Постанова № 18954453, 20.10.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-9521/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Лиска І.Г. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" жовтня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Троян Н.М., Бужак Н.П.,

при секретарі Савчуку Р.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Києво-Святошинському районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 15 березня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд»до Державної податкової інспекції в Києво-Святошинському районі Київської області про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,-

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд»(далі- Позивач) звернулося в Київський окружний адміністративний суд з позовом до Державної податкової інспекції в Києво-Святошинському районі Київської області (далі - Відповідач) про скасування рішення застосування штрафних (фінансових) санкцій №0027332303 від 23 червня 2010 року.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 15 березня 2011 року позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення Відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0027332303 від 23.06.2010 року в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 40436,02 грн., а в іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а також вказує на неповне та невсебічне дослідження судом обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 01.06.2010 року Відповідачем було проведено перевірку дотримання суб»єктом господарювання ТОВ «Фоззі-Фуд»порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій; перевірка проводилася в магазині, що розташований за адресою: м.Бориспіль, вул. Київський шлях, 76, та належить Позивачу.

В результаті зазначеної перевірки Відповідачем встановлено порушення Позивачем п.9, п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(далі - Закон), а саме виявлено факт наявності у продажу необлікованих товарів за місцем їх реалізації на загальну суму 20218,01 грн., та факт незабезпечення зберігання двох Z-звітів у книзі ОРО, внаслілок чого Відповідачем складено акт від 01.06.2010 року №0247/101323/32294926 (бланк №001987).

На підставі зазначеного акту Відповідачем винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 23.06.2010 року №0027332302, яким до Позивача на підставі п.4 ст.17, ст.20 та ст.21 Закону застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 41116,02 грн.

Не погоджуючись з даним рішенням Позивач оскаржив його до Відповідача та Державної податкової адміністрації України (далі ДПА України).

Рішенням ДПА України від 12.08.2010 року №1701/10/25-017/191-194-784 та Рішенням ДПА України від 26.10.2010 року №11175/6/2509415 про результати розгляду скарги, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 23.06.2010 року №0027332302 залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Проаналізувавш матеріали справи, надані сторонами докази, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що зазначені висновки податкового органу є безпідставними в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 40436,02 грн.

Суд першої інстанції зазначив, що відсутність первинних документів у місцях реалізації товарів не свідчить про те, що підприємство у встановленому законодавством порядку не веде облік товарних запасів на складах або за місцем їх реалізації. Всі необхідні первинні документи, на підставі яких проводиться бухгалтерський облік товарних запасів, є у наявності підприємства. Після первинної бухгалтерської обробки в місцях приймання товару від постачальника та подальшої реалізації товарів (магазини), накладні та товарно-транспортні документи зберігаються в бухгалтерії Позивача та архіві товариства, які знаходяться за адресою : м.Київ, вул.Філатова, 7, відповідно до наказу директора товариства від 01.01.2008 року №1 «Про облікову політику підприємства».

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, стосовно скасування рішення Відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0027332303 від 23.06.2010 року в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 40436,02 грн. з огляду на наступне.

Відповідач при перевірці встановив, що Позивачем не ведеться облік товарних запасів за місцем їх реалізації, оскільки у магазині під час перевірки були відсутні підтверджуючі документи на товар на загальну суму 20218,01 грн., чим порушено пункт 12 статті 3 та статтю 6 Закону та в результаті розгляду матеріалів перевірки Відповідачем за порушення вимог Закону до Позивача було застосовано фінансові санкції на суму 40436,02 грн.

Згідно зі ст.6 Закону облік товарних запасів фізичною особою - підприємцем ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

Пункт 12 статті 3 Закону встановлює, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у встановленому порядку облік товарів за місцем їх реалізації та зберігання, реалізовувати тільки обліковані товари.

Відповідно до ст.21 Закону до суб»єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку, облік товарів за місце їх реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З огляду на викладене, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, про наявність підстав для задоволення позову в частині скасування застосованих контролюючим органом штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 40436,02 грн.

Що стосується висновку суду першої інстанції з приводу відсутності підстав для задоволення позову в частині скасування штрафних санкцій у сумі 680,00 грн. за порущення вимог чинного законодавства щодо незабезпечення зберігання двох Z-звітів у книзі ОРО, то колегія суддів вважає такий висновок обгрунтованим та таким, що повністю відповідає вимогам п.4 ст.17 Закону.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а постанову суду в частині скасування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 40436,02 грн. слід скасувати.

Зі змісту ст.159 КАС України вбачається, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати постанову суду та прийняти нову постанову.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, тому постанова суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у цій же частині у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Києво-Святошинському районі Київської області задовольнити частково.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 15 березня 2011 року в частині задоволення позову про визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової інспекції в Києво-Святошинському районі Київської області про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 23 червня 2010 року №0027332302 в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 40436,02 грн. скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в цій частині у задоволенні позовних вимог.

В решті постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя

Судді

Постанова складена в повному обсязі 27 жовтня 2011 року.