Постанова № 1893124, 03.07.2008, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

          Справа  №  22-а-123/08

Категорія: 69  Головуючий 1 інстанції – Прохоров С.А.

Суддя  доповідач  -  Мельнікова Л.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2008  року колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді -  Мельнікової Л.В.

суддів: - Подобайло З.Г., Григорова А.М.

при секретарі – Холодної Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові апеляційну скаргу  Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова на постанову господарського суду Харківської області від 26 червня 2007 року по справі за адміністративним позовом  Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова до товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельне підприємство «Вімар» та приватного підприємства «Мартініца», третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору приватне підприємство «Таббіт» про визнання недійсними господарських зобов’язань, -

В с т а н о в и л а:

            У січні 2007 року ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова звернулась до господарського суду Харківської області з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ТП Вімар» та приватного підприємства «Мартініца», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору приватне підприємство «Таббіт» про визнання недійсними господарських зобов’язань відповідачів, які виникли на підставі вчиненого відповідачами правочину – договору поставки автомобілів на загальну суму 654.026.330,40 грн. та про застосування наслідків визнання даних господарських зобов’язань недійсними, які передбаченні ст. 208 ГК України, посилаючись на те господарські договори, сторонами по яким є відповідачі та третя особа приватне підприємство «Таббіт», вчинені сторонами з метою формування фіктивного штучного податкового кредиту з ПДВ для ухилення ТОВ «ТП «Вімар» від оподаткування, з неправомірною метою несплати до бюджету суми ПДВ при проведені господарської діяльності у наступних податкових періодах, оскільки прийняті за укладеними договорами зобов’язання відповідачі та третя особа не виконували й не мали наміру виконувати, а товар, що є предметом договору, не мали наміру використовувати в господарській діяльності.

            Постановою господарського суду Харківської області від 26 червня 2007 року в задоволені позовних вимог Державній податковій інспекції у Дзержинському районі м. Харкова відмовлено. 

Прийняте рішення обґрунтоване тим, що укладений договір поставки УСТ-001/070505 від 07.05.2005 року з додатками до нього не порушує права та інтереси будь-яких третіх осіб та не спричиняє шкоди.

            Не погоджуючись с постановою суду від 26 червня 2007 року Державна податкова інспекція у Дзержинському районі міста Харкова в апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

            В засіданні колегії суддів представники Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова підтримали вимоги та обґрунтування апеляційної скарги.

            В засіданні колегії суддів представник відповідача ТОВ «ТП «Вімар» вважав апеляційну скаргу безпідставною, просив відмовити в її задоволенні.

            В засідання колегії суддів представники відповідача ПП «Мартініца» та третьої особи ПП «Таббіт» не прибули, письмових заперечень не надали.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова підлягає задоволенню, а постанову господарського суду Харківської області від  26 червня 2007 року у відповідності з положеннями п. 4, ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, слід скасувати , виходячи з наступного.

Судом встановлено, що державну реєстрацію ТОВ «ТПП «Промпостачання»  (код ЄДРПОУ 33203625) припинено 14.06.2005 року шляхом перетворення його у приватне підприємство «Таббіт» (правонаступник,  код ЄДРПОУ 33605408).

Державна реєстрація приватного підприємства «Мартініца» (код ЄДРПОУ 31412150) проведена 23.06.2005 року шляхом перетворення (реорганізації діючої юридичної особи) з ТЗОВ «Торговельно-виробниче об’єднання «Укрспецтранс» (код ЄДРПОУ 31412150).

Державна реєстрація ТОВ «ТП «Вімар» (код ЄДРПОУ 33205617) проведена 25.10.2004 року.

04.11.2004 року між ТОВ «ТВО «Укрспецтранс» (продавець) та ТОВ «ТПП «Промпостачання» (покупець) укладений договір поставки № 0411/2004 (т. 2, а.с. 1-2).

            10.05.2005 року сторони домовилися розірвати договір поставки № 0411/2004 від 04.11.2004 року з 12.05.2005 року (т. 2, а.с. 3).

11.05.2005 року ТОВ «ТВО «Укрспецтранс» на розрахунковий рахунок ТОВ «ТПП «Промпостачання» повернута попередня оплата за договором поставки в сумі 653.761.919,45 грн. (т. 2, а.с. 16-48).

05.05.2005 року між ТОВ «ТПП «Промпостачання» (комітент) та ТОВ «ТП «Вімар» (комісіонер) укладений договір комісії № П 0505/2005 (т. 2, а.с. 56-57) відповідно до умов якого комітент доручає, а комісіонер приймає на себе зобов’язання від свого ім’я за рахунок комітента здійснювати пошук потенційних продавців та укладати договори на поставку для потреб комітента товарів, перелік, асортимент та вартість яких вказані в додатку до цього договору.

