Постанова № 18949889, 15.09.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43,  м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна,  95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 вересня 2011 р. Справа №2а-1039/11/11/0170 об 11 годині 11 хвилин

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі судді Москаленка С.А., при секретарі Фурлетовій Г.Ю., розглянувши за участю

представника позивача ОСОБА_1, дов. №5 від 10.01.2011р.,

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою

Державного підприємства Видавництво і друкарня "Таврида"         

до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим

про визнання  протиправним та скасування  рішення.

Суть спору: Державне підприємство Видавництво і друкарня "Таврида"  звернулося до Окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим про визнання протиправним та скасування рішення №1074 від 31.12.2010р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення №1074 від 31.12.2010р. про застосування фінансових санкцій у розмірі 22280,39грн. та нарахування пені у розмірі 4900,77грн., прийнято відповідачем з порушенням вимог діючого законодавства, оскільки прийнято за несвоєчасну сплату страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за вересень 2010р. Проте, позивач зазначає, що страхові внески були сплачені ним своєчасно, а відповідачем протиправно було здійснено перерозподіл сплачених сум страхових внесків на користь погашення заборгованості за період, який встановити не надається можливим. Крім того, позивач зазначає, що в судовому порядку (справа №  2а-3197/08/08) встановлено, що УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим  протиправно самостійно  перерозподілило  страхові внески  підприємства, у т.ч. страхові внески, які були сплачені  підприємством за лютий  2008 року – серпень 2008 року на користь погашення рішення № 1032 від 13.12.2007 року. Позивач зазначає, що  на сьогодні, у зв’язку з тим,  що  виконавче провадження за рішенням № 1032 досі відкрито та ведеться  примусове його  виконання, УПФУ  не має право перерозподіляти  страхові внески  підприємства  на користь погашення  заборгованості за  рішенням № 1032. Позивач зауважує, що УПФУ  в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим, ігноруючи рішення  суду по справі № 2а-3197/08/08, яке набрало законної сили, не перерозподіляло в зворотному порядку платежі підприємства, в зв’язку з чим за даними УПФУ  у підприємства виникає штучна недоїмка.

У судовому засіданні представник позивача на задоволенні позовних вимог наполягав з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач у судове засідання явку свого представника не забезпечив, надав суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку із щорічною відпусткою.

Відповідно до ч.4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

В свою чергу суд зазначає, що відповідачем доказів поважності причин неявки у судове засідання (належним чином засвідченої копії наказу про надання щорічної відпустки) суду не надано.

Крім того, Кодекс адміністративного судочинства України не обмежує коло представників, які можуть брати участь у справі, отже неявка у судове засідання одного представника не перешкоджає явці іншого представника.

За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, який не з’явився на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Згідно письмових заперечень (а.с.90-92), відповідач у задоволенні позовних вимог просив відмовити з тих підстав, що рішення №1704 від 31.12.2010р., винесене за несвоєчасну сплату страхових внесків за вересень 2010р., у досудовому порядку не оскаржувалося, а посилання на інші рішення та дії по їх оскарженню є необґрунтованими, оскільки до даної справи не відносяться. Крім того, безпідставним є посилання і на рішення №1032 від 13.12.2007р., оскільки фінансові санкції та пеня накладені за інший період, ніж за рішенням, яке оскаржується у цій справі. Сплачені внески за період з 02.09.2010р. до 07.10.2010р. перерозподілені відповідачем в рахунок погашення недоїмки по страховим внескам за липень та серпень 2010р., а за рішенням №1704 від 31.12.2010р. заборгованість за рахунком 1-5% виникла 20.10.2010р. (день настання строку відповідного платежу) та була сплачена з 11.11.2010р. до 20.12.2010р., за рахунком 4%, 32%, 42% заборгованість виникла 20.10.2010р. (день настання строку відповідного платежу) та була сплачена з 27.10.2010р. до 26.11.2010р. За таких обставин, рішення №1704 від 31.12.2010р. винесено правомірно та у відповідності із діючим законодавством, у зв’язку із чим, у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство Видавництво і друкарня "Таврида"  є юридичною особою, зареєстрованою виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 21.08.2002 року, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 № 432049 (а.с.8).

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру  підприємств та організацій України № 05/3-6-25/381 від 06.11.2006 року ДП  Видавництво і друкарня "Таврида"   має ідентифікаційний код 05905680 і перебуває на обліку в реєстрі (а.с.9).

ДП  Видавництво і друкарня "Таврида"  зареєстровано в Управлінні Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим як платник страхових внесків за реєстраційним номером 15-01-0094.

