Єдиний державний реєстр судових рішень
Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
01 листопада 2011 р. № 2-а- 7481/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Піскун В.О.
при секретарі судового засідання - Мараєвій О.В.
за участі:
представника позивача - Куликової І.А.,
представника відповідача - Лиманського А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавничо-комерційне підприємство "Паритет-ЛТД" до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю Видавничо-комерційне підприємство "Паритет-ЛТД", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000570700/0 від 23.11.2010 року про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації за серпень 2008 року в сумі 401224,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.
Державною податковою інспекцією у Орджонікідзевському районі м. Харкова проведена невиїзна документальна перевірка ТОВ ВКП "Паритет-ЛТД", про що складено акт перевірки від 09.11.2010 року №2744/07-004/14101911. На підставі даного акту податковою інспекцією прийняте податкове повідомлення - рішення № 0000570700/0 від 23.11.2010 року про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації за серпень 2008 року в сумі 401224,00 грн.
Позивач вважає, що висновки акту перевірки не відповідають чинному законодавству, оскільки позитивне значення у строчці 18.1 (4004,00 грн.) по декларації за серпень 2008 року нараховане підприємством без урахування залишку відємного значення податкового кредиту за попередній період, який повинен враховуватися у складі податкового кредиту наступного податкового періоду, тобто відємне значення у сумі 435828,00 грн. (строчці 22.2) за липень 2008 року входить до складу податкового кредиту серпня 2008 року та відображається у строчці 23 декларації за серпень 2008 року. А сума у розмірі 401224,00 грн. розрахована підприємством у рядку 3 розрахунку суми бюджетного відшкодування та є залишком відємного значення ПДВ попередніх періодів, ця сума надмірно сплачена підприємством у вартості товару.
Таким чином, позивач вважає, що для отримання бюджетного відшкодування ПДВ ним було виконано всі вимоги чинного законодавства, тому податкове повідомлення - рішення № 0000570700/0 від 23.11.2010 року є незаконним та таким, що підлягає скасуванню повністю.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, просив суд у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що за результатами перевірки встановлено, що позивач не має права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість у поточному звітному періоді у звязку з відсутністю відємного значення, яке розраховується згідно з п.п. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та повинно бути відображено у рядку 18.2 розділу ІІІ податкової декларації з ПДВ.
Отже, представник відповідача вважає, що податкове повідомлення - рішення №0000570700/0 від 23.11.2010 року винесено правомірно з дотриманням чинного законодавства.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що ТОВ ВКП "Паритет-ЛТД" зареєстровано як платник податку на додану вартість в Державній податковій інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова з 11.07.1997 року, індивідуальний податковий номер 141019120360, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість №100137466 від 05.09.2008 року (арк. справи 7).
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що фахівцями Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова було проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ ВКП "Паритет-ЛТД" (код ЄДРПОУ 14101911) з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації за серпень 2008 року, на підставі якої було складено акт №2744/07-004/14101911 від 09.11.2010 року (арк. справи 12-13).
На підставі зазначеного акту перевірки 23.11.2010 року відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000570700/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 401224,00 грн. (арк. справи 15).
Судом встановлено, що фактичною підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення стали висновки акту перевірки щодо порушення позивачем пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 року зі змінами та доповненнями, в результаті чого підприємством завищено заявлену суму бюджетного відшкодування по декларації за серпень 2008 року в сумі 401224,00 грн.
Як вбачається з акту перевірки №2744/07-004/14101911 від 09.11.2010 року, висновки відповідача щодо завищення позивачем заявленої суми бюджетного відшкодування по декларації за серпень 2008 року в сумі 401224,00 грн. ґрунтуються на тому, що під час проведення перевірки встановлено, що позивач не має права на бюджетне відшкодування у звязку з відсутністю відємного значення, яке розраховується згідно з пп. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та повинно бути (у разі наявності) відображено у рядку 18.2 розділу ІІІ податкової декларації з податку на додану вартість.
З таким твердженням відповідача суд не погоджується з огляду на наступне.
Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення таких розрахунків був передбачений чинним на момент виникнення спірних правовідносин п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що був чинним на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до п.п. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1. цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1. цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Згідно з п.п. 7.7.2. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1. цього пункту, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Тобто, наведеними нормами передбачено, що при від'ємному значенні суми податку така сума зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума податку має від'ємне значення, то частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах, підлягає бюджетному відшкодуванню.
Відповідно до п.п. 5.12.2. п. 5.12. Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 166, що був чинний на момент виникнення спірних правовідносин, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг). Сума податку, фактично сплачена у попередніх податкових періодах, визначається із сум, які були включені до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та не брали участі у розрахунках бюджетного відшкодування протягом попередніх податкових періодів або не погашали податкові зобов'язання наступних звітних періодів (рядок 24).
Таким чином, з наведених положень, вбачається, що платник податків має право на бюджетне відшкодування стосовно тієї суми податку на додану вартість, яка фактично сплачується у будь-якому попередньому податковому періоді. Зокрема, це узгоджується з визначенням бюджетного відшкодування, наведеним у п. 1.8. ч. 1. ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість", що був чинний на момент виникнення спірних правовідносин, а саме бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем у липні 2008 року було надмірно сплачено 401224,00 грн. податку на додану вартість у вартості придбаного товару, що підтверджено платіжними дорученнями (арк. справи 61-106) та включено таку суму до податкового кредиту. Факт сплати податку відповідачем не заперечується.
З декларації позивача з податку на додану вартість за липень 2008 року вбачається, що відємне значення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, становило 435828,00 грн. та увійшло до складу податкового кредиту серпня 2008 року, що було відображено у строчці 23 декларації за серпень 2008 року.
Сума бюджетного відшкодування розрахована позивачем по декларації з податку на додану вартість за серпень 2008 року у розмірі 401224,00 грн. є залишком відємного значення ПДВ за липень 2008 року, що відповідає вимогам п.п. 7.7.1., 7.7.2. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин.
Суд зазначає, що згідно з п. 1.6., 1.7. ст.1 Закону України “Про податок на додану вартість”, що був чинний на момент виникнення спірних правовідносин, податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим законом, а податкове зобовязання це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку у звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим законом.
Відповідно до п.п.7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, що був чинний на момент виникнення спірних правовідносин,податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Відповідно до п.п. 7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, що був чинний на момент виникнення спірних правовідносин, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи документами, передбаченими п.п.7.2.6 цього пункту.
Пунктом 7.5. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, що був чинний на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Таким чином, Законом України “Про податок на додану вартість” встановлено декілька необхідних умов, за наявності яких платник податку отримує право на віднесенні сум ПДВ, сплачених (нарахованих) у складі ціни товарів, робіт, послуг, що придбаваються ним для використання у власній господарській діяльності, до складу податкового кредиту, а саме:
- наявність належним чином оформленої податкової накладної або іншого документа, передбаченого п.п.7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”;
- настання першої з подій, з якими Закон повязує право платника податку на податковий кредит.
Отже, отримання податкової накладної є необхідною умовою правомірного формування податкового кредиту покупця товарів, робіт, послуг.
З матеріалів справи вбачається, що формування податкового кредиту здійснювалось позивачем на підставі отриманих ним податкових накладних (арк. справи 114-146), які внесені до реєстру отриманих податкових накладних за липень 2008 року (арк. справи 58-60).
Дані податкові накладні відповідають вимогам п.п. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, що був чинний на момент виникнення спірних правовідносин, відповідно до якого платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Відповідач не заперечував та не спростував той факт, що отримані позивачем податкові накладні в липні 2008 року відповідають вимогам п.п. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженому наказом ДПА України від 30 травня 1997 року №165, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин, також відповідачем не заперечується правомірність формування податкового кредиту.
Інших обставин, які б свідчили про порушення позивачем порядку бюджетного відшкодування податку на додану вартість, відповідачем під час проведення перевірки не встановлено і, відповідно, суду не надано.
На підставі вищезазначеного, суд дійшов висновку, що розрахунок суми бюджетного відшкодування за серпень 2008 року позивачем був здійснений з додержанням всіх умов формування податкового кредиту з податку на додану вартість, визначених Законом України “Про податок на додану вартість”.
Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до вимог п.п. 7.7.5. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, відповідачем було проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 401224,00 грн. за серпень 2008 року на рахунок платника у банку, яка виникла за рахунок відємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в період з 01.07.2008 по 31.08.2008 року, на підставі якої було складено довідку №1671/16-14101911 від 15.10.2008 року.
Вказаною перевіркою підтверджено заявлену ТОВ ВКП "Паритет-ЛТД" суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень 2008 року у сумі 401224,00 грн. без урахування результатів зустрічних перевірок, які не отримано на дату складання довідки, та зазначено, що при отриманні матеріалів, що не підтверджують дані обліку субєкта господарювання, який перевіряється, керівником податкового органу можуть бути вжиті заходи щодо проведення позапланової виїзної перевірки відповідно до Закону України від 04.12.1990 №509-XII «Про державну податкову службу в Україні» (із змінами та доповненнями).
Проте, при проведенні перевірки, на підставі якої був складений акт №2744/07-004/14101911 від 09.11.2010 року, посилань на отримання матеріалів, що не підтверджують дані обліку субєкта господарювання, який перевірявся, не зазначено.
Посилання представника відповідача на комплексну перевірку стану економічної та контрольної роботи ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова за період з 01.11.2007 року по 01.03.2010 року як на підставу проведення повторної перевірки, на підставі якої був складений акт №2744/07-004/14101911 від 09.11.2010 року, судом не приймаються до уваги з огляду на наступне.
Закон України «Про податок на додану вартість», що був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, містить спеціальну норму щодо проведення невиїзних перевірок (п.п. 7.7.5. п. 7.7. ст. 7), яка надає право проведення документальних невиїзних перевірок платників податків, які подали декларації з податку на додану вартість з відємним значенням податку. Зазначеними нормами податковим органам не надано право повторної перевірки одних і тих самих питань діяльності платника податків за один й той самий період. Єдиним виключенням є норма статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, яка передбачає, що обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Законом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться після порушення кримінальної справи проти платника податків (посадових осіб платника податків), що перевіряється, відповідно до кримінально-процесуального законодавства. Перевірки платників податків органами податкової міліції проводяться у порядку, встановленому Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність», Кримінально-процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Проте, як було встановлено у судовому засіданні, позивач не звертався до відповідача з відповідним проханням провести перевірку правильності визначення відємного значення з податку на додану вартість за серпень 2008 року, доказів порушення кримінальної справи проти посадових осіб платника податків - позивача суду надано не було.
Відповідно до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не було доведено законність та обґрунтованість оскаржуваного податкового повідомлення рішення.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вимога позивача щодо скасування податкового повідомлення - рішення № 0000570700/0 від 23.11.2010 року є обґрунтованою, доведеною та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавничо-комерційне підприємство "Паритет-ЛТД" до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.
Скасувати в повному обсязі податкове повідомлення - рішення №0000570700/0 від 23.11.2010 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 03.11.2011 року.
Суддя Піскун В.О.
Судове рішення № 18951355, Харківський окружний адміністративний суд було прийнято 01.11.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 7481/11/2070. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: