Постанова № 18947055, 08.09.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 вересня 2011 р. Справа №2а-7057/11/0170/11 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі судді Москаленка С.А., при секретарі Фурлетовій Г.Ю., розглянувши за участю

представника позивача ОСОБА_1, дов. б\н від 01.09.2011р.,

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою

Командитного товариства "Красноперекопське автотранспортне підприємство №14332 та компанія"

до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Суть спору: Відкрите акціонерне товариство "Красноперекопське АТП-14332" звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Позов мотивовано помилковістю висновків податкового органу про непоширення на позивача пільгового режиму оподаткування податком на додану вартість, встановленого підпунктом 5.1.13 пункту 5.1 статті 5 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР “Про податок на додану вартість”(тут і далі у редакції чинній на час виникнення спірних відносин (червень 2009р. червень 2010р.), далі Закон №168) щодо звільнення від оподаткування операцій з надання послуг з перевезення осіб пасажирським транспортом (крім таксомоторів) у межах населеного пункту, тарифи на які регулюються органом місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, визначеної законом.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 08.09.2011р. допущено заміну позивача Відкритого акціонерного товариства "Красноперекопське АТП-14332" його правонаступником Командитним товариством "Красноперекопське автотранспортне підприємство №14332 та компанія".

В судовому засіданні представник позивача на задоволенні позовних вимог наполягав з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та в строк, про що свідчить розписка (а.с.21), про поважність причин неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч.4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних у матеріалах справи доказів за відсутністю незявившегося представника відповідача.

Згідно письмових заперечень (а.с.23) тарифи на послуги з пасажирських перевезень підлягають регулюванню органами місцевого самоврядування лише у разі надання таких послуг підприємствами комунальної власності, тарифи, які застосовує позивач, погоджуються міською радою. З наведених підстав представник відповідача вважає, що пільга, передбачена пп. 5.1.13 п. 5.1 ст. 5 Закону №168, не може бути застосована позивачем, тому просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Командитне товариство "Красноперекопське автотранспортне підприємство №14332 та компанія"є юридичною особою, основними видами діяльності за КВЕД якого є:

-діяльність автомобільного регулярного транспорту;

-діяльність нерегулярного пасажирського транспорту;

-здавання в оренду власного нерухомого майна;

-оренда автомобілів (а.с.39).

Позивач є платником податку на додану вартість, що сторонами під час розгляду справи не заперечувалося.

Посадовою особою відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань правомірності використання пільг та своєчасності сплати до бюджету ПДВ за період з червня 2009р. до червня 2010р., за наслідками якої складено акт від 20.05.2011 року №566/15-02/03114619 (а.с.3-5).

За висновками вказаного акту перевірки встановлено порушення позивачем приписів п.п.5.1.13 п. 5.1 ст.5, п.п7.3.1 п. 7.3, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону №168 та зроблено висновок про те, що платником податків занижено базу оподаткування з ПДВ за період з червня 2009р. до червня 2010р. на суму 4906,00грн..

На підставі даного акту, згідно із п.п.54.3.2 п.54.3 ст. 54, відповідно до п.п.78.1.1. п. 78.1 ст. 78, ст.79, п. 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, відповідач прийняв спірне податкове повідомлення-рішення від 31.05.2011 року №0000391502 про визначення позивачу суми податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 6132,45грн., за основним платежем 4906,00 грн. та 1226,45грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (а.с.6).

Підпунктом 5.1.13 пункту 5.1 ст. 5 Закону №168 визначено, що звільняються від оподаткування операції з надання послуг з перевезення осіб пасажирським транспортом (крім таксомоторів) у межах населеного пункту, тарифи на які регулюються органом місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, визначеної законом.

Відповідно до акту перевірки, висновки відповідача про порушення позивачем правил оподаткування ґрунтуються на положеннях статті 28 Закону України “Про місцеве самоврядування України” і мотивовані тим, що тарифи на послуги з перевезення пасажирів, які застосовує позивач, не підлягають регулюванню органом місцевого самоврядування. Узгодження таких тарифів на думку позивача не є регулюванням у розумінні пп. 5.1.13 п. 5.1 ст. 5 Закону №168.

Матеріали справи свідчать, що позивач є субєктом господарювання та веде підприємницьку діяльність з надання послуг, зокрема, з міжміських і міжнародних, міських, приміських і погодинних автотранспортних перевезень.

Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Красноперекопської міської ради від 24.10.2008 року №232 узгоджений тариф на проїзд у міських автобусних маршрутах 1,00 грн.

Позивачем із виконкомом Красноперекопської міської ради укладено договір №3 від 11.06.2008р. організованого перевезення пасажирів автомобільним транспортом, згідно із умовами якого перевізник зобовязується, зокрема, узгоджувати із виконкомом тариф на перевезення пасажирів (а.с.8-9).

Із змісту рішення виконавчого комітету Красноперекопської міської ради від 24.10.2008 року №1232 вбачається, що органом місцевого самоврядування було погоджено єдиний тариф 1,00 грн. на проїзд в міських автобусних маршрутах загального користування, що працюють в режимі маршрутного таксі.

Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні” визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Підпунктом 2 пункту “а” ч. 1 ст. 28 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”(у редакції, чинній на час прийняття рішення від 24.10.2008 року №232) визначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.

Таким чином, нормою, яка визначає компетенцію органу місцевого самоврядування з регулювання тарифів є підпункт 2 пункту “а”ч. 1 ст. 28 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”.

За таких підстав, суд дійшов висновку, що підпунктом 2 пункту “а”ч. 1 ст. 28 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”встановлено у який саме спосіб орган місцевого самоврядування здійснює регулювання, про яке йдеться у підпункті 5.1.13 пункту 5.1 ст. 5 Закону України “Про податок на додану вартість”, а саме:

- шляхом встановлення тарифів які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади,

- шляхом погодження тарифів з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.

Таким чином, виконавчий комітет Красноперекопської міської ради, прийнявши рішення від 24.10.2008 року №232, погодив єдиний тариф, чим, в розумінні положень підпункту 2 пункту “а” ч. 1 ст. 28 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” та підпункту 5.1.13 пункту 5.1 ст. 5 Закону №168, у межах встановленої законом компетенції, врегулював тарифи перевезення осіб пасажирським транспортом.

Слід відзначити, що норма підпункту 5.1.13 пункту 5.1 ст. 5 Закону №168 сама по собі не встановлює компетенцію органу місцевого самоврядування щодо регулювання тарифів перевезення, а відсилає до іншого закону, яким встановлена така компетенція.

Діюче на час виникнення спірних відносин законодавство, крім положень пп. 2 пункту “а” ч. 1 ст. 28 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, не містило інших норм, що встановлювали б компетенцію органу місцевого самоврядування з регулювання тарифів на перевезення пасажирів.

Таким чином, суд зазначає, що рішення виконавчого комітету Красноперекопської міської ради від 24.10.2008 року №232, прийнято у межах компетенції, у порядок та спосіб, що встановлені Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні”, тому тарифи з надання послуг з перевезення осіб пасажирським транспортом врегульовано органом місцевого самоврядування відповідно до його компетенції шляхом погодження тарифів.

Крім того суд зазначає, що термін “регулювання”, застосований законодавцем у підпункті 5.1.13 пункту 5.1 ст. 5 Закону №168 слід розуміти, як впорядкування чого-небудь, що також може включати поняття: погоджувати, приймати рішення, встановлювати, визначати, обмежувати та інше.

При використанні терміну “регулювання” необхідно виходити з його значення, а не буквального відображення у тексті при прийнятті рішення.

Отже, виконавчий комітет Красноперекопської міської ради прийнявши рішення №232 від 24.10.2008 року, вчинив дії направлені на впорядкування в межах своєї компетенції тарифів перевезення осіб пасажирським транспортом врегулювавши їх у встановлений законом спосіб.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позивач мав право використовувати положення підпункту 5.1.13 пункту 5.1 статті 5 Закону України “Про податок на додану вартість” щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з надання послуг перевезення пасажирів при формуванні сум ПДВ у податковій звітності, оскільки він керувався тарифами на надання послуг з перевезення осіб пасажирським транспортом врегульованими органом місцевого самоврядування.

За таких обставин суд вважає помилковими висновки відповідача, покладені в основу спірного податкового повідомлення-рішення.

Оскільки судом встановлено помилковість донарахування сум податкового зобовязання з податку на додану вартість за основним платежем та правомірність користування позивачем пільгою, передбаченою пп. 5.1.13 п. 5.1 ст. 5 Закону №168, то і застосування у спірному податковому повідомленні-рішенні фінансових санкції за статтею 123 Податкового кодексу України, слід визнати таким, що порушує визначені законом умови їх застосування.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

В судовому засіданні 08.09.2011 року оголошено вступну та резолютивну частину постанови, постанову у повному обсязі складено 13.09.2011 року.

Керуючись ст. ст. 94, 158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим від 31.05.2011 року №0000391502 про визначення Командитному товариству "Красноперекопське автотранспортне підприємство №14332 та компанія" суми податкового зобовязання з податку на додану вартість у загальному розмірі 6132,45грн., за основним платежем 4906,00 грн. та 1226,45грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Москаленко С.А.