Таким чином, позивач є страхувальником та платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Принципи, основи та механізм функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування визначені в Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058- IV (в редакції,  що діяла на момент прийняття спірного рішення, надалі - Закон №1058).

Згідно ст. 1 Закону №1058 страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із  законодавством, яке діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування згідно цього Закону.

Відповідно до п. 2 ст. 5 Закону №1058 виключно цим Законом визначаються порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, а також стягнення заборгованості за цими внесками.

Згідно з п.п. 4,6 частини 2 статті 17 Закону № 1058 страхувальник зобов’язаний   подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом; нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до частини 3 статті 20 Закону № 1058 обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Частиною 6 статті 20 Закону № 1058 встановлено, що страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів  із дня закінчення цього періоду. Базовий період для виду страхувальника, до якого відноситься позивач, встановлений зазначеною нормою закону – один календарний місяць.

Відповідно до абзацу 6 частини 6 статті 20 Закону № 1058, п. 5.1.6. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року               № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663 (далі – Інструкція) перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці, у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг).

Частиною 2 статті 106 Закону №1058 встановлено, що суми страхових внесків, своєчасно не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до частини 10 статті 20 Закону №1058  якщо страхувальники  несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом. Право застосування фінансових санкцій п. 6 частини 1 статті 64 Закону №1058 надано територіальним органам Пенсійного фонду. Частиною 17 статті 106 Закону №1058 встановлено, що від імені виконавчих органів Пенсійного фонду накладати фінансові санкції мають право  начальники управлінь Пенсійного фонду в районах.

Відповідно до частини 13 статті 106 Закону №1058   про нарахування пені та накладення штрафів, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду  виносять рішення.

Відповідно до п.2 частини 9 статті 106 Закону №1058 (в редакції, що діяла на час спірних правовідносин) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Відповідно до частини 1 статті 106 Закону  №1058 у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов’язані самостійно сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і  розмірах, визначених цією статтею.

Згідно з  абзацом 2 пункту 2  частини 9 статті 106 Закону №1058 одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу;

Розрахунок  фінансової санкції у разі несвоєчасної сплати страхових внесків здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника, як встановлено абзацом 3 підпункту 9.3.2. пункту 9.3. Інструкції.

Частиною 5. ст. 106 Закону України № 1058  передбачено, що за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Судом встановлено, що позивачем у порядку звітності до відповідача було подано  розрахунок суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за вересень 2010 року в розмірі 222803,84грн. (а.с.66-67).

Суд зазначає, що страхові внески за вересень 2010 року були сплачені  ДП Видавництво і друкарня "Таврида"  своєчасно та в повному обсязі у загальній сумі 170203,00грн., з урахуванням сплати залишку суми попередніми платежами страхових внесків за період з листопада 2009р. до серпня 2010р. (а.с.56), що підтверджується  платіжними дорученнями:

- № 2100  від 02.09.2010 року на суму 3003,00грн. (а.с.80);

- № 2101 від 02.09.2010 року на суму 158,00грн. (а.с.78);

- № 2140 від 06.09.2010 року на суму 28,00грн. (а.с.76);

- № 2139 від 06.09.2010 року на суму 459,00грн. (а.с.76);

- № 2161 від 09.09.2010 року на суму 228,00грн. (а.с.75);

- № 2160 від 09.09.2010 року на суму 3790,00грн. (а.с.75);

- № 2181 від 13.09.2010 року на суму 33,00грн. (а.с.74);

- № 2180 від 13.09.2010 року на суму 541,00грн. (а.с.74);

- № 2228 від 15.09.2010 року на суму 157,00грн. (а.с.73);

- № 2227 від 15.09.2010 року на суму 2613,00грн. (а.с.73);

- № 2243 від 21.09.2010 року на суму 12,00грн. (а.с.72);

- № 2244 від 21.09.2010 року на суму 196,00грн. (а.с.72);

- № 2262 від 22.09.2010 року на суму 4260,00грн. (а.с.71);

- № 2270 від 22.09.2010 року на суму 56810,00грн. (а.с.71);

- № 2292 від 23.09.2010 року на суму 62,00грн. (а.с.70);

- № 2291 від 23.09.2010 року на суму 1023,00грн. (а.с.70);

- № 2383 від 30.09.2010 року на суму 330,00грн. (а.с.69);

- № 2382 від 30.09.2010 року на суму 5500,00грн. (а.с.69);

- № 2414 від 01.10.2010 року на суму 6000,00грн. (а.с.77);

- № 2425 від 01.10.2010 року на суму 40000,00грн. (а.с.77);

- № 2413 від 01.10.2010 року на суму 45000,00грн. (а.с.78);

Крім того, випискою по рахунку від 07.10.2010р. (пл. дор. №2474 ) підтверджується також перерахування страхових внесків за вересень на суму 23500грн. (а.с.154).

Судом встановлено, що УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя сплачені позивачем страхові внески за вересень 2010 року перерозподілив на  погашення  боргу  в порядку календарної черговості за липень – серпень 2010 року згідно довідки, наданої  відповідачем  (а.с.93).

Суд зазначає, що внаслідок здійснення відповідачем перерозподілу сплачених позивачем  страхових внесків за вересень 2010 року у ДП Видавництво і друкарня "Таврида" утворилася заборгованість зі страхових внесків за вересень 2010 року.

Рішенням № 1704 від 31.12.2010 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, в т.ч. донарахованих  страхувальниками  або органом Пенсійного фонду  до ДП Видавництво і друкарня "Таврида"   застосовано штраф у розмірі 22280,38 гривень та нарахована пеня у розмірі 4900,77гривень. Зазначене рішення отримане страхувальником  12.01.2011року, що підтверджується  вхідним штампом на ньому (а.с.7).

Позивач, не погоджуючись з прийняттям УПФУ в Центральному районі м.Сімферополя рішення №1704 від 31.12.2010 року, звернувся до суду за захистом своїх порушених  права, свобод та інтересів.

Перевіряючи обґрунтованість прийняття УПФУ в Центральному районі м.Сімферополя рішення №1704 від 31.12.2010 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до   розрахунку фінансової  санкції та пені  до рішення № 1704   від 31.12.2010 року  страхові внески за вересень  2010 року  (граничний строк сплати 20.10.2010 року) за даними  УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя  погашалися перерозподілом  сплачених позивачем страхових внесків  у  період  з  27.10.2010  року по 20.12.2010 року(а.с.143).

Таким чином, саме за період з 27.10.2010  року по 20.12.2010 року  позивачеві було нараховано пеню та фінансові санкції за рішенням № 1704 від 31.12.2010 року за прострочення від 7 до 61 днів.

Однак, суд зазначає, що згідно акту звірки зі сплати сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за період з вересня до листопада 2010р., підписаному сторонами у двосторонньому порядку (а.с.141-142), відповідачем  на погашення недоїмки за вересень 2010 року перерозпреділялися  суми страхових внесків, сплачені  у період з 21.10.2010  року  по 19.11.2010 року платіжними дорученнями № 2615 від 21.10.2010 року, № 2614 від 21.10.2010 року, №2690 від 27.10.2010 року, № 2689  від 27.10.2010 року, № 2722  від 28.10.2010 року,  № 2721 від 28.10.2010 року, № 2710  від 28.10.2010 року, № 2709 від  28.10.2010 року, №  2753 від  02.11.2010 року,  №2752 від 02.11.2010 року, № 2794 від 04.11.2010 року, №  2785 від 04.11.2010 року., №  2784 від 04.11.2010 року., №  2793 від 04.11.2010 року., №  2811 від 05.11.2010 року., №  2810 від 05.11.2010 року., №  2851 від 11.11.2010 року., №  2850 від 11.11.2010 року., №  2880 від 12.11.2010 року., №  2879 від 12.11.2010 року., №  2928 від 19.11.2010 року., №  2927 від 19.11.2010 року.,

Отже, із зазначеного акту вбачається, що недоїмка за вересень 2010 року  погашалася не з 27.10.2010 року, а з 21.10.2010 року, та не до 20.12.2010р., а до 19.11.2010р., що зменшує кількість  днів  прострочення та суми прострочення за кожний день.

Таким чином, відомості які зазначені в розрахунку фінансової  санкції та пені  до рішення № 1704 від 31.12.2010 року та акту звірки стосовно платежів, якими здійснювалося погашення недоїмки позивача за вересень 2010 року, є суперечливими, що виключає можливість  об’єктивно  визначити кількість  днів  прострочення та суми, якими  погашалася заборгованість в ці дні.

Отже, приймаючи до уваги, що пеня нараховується пенсійним фондом залежно від  кількості днів  прострочення сплати страхових внесків позивачем, суд зазначає, що у випадку перерозподілення відповідачем платежів, здійснених позивачем у період з 21.10.2010 року по 19.11.2010 року, сума пені та штрафних санкцій, застосована УПФУ в Центральному районі м.Сімферополя, значно б зменшилася.

Більш того, суд вважає, що УПФУ  в Центральному районі м.Сімферополя  не мало право нараховувати позивачеві  фінансові санкцію та пеню рішенням №1704 від 31.12.2010 року, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що в період з  2005 року до 2010 року позивачем  у повному обсязі були сплачені страхові внески, визначені  ним в розрахунках, поданих до УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя.

Але у зв’язку з тим, що зазначені страхові внески  не завжди сплачувалися своєчасно, відповідачем приймалися рішення про застосування фінансових санкцій та пені.

Зазначені  рішення відображалися в особовому рахунку,  але самостійно  позивачем не погашалися. У зв’язку з чим відповідачем  суми  сплачених страхових внесків  в порядку  календарної черговості  направлялися також на погашення пені  та фінансових санкцій.

Судом встановлено,  що за період з 01.01.2007 року  до 01.01.2009 року  сума погашених ПФУ  фінансових санкцій та пені склала 697429,68 гривень (661899,92 + 35529,76 гривень).

При цьому, загальна сума нарахованих  фінансових санкцій за період з 01.01.2007 року до 01.01.2009  року склала  931953,53 гривень.

Відповідно до п.2 Порядку проведення органами Пенсійного фонду України розстрочення сум штрафів та пені, накладених (нарахованих) у період з 1 січня 2007 року до 1 січня 2009 року, і сум штрафів та пені, які підлягають накладенню (нарахуванню) на суми заборгованості із сплати страхових внесків та фінансових санкцій, що виникли до 1 січня 2009 року, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 21 травня 2009 р. N 15-1, зареєстрованого  в Міністерстві юстиції України 16 червня 2009 р. за N 521/16537, (надалі  - Порядок  проведення органами Пенсійного фонду України розстрочення сум штрафів та пені, що  був чинний на момент укладення позивачем з ПФУ договору розстрочення) за бажанням страхувальника розстроченню підлягають:

1) суми штрафів та пені, накладених (нарахованих) у період з 1 січня 2007 року до 1 січня 2009 року згідно з частинами восьмою та дев'ятою статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". При цьому суми штрафів та пені, сплачені та зараховані відповідно до частини п'ятої статті 106 зазначеного Закону, розстрочуються в сумі, що не перевищує суму простроченої заборгованості із сплати страхових внесків (недоїмки) станом на 1 січня 2009 року;

2) суми штрафів та пені, які підлягають накладенню (нарахуванню) на суми заборгованості із сплати страхових внесків та фінансових санкцій, що виникли до 1 січня 2009 року, згідно з пунктом 2 частини дев'ятої статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";

3) суми штрафів та пені, накладених (нарахованих) згідно з пунктом 2 частини дев'ятої статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у разі невиконання умов окремого договору.

Не підлягають розстроченню суми накладених (нарахованих) у зазначений період штрафів та пені, що сплачені страхувальником, який станом на 1 січня не має заборгованості перед Пенсійним фондом України із сплати страхових внесків, штрафів та пені.

20.12.2010 року позивач звернувся  до УПФУ в Центральному районі м.Сімферополя з заявою про  розстрочення суми  штрафів та пені, накладених (нарахованих) у період з 1 січня  2007 року  до 1 січня 2009 року, в заяві позивач просив надати  відстрочку першого платежу на  90 календарних днів (а.с.94).

Рішенням про розстрочення від 20.12.2010 року  розстрочено  ДП Видавництво і друкарня “Таврида” суми штрафів 630403,83 гривень та пені 301549,70 гривень (а.с.95).

У зв’язку з прийняттям рішення про розстрочення  УПФУ в Центральному районі м.Сімферополя та ДП Видавництво і друкарня "Таврида"   укладено договір  про розстрочення  від 20.12.2010 року, відповідно до умов якого  відповідач надає позивачу  розстрочку сплати  накладених (нарахованих)  штрафів та пені на суму 931953,53 гривень з 20.12.2010 року  до 20.06.2014 року з відстрочкою  першого платежу  на 90 календарних днів (а.с.96-98).

При цьому, судом встановлено, що  розстрочені суми фінансових санкцій та пені  в сумі 697429 гривень  були фактично  повернуті на  сплату  страхових внесків за період 2005-2010 років.

Оскільки  розстроченню підлягають не лише несплачені, але й сплачені  фінансові санкції та пеня в період з 01.01.2007 року  до 01.01.2009 року, це означає, що всі суми фактично сплачених фінансових санкцій та пені  списувалися з особового  рахунку  та перерозподілялися  на погашення заборгованості зі страхових внесків.

Відповідно до договору про розстрочення від 20.12.2010 року сума фактично сплачених  фінансових санкцій  та пені  в розмірі 697429,68 гривень (661899,92 гривень + 35529,76 гривень) були списані з фінансових санкцій та направлені на сплату  страхових внесків, що повністю відображено в особовому рахунку.

Внаслідок чого, станом на 20.12.2010 року у позивача виникла заборгованість з фінансових санкцій та пені в розмірі 931953,53 гривень, але вся недоїмка зі страхових внесків була погашена.

У зв’язку з розстроченням позивачеві  пені та фінансових санкцій, нарахованих у період з 01.01.2007 року до 01.01.2009 року, та відповідно зворотнім перерозподілом пенсійним фондом всіх страхових внесків, які раніше направлялись на погашення фінансових санкцій та пені, на погашення недоїмки зі страхових  внесків, відповідно до картки особового рахунку у ДП Видавництво і друкарня "Таврида" станом на 01.01.2011 року  відсутня заборгованість зі сплати страхових внесків.

Але судом встановлено, що відповідач, здійснивши на підставі договору розстрочення повернення сум фінансових санкцій та пені на погашення страхових внесків, дійшов висновку, що таким зарахуванням  позивач  погасив страхові внески, у т.ч. за вересень 2010 року. Однак, оскільки таке погашення відбулося лише 20.12.2010 року,  відповідач за період прострочки нарахував нові фінансові санкції  та пеню згідно рішення №1704 від 31.12.2010 року.

Суд зазначає, що  відповідно до п.11 Порядку проведення органами Пенсійного фонду України розстрочення сум штрафів та пені  страхувальнику, який протягом шести місяців з дня укладення окремого договору у повному обсязі сплатить заборгованість із страхових внесків, що склалася на 1 січня 2009 року, і не допустить виникнення нової заборгованості із страхових внесків у період дії цього договору, штрафи та пеня, накладені (нараховані) згідно з пунктом 2 частини дев'ятої статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за цей період не накладаються (не нараховуються).

Щодо посилань відповідача на те, що  між позивачем та УПФУ в Центральному районі м.Сімферополя окремий договір не укладався, суд зазначає, що в даному випадку підлягає застосуванню аналогія закону, враховуючи, що у позивача відсутня  заборгованість зі страхових внесків та ДП Видавництво і друкарня "Таврида"  виконує умови  договору та не допускає виникнення нової  заборгованості  зі страхових внесків  у період дії цього договору, штрафи та пеня, накладені (нараховані) згідно з пунктом 2 частини дев'ятої статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за цей період не накладаються (не нараховуються).

Отже, суд вважає доречним розповсюдження норми п.11 Порядку проведення органами Пенсійного фонду України розстрочення сум штрафів та пені, накладених (нарахованих) у період з 1 січня 2007 року до 1 січня 2009 року, і сум штрафів та пені, які підлягають накладенню (нарахуванню) на суми заборгованості із сплати страхових внесків та фінансових санкцій, що виникли до 1 січня 2009 року і на данні правовідносини, оскільки вона стосується загального порядку  розстрочення сум штрафів та пені.

Таким чином,  незважаючи на відсутність окремого договору між позивачем та УПФУ в Центральному районі м.Сімферополя, УПФУ  не має права  застосовувати до позивача  за цей період фінансові санкції та нараховувати пеню.

Проаналізувавши вищевикладене,  приймаючи до уваги допущення  Управлінням Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя  АР Крим порушення щодо визначення строків прострочення, суми прострочення, суд вважає, що сума недоїмки, з якої відповідачем  розраховувалися штрафні санкції та пеня за рішенням №1699  від 31.12.2010 року   є необґрунтованою.

Суд враховує, що рішення, дії суб’єкта владних повноважень  не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес.  Суд також враховує, що суб’єкт владних повноважень зобов’язаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.

На підставі викладеного, суд вважає, що рішення Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим  № 1704 від 31.12.2010 року  про застосування фінансових санкцій  та нарахування пені належить визнати протиправним та скасувати.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь  сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

У зв’язку зі складністю справи, в судовому засіданні 15.09.2011 року проголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 20.09.2011 року.         

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.11,122, 158-163,167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.          Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим від 31.12.2010р. №1704.

3.          Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства Видавництво і друкарня "Таврида"  витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового  провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                          Москаленко С.А.