Ухвала суду № 1893150, 08.05.2008, Харківський апеляційний адміністративний суд

       ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                               61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

                                                                                                    Головуючий 1 інстанції:

                                                                                                      суддя Моїсеєнко В.М.

Категорія: 33                                                                              Доповідач 2 інстанції:                                                                                                           

                                                                                                      суддя Григоров А.М.

                                                      У Х В А Л А

                                             ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 08травня2008 року№22-а-383/08

           Колегія суддів  Харківського апеляційного адміністративного суду  у складі:

           Головуючого судді - Мельнікова Л.В.

           Суддів  -  Григоров А.М., Подобайло З.Г.

при секретарі: Холодна Д.С.

за участю:

представник позивача – Маногарова О.Є.

представник відповідача – Коваленко Л.М., Волинцев І.В., Гринь М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Сумської міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Господарського суду Сумської області від03 травня 2007 року  по справі№АС 16/142-07

за позовом     Відкритого акціонерного товариства «Сумсько-Степанівський цукрокомбінат»

до                     Сумської міжрайонної державної податкової інспекції 

про          визнання скасування податкових повідомлень-рішень № 0000692300/0 від 18.10.2006р., № 0000692300/1 від 15.12.2006р., № 0000692300/2 від 16.01.2007р., № 0000692300/3 від 14.03.2007р.,

                                                  ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство «Сумсько-Степанівський цукрокомбінат», звернувся до суду з позовом до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання скасування податкових повідомлень-рішень № 0000692300/0 від 18.10.2006р., № 0000692300/1 від 15.12.2006р., № 0000692300/2 від 16.01.2007р., № 0000692300/3 від 14.03.2007р..

Постановою Господарського суду Сумської області від03 травня 2007 року позов Відкритого акціонерного товариства «Сумсько-Степанівський цукрокомбінат» до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання скасування податкових повідомлень-рішень № 0000692300/0 від 18.10.2006р., № 0000692300/1 від 15.12.2006р., № 0000692300/2 від 16.01.2007р., № 0000692300/3 від 14.03.2007р. задоволено.

Сумська МДПІ із вказаною постановою не погоджується, подала апеляційну скаргу, вважає  постанову необґрунтованою та прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи наведене, Сумська МДПІ, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову господарського суду Сумської області від 03 травня 2007 року по справі№АС 16/142-07 та прийняти нову постанову - в позові відмовити.

Заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції було встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції наступне.

Позивач просить суд скасувати податкові повідомлення - рішення Сумської міжрайонної державної податкової інспекції № 0000692300/0 від 18.10.2006р., № 0000692300/1 від 15.12.2006р., № 0000692300/2 від 16.01.2007р., № 0000692300/3 від 14.03.2007р. про нарахування суми податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій по податку на додану вартість.

Відповідач подав заперечення проти позову, вважає вимоги позивача безпідставними та просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Позивач подав заяву від 03.05.2007р. про уточнення позовних вимог, зазначає, що податкові повідомлення-рішення відповідача від 18.10.2006р. № 0000692300/0 та від 15.12.2006р. № 0000692300/1 вважаються відкликаними, тому просить скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 16.01.2007р. №0000692300/2 та від 14.03.2007р. № 0000692300/3 .

Встановлено, що в ході проведення працівниками відповідача планової перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період діяльності позивача з 01.04.2005р. по 30.06.3006р. було складено акт від 04.10.2006р. № 102/23/00372865/28 та прийняте податкове повідомлення-рішення від 18.10.2006р. № 0000692300/0, відповідно до якого визначена сума податкового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість на суму 628994,62 грн., в т.ч. основний платіж - 314497,31 грн. та штрафні санкції -314497,31грн.

За результатами апеляційного оскарження зазначене податкове повідомлення-рішення було частково скасовано, а саме в частині нарахування штрафних санкцій в сумі 157248, 66 грн. та в частині нарахування основного платежу в сумі 53166,66 грн.

Згідно з висновками акту перевірки встановлено порушення позивачем вимог п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.97р. із змінами і доповненнями , п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994р. із змінами і доповненнями, п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-Ш, із змінами та доповненнями, в результаті чого, як вважає відповідач, підприємством занижено податок на додану вартість на суму 418579,31 грн., в тому числі 261330,65 грн. основний платіж та 157248,66 грн. фінансова санкція.

Предметом оскарження по податку на додану вартість є зняття зі складу податкового кредиту позивача сум ПДВ по передплаті в адресу ВАТ «Первомайське».

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 4 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді, у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва.

Пунктом 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг).

