Ухвала суду № 18949395, 31.08.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Тихонов І.В.

Суддя-доповідач - Блохін А. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2011 року справа №2а-5003/11/1270

приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Блохін А. А.

суддів Міронової Г.М. , Юрко І.В.

при секретарі Газарян А.В., за участю представника позивача ОСОБА_2 (за дорученням) розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04 липня 2011 року у справі № 2а-5003/11/1270 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Монтаж-Демонтаж Проект» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання протиправними дій щодо неприйняття податкових декларацій з податку на додану вартість та додатку № 5 за лютий 2011 року та березень 2011 року,-

ВСТАНОВИЛА :

15 червня 2011 року позивач звернуся до суду з позовом до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання протиправними дій щодо неприйняття податкових декларацій з податку на додану вартість та додатку № 5 за лютий 2011 року та березень 2011 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 21 квітня 2011 року товариства з обмеженою відповідальністю «Монтаж-Демонтаж Проект» на адресу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2011 року з додатком № 5 та податкову декларацію за березень 2011 року з додатком № 5, що підтверджується листом кур'єрської доставки № 6880-520Л 5. Відповідно до листа Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську від 22.04.2011 за № 17240/28-517 податкові декларації з податку на додану вартість за лютий, березень 2011 року не визнані останнім. як податкові звітності з посиланням на вимоги п. 48.3 ст. 48 Податкового Кодексу України, оскільки в деклараціях не зазначене повне найменування платника податків згідно реєстраційними документами та, що реєстрація платника податку на додану вартість анульовано 29.03.2011 року що не відповідає дійсності. Так, у поданих деклараціях з податку на додану вартість за лютий, березень 2011 року у графі «04» зазначено «Товариство з обмеженою відповідальністю «Монтаж-Демонтаж Проект», що відповідає повному найменуванню згідно з реєстраційними документами, а посилання на анулювання реєстрації латника податку на додану вартість не є обґрунтованим, оскільки станом на дату подання декларацій за звітний період лютий-березень 2011 року реєстрація були чинна.

За таких підстав позивач просить суд визнати протиправними дії Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську щодо неприйняття у товариства з обмеженою відповідальністю «Монтаж-Демонтаж Проект» податкової декларації з податку на додану вартість та додаток № 5 - звітний період лютий 2011 року та податкової декларації податку на додану вартість та додатку № 5 - звітний період березень 2011 року, а також зобов'язати Ленінську міжрайонну державну податкову інспекцію у м. Луганську вважати поданими податкові звітності товариства з обмеженою відповідальністю «Монтаж-Демонтаж Проект», а саме декларації з податку на додану вартість з додатками № 5 за звітний період за лютий 2011 року та березень 2011 року.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 04 липня 2011 року у справі № 2а-5003/11/1270 позов був задоволений.

Визнано протиправними дії Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції} м. Луганську щодо неприйняття у товариства з обмеженою відповідальністю «Монтаж - Демонтаж Проект» (ідентифікаційний код 34721183) декларації з податку на додану вартість з додатком № 5 за лютий 2011 року та декларації з податку на додану вартість з додатком № 5 за березень 2011 року.

Зобов'язано Ленінську міжрайонну державну податкову інспекцію у м. Луганську прийняти та вважати поданою податкову звітність товариства з обмеженою відповідальністю «Монтаж-Демонтаж Проект» (ідентифікаційний код 34721183), а саме: декларації з податку на додану вартість з додатком № 5 за лютий 2011 року та декларації з податку на додану вартість з додатком № 5 за березень 2011 року, а також занести вказані в цих деклараціях з відповідними додатками № 5 показники (дані) до електронних баз даних податкової звітності, у тому числі до картки особового рахунку товариства з обмеженою відповідальністю «Монтаж-Демонтаж Проект» (ідентифікаційний код 34721183).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Ленінська міжрайонна державна податкову інспекцію у м. Луганську подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як незаконну та необґрунтовану, яка прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить прийняти нову постанову, якою у задоволені позову відмовити.

Сторони про час, місце та дату судового розгляду були повідомлені належним чином, проте правом бути присутніми на судовому розгляді відповідач не скористався.

Представник позивача, у судовому засіданні, заперечував проти доводів апеляційної скарги, вважав постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано: обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те. що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно- правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Монтаж-Демонтаж Проект» зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом Луганської міської ради 30 листопада 2006 року за № 1 382 107 0003 011673, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи та довідка з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.21, 22).

Товариству з обмеженою відповідальністю «Монтаж-Демонтаж Проект» Ленінська міжрайонні державна податкова інспекція у м. Луганську 14.12.2006 видала свідоцтво № 100046189 про реєстрацію платника податку на додану вартість та присвоїло індивідуальний податковий номер 347211812365 (а.с. 23).

21 квітня 2011 року товариством з обмеженою відповідальністю «Монтаж-Демонтаж Проект» направлено кур'єрською поштовою службою на адресу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську податкові декларації з податку на додану вартість з додатком № 5 за лютий 2011 року та березень 2011 року (арк. справи 9). Зазначені податкові декларації отримані відповідачем по справі за № 52691 та № 52700. Цей факт сторонами не оспорюється та визнається. З наданих податкових декларацій вбачається, що позивачем зазначено в графі «04» - «Платник» - «ТОВ «Монтаж-Демонтаж Проект» (а.с. 32-36. 37-40).

Відповідно до вимог статті 48 Податкового Кодексу України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору. Обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків. Податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності ( КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Податкова декларація повинна бути підписана: -керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку; -фізичною особою - платником податків або його законним представником; -особою, відповідальною за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації згідно із договором про спільну діяльність або угодою про розподіл продукції.

Якщо податкова декларація подається податковими агентами - юридичними особами, вона повинна бути підписана керівником такого агента та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації такого агента, а якщо податковим агентом є платник податків - фізична особа - таким платником податків.

Податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією.

Згідно із пунктом 49.8 статті 49 Податкового Кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

У разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби (пункту 49.13 статті 49 Податкового Кодексу України).

Відповідно до статті 1 Закону України Про господарські товариства, Господарськими товариствами цим Законом визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку.

До господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства.

Згідно статті 2 Закону України Про господарські товариства, найменування товариства повинно містити відомості про його організаційно-правову форму (вид товариства), назву,а також інші відомості, передбачені законом.

Найменування товариства міститься в установчих документах товариства.

Розділом І пунктом 9 статуту товариства з обмеженою відповідальністю «Монтаж- Демонтаж Проект» скороченим найменуванням товариства є ТОВ «МДП» (а.с.19- 20).

Таким чином ТОВ - товариства з обмеженою відповідальністю, не є назвою або найменуванням самого підприємства «Монтаж-Демонтаж Проект», а є видом товариства, що містить відомості про організаційно - правову форму господарської діяльності.

Позивачем був дотриманий порядок заповнення податкових декларацій з податку на додану вартість за лютий 2011 року та березень 2011 року у відповідності до вимог ст. 48, 49 Податкового кодексу України.

Відповідно до вимог пункту 184.5 статті 184 та пункту 184.6 статті 184 Податкового кодексу України У разі відсутності законних підстав для анулювання реєстрації орган державної податкової служби протягом 10 календарних днів після надходження заяви платника податку про анулювання реєстрації подає такому платникові податку вмотивовану письмову відмову в анулюванні реєстрації з поясненнями із зазначеного питання. З моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних.

Декларація з податку на додану вартість з додатком № 5 за лютий 2011 року та декларація з податку на додану вартість з додатком № 5 за березень 2011 року подані за звітний період, коли реєстрація товариства з обмеженою відповідальністю «Монтаж - Демонтаж Проект» як платника податку на додану вартість була чинною.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, щодо неправомірності дій відповідача щодо неприйняття у товариства з обмеженою відповідальністю «Монтаж-Демонтаж Проект» декларації з податку на додану вартість з додатком № 5 за лютий 2011 року та декларації з податку на додану вартість з додатком № 5 за березень 2011 року та задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції постановлене судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, підстави для скасування судового рішення відсутні.

Керуючись ст. 195 ч.1, ст. 197, ст.198 ч. 1 п. 1, ст. 200, ст. 205 ч.1 п.1, ст. 206, ст. 212, ст. 254 ч. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04 липня 2011 року у справі № 2а-5003/11/1270 - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04 липня 2011 року у справі № 2а-5003/11/1270 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Монтаж-Демонтаж Проект» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання протиправними дій щодо неприйняття податкових декларацій з податку на додану вартість та додатку № 5 за лютий 2011 року та березень 2011 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Повний текст ухвали складено 05.09.2011 року.

Головуючий суддя А.А. Блохін

Суддів:Г.М. Міронова

І.В. Юрко