Ухвала суду № 18951896, 26.08.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Христофоров А.Б.

Суддя-доповідач - Блохін А. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2011 року справа №2а/0570/5169/2011

приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Блохін А. А.

суддів Юрко І.В. , Шишова О.О.

при секретарі Діденко О.С., за участю представників сторін: позивача - ОСОБА_2, ОСОБА_3, представників відповідачів

Чугуненко О.Ю., Супрунович Т.М.. Рузаєвої І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 травня 2011 року у справі № 2а/0570/5169/2011 за позовом Фермерського господарства «ОСОБА_2» до Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення рішення від 14.03.2011 № 0000301742/0, -

ВСТАНОВИЛА :

Фермерське господарство «ОСОБА_2» звернулось до суду з позовною заявою до Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення рішення від 14.03.2011 № 0000301742/0.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що відповідно до вимоги Красноармійської міжрайонної прокуратури Донецької області від 21.01.2011 № 69-174 вих 11 Красноармійською обєднаною державною податковою інспекцією проведено документальну позапланову виїзну перевірку Фермерського господарства «ОСОБА_2» з питань дотримання податкового законодавства при нарахуванні податку з доходів фізичних осіб при наданні послуг з реалізації транспортних засобів комісійною торгівлею за період з 01.01.2008 по 31.12.2010. За результатами перевірки Красноармійською ОДПІ складено акт від 28.02.2011 № 320/17-313-2/21982148, відповідно до висновків якого зазначено порушення Фермерським господарством «ОСОБА_2» п. 1.15 ст. 1, п. 12.1, п. 12.3 ст. 12, п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб, в результаті чого занижено податок з доходів фізичних осіб за 2008-2010 на загальну суму 1 181 516,52 грн.

На підставі висновків акту перевірки Красноармійською ОДПІ прийнято податкове повідомлення рішення від 14.03.2011 № 0000301742/0 про сплату грошового зобовязання у вигляді донарахування податку з доходів фізичних осіб у розмірі 1 181 516,52 грн. та штрафних санкцій у розмірі 295 379,13 грн.

Позивач не погоджується із такими висновками Красноармійської ОДПІ та вважає податкове повідомлення рішення таким, що порушує законні права та охоронювані законом інтереси позивача та просив суд визнати недійсним податкове повідомлення рішення Красноармійської ОДПІ від 14.03.2011 № 0000301742/0.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19 травня 2011 року у справі № 2а/0570/5169/2011 у задоволені позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Красноармійська обєднана державна податкова інспекція подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як незаконну та необґрунтовану, яка прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить прийняти нову постанову, якою у задоволені позову відмовити.

Представники позивача у судовому засіданні, доводи апеляційної скарги підтримали, просили останню задовольнити, проти чого заперечували представники позивача, які вважають постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Фермерське господарство «ОСОБА_2» (ЄДРПОУ 21982148) є юридичною особою, зареєстроване на підставі рішення Красноармійської районної державної адміністрації Донецької області від 10.01.1993 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 № 290603 (а.с. 60, т.1).

ФГ «ОСОБА_2» зареєстроване як платник податків у Красноармійській обєднаній державній податковій інспекції з 21.03.1993 року.

Красноармійська обєднана державна податкова інспекція є субєктом владних повноважень, яка в даних правовідносинах реалізує надані їй Законом України «Про державну податкову службу в Україні» повноваження.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України та частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України органи державної влади зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 1 статті 10 наведеного Закону на державні податкові інспекції в районах серед інших функцій покладено контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів). Зазначені функції співпадають з правами органів державної податкової служби, які визначені пунктом 1 статті 11 розділу 3 зазначеного Закону.

Серед прав, наданих податковим органом, передбачено здійснення документальних позапланових виїзних перевірок.

На підставі направлення від 15.02.2011 року № 179, виданого Красноармійською ОДПІ та наказу Красноармійської ОДПІ від 15.02.2011 року № 303, на виконання вимоги Красноармійського міжрайонного прокурора Донецької області від 21.01.2011 року № 69-174 вих-11 щодо проведення перевірки Фермерського господарства «ОСОБА_2», проведена документальна позапланова виїзна перевірка Фермерського господарства «ОСОБА_2» з питань дотримання податкового законодавства при нарахуванні податку з доходів фізичних осіб при наданні послуг з реалізації транспортних засобів комісійною торгівлею за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року.

За результатами проведеної перевірки посадовими особами Красноармійської ОДПІ було складено акт від 28.02.2011 року № 320/17-313-2/21982148 (а.с. 8-40, т. 1), відповідно до якого зазначені наступні порушення позивачем вимог законодавства: п. 1.15 ст. 1, п. 12.1, п. 12.3 ст. 12, п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 № 889 IV із змінами та доповненнями, в результаті чого допущено порушення податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб, в результаті чого занижено податок з доходів фізичних осіб за 2008-2010 на суму 1 181 516,52 грн., у тому числі по періодах: за липень 2010 на суму 25 884,53 грн.; за серпень 2010 на суму 168 041,50 грн.; за вересень 2010 на суму 357 723,57 грн.; за жовтень 2010 на суму 190 871,05 грн.; за листопад 2010 на суму 293 013,73 грн.; за грудень 2010 на суму 145 982,14 грн.

Вказані висновки зроблені на підставі аналізу відповідачем журналу: реєстрації купівлі-продажу транспортних засобів за період 01.01.2008 року по 31.12.2010 року, довідок рахунків за період з 01.07.2010 року по 31.12.2010 року, договорів купівлі-продажу транспортного засобу, угод доручень продажу транспортного засобу, довіреностей за період з 01.09.2010 року по 31.12.2010 року, квитанцій фізичних осіб по сплаті податку з доходів фізичних осіб від інших видів діяльності за період з 01.09.2010 року по 31.12.2010 року, звітів спеціаліста по визначенню ринкової вартості колісного транспортного засобу відділу інженерно-технічної економічної експертизи та впровадження криміналістичної техніки № 26, з зазначенням ринкової вартості автомобілів на момент обстеження, висновків експертного автотоварнознавчого обстеження по оцінці колісного транспортного засобу СПД ОСОБА_7

Не погодившись із висновками акту перевірки позивач надав до Красноармійської ОДПІ заперечення до акту від 03.03.2011 року № 1, однак, згідно відповіді державної податкової інспекції від 10.03.2011 року № 3718/10/17-313 доводи позивача, викладені у запереченні не були сприйняті та зазначено, що висновки перевірки є такими, що відповідають дійсним обставинам та зроблені на підставі перевірки, що проведена із дотриманням вимог діючого законодавства.

На підставі висновків акту перевірки Красноармійською ОДПІ було прийнято податкове повідомлення рішення від 14.03.2011 року № 0000301742/0, яким відповідно до п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та згідно п. 123.1 ст. 123, п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України, позивачу було визначено суму податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 1 476 895,65 грн., у тому числі: за основним платежем 1 181 516,52 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 295 379,13 грн.(а.с. 41, т. 1)

Відповідно до пункту 1.15 статті 15 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року N 889-ІУ (надалі Закон N 889-ІУ) із змінами, податковий агент - це юридична особа /її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ/ або фізична особа чи нерезидент або його представництво, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Підпунктом 8.1.1 пункту 8.1 статті 8 Закону N 889-ІУ встановлено, що податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Згідно із вимогами пункту 12.3 статті 12 Закону N 889-ІУ, якщо об'єкт рухомого майна продається за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента, то така особа вважається податковим агентом платника податку стосовно оподаткування доходів, отриманих таким платником податку від такого продажу, при цьому, пункт 12.5 статті 12 Закону N 889-ІУ передбачено, що податковим агентом при нарахуванні доходів (прибутків), визначених цією статтею, є нотаріус.

Пункт 17.2. статті 17 Закону N 889-ІУ встановлює, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є: а) для оподатковуваних доходів з джерелом їх походження з України - податковий агент; в) для доходів, що виплачуються на користь платника податку фізичними особами - такий платник податку.

Таким чином у випадку виплати доходу платнику податку фізичною особою відповідальність за сплату податку несе сам платник, а не інша особа.

Спеціальним законом з питань оподаткування податком з доходів фізичних осіб прямо визначено, що податковим агентом по операціях з об'єктами рухомого майна є особи, які здійснюють посередницькі функції по угодах з рухомим майном, або нотаріус, який посвідчує відповідний договір або дійсність підписів сторін угоди.

Відповідно до договорів купівлі-продажу (а.с. 42-46, 87-250 т. 1, а.с. 1-32, т. 2) вбачається, що при укладенні зазначених угод позивач надавав інформаційно-консультативні послуги. Тобто, позивачем фактично надавались консультаційні послуги щодо укладення і юридичного оформлення угод купівлі-продажу транспортних засобів, і саме за надання цих послуг позивач отримував фіксовану плату у розмірі 200,00 грн., однак, грошові кошти за реалізоване майно на власний рахунок не отримував і з такого рахунку не виплачував кошти продавцю.

При цьому, посередник - це повірений за договором доручення, зобов'язаний вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії, або ж комісіонер за договором комісії, зобов'язаний за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента, що передбачено ст. ст. 1000, 1011 ЦК України.

Стаття 295 Господарського кодексу визначає, що комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє. Не є комерційними агентами підприємці, що діють хоча і в чужих інтересах, але від власного імені.

У визначених в акті перевірки випадках, зазначено, що позивач діяв від свого імені та не був представником інших осіб.

За вказаними угодами, Фермерське господарство «ОСОБА_2» у договорах купівлі-продажу не виступало ані повіреним, ані комісіонером, не здійснювало комерційне посередництво, гроші за угодами не отримувало і доходи фізичним особам не виплачувало, оскільки ці доходи були виплачені представниками (повіреними) покупця, тобто позивач не мав можливості і не повинен був утримувати податок з доходів фізичних осіб.

