Постанова № 18953551, 20.10.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-19384/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Вєкуа Н.Г.

Суддя-доповідач: Данилова М. В.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" жовтня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Данилової М. В.,

суддів: Федорової Г.Г., Ключковича В.Ю.,

при секретарі судового засідання Киш С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Астераус" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 квітня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Астераус" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и л а :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 квітня 2011 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального права просить скасувати вказану постанову і прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Апелянт зазначає, що у 2008 році Позивач взяв на себе зобов'язання перед Укрексімбанком за кредитним договором уклавши Договір про переведення боргу. Позичені кредитні кошти Позивач повертає банку знов таки в межах Кредитної угоди у зв'язку з продовженням будівництва торгівельного комплексу, в будівництво якого було вкладено кредитні кошти, отримані TOB «Ален». Таким чином отримані кредитні кошти були використані виключно в межах цільового призначення та повертаються Укрексімбанку відповідно до встановленого графіку, а отже повністю використовуються у власній господарській діяльності, пов'язаної з цільовим призначенням отриманих кредитних коштів.

Заслухавши суддю-доповідача про обставини справи, представників сторін, зміст судового рішення і апеляційної скарги та, перевіривши доводи апеляції наявними у матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Шевченківському районі м. Києва було проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Астераус»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 08.08.2008 р. по 31.03.2010 р., валютного та іншого законодавства за період з 08.08.2008 р. по 31.03.2010р., якою встановлено порушення п.п. 1.23 ст. 1. п.п. 5.1. п.п. 5.2.1. п.5.2 п.п.5.5.1 п. 5.5 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(із змінами та доповненнями), що призвело до заниження позивачем податку на прибуток за 2008 рік в сумі 246159 грн. та за перший квартал 2009 року в сумі 149119 грн.(котрий в подальших податкових періодах був перекритий збитками), також встановлено завищення суми відємного значення обєкта оподаткування з податку на прибуток за 2009 рік у сумі 10910560 грн. та за I квартал 2010 р. (з урахуванням збитків за 2009 р.) у сумі 2183112грн.

За результатами перевірки було складено акт від 24.09.2010 року. № 553/23-03/36050784, на підставі висновків якого ДПІ у Шевченківському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення-рішення №0007542303/0 від 08 жовтня 2010 року про донарахування податкового зобовязання з податку на прибуток в сумі 246159 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 197640 грн.

Позивач, не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням - рішенням оскаржив його в адміністративному порядку.

Рішенням від 10.12.2010 року № 9082/10/25-026 відповідач залишив без змін оскаржуване податкове повідомлення рішення, а скаргу позивача без задоволення та виніс податкове повідомлення рішення № 0007542303/1 від 17.12.2010 року.

Судом першої інстанції встановлено, що 15.07.2005 року між ТОВ «Ален»та ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «ОРВІС»був укладений договір про спільну діяльність № 440/пс з метою спільного будівництва торгівельного комплексу за адресою: м. Севастополь, вул. Вакуленчука,20.

05.06.2007 року між ТОВ «Ален»та ВАТ «Укрексімбанк»на виконання умов зазначеного вище договору була укладена кредитна угода № 8807К5.

11.12.2008 року між ТОВ «Астераус», ТОВ «Ален»та ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «ОРВІС»було укладено Додаткову угоду до договору № 440/пс про вступ до спільної діяльності.

11.12.2008 року на виконання п.2.4. Додаткової угоди від 11.12.2008 року між ТОВ «Астераус»та ВАТ «Укрексімбанком»укладено Договір про внесення змін у Кредитний договір, відповідно до якого позивач взяв на себе зобовязання боржника за Кредитним договором, ТОВ «Ален»вийшов з правовідносин з ВАТ «Укрексімбанком».

11.12.2008 року між позивачем, ВАТ «Укрексімбанком»та ТОВ «Ален»був укладений договір про переведення боргу на нового боржника ТОВ «Астераус».

12.12.2008 року між позивачем та ТОВ «Ален»був укладений договір про забезпечення з боку ТОВ «Ален»грошовими коштами позивача на виконання зобовязання перед ВАТ «Укрексімбанком»за договором про переведення боргу від 11.12.2008 року в сумі 89841600, 00 грн., що станом на день підписання договору становило 12000000, 00 доларів США по курсу НБУ.

Судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що грошові кошти по кредиту ТОВ «Ален»не передав ТОВ «Астераус»відповідно вони не використовувались позивачем у його діяльності, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, зазначені кредитні кошти з боку TOB «Ален»були використані відповідно до їх цільового призначення, а саме на будівництво вказаного торгівельного комплексу.

Оскільки банк, як позичкодавець суворо перевіряє дотримання цільового використання кредитних коштів, відповідно, нецільове використання тягне за собою дострокове розірвання кредитного договору.