Пунктом 2.2. договору, окрім іншого, визначено, що комітент зобов’язаний провести передоплату у сумі 653.762.000 грн. Строк дії договору до 31.12.2005 року.

            05.05.2005 року між сторонами договору комісії укладено додаткова угода (т. 2, а.с. 58-59), якою визначено, що на виконання договору комісії ТОВ «ТП «Вімар» зобов’язаний здійснити пошук потенційних покупців товару – автомобілів, за списком у кількості 3.256 одиниць,  загальною вартістю  з  ПДВ – 653.762.000 грн.

09.05.2005 року між ТОВ «ТПП «Промпостачання»  та ТОВ «ТП «Вімар» укладена додаткова угода № 1 (т. 2, а.с. 60) до договору комісії № П 0505/2005 від 05.05.2005 року  відповідно до умов якої, підпункт 3.1. пункт 3 договору комісії викладений у такий редакції – «Цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до 31.12.2008 року»; на виконання п.п. 2.2, п. 2 договору комісії комітент зобов’язується у термін 30 днів після укладання договору провести передоплату у сумі 654.026.333,40 грн.  

            09.05.2005 року між ТОВ «ТПП «Промпостачання» та ТОВ «ТП «Вімар» укладена додаткова угода № 2  (т. 2, а.с.61-62)  до договору комісії № П 0505/2005 від 05.05.2005 року  відповідно до умов якої, на виконання договору комісії ТОВ «ТП «Вімар» зобов’язаний здійснити пошук потенційних покупців товару – автомобілів, за списком у кількості 6.151 одиниць,  загальною вартістю  з  ПДВ – 654.026.330,40 грн.

09.05.2005 року ТОВ «ТПП «Промпостачання» та ТОВ «ТП «Вімар» визначилися про розірвання додаткової угоди б/н від 05.05.2005 року (т. 2, а.с. 63) до договору комісії № П 0505/2005 року від 05.05.2005 року та про те, що грошові кошти перераховані ТОВ «ТПП «Промпостачання» на рахунок ТОВ «ТП «Вімар» (перераховані 11.05.2005 року, т.2, а.с. 28-47) залишаються у останнього на виконання інших доручень.

07.05.2005 року між ТОВ «ТВО «Укрспецтранс» (продавець)  та ТОВ «ТП «Вімар» (покупець) укладений договір поставки № УСТ-001/070505 (т. 2, а.с. 49-51) відповідно до умов якого продавець зобов’язується передати у власність покупця, а покупець зобов’язаний прийняти товар та сплатити його вартість на умовах, що визначені в цьому договорі. Асортимент, кількість товару, ціна за одиницю товару та загальна сума поставки визначаються в Додаткових угодах, що є невід’ємною частиною цього договору, та в накладних на відпуск товару на кожну конкретну поставку. Строк дії договору – до 31.12.2005 року.

            10.05.2005 року між ТОВ «ТВО «Укрспецтранс» та ТОВ «ТП «Вімар» укладена додаткова угода (т. 2, а.с. 52-53) до договору поставки № УСТ-001/070505 від 07.05.2005 року  відповідно до умов якої, ТОВ «ТП «Вімар» прийняв зобов’язання перерахувати на рахунок ТОВ «ТВО «Укрспецтранс» попередню оплату в розмірі 653.780.030, 40 грн. за товар – автомобілі, за списком у кількості 6104 одиниць, загальною вартістю 653.768.030,40, у тому числі ПДВ – 108.961.388,40 грн.

10.05.2005 року між ТОВ «ТВО «Укрспецтранс»  та ТОВ «ТП «Вімар» укладена додаткова угода (т. 2, а.с. 54) до договору поставки № УСТ-001/070505 від 07.05.2005 року  відповідно до умов якої, пункт 8.1. договору поставки № УСТ-001/070505 від 07.05.2005 року викладений у такий редакції – «Цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до 31.12.2008 року»; на виконання п. 4.3. ст. 4 договору поставки № УСТ-001/070505 від 07.05.2005 року покупець зобов’язується до 11.05.2005 року перерахувати на рахунок продавця попередню оплату у розмірі не меншому ніж 90% вартості товару.

11.05.2005 року на виконання умов договір поставки № УСТ-001/070505 від 07.05.2005 року ТОВ «ТВО «Укрспецтранс» видані ТОВ «ТП «Вімар» податкові накладні за №№ 48-162 (т. 1, а.с. 13-124) в кількості 115 штук на загальну суму, з урахуванням ПДВ, - 653.761.919  грн., а ТОВ «ТП «Вімар» перераховані кошти (т. 2, а.с. 16-28).

Таким чином, на виконання вищезазначених угод, укладених між ТОВ «ТВО «Укрспецтранс», ТОВ «ТПП «Промпостачання» та ТОВ «ТП «Вімар» 11.05.2005 року відбулося перерахування коштів у розмірі 653.761.919  грн.:

ТОВ «ТВО «Укрспецтранс» на адресу ТОВ «ТПП «Промпостачання»;  

ТОВ «ТПП «Промпостачання» на адресу ТОВ «ТП «Вімар»;  

ТОВ «ТП «Вімар» на адресу ТОВ «ТВО «Укрспецтранс».  

Відповідно до частини 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, - за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується  передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Цією статтю визначені основні ознаки (критерії), на підставі яких можна виділити договір поставки від інших видів договорів.

До них відносяться правовий статус постачальника і мета придбання (покупки) товару.

Продавцем (постачальником) в договорі поставки виступає підприємець. Це може бути комерційна організація або громадянин — приватний підприємець.  

Договором поставки визнається договір, при якому товар отримується для використовування в підприємницькій діяльності (для промислової переробки і споживання, для наступного продажу і іншої професійної діяльності) або для іншої діяльності, не пов'язаної з особистим, домашнім, сімейним використовуванням товару.

Включення в поняття договору поставки вказівки про передачу товарів в обумовлений термін або терміни свідчить про те, що момент укладення договору і його виконання можуть не співпадають та, що договір може бути укладений на тривалий термін - рік, декілька років, у зв'язку з чим можуть виникнути довгострокові, тривалі господарські зв'язки.

Спростовуючи ствердження представників Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова щодо нікчемності оспорюваного договору, представник ТОВ «ТП «Вімар» в засіданні колегії суддів зазначив, що товар (автомобілі), на отримання якого 11.05.2005 року видані податкові накладні, у зв’язку з зауваженнями до якості товару, повернутий постачальнику.

Термін дії договору поставки, який сторонами визначений до 31.12.2008 року, на думку представника відповідача, не дає підстав вважати такий договір нікчемним й за умови відсутності інших поставок товару.

Колегія суддів критично оцінює ствердження представника відповідача ТОВ «ТП «Вімар» стосовно виконання прийнятих зобов’язань по оспорюваному договору з посиланням на дії здійсненні підприємством на поставку автомобілів 16.05.2005 року на адресу ТОВ «ТПП «Промпостачання», від отримання яких останній відмовився листом від 16.05.2005 року.  

За винятком факту отримання податкових накладних, листування з ТОВ «ТПП «Промпостачання», інших доказів щоб свідчили про фактичне надходження автомобілів до ТОВ «ТП «Вімар» та до ТОВ «ТПП «Промпостачання» суду не надано.

            Відповідачами не надані суду докази, що безспірно свідчили про намір сторін виконувати умови договору поставки та використовувати отриманий товар в своїй господарській (підприємницькій) діяльності.

            Посилання представника відповідача ТОВ «ТП «Вімар» у якості доказів дійсності наміру відповідача виконувати умови договору поставки № УСТ 001/070505 від 07.05.2005 року на наявні судові рішення, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки вважає, що в судовому порядку не може бути встановлений факт дійсності правочину, угоди чи господарського зобов’язання за зверненням до суду сторони правочину, угоди чи господарського зобов’язання, а також факт наявності права на податковий кредит з податку на додану вартість у особи, що задекларувала у відповідній податковій декларації такий податковий кредит, за зверненням цієї особи. 

Аналізуючи вищезазначене в його сукупності, колегія суддів погоджується з висновком позивача Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова стосовно визначення мети відповідачів з якою останні укладали оспорюваний договір, - як такої, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, оскільки відповідачами вчинено нікчемний правочин з метою приховання ухилення від сплати податків.

Так, дана угода укладалася без наміру отримати доход та здійснення реальної господарської діяльності, а факти отримання податкових накладних та начебто сплати 11.05.2005 року в ціни товару податку на додану вартість послугували в подальшому підставою для визначення ТОВ «ТП «Вімар» сум податкового кредиту (загальна сума 108.960.533,33 грн.), за рахунок яких проводити сплату сум податку по податковим векселям, виданим за придбаний товар по зовнішньоекономічним угодам.

Та обставина, що ТОВ «ТП «Вімар» проводив сплату сум податку по податковим векселям, виданим за придбаний товар по зовнішньоекономічним угодам, за рахунок податкового кредиту, визначеного в деклараціях з податку на додану вартість, з урахуванням податкових накладних, що видані  ТОВ «ТВО «Укрспецтранс»  11.05.2005 року, сторонами по справі не спростовується. Правомірність таких дій відповідача Державна податкова інспекція у Дзержинському районі міста Харкова оспорює в судовому порядку.

Наявність умислу відповідачів підтверджується обізнаністю сторін по угоді щодо схеми руху грошових коштів (ТОВ «ТВО «Укрспецтранс» - ТОВ «ТПП «Промпостачання»;  ТОВ «ТПП «Промпостачання» - ТОВ «ТП «Вімар»; ТОВ «ТП «Вімар» - ТОВ «ТВО «Укрспецтранс»), не наведенням розумних економічних або інших причин (ділової мети) щодо укладення в 2005 році оспорюваного договору з терміном дії до  31.12.2008 року та відсутності діяльності відповідно до умов договору.

Надані суду дві додаткові угоди, укладені відповідачами в травні 2008 року, та видаткові накладні від 13 та 16.05.2008 року не спростовують висновків колегії суддів.

Згідно з ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України, господарське зобов’язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб’єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Положення ст.ст. 207, 208 Господарського кодексу України застосовуються з урахуванням того, що правочин, який вчинено з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Органи державної податкової служби, вказані в абзаці 1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу», можуть на підставі п. 11 цієї статті звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність.

Частиною 1 ст. 208 Господарського кодексу України передбачено застосування санкцій лише судом. Дане відповідає нормі ст. 41 Конституції України, згідно з якою конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Оскільки санкції, передбачені ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України, є конфіскаційними, стягуються за рішенням суду в доход держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, то такі санкції не є цивільно-правовими,  а є адміністративно-господарськими як такі, що відповідають визначенню ч. 1 ст. 238 Господарського кодексу України й отже такі санкції можуть застосовуватися лише протягом строків, встановлених ст. 250 Господарського кодексу України.

З урахуванням наведеного, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, приймає рішення щодо скасування постанови господарського суду Харківської області від 26 червня 2007 року з прийняттям нового судового рішення.

Відповідно до ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, суд закриває провадження у ній.

З цих підстав колегія суддів приймає рішення щодо закриття провадження по справі в частині позовних вимог Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова про визнання недійсними господарських зобов’язань приватного підприємства «Мартініца» (як правонаступника ТОВ «ТВО «Укрспецтранс»), які виникли у вказаних підприємств на підставі договору поставки № УСТ-001/070505 від 07.05.2005 року, укладеного між приватним підприємством «Мартініца» (як правонаступника ТОВ «ТВО «Укрспецтранс») виписало на користь ТОВ «ТП «Вімар» податкові накладні у кількості 115 штук на загальну суму 653.700.000 грн. за номерами з 48 по 162 включно, на виконання договору поставки.

В задоволені позовних вимог Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова про застосування наслідків визнання вищевказаних господарських зобов’язань недійсними, які передбачені ст. 208 Господарського кодексу України, з урахуванням положень ст. 250 цього кодексу, позивачу слід відмовити.

Інші доводи та заперечення сторін не впливають на прийняте рішення колегією суддів.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 157 ч. 1, п. 1, 185, 195, 196, 198 ч. 1, п. 3, 202 ч. 1, п. 4, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова задовольнити частково.

Постанову господарського суду Харківської області від 26 червня 2007 року скасувати.

Провадження по справі в частині позовних вимог Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова про визнання недійсними господарських зобов’язань приватного підприємства «Мартініца» (як правонаступника ТОВ «ТВО «Укрспецтранс»), які виникли у вказаних підприємств на підставі договору поставки № УСТ-001/070505 від 07.05.2005 року, укладеного між приватним підприємством «Мартініца» (як правонаступника ТОВ «ТВО «Укрспецтранс») виписало на користь ТОВ «ТП «Вімар» податкові накладні у кількості 115 штук на загальну суму 653.700.000 грн. за номерами з 48 по 162 включно, на виконання договору поставки - закрити.

В задоволені позовних вимог Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова до товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельне підприємство «Вімар» та приватного підприємства «Мартініца» про застосування наслідків визнання господарських зобов’язань недійсними, які передбачені ст. 208 Господарського кодексу України,  -  відмовити.

Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця безпосередньо до Вищого Адміністративного Суду України.

Головуючий суддя  -                            (підпис)                             Л.В. Мельнікова

            Судді                                                          (підпис)                        З.Г. Подобайло

                                                                           (підпис)                            А.М. Григоров

Повний текст постанови виготовлений 08 липня 2008 року.

Згідно з оригіналом

Суддя                                                                                                                     Л.В. Мельнікова