Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 жовтня 2011 р. Справа № 5010/1580/2011-26/66
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобрин О. М. , при секретарі судового засідання Вакалюк А. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю
"Аксіс", вул.Чорновола, 49, м.Івано- Франківськ, 76018
вул.Б.Лепкого, 19-б, м.Івано- Франківськ, 76018
до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"
вул.Щорса, 36-б
м.Київ, 01133
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
Підрозділ примусового виконання рішень
відділу державної виконавчої служби
Головного управління юстиції в Івано-Франківській обл.
вул. Грюнвальдська, 8, м.Івано- Франківськ, 76000
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
ОСОБА_1
АДРЕСА_1
про визнання виконавчого напису №2394 вчиненого 24.06.11 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 таким, що не підлягає виконанню.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2 - представник, (довіреність №39 від 01.08.11);
від відповідача: ОСОБА_3 - представник, (довіреність б/н від 22.09.10);
від третіх осіб на стороні відповідача: не з"явилися.
ВСТАНОВИВ: до господарського суду звернулось ТзОВ "Аксіс" із позовною заявою (вх.№2547 від 05.08.11) до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській обл. про визнання виконавчого напису №2394 вчиненого 24.06.11 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою господарського суду від 09.08.11 прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 09.09.11. Даною ухвалою відповідно до ст.27 ГПК України залучено приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
В судове засідання 09.09.11 представники третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача не зявились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду справи. Третя особа на стороні відповідача - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 надіслала повідомлення (вх.№7038/2011-свх від 18.08.11) про неможливість надання витребуваних судом документів та явки в судове засідання.ГУЮ в Івано-Франківській обл.
Представник відповідача подав відзив на позов (вх.№7451/2011-свх від 07.09.11), в якому проти позову та клопотання про забезпечення позову заперечив.
В обгрунтування заяви про забезпечення позову представник позивача посилається на той факт, що згідно постанови про відкриття виконавчого провадження від 26.07.11 відділом ДВС ГУЮ в Івано-Франківській області оскаржуваний виконавчий напис звернено до виконання. Тож, подальше проведення органом державної виконавчої служби стягнення за виконавчим написом може призвести до того, що зміна власника нерухомого майна зробить неможливим виконання рішення суду, якщо судом буде визнано виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою від 09.09.11 господарський суд, з метою забезпечення позову, зупинив виконавче провадження, відкрите Підрозділом примусового виконання рішень відділу ДВС ГУЮ в Івано-Франківській обл. від 26.07.11р. №27822144 відповідно до ст.66, п.4 ч.1 ст.67 ГПК України та відклав розгляд справи на 22.09.11, у зв'язку із нез'явленням у судове засідання повноважних представників третіх осіб і неподанням витребуваних доказів на підставі ст.77 ГПК України. Крім того, суд вважав за необхідне додатково наголосити та повторно витребувати від приватного нотаріуса Київського МНО ОСОБА_1 документи, на підставі яких було вчинено виконавчий напис №2394 від 24.06.11.
22.09.11 треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача в судове засідання не з”явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду справи. Проте, третя особа - приватний нотаріус ОСОБА_1, надіслала клопотання (вх.№7728/2011-свх від 19.09.11) про долучення до матеріалів справи копій документів, що були витребувані ухвалою суду від 09.09.11 та просила розглядати справу без її участі.
Представник позивача та відповідача в судовому засіданні 22.09.11 подали клопотання про продовження строку розгляду спору.
Ухвалою суду від 22.09.11 строк вирішення спору було продовжено до 20.10.11 на підставі ст.69 ГПК України та відкладено розгляд справи на 18.10.11, враховуючи неявку представника третьої особи, на підставі ст.77 ГПК України.
18.10.11 представник відповідача в судове засідання не зявився, проте надіслав клопотання (вх.№8576/11-свх від 29.09.11) про відкладення розгляду справи, у зв"язку із неможливістю явки повноважного представника в судове засідання, надіслав пояснення по справі (вх.№8593/2011-свх від 17.10.11). Представник позивача в судовому засіданні подав пояснення до позовної заяви (вх.№8601/2011-свх від 17.10.11).
В судовому засіданні 18.10.11 було оголошено перерву до 20.10.11, про що повідомлено представника позивача під розписку.
20.10.11 в судовому засіданні було продовжено розгляд справи після перерви. Представники третіх осіб в судове засідання не з"явились, представники позивача та відповідача в судове засідання після перерви з"явились.
По суті справи представником позивача було підтримано позовні вимоги та надано додаткові пояснення. Зокрема, вказано, що позивачу жодного разу не направлялись претензії чи вимоги по оплаті відсотків чи тіла кредиту. Крім того, представник позивача вважає, що нотаріусом не було взято до уваги, що грошові вимоги відповідача не є безспірними та потребують додаткового доказування.
Представник відповідача проти позову заперечив, про що зазначив у відзиві на позовну заяву (вх.№7451/2011-свх від 07.09.11, а.с.50-56) та додаткових поясненнях (вх.№8593/2011-свх від 17.10.11), що долучені до матеріалів справи. Представник відповідача вказує на те, що позичальником - ТзОВ "Аксіс", взяті на себе зобов"язання по кредитному договору належним чином не виконано, порушено строки повернення кредитної заборгованості, обгрунтовував законність вчинення виконавчого напису тим, що всі документи, які були подані зі сторони ПАТ "Дельта Банк" нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відповідають встановленим вимогам та підтверджують наявність безспірної заборгованості за кредитним договором та прострочення виконання зобов'язань перед банком. Крім того, представник відповідача в судовому засіданнні зазначив, що позивач обрав невірний спосіб захисту, тобто визнання виконавчого напису таким, що не підлягає до виконання.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.