У зв'язку з невиконанням зобов'язань з боку TOB «Ален», Позивач змушений був звернутись до господарського суду з позовними вимогами щодо стягнення з TOB «Ален»суми заборгованості в розмірі 89 841 600,00 грн. Відповідно до Рішення Господарського суду міста Севастополя від 26.10.2010 р., позовні вимоги Позивача до TOB«Ален»в сумі 95 038 008,75 грн. (станом на день подання позову еквівалент 12 045 375,00 доларів США по курсу НБУ). На виконання вказаного рішення суду, 19.11.2010 р. судом було видано Наказ про стягнення з TOB «Ален»95 038 008,75 грн.

Згідно п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою».

Згідно норм ст. ст. 42, 43, 44 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом. Підприємництво здійснюється на основі вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності.

Відповідно до п. 3.1. Закону від 28.12.94 N 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на:

суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Пунктом 1.21 ст. 1 Закону від 28.12.94 N 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що доходи з джерелом їх походження з України - це будь-які доходи, отримані резидентами або нерезидентами від будь-яких видів їх діяльності на території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, сплачених резидентами України, доходи від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до портів, розташованих в Україні, доходи від продажу нерухомого майна, розташованого в Україні, доходи, отримані у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України, а також доходи страховиків-резидентів від страхування ризиків страхувальників-резидентів за межами України, інші доходи від господарської діяльності на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем митних служб України (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо).

Відповідно до п. 3.2.4. кредитного договору - ціль отримання кредиту за Кредитним договором № 8807К5 від 05.06.2007 р. пов'язана з будівництвом та придбанням обладнання для торговельного комплексу, розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. Вакуленчука, 20.

22.10.2009 р. Позивач в результаті закінчення будівництва, в якому приймав безпосередню участь, набув право власності на об'єкт нерухомого майна - торговельний комплекс за адресою м. Севастополь, вул. Вакуленчука, 20. в розмірі 100%, що підтверджується Свідоцтвом про право власності від 20.10.2009 р. та договорами купівлі-продажу від 22.09.2009 р., укладеного між Позивачем, TOB «Ален»та TOB «Орвіс».

Таким чином, кредитні кошти Позивача були використані виключно в межах цільового призначення відповідно до умов Кредитного договору № 8807К5 від 05.06.2007 р.

Колегія суддів зазначає, що Кредитні кошти, отримані з боку Укрексімбанку на будівництво торгівельного комплексу були використані в господарській діяльності Позивача, а тому правомірно були включені до валових витрат на підставі підпункту 5.5.1 статті 5 Закону України від 22.05.97 N 283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (із внесеними змінами і доповненнями).

Кредитні кошти, отримані з боку Укрексімбанку включаються до вартості торгівельного комплексу, що знаходиться за адресою: місто Севастополь, вул. Вакуленчука, 20, оскільки безпосередньо були вкладені у побудову даного об'єкту нерухомості, а отже на сьогодні використовуються у господарській діяльності TOB «Астераус».

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно із підпунктом 5.5.1 статті 5 Закону України від 22.05.97 N 283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (із внесеними змінами і доповненнями), до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами або у вигляді орендної плати) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.

Суд апеляційної інстанції дослідивши в судовому засіданні надані представником позивача документи, а саме: довідку від ПАТ «Укрексімбанк»за № 158-03/8397 від 17.10.2011 року про відсутність заборгованості за кредитним договором № 8807К5 від 05.06.2007; копію договору купівлі-продажу між TOB «Ален»та TOB «Астераус»від 22.10.2010р. про купівлю 10/10000 частки в будівлі торгівельного комплексу; копію договору купівлі-продажу між TOB «Ален»та TOB «Астераус»від 22.10.2010р. про купівлю11/10000 частки в будівлі торгівельного комплексу; свідоцтво від 20.10.2010 року про право власності на будівлю торгівельного комплексу в місті Севастополь, вул.. Вакуленчука, 20.

Колегія суддів зазначає, що вказане свідчить на наявність факту здійснення господарських операцій, відповідно віднесення Позивачем до валових витрат сплачених процентів за кредитним договором № 8807К5 від 05.06.2007 р. на загальну суму 10 910 559,00 грн. у період з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 p. є правомірним.

За приписами частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва, як субєкт владних повноважень не виконала свій обовязок аргументовано, посилаючись на докази, не довела правомірність свого рішення та не спростувала твердження позивача про порушення його прав.

Беручи до уваги викладене вище, колегія суддів вважає зазначені в апеляційній скарзі доводи обґрунтованими і такими, що спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно п.4 ч.1 ст.202 КАС України, підставами для скасування постанови суду першої інстанції є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Зважаючи на те, що Окружний адміністративний суд міста Києва порушив вищевказані норми матеріального права, апеляційну скаргу належить задовольнити, а постанову суду скасувати та прийняти нове судове рішення про задоволення позову.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 160, 196, 198, 202, 205, 207, 212 КАС України, колегія судів, -

постановила:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Астераус" - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 квітня 2011 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги. Скасувати податкові повідомлення-рішення № 0007542303/0 від 08.10.2010 року та № 0007542303/1 від 17.12.2010 року виданих Державною податковою інспекцією в Шевченківському районі міста Києва.

Повний текст виготовлено 25 жовтня 2011 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий:

Судді: