Постанова № 1893144, 10.06.2008, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

Головуючий 1 інстанції:

суддя Прохоров С.А.

Категорія: 33 Доповідач 2 інстанції:

суддя Григоров А.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2008 року №22-а-901/08

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді - Мельнікова Л.В.

Суддів - Григоров А.М., Сіренко О.І.

при секретарі: Касян В.Ю.

за участю:

представник відповідача Стадник Т.М., Биков В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ДП «ІОМЗ-Холдинг» на постанову Господарського суду Харківської області від25 вересня 2007 року по справі № АС-53/163-07

за позовом ДП «ІОМЗ-Холдинг»

до Ізюмської обєднаної державної податкової інспекції

про визнання нечинним рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ДП «ІОМЗ-Холдинг», звернувся до суду з позовом до Ізюмської обєднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним рішення.

Постановою Господарського суду Харківської області від25 вересня 2007 року в задоволенні позову ДП «ІОМЗ-Холдинг» до Ізюмської обєднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним рішення відмовлено.

ДП «ІОМЗ-Холдинг» не погоджується з вказаною постановою, подало апеляційну скаргу, вважає, що судом першої інстанції при ухваленні спірної постанови були порушені норми матеріального та процесуального права.

Враховуючи наведене, ДП «ІОМЗ-Холдинг», просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову господарського суду Харківської області від 25.09.2007р. по справі №АС-53/163-07 за позовом ДП «ІОМЗ-Холдінг» до Ізюмської ОДПІ в Харківській області про визнання нечинними податкових повідомлень рішень та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ДП «ІОМЗ-Холдінг», а саме: визнати нечинними податкові повідомлення - рішення від 16.09.05р. №0000722310/0, від 19.10.05р. №0000722310/1 про нарахування податку на додану вартість у розмірі 1486275,0грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 1486275,0грн.; від 16.09.2005р. №0000712310/0, від 19.10.05р. №0000712310/1 про нарахування податку на прибуток у розмірі 58800,0грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 32200,0грн.; від 16.09.05р. №0000732310/0, від 19.10.05р. №0000732310/1 в частині нарахування плати на землю у розмірі 3295,00грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 3328,0грн..

Представники відповідача проти апеляційної скарги заперечують.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Судом першої інстанції було встановлено наступне.

Постановою господарського суду Харківської області від 06.01.2006 року позовні вимоги було задоволено частково. Визнано нечинними податкові повідомлення-рішення Ізюмської ОДПІ від 16.09.2005р. за №0000722310/0 про визначення суми податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 2972550,0 грн.: основний платіж 1486275,0 грн. , штрафні санкції в сумі 1486275,0 грн., №0000712310/0 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 91000,0 грн.: основний платіж 58800,0 грн., штрафні санкції в сумі 32200,0грн., № 0000732310/0 про визначення суми податкового зобовязання з плати на землю у розмірі 6623,0 грн.: основний платіж 3295,0 грн., штрафні санкції в сумі 3328,0 грн., №0000201700/0 про визначення суми податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 2065,08 грн.: штрафні санкції в сумі 2065,08 грн., рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000752310/0 про за порушення Закону України "Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у розмірі 30000,0грн., рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000742310/0 у вигляді пені за порушення термінів розрахунків в сфері ЗЕД у розмірі 174856,0 грн. та податкові повідомлення-рішення Ізюмської ОДПІ від 19.10.2005р. за №0000722310/1 про визначення суми податкового зобовязання з ПДВ у розмірі 2972550,0 грн.: основний платіж 1486275,0 грн., штрафні санкції в сумі 1486275,0 грн., №0000712310/1 про визначення суми податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 91000,0 грн.: основний платіж 58800,0 грн., штрафні санкції в сумі 32200,0грн., № 0000732310/1 про визначення суми податкового зобовязання з плати на землю у розмірі 6623,0 грн.: основний платіж 3295,0 грн., штрафні санкції в сумі 3328,0 грн., №0000201700/1 про визначення суми податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 2065,08 грн.: штрафні санкції в сумі 2065,08 грн., рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000752310/1 про за порушення Закону України "Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у розмірі 30000,0грн., рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000742310/1 у вигляді пені за порушення термінів розрахунків в сфері ЗЕД у розмірі 174856,0 грн. В частині вимог про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Ізюмської ОДПІ від 16.09.2005р. №0000712310/0 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 5600,0 грн. основний платіж, № 0000732310/0 про визначення суми податкового зобовязання з плати на землю у розмірі 3360,0 грн. основний платіж, №0000201700/0 про визначення суми податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 1032,54 грн. основний платіж та податкових повідомлень-рішень Ізюмської ОДПІ від 19.10.2005р. №0000712310/1 про визначення суми податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 5600,0 грн. основний платіж , № 0000732310/1 про визначення суми податкового зобовязання з плати на землю у розмірі 3360,0 грн. основний платіж , №0000201700/1 про визначення суми податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 1032,54 грн. основний платіж у позові відмовлено, та стягнуто з Державного бюджету України на користь ДП «ІОМЗ-Холдинг» (64300, м.Ізюм, Харківська обл., вул.Пролетарська,1) витрати по сплаті державного мита у розмірі 3,40 грн.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 13.04.2006 року апеляційну скаргу залишено без задоволення, а постанову господарського суду Харківської області від 06.01.2006 року без змін.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 05.04.2007 року касаційну скаргу Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області задоволено частково. Скасовано постанову господарського суду Харківської області від 06 січня 2006 року та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 13 квітня 2006 року в частині задоволення позову про визнання нечинними податкового повідомлення - рішення Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області № 0000201700/0 від 16 вересня 2005 року про визначення суми податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 2 065, 08 грн.: штрафні санкції в сумі 2065,08 грн., рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області № 0000752310/0 від 16 вересня 2005 року за порушення Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" у розмірі 30 000, 00 грн., рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області № 0000742310/0 від 16 вересня 2005 року у вигляді пені за порушення термінів розрахунків в сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 174 856, 00 грн. та податкового повідомлення - рішення Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області № 0000201700/1 від 19 жовтня 2005 року про визначення суми податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 2 065,08 грн.: штрафні санкції в сумі 2 065,08 грн., рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області № 0000752310/1 від 19 жовтня 2005 року за порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у розмірі 30 000, 00 грн., рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області № 0000742310/1 від 19 жовтня 2005 року у вигляді пені за порушення термінів розрахунків в сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 174 856, 00 грн., та постановлено в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. В частині визнання нечинними податкових повідомлень - рішень Ізюмської ОДПІ від 16 вересня 2005 року № 0000722310/0 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 2972550, 00 грн.: основний платіж 1 486 275, 00 грн., штрафні санкції в сумі 1 486 275, 00 грн., № 0000712310/0 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 91 000, 00 грн.: основний платіж 58 800, 00 грн., штрафні санкції в сумі 32 200, 00 грн., № 0000732310/0 про визначення суми податкового зобов'язання з плати на землю у розмірі 6 623, 00 грн.: основний платіж 3295, 00 грн., штрафні санкції в сумі 3 328, 00 грн. та податкових повідомлень - рішень Ізюмської ОДПІ від 19 жовтня 2005 року № 0000722310/1 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 2972 550, 00 грн.: основний платіж 1 486 275, 00 грн., штрафні санкції в сумі 1 486 275, 00 грн., № 0000712310/1 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 91 000, 00 грн.: основний платіж 58 800, 00 грн., штрафні санкції в сумі 32 200, 00 грн., № 0000732310/1 про визначення суми податкового зобов'язання з плати на землю у розмірі 6 623, 00 грн.: основний платіж 3 295, 00 грн., штрафні санкції в сумі 3328, 00 грн. постанову господарського суду Харківської області від 06 січня 2006 року та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 13 квітня 2006 року скасовано, а справу в цій частині направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині постанову господарського суду Харківської області від 06 січня 2006 року та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 13 квітня 2006 року залишено без змін.

Представник позивача підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Представники відповідача проти задоволення позовних вимог заперечують в повному обсязі та просять суд в задоволенні позову відмовити.

Суд першої інстанції, вислухавши пояснення уповноважених представників позивача та відповідача, дослідивши надані до матеріалів справи документи, дійшов висновку щодо необґрунтованості заявлених позовних вимог через наступне.

Статтею 17 Закону України від 21.12.2000 № 2181III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" із змінами та доповненнями визначено підстави для застосування штрафних санкцій, у разі порушення платниками податків вимог законодавства, а саме: за неподання або несвоєчасне подання платниками податків податкових декларацій, заниження ними податкових зобов'язань, порушення граничних строків погашення податкових зобов'язань, непогодження у встановлених Законом випадках операцій з реалізації активів, що перебувають у податковій заставі, нездійснення попереднього утримання і перерерахування податку у встановлених законодавством випадках.

Відповідно до преамбули Закону України від 21.12.2000 № 2181III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" із змінами та доповненнями цей Закон не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно Закону України від 14.05.1992 № 2343-ХІІ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

При цьому відповідно до пункту 3 статті 12 вищенаведеного Закону, протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобовязань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

За невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) передбачено нарахування пені відповідно до статті 16 та застосування штрафних санкцій відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 ЗУ від 21.12.2000 № 2181111 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" із змінами та доповненнями, (коли платник податку не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом).

Зважаючи на викладене, у період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується пеня та штраф за порушення строків сплати узгоджених сум податкових зобов'язань. Інші штрафні санкції за порушення вимог податкового та валютного законодавства застосовуються на загальних підставах.

Комплексну планову документальну перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) ДП «ІОМЗ-Холдинг» проведено з врахуванням вимог п. 1 ст. 11 Закону України від 04.12.1990р. № 509 - XII "Про державну податкову службу в Україні" зі змінами та доповненнями.

За результатами перевірки підприємства встановлено:

По податку на прибуток:

по-перше - відповідачем в II кварталі 2003 року віднесено до складу валових витрат суму списаної за терміном позовної давності дебіторської заборгованості у розмірі 235200 грн.

Відповідно п.п. 12.1.1 п. 12.1 ст. 12 Закону України від 22.05.97 р. № 283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» зі змінами та доповненнями, таке право на збільшення суми валових витрат виникає, якщо платник податку звертався до суду з позовом (заявою) про стягнення заборгованості з боржника або велася інша претензійна робота.

ДП «ІОМЗ-Холдинг» не зверталося із позовами (заявами) до судових чи нотаріальних органів про стягнення заборгованості з боржників, претензійна робота також не велась. Таким чином, підприємством порушено вимоги пп. 12.1.1 п. 12.1 ст. 12 Закону України від 22.05.97 р. № 283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» зі змінами та доповненнями, внаслідок чого в II кварталі 2003 року завищено валові витрати на суму 235200 грн.

по-друге - перевіркою встановлено завищення валових витрат в другому півріччі 2004 року на загальну суму 22416 грн. внаслідок включення до складу валових витрат податку на землю нарахованого на площу земельних ділянок під будовами та спорудами, які передано згідно угод міни інвестору - ТОВ "Енергосоюз"

Внаслідок зазначених порушень перевіркою встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 64400 грн.

По податку на додану вартість:

по-перше - згідно пункту 4.5 статті 4 Закону України від 03.04.97 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" із змінами та доповненнями, у разі коли після продажу товарів (робіт, послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації за продаж товарів (робіт, послуг), включаючи перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари продавцю, а також у зв'язку з визнанням боргу покупця безнадійним у порядку, визначеному законодавством України, податок, нарахований у зв'язку з таким продажем, перераховується відповідно до змін бази оподаткування. При цьому продавець зменшує суму податкового зобов'язання на суму надмірно нарахованого податку, а покупець відповідно збільшує суму податкового зобов'язання на таку ж суму в періоді, протягом якого була зменшена сума компенсацій продавцю.

За даними бухгалтерського обліку, підприємством в лютому 2003 року списано кредиторську заборгованість за терміном позовної давності на суму 931510 грн.

Згідно книги продажу зазначену суму в березні 2003 року відображено в складі податкових зобов'язань в графі "загальні обсяги продажу товарів, по яких не виникають податкові зобов'язання».

Згідно наданих до акту заперечень, податок на додану вартість не нараховано у зв'язку із тим, що ДП «ІОМЗ-Холдинг» не користувався податковим кредитом по операціям за якими виникла зазначена заборгованість. При цьому підприємством не надано пояснень чому саме за зазначеними операціями не виникло податкового кредиту.

Згідно діючого законодавства, податковий кредит може бути відсутнім у наступних випадках:

якщо товар (роботи, послуги) придбано у неплатника податку на додану вартість;

якщо відсутня податкова накладна (пп. 7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону України від 03.04.97 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" із змінами та доповненнями);

якщо придбаний товар використовувався в неоподатковуваних операціях (пп. 7.4.2 та 7.4.3 п.7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.97 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" із змінами та доповненнями).

В запереченнях до акту перевірки підприємством лише наведено перелік кредиторів по яким списано заборгованість але не надано ніяких первинних документів, які б підтверджували твердження щодо відсутності податкового кредиту по зазначеним операціям та давали б змогу з'ясувати коли та у зв'язку із придбанням яких товарів (робіт, послуг) виникла заборгованість та яким чином дані операції відображено в податковому обліку.

В ході проведення перевірки зазначені документи також не були надані, що підтверджується письмовими поясненнями головного бухгалтера ДП «ІОМЗ-Холдинг» Колкової Г.І.

Таким чином, ДП «ІОМЗ-Холдинг» в порушення пункту 4.5 статті 4 Закону України від 03.04.97 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" із змінами та доповненнями, занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість в березні 2003 року на суму 186302 грн.

по-друге - згідно статті 9 Закону України від 23.12.2004 р. № 2285-ІУ "Про Державний бюджет на 2005 рік", база оподаткування податком на додану вартість операцій з поставки товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з їх договірної вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами (тарифами), але не нижче ніж фактичні витрати на їх виготовлення (придбання), з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів). Дана норма діяла протягом періоду з 01.01.2005 р. по 30.03.2005 р.

В порушення вимог зазначеної статті ДП «ІОМЗ-Холдинг» в січні - лютому 2005 р. визначено податкові зобов'язання з податку на додану вартість по операціям з реалізації основних фондів за цінами нижчими від залишкової вартості, внаслідок чого підприємством занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 66144 грн.

по-третє - згідно пп. 7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону України від 03.04.97 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" із змінами та доповненнями, не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

В порушення зазначеного підпункту Закону, ДП «ІОМЗ-Холдинг» в перевіряємому періоді завищено податковий кредит на загальну суму 473920 грн.

Згідно книги придбання підприємством протягом перевіряємого періоду до складу податкового кредиту включались суми податку згідно накладних ТОВ НВП "Метал":

в серпні 2004 - № 131/1 від 27.08.04 на суму 1395600 грн., у тому числі податок на додану вартість 232600 грн.;

в жовтні 2004 - № 127/1 від 25.08.04 на суму 1060020 грн., у тому числі податок на додану вартість 176670 грн.;

в листопаді 2004 - № 127/1 від 30.11:04 на суму 48000 грн., у тому числі податок на додану вартість 8000 грн.;

в грудні 2004 - № 127/1 від 31.12.04 на суму 116700 грн., у тому числі податок на додану вартість 19450 грн.;

в січні 2005 - № 127/1 від 31.01.05 на суму 127200 грн., утому числі податок на додану вартість 21200 грн.;

в лютому 2005 - № 127/1 від 28.02.05 на суму 12000 грн., у тому числі податок на додану вартість 2000 грн.;

в березні 2005 - № 127/1 від 30.03.05 на суму 84000 грн., у тому числі податок на додану вартість 14000 грн.

Перелічені податкові накладні на підприємстві відсутні.

Головним бухгалтером ДП «ІОМЗ-Холдинг» надано пояснення, що перелічені податкові накладні на підприємстві дійсно відсутні, але є податкова накладна від 25.08.2004 № 127/1 на суму 2210640 (у тому числі податок на додану вартість 368440 грн.) та дублікат податкової накладної від 27.08.2004 № 131/1 на суму 2289600 (у тому числі податок на додану вартість 381600 грн.). Суми податку згідно зазначених накладних включались до складу податкового кредиту частинами у зв'язку із чим і виникла невідповідність наявних податкових накладних записам в книзі придбання.

по-четверте - згідно з пп. 6.2,1 пункту 6.2 статті 6 Закону України від 03.04.97 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" із змінами та доповненнями, операції з продажу товарів, що були вивезені (експортовані) платником податку за межі митної території України, оподатковуються за нульовою ставкою.

Підприємством в жовтні 2004 року застосовано нульову ставку податку по операціям з реалізації запасних частин до гірничо-шахтного бурильного обладнання: замків для з'єднання бурильних труб загальною вартістю 1862634,42 грн. та феротитану марки Преміум загальною вартістю 1936909 грн.

Зазначений товар ДП «ІОМЗ-Холдинг» придбано згідно угоди купівлі-продажу від 25.08.2004 № 41, яку укладено з ТОВ НВП "Метал", м. Дніпропетровськ, ідентифікаційний код 20195796. Відповідно видаткових накладних виписаних ТОВ НВП "Метал" на адресу ДП "Ізюмський оптико-механічний завод" № РН-00129/1 від 27.08.2004 та № РН-00132/1 від 25.08.2004, підприємством придбано 3450 замків бурових загальною вартістю 2210640 грн. (у тому числі податок на додану вартість 368440 грн.) та 20 тон феротитану марки Преміум загальною вартістю 2289600 (у тому числі податок на додану вартість 381600 грн.)

В серпні 2004р. ДП «ІОМЗ-Холдинг» укладено угоди комісії на продаж товару на експорт:

з ТОВ «Фактор-Енерго» (М.Дніпропетровськ, ідентифікаційний код 30210179) від 25.08.2004 № ДК-41 на продаж замків бурильних в кількості 3450 штук загальною вартістю 350964 доларів США;

з ТОВ "Трансінтер" (м.Київ, ідентифікаційний код 30210179) від 27.08.2004 № 27/08 на продаж феротитану в кількості 20 тон вартістю 365000 доларів США.

Товар передано комісіонерам згідно актів прийому-передачі: замки бурильні згідно акту від 25.08.2004; феротитан згідно акту від 27.08.2004.

Згідно абз. 11 пп. 6.2.1 п. 6.2 статті 6 Закону України від 03.04.97 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" із змінами та доповненнями, товари вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України, якщо їх вивезення (експортування) засвідчене належно оформленою вантажною митною декларацією відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 09.06.97 № 574 " Про затвердження Положення

про вантажну митну декларацію", Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби України від 9 липня 1997 року № 307 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 24 вересня 1997 року за № 443/2247, Порядку заповнення граф вантажної митної декларації відповідно до митних режимів експорту, затвердженого наказом Державної митної служби України від 30 червня 1998 року № 380, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 липня 1998 року за № 469/2909.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.2002 № 243 "Про вдосконалення механізму відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за операціями з експорту продукції" платник податку, який здійснив операцію з вивезення товарів за межі митної території України, повинен мати оригінал п'ятого основного аркуша вантажної митної декларації, на якому митним органом за зверненням платника податку вчинено напис про фактичне вивезення експортованих товарів за межі митної території України та засвідчено гербовою печаткою митного органу і підписом відповідальної особи.

ДП «ІОМЗ-Холдинг» надано для перевірки вантажні митні декларації щодо експорту замків бурових: № 318694 від 05.10.2004 та № 321064 від 22.10.2004.

В графі 44 вантажних митних декларацій зазначено реквізити зовнішньоекономічного контракту згідно якого відбулося вивезення товару за межі митної території України, а саме: угода від 16.06.2004 № і, яку укладено з фірмою "МЕТАLLЕХРORТ LLC USA" (Роrtland, Оregon, Сполучені Штати Америки).

Тобто, зовнішньоекономічний контракт на реалізацію замків бурових Комісіонером укладено до моменту укладання угоди комісії з ДП «ІОМЗ-Холдинг», що суперечить вимогам статті 1011 Цивільного кодексу України, згідно якого по договору комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням іншої сторони (комітенту) за плату здійснити одну чи декілька угод від свого імені але за рахунок комітента.

Відповідно інформації наданої відділом податкової міліції Ізюмської ОДПІ, Державною податковою адміністрацією України направлено запит до Служби Внутрішніх доходів Сполучених Штатів Америки стосовно підтвердження взаємостосунків ТОВ "Фактор - Енерго" (м. Дніпропетровськ) з фірмою "МЕТАLLЕХРORТ LLCUSA" (Роrtland, Оregon, Сполучені Штати Америки). Згідно отриманої відповіді, жодне підприємство України не мало стосунків з LLC(ТОВ) розташованими на території Сполучених Штатів Америки і надані копії угод є підробкою, тобто в проведеній операції вбачаються ознаки "псевдоекспорту".

Крім того, ДП «ІОМЗ-Холдинг» не надано оригіналу зовнішньоекономічної угоди та банківських виписок чи інших документів які б свідчили про те, що від нерезидента надійшли валютні кошти саме на виконання даної зовнішньоекономічної угоди.

Оригінал вантажної митної декларації, який би підтверджував експорт феротитану підприємством для перевірки взагалі не надано.

Таким чином, підприємством не надано достатніх підтверджень того, що замки бурильні .загальною вартістю 1862634 грн. та феротитан загальною вартістю 1936909 грн. дійсно експортовано.

Підприємством порушено пп. 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України від 03.04.97 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" із змінами та доповненнями, внаслідок чого податкові зобов'язання з податку на додану вартість в жовтні 2004 занижено на суму 759909 грн. (3799543 *20%).

Ізюмською ОДПІ було направлено запити до Луганської та Ягодинської митниць з проханням підтвердити факт перетину митного кордону України зазначеними вантажами.

Від митних органів отримано відповіді:

- від Луганської митниці (вх. № 4462/10 від 26.09.2005) - факт перетину митного кордону України вантажем згідно вантажних митних декларацій від 05.10.2004 № 318694, від 22.10.2004 № 321064 підтверджено; - від Ягодинської митниці (вх. № 4381/10 від 19.09.2005) - факт перетину митного кордону вантажем "Феротитан" не підтверджено. Таким чином, внаслідок зазначених порушень встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 1486275 грн. По податку на землю судом встановлено наступне:

Відповідно до статей 2 та 5 Закону України "Про внесення змін та доповнень до Закону України "Про плату за землю" від 19.06.96 р. ДП «ІОМЗ-Холдинг» є платником земельного податку.

Статтею 2 Закону України " Про плату за землю " від 03.07.92р. № 2535-ХИ визначено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.

Згідно статті 5 Закону України "Про плату за землю" від 03.07.92 р № 2535-ХІІ, об'єктом оплати за землю є земельна ділянка , а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки (земельної частки) або землекористувач.

Згідно державного акту ІІ-ХР №000347 від 19.02.2004 № 7 в постійному користуванні ДП «ІОМЗ-Холдинг» знаходиться земельна ділянка оздоровчого комплексу "Відпочинок" загальною - площею 6,6600 га. На підставі договору міни № 37 від 21.07. 2004 року підприємством здійснено обмін майновими цінностями ТОВ "Енергосоюз" на будівлі оздоровчого комплексу "Відпочинок", але право на власність земельною ділянкою станом на 01.04.2005 не переоформлено.

Згідно розрахунку земельного податку, ДП «ІОМЗ-Холдинг» суму податку в 2004 році визначено виходячи із площі земельної ділянки оздоровчого комплексу «Відпочинок» - 5,0 га.

Таким чином, перевіркою встановлено заниження податку на землю у сумі 6655 грн.

Ухвалою господарського суду від 19.02.03р. по справі № Б-24/27-02 про банкрутство ДП «ІОМЗ-Холдинг», на що посилається позивач у своїх обґрунтуваннях неправомірності дій ОДПІ, суд, розглянувши аналіз фінансової, господарської та інвестиційної діяльності боржника, його становище на товарних ринках, враховуючи стан кредиторської заборгованості яка внесена до реєстру вимог кредиторів і поточної кредиторської заборгованості члени комітету дійшли висновку, що у разі введення процедури санації і реалізації санаційних процедур боржник має можливість частково розрахуватися з конкурсними кредиторами, виконає свій обовязок по виплаті заборгованості по заробітній платі, своєчасно здійснювати розрахунки з поточними кредиторами і повністю відновити свою платоспроможність.

Оскільки підприємство має можливість продовжувати свою підприємницьку діяльність і здійснювати розрахунки було запроваджено процедуру санації.

Тобто, наведеними доказами доведено, що позивач по справі здійснював підприємницьку діяльність в процедурі санації. А нарахування, що є предметом спору уданому суді здійснено в межах поточної підприємницької діяльності, що передбачає обовязковість виконання вимог чинного законодавства щодо нарахування та сплати обовязкових платежів.

Відповідно до вимог ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Ст. ст. 2, 4, 9 Закону України "Про систему оподаткування" передбачений обов'язок платників податків сплачувати податки і збори до бюджетів та до державних цільових фондів у порядку та на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

Також Закон України від 14.05.1992 № 2343-ХІІ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", визначає поточних кредиторів, та ні в якому разі не звільняє від сплати передбачених законом платежів.

Більше того, ухвалою господарського суду від 19.02.03р. по справі № Б-24/27-02 зобов'язано керуючого санацією здійснити заходи по стягненню дебіторської заборгованості перед боржником в тому числі шляхом подання позовів про стягнення заборгованості з дебіторів боржника, а також з осіб які несуть з боржником, відповідно до закону або договору, субсидіарну (додаткову) чи солідарну відповідальність.

Однак, рішення суду керуючим санацією не виконано та завдано шкоди бюджету держави.

З врахуванням викладеного, суд першої інстанції в задоволенні позову відмовив.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції в частині відмови у позові про скасування податкового повідомлення-рішення від 16.09.2005р. №0000712310/0 в частині застосування санкцій на загальну суму 88200 грн., основний платіж 58800 грн., сума фінансових санкцій 29400 грн., в частині відмови в позові щодо податкового повідомлення-рішення від 16.09.2005р. №0000722310/0 про визнання податкового зобовязання з податку на додану вартість в частині визначення сум податкового зобовязання по основним платежам на суму 372527 грн., санкція 372527 грн. та в частині основного платежу 387382 грн., санкція 387382 грн., в частині визнання основного платежу 66144 грн., санкція на суму 66144 грн..

Колегія суддів вважає, що в цій частині вимоги позивача підлягають задоволенню.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що задовольняючи позовні вимоги в цій частині, колегія суддів виходить з того, що позивачем правомірно було віднесено до складу валових витрат дебіторську заборгованість, за якою минув строк позовної давності, в розмірі 235 200, 00 грн., оскільки підпунктом 5.2.8 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що до складу валових витрат включаються суми безнадійної заборгованості в частині, що не була віднесена до валових витрат, у разі коли відповідні заходи щодо стягнення таких боргів не привели до позитивного наслідку, а також суми заборгованості, стосовно яких закінчився строк позовної давності. При цьому є безпідставними посилання відповідача в акті перевірки на положення підпункту 12.1.1 л. 12.1 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» враховуючи те, що положення цього підпункту регулюють порядок врегулювання саме сумнівної заборгованості і не стосуються дебіторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

Колегія суддів, зазначає, що також позивачем правомірно застосовано в жовтні 2004 року нульову ставку по операціям з реалізації замків для з'єднання бурильних труб загальною вартість 1862634, 42 грн. та феротитану марки «Преміум» загальною вартість 1 936 909, 00 грн. враховуючи наступне.

