ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
Головуючий 1 інстанції:
суддя Тимошенко К.В.
Категорія:33 Доповідач 2 інстанції:
суддя Григоров А.М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10квітня 2008 року№22-а-849/08
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді - Мельнікова Л.В.
Суддів - Григоров А.М., Подобайло З.Г.
при секретарі: Холодна Д.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МіС» на постанову Господарського суду Полтавської області від 19 вересня 2007 року по справі №9/46
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МіС»
до Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000102302/0/31 від 19.02.2007р.,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «МіС», звернувся до суду з позовом до Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000102302/0/31 від 19.02.2007р. яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування за листопад 2006 р..
Постановою Господарського суду Полтавської області від19 вересня 2007 року в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «МіС» до Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000102302/0/31 від 19.02.2007р. відмовлено.
Товариство з обмеженою відповідальністю «МіС» не погоджується з вказаною постановою, подало апеляційну скаргу, вважає, що судом першої інстанції при розгляді справи та винесенні рішення були порушені норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Враховуючи наведене, Товариство з обмеженою відповідальністю «МіС», просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову господарського суду Полтавської області від 19 вересня 2007 року по справі №9/46 і прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ТОВ "МіС" задовольнити.
Відповідач проти скарги заперечує.
Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції було встановлено наступне.
Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "МіС", звернувся до суду з позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000102302/0/31 від 19.02.2007р. про зменшення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за листопад 2006р. у розмірі 747013,00грн.
Відповідач позов не визнає, посилаючись на законність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.
Встановлено, що за результатами виїзної позапланової документальної перевірки ТОВ "МіС" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період листопад 2006р. Кременчуцькою ОДПІ складено акт від 15.02.2007р. №91/23-312/31194504 (т.1 а.с.25). В даному акті перевірки зазначено, що за результатами перевірки не можливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за листопад 2006р. в сумі 747013грн., що пов'язано з порушенням п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997р.
На підставі вищевказаного акту перевірки Кременчуцькою ОДШ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000102302/0/31 від 19.02.2007р. про зменшення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за листопад 2006р. у розмірі 747013,00грн. (т.1 а.с. 52), яке й становить предмет спору у даній справі.
Відповідач позов не визнає, посилаючись на те, що підприємство безпідставно (маючи позитивне значення за підсумками звітного періоду, але яке є меншим за залишок від'ємного значення минулого звітного періоду) застосувало п.п.7.7.2 п.п.7.7. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (т. 1 а.с. 57),
Позивач в обґрунтування позову посилається на те, що при обчисленні різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту звітного періоду необхідно враховувати залишок від’ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду.
Суд першої інстанції вважає вимоги позивача необґрунтованими виходячи з наступного:
Відповідно до п. 7.7.1 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997р. (зі змінами і доповненнями) сума податку, що підлягає сплаті (перерахування) до бюджету або бюджетному відшкодуванню визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до п. 7.7.2. Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997р. якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Згідно наданої позивачем копії декларації за листопад 2006р. (т.1 а.с. 18 ) розрахована позивачем відповідно до п.п. 7.7.1 сума має позитивне значення, отже п. 7.7.2 застосовуватись не може, оскільки, як зазначається вище, п.п. 7.7.2 стосується випадків, коли у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.п. 7.7.1 має від’ємне значення. Визначення суми бюджетного відшкодування з врахуванням суми податкового кредиту попереднього податкового періоду діючим законодавством не передбачене.
Посилання позивача на п.п. 4.4.1 п, 4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181 до уваги не приймається оскільки в даному випадку конфлікт інтересів відсутній.
З врахуванням викладеного, суд першої інстанції вважає, що позов задоволенню не підлягає.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції. Постанова суду першої інстанції прийнята при помилковому застосуванні норм матеріального права, а саме положень п. п. 771 та п. п. 772 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Суд апеляційної інстанції зазначає, що як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "МіС" у податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2006 року відобразило наступні показники:
рядок 9 "Усього податкових зобов'язань" - 1 942 293,00 грн.
рядок 17 "Усього податкового кредиту" - 1 402 158,00 грн.
рядок 23 "Залишок від'ємного значення попереднього звітного попереднього періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду" - 1 638 973,00 грн.
Таким чином, податковий кредит ТОВ "МіС" за листопад 2006 року з урахуванням від'ємного значення попереднього звітного періоду складає 3 041 131,00 грн. (1 402 158,00 грн. + 1 638 973,00 грн.); податкові зобов'язання -1 942 293,00 грн.
Різниця між сумою податкового кредиту та сумою податкового зобов'язання має від'ємне значення і складає 1 098 838,00 грн.
З вказаної вище суми ТОВ "МіС" фактично було сплачено постачальникам товарів (послуг) 747013,00 грн., які ТОВ "МіС" заявило до бюджетного відшкодування з Державного бюджету.
На думку суду першої інстанції та податкового органу, при визначенні від'ємного чи позитивного значення різниці між сумою податкового кредиту та податкового зобов'язання необхідно враховувати лише показники податкових зобов'язань та податкового кредиту лише звітного періоду без врахування від'ємного значення попереднього звітного періоду.
Суд першої інстанції вказує на те, що згідно декларації ТОВ "МіС" за листопад 2006 року різниця між сумою податкового кредиту (без врахування від'ємного значення попереднього звітного періоду) та сумою податкових зобов'язань має позитивне значення, ТОВ "МіС" втрачає право, на отримання бюджетного відшкодування.
Даний висновок суду першої інстанції та посилання податкового органу не обґрунтовані, не відповідають нормам матеріального права.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України врегульований положеннями пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".
Так, згідно вимог підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 наведеного Закону, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
З викладеної норми вбачається, що при визначенні різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту в наступному періоді необхідно враховувати від'ємне значення попереднього звітного періоду.
На підставі зазначеного вище слід дійти висновку про те, що для визначення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту необхідно враховувати залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду. П. п. 7.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» для визначення сум відшкодування прямо відсилає до п. п. 7.7.1, який передбачає врахування від’ємного значення попереднього періоду при розрахунку сум податку звітного періоду.
ТОВ "МіС" при складанні податкової декларації за листопад 2006 року врахувало залишок від'ємного значення за жовтень 2006 року, у зв'язку з чим загальна сума податкового кредиту перевищила суму зобов'язань, тобто має від'ємне значення і підлягає відшкодуванню з Державного бюджету.
Зазначені вище порушення вимог податкового законодавства призвели до прийняття податковим органом неправомірного рішення, яке оскаржується.
ТОВ "МіС" являється платником податку на додану вартість на загальних підставах, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ, і не підпадає під визначення жодне виключення щодо отримання бюджетного відшкодування передбачене п. п. 7.7.11 Закону України «Про податок на додану вартість».
Фактів порушення по спірних сумах п. п. 7.2.1, п. 7.4, 7.5 Закону України «про податок на додану вартість» податковим органом не встановлено, не встановлено податковим органом і порушення п. п. 7.7.2 наведеного закону в частині сплати ПДВ ТОВ "МіС" в ціні придбаного товару, наявності належним чином оформлених податкових накладних. Наведені обставини податковим органом в суді апеляційної інстанції не заперечувалися. Позиція податкового органу обґрунтовувалася лише порушенням п. п. 7.7.2 стосовно наявності від’ємного значення, оскільки ДПІ при його розрахунку не враховувало сими від’ємного значення попереднього періоду, що як встановлено вище не відповідає закону.
Таким чином будь яких порушень ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в тому числі п. п. 7. 7.1, 7.7.2 не вбачається.
Враховуючи наведене, податковий орган не довів правомірність оскарженого рішення, обґрунтування та підстави по яких прийнято це рішення не відповідають закону.
Таким чином постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 94, 160, 195, 196, 198, п. 4 ст. 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МіС» задовольнити.
Постанову Господарського суду Полтавської області від19 вересня 2007 року по справі №9/46 скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.
Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ Полтавської області від 19.02.2007р. №0000102302/0/31 про зменшення ТОВ «МіС» суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за листопад 2006р. у розмірі 747013,00 грн.
Стягнути з державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МіС» 5,10 грн. судових витрат на сплату державного мита.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст виготовлено та підписано 14 квітня 2008 року
Головуючий Мельнікова Л.В.
Судді Григоров А.М.
Подобайло З.Г.
Судове рішення № 1893143, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 10.04.2008. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 22-а-849/08. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: