими Відповідачем укладено договори доручення, та здавалась до каси Відповідача з оформленням прибуткових ордерів.

При здійсненні продажу вищезгаданих ваучерів Відповідачем не були виконані умови визначення системи електронної торгівлі (комерції) з врахуванням того, що ТОВ «Електропей Україна»не є членом банківської платіжної системи в Україні та агентські договори з банківськими установами не укладало, не має відповідної ліцензії на здійснення переказу небанківськими фінансовими установами, і як наслідок у Відповідача не було підстав не здійснювати готівкові розрахунки на загальну суму 70407782,43 грн. через реєстратори розрахункових операцій, або не вести книги обліку розрахункових оперцій (розрахункові книжки).

За результатами вказаної перевірки Позивачем складено акт від 16.07.2009 року №123/23-604/3417404 та винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 29.07.2009 року за №0002812304 на суму 352038912,15 грн.

Суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, посилався на наступне.

У грудні 2009 року Відповідач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до ДПІ у Подільському районі м.Києва про скасування рішення про застосування штрафних санкцій (фінансових) санкцій.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 квітня 2010 року позов задоволено повністю та визнано протиправним і скасовано рішення ДПІ у Подільському районі м.Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 29.07.2009 року № 0002812304.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням ДПІ у Подільському районі м.Києва та Прокуратура Подільського району м.Києва подали апеляційні скарги та просили скасувати постанову суду першої інстанції від 12 квітня 2010 року і відмовити в задоволенні позову.

Постановою Київського апеляційнного адміністративного суду у справі №2а-16046/09/2670 від 02.11.2010 року апеляційні скарги ДПІ у Подільському районі м.Києва та Прокуратури Подільського району м.Києва було задоволено, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 квітня 2010 року скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ТОВ «Електропей Україна»до ДПІ у Подільському районі м.Києва про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій відмовлено повністю.

Статтею 72 КАС України визначено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, суд першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення дійшов обгрунтованого висновку про те, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 29.07.2009 року № 0002812304 винесено Позивачем правомірно та на законних підставах.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає, що судом першої інстанції всебічно та у повному обсязі з»ясовано обставини справи, а рішення прийнято у відповідності до чинного законодавства.

Статтею 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Згідно зі ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті, а в разі використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17 - 24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами господарювання до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

Пунктом 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»податкові органи подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Оскільки штрафні санкції у розмірі 352038912,15 грн. Відповідачем не було сплачено, то суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що вищевказана сума підлягає стягненню.

З доводами апелянта про те, що позов Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києвау даній справі слід залишити без розгляду, оскільки Позивачем пропущено строк звернення до суду, встановлений ст.99 КАС України, колегія суддів не може погодитись, виходячи з наступного.

Згідно статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Статтею 100 КАС України встановлено наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду, зокрема адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала. Відповідно до статті 203 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу. Якщо судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення, а обставини, які стали підставою для закриття провадження у справі, виникли після його ухвалення, суд апеляційної інстанції визнає таке рішення нечинним і закриває провадження у справі. Постанова Київського апеляційнного адміністративного суду від 02.11.2010 року, якою ТОВ «Електропей Україна»відмовлено в задоволенні позову про скасування рішення про застосування штрафних санкцій (фінансових) санкцій набула законної сили 02.11.2010 року. З матеріалів справи вбачається, що Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення застосованих фінансових санкцій 01.12.2010 року, що підтверджується поштовим штемпелем.

Статтею 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом. Дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби та митні органи. { Статтю 250 доповнено частиною другою згідно із Законом N 2756-VI ( 2756-17 ) від 02.12.2010 } Згідно зі ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: 1) у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті, а в разі використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання: вчинене вперше - 1 гривня; вчинене вдруге - 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг); за кожне наступне вчинене порушення - у п'ятикратному розмірі вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг). Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно п. 1. ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов»зані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Отже, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що Відповідач діяв в межах своїх повноважень та у спосіб визначений законами України.

Згідно зі ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та обєктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким та наданим доказам, дав правильну правову оцінку і дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні вимог Позивача.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 201 - 203 КАС України.

З урахуваннм вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Електропей Україна»залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 24 березня 2011 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя

Судді

Ухвала складена в повному обсязі 27 жовтня 2011 року