Згідно з підпунктом 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість» податок за нульовою ставкою обчислюється щодо операцій з поставки товарів, що були вивезені (експортовані) платником податку за межі митної території України. При цьому згідно з положеннями підпункту 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 вищезгаданого Закону товари вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України в разі, якщо їх вивезення (експортування) засвідчене належно оформленою митною вантажною декларацією.

Встановивши, що факт експорту замків бурових в кількості 3450 штук підтверджується належним чином оформленими вантажними митними деклараціями (за формою МД -2) № 321064 від 22 жовтня 2004 року та № 318694 від 05 жовтня 2004 року, на яких вчинено напис про фактичне вивезення експортованих товарів за межі митної території України, що не заперечувалось відповідачем, суди дійшли вірного висновку про відсутність з боку позивача порушення підпункту 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість». При цьому суди дійшли правильного висновку про підтвердження факту експорту феротитану в кількості 20 т. враховуючи лист Київської регіональної митниці від 13 грудня 2005 року, яким підтверджено, що оригінал п'ятого основного аркуша вантажної митної декларації № 100000007/4/713708 (форми МД -2) містив запис про фактичний вивіз феротитану марки «Преміум» в кількості 20 т. за межі митної території України, та завірену копію вантажної митної декларації згідно з вимогами п. 16 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09 червня 1997 року № 574.

При цьому посилання ДПІ на невідповідність дат договору комісії на експорт замків бурових та контракту між комісіонером та іноземним підприємством, а саме укладання останнього раніш, не свідчить про наявність порушень податкового законодавства, оскільки експорт підтверджено доказами, крім того, при наявності раніш укладеного контракту, поставка товару по раніш укладеному договору на виконання умов договору комісії не є порушенням податкового законодавства. З матеріалів справи не вбачається не згоди сторін по угодах щодо умов виконання цих угод. П. 1.3 Контракту комісіонера з іноземним підприємствам свідчить про необмеженість угод комісії на виконання яких він укладений.

Колегія суддів зазначає, що з боку позивача порушення ст. 9 Закону України «Про Державний бюджет на 2005 рік» відсутні, оскільки ця норма не може бути застосована до цих правовідносин враховуючи, що реалізація основних фондів відбувалась на підставі незалежної оцінки в рамках процедури санації відповідно до ст. 20 «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що спростовує факт заниження ДП «ІОМЗ-Холдинг» податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 66 144, 00 грн.

За таких обставин, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову.

В іншій частині постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, апеляційний суд не вбачає підстав для скасування постанови в цій частині.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ДП «ІОМЗ-Холдинг» задовольнити частково.

Постанову Господарського суду Харківської області від25 вересня 2007 року по справі № АС-53/163-07 скасувати в частині відмови у позові про скасування податкового повідомлення-рішення від 16.09.2005р. №0000712310/0 в частині застосування санкцій на загальну суму 88200 грн., основний платіж 58800 грн., сума фінансових санкцій 29400 грн., в частині відмови в позові щодо податкового повідомлення-рішення від 16.09.2005р. №0000722310/0 про визнання податкового зобовязання з податку на додану вартість в частині визначення сум податкового зобовязання по основним платежам на суму 372527 грн., санкція 372527 грн. та в частині основного платежу 387382 грн., санкція 387382 грн., в частині визнання основного платежу 66144 грн., санкція на суму 66144 грн. в цій частині позовні вимоги задовольнити.

В цій частині визнати ці рішення нечинними.

В іншій частині постанову Господарського суду Харківської області від25 вересня 2007 року по справі № АС-53/163-07 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст виготовлено та підписано 17 червня 2008 року

Головуючий Мельнікова Л.В.

Судді Григоров А.М.

Сіренко О.І.