В даному випадку обов'язок сплатити податок з доходів продавців транспортних засобів виник у самих продавців, а порядок сплати податку з доходів фізичних осіб нарахованих платнику податку особою, яка не є податковим агентом, визначений пунктом 8.2 статті 8 Закону N 889-ІУ.

Відповідно до норм підпунктів 8.2.1, 8.2.2 Закону N 889-ІУ платник податку, що отримує доходи, нараховані особою, яка не є податковим агентом, зобов'язаний включити суму таких доходів до складу загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку. Особою, яка не є податковим агентом, вважається нерезидент або фізична особа, яка не має статусу суб'єкта підприємницької діяльності, або не є особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність.

В Законі України «Про податок з доходів фізичних осіб» нотаріус та юридичні особи, що здійснюють посередницькі функції, прямо визначені як податкові агенти, а посилань стосовно юридичних осіб, що надають консультаційні послуги та послуги з юридичного оформлення та супроводження укладення угод купівлі-продажу рухомого майна, зазначений Закон не містить.

Діяльність нотаріусів як податкових агентів має також нормативно-правове регулювання у вигляді відповідної Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій. Механізму діяльності зазначених вище субєктів підприємницької діяльності як податкових агентів діюче законодавство не передбачає.

З огляду на викладене судом першої інстанції зроблено висновок, про те, що Фермерське господарство «ОСОБА_2» як юридична особа не містить ознак податкового агента в розумінні Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», оскільки посередницьку діяльність у договорах, що укладались на основі наданих позивачем послуг з юридичного оформлення угод, не здійснює, у зв'язку з чим визначення контролюючим органом податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 1 181 516,52 грн. є неправомірним.

Висновки відповідача щодо ціни, з якої повинен бути обрахований податок з доходів фізичних осіб не ґрунтується на нормах діючого законодавства.

Визначення доходу платника податку має здійснюватися виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу, а не виходячи з оціночної вартості об'єкта рухомого майна, яка на думку відповідача встановлюється відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженою спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року N 142/5/2092, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за N 1074/8395.

У відповідності до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону N 889-ІУ об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний оподатковуваний дохід.

До складу загального місячного оподатковуваного доходу згідно з підпункту 4.2.6 пункту 4.2 статті 4 Закону N 889-ІУ включається частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями статей 11 - 12 цього Закону.

Підпунктом 11.1.3 пункту 11.1 статті 11 Закону N 889-ІУ передбачено, що дохід від продажу об'єкта нерухомого майна визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого нерухомого майна, розрахованої органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку відповідно до законодавства. Порядок визначення оціночної вартості нерухомого майна, що підлягає продажу, відповідно до пункту 11.3 статті 11 цього Закону встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Транспортні засоби не є об'єктами нерухомості, і тому, у даному випадку, не є обов'язковими вимоги щодо визначення доходу від продажу такого транспортного засобу виходячи з ціни, зазначеної договори, але не нижче його оціночної вартості.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивачем під час надання консультаційних послуг з оформлення угод купівлі-продажу транспортних засобів було надано розяснення сторонам правочину щодо необхідності нарахування та сплати податку з доходів фізичних осіб та ознайомлено з вимогами статті 12 Закону N 889-ІУ.

Позивачем було надано копії квитанцій щодо сплати продавцями транспортних засобів податку з доходів фізичних осіб, розрахованому виходячи з ціни, визначеної такими угодами. Зазначена обставина свідчить про те, що позивачем не було допущено порушень Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», і зазначений податок утримувався у належному розмірі та перераховувався до Державного бюджету.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов до висновку, що позивачем не було допущено порушень пункту 1.15 статті 1, пунктів 12.1, 12.3 статті 12, пункту 19.2 статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

У відповідності до підпункту 17.1.9 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу). Сплата зазначеного штрафу не звільняє платника податків від адміністративної або кримінальної відповідальності та/або конфіскації таких товарів (продукції) або коштів відповідно до закону.

Оскільки судом встановлено, що з боку позивача не мало місце здійснення продажу товарів без попереднього нарахування та сплати податку з доходів фізичних осіб, то і застосування штрафних санкцій, передбачених зазначеною нормою, є безпідставним.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог Фермерського господарства «А.Є. Ремізов» до Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції постановлене судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, підстави для скасування судового рішення відсутні.

Керуючись ст. 195 ч.1, ст. 197, ст.198 ч. 1 п. 1, ст. 200, ст. 205 ч.1 п.1, ст. 206, ст. 212, ст. 254 ч. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 травня 2011 року у справі № 2а/0570/5169/2011 за позовом Фермерського господарства «ОСОБА_2» до Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення рішення від 14.03.2011 № 0000301742/0 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 травня 2011 року у справі № 2а/0570/5169/2011 за позовом Фермерського господарства «ОСОБА_2» до Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення рішення від 14.03.2011 № 0000301742/0 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Повний текст ухвали складено 31.08.2011 року.

Головуючий суддя А.А. Блохін

Суддів:І.В. Юрко

О.О. Шишов