Як встановлено, податкова накладна СЗАТ «Первомайське» за № 298 від 29.12.2004р. на загальну суму 7408000 грн., що засвідчує податковий кредит позивача в сумі 1234666 грн. 67 коп. складена у відповідності до вимог чинного законодавства. На підставі неї здійснені записи в книзі обліку придбання товарів (робіт, послуг) у відповідності до вимог Порядку ведення книг обліку придбання товарів (робіт, послуг), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997р. №165.

На підставі зазначеного, так як вартість товарів, що придбані у платника фіксованого сільськогосподарського податку - СЗАТ «Первомайське», підлягає включенню до валових витрат (за датою оприбуткування товарів), то позивач має право на податковий кредит за датою здійснення передоплати на користь продавця товару - СЗАТ «Первомайське».

Відповідно до підпункту 11.2.3 пункту 11.2 статті 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", якщо платник податку здійснює операції з особами, які сплачують податок на прибуток у складі єдиного чи фіксованого податку, то датою збільшення валових витрат такого платника податку є дата оприбуткування товарів.

Якщо платник податків придбаває товари у платника фіксованого сільськогосподарського податку, здійснюючи при цьому попередню оплату, то валові витрати щодо цих товарів виникають на дату їх оприбуткування.

Згідно з пунктом 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", який визначає дату виникнення права платника податку на податковий кредит, такою датою вважається дата здійснення першої з подій.

Закон України "Про податок на додану вартість" не пов'язує формування у податковому обліку податкового кредиту з одночасним формуванням валових витрат, оскільки не обмежує право підприємства у віднесенні до складу валових витрат виробництва (обігу) вартості придбаних товарів виключно звітним періодом, в якому виникає право платника податку на податковий кредит. Право на податковий кредит виникає незалежно від того, в якому звітному періоді віднесена до складу валових витрат вартість придбаного товару, головне, щоб витрати здійснювались як компенсація вартості товарів, які придбаваються для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Якщо вартість товарів, що придбаваються у платника фіксованого сільськогосподарського податку, підлягає включенню до валових витрат (за датою оприбуткування товарів), платник податків - покупець має право на податковий кредит за датою здійснення передоплати на користь такого платника фіксованого сільськогосподарського податку.

На підставі зазначеного, так як вартість товарів, що придбаваються у платника фіксованого сільськогосподарського податку (СЗАТ "Первомайське"), підлягає включенню до валових витрат (за датою оприбуткування товарів), то позивач має право на податковий кредит за датою здійснення передоплати на користь продавця товару (СЗАТ "Первомайське").

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 4 Закону України "Про податок на додану вартість" не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

На дату включення позивачем суми ПДВ у розмірі 314497 грн.31 коп. до складу податкового кредиту відбулось і списання коштів з банківського рахунку позивача на користь продавця товару і отримання від СЗАТ "Первомайське" належним чином оформленої податкові накладної № 289 від 29.12.2004р.

Позивач, керуючись пунктом 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", правомірно включив зазначену суму ПДВ до складу податкового кредиту, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно з підпунктом 6.4.1 п. 6.4 ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ (надалі-Закон № 2181-ІІІ) податкове повідомлення або податкові вимоги вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган скасовує або змінює раніше прийняте рішення про нарахування суми податкового зобов'язання (пені і штрафних санкцій) або податкового боргу внаслідок їх адміністративного оскарження.

Податкові повідомлення - рішення від 16.01.2007р. № 0000692300/2 та від 14.03.2007р. № 0000692300/3 не змінені внаслідок адміністративного оскарження, тому не вважаються відкликаними.  На підставі зазначеного, прийняття відповідачем податкових повідомлень-рішень від 16.01. 2007р. № 0000692300/2 та від 14.03.2007р. № 0000692300/3 суперечить нормам п.п. 6.4.1 п. 6.4 ст. 6 Закону № 2181-III.

Згідно з п.п. 4.4.1 п. 4.4 ст. 4 Закону № 2181-ІІІ у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, гак і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Враховуючи викладене, уточнені вимоги позивача є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права. Також  колегія суддів зазначає, що помилкове (не відповідне ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість») віднесення сум податкового кредиту по одній податковій накладній в різних періодах, не призвело до заниження об’єкту оподаткування по податку на додану вартість.   

Таким чином, суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку, що уточнені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, не впливають на правомірність висновків суду першої інстанції.

Враховуючи наведене, підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

                                                     УХВАЛИЛА:

  Апеляційну скаргу Сумської міжрайонної державної податкової інспекції залишити без задоволення.

 Постанову Господарського суду Сумської області від03 травня 2007 року  по справі№           АС 16/142-07 залишити без змін.

 Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

 Повний текст виготовлено та підписано 12 травня 2008 року

                    Головуючий                                                       Мельнікова Л.В.      

                                 Судді                                                       Григоров А.М.

                                                                                                  Подобайло З.Г.