За таких обставин, згідно ст. 75 ГПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважних представників третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, оцінивши докази у відповідності до ст.43 ГПК України, суд встановив, що 22.06.07 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аксіс" було укладено кредитний договір №102/КВ-07 на відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії (а.с.58-60). 19.05.08 між ТзОВ "Український промисловий банк", як іпотекодержателем та ТзОВ "Аксіс", як іпотекодавцем укладено іпотечний договір №102/Zквіп-08 (а.с.124-126), що посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського МНО ОСОБА_4 19.05.2008, про що внесено запис в реєстр за №2033.
Як вбачається із матеріалів справи, 30.06.10 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк", Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та Національним банком України було укладено трьохсторонній договір про передачу активів та кредитних зобов"язань ТзОВ "Укрпромбанку" на користь ПАТ "Дельта Банку" (а.с.77-79). Даний договір був укладений з метою захисту інтересів держави та повернення коштів виданих НБУ під рефінансування. Відповідно до п.4.1 договору про передачу активів та кредитних зобов"язань в порядку, в обсязі та на умовах, визначених цим договором, Укрпромбанк цим передає (відсупає) Дельта Банку права вимоги за кредитними та забезпечувльними договорами, що забезпечують виконання кредитних зобов"язань перед Національним банком, внаслідок чого Дельта Банк замінює Укрпромбанк як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов"язаннях.
Згідно п.4.2 договору внаслідок передачі Укрпромбанком Дельта Банку права вимоги до боржників, Дельта Банку переходить (відсупається) право вимагати (замість Укрпромбанку) від боржників повного, належного та реального виконання обов"язків за кредитними та забезпечувальними договорами.
Актом приймання-передачі від 07.10.10 кредитних договорів, договорів застави (іпотеки), поруки, кредитних справ ТзОВ "Укрпромбанк" передало, а ПАТ "Дельта Банк" прийняло кредитні договори, договори поруки, договори застави, кредитні справи, тощо, в т.ч і кредитний договір №102/КВ-07 від 22.06.07. з додатками, що укладений позивачем (а.с.81).
Зважаючи на вищевикладені обставини, ПАТ "Дельта Банк" набув статусу нового кредитора.
Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 24 червня 2011 року було вчинено виконавчий напис на підставі іпотечного договору №102/Zквіп-08 від 19.05.08, про що внесено запис в реєстр за №2394 (а.с.123). Згідно виконавчого напису звернено стягнення на нерухоме майно, що належить позивачу: нежитлові приміщення І та ІІ поверхів, загальною площею 105,1 кв.м., розташованих за адресою: м.Івано-Франківськ, вул.Незалежності, буд.15. За рахунок коштів, отриманих від реалізації вказаного нерухомого майна пропонується задовольнити вимоги ПАТ "Дельта Банк" у розмірі 3 593 038, 49 грн., з них 2 629 112,99 грн. - заборгованість по кредиту, 777 317,41 грн. - заборгованість за відсотками, 30 336,48 грн. - заборгованість по пені за несвоєчасне повернення кредиту; 50 073,85 грн. - пеня за несвоєчасне повернення відсотків; 106 187,76 грн. - комісії та 24 000,00 грн. - витрати по вчиненню виконавчого напису.
На заперечення відповідача щодо невірного обрання способу захисту позивачем слід зазначити наступне.
Відповідно до статті 50 Закону України "Про нотаріат" нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Відповідно до змісту ч.3 ст.15 Господарського процесуального кодексу України справи у спорах за участю боржника і стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача або за місцем виконання виконавчого напису нотаріуса за вибором позивача. При цьому спір про визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса розглядається судом за позовом боржника до стягувача.
Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Положеннями вказаної статті також визначено способи захисту порушених прав, при цьому перелік таких способів захисту не є вичерпним, оскільки відповідно до ч.2 ст.16 ЦКУ суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Зважаючи на зазначене, судом не прийнято до уваги твердження представника відповідача про те, що позивачем обрано невірний спосіб захисту та розглянуто справу по суті позовних вимог із встановленням всіх фактичних обставин справи.
Відповідно до ст.33 ЗУ "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Статтею 35 Закону також встановлено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
Статтею 87 Закону України "Про нотаріат" та п. 282 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року №20/5, передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Відповідно до ч. 4 п. 283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту одержання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушень.
Згідно пункту 284 зазначеної Інструкції нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
Виходячи із змісту ст. ст. 87, 88 Закону України "Про нотаріат", виконавчий напис за своєю правовою природою є документом, що підтверджує наявність у боржника безспірної заборгованості перед стягувачем, яка виникла на підставі зобов'язання. В свою чергу, така заборгованість або інша відповідальність боржника має бути безспірною і не потребує додаткового доказування.
Пунктом 283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України встановлено, що для вчинення виконавчого напису стягувачем або уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, має бути зазначено: відомості про найменування і адресу стягувача та боржника; дата та місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код в ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
Пунктом 286 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України встановлено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Так, згідно з Переліком, для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Як встановлено матеріалами справи, для вчинення виконавчого напису відповідачем було подано приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 відповідну заяву від 24.06.11 та наступні документи:
- іпотечний договір від 19.05.2008р.;
- інформаційні довідки, витяг з державного реєстру іпотек;
- договір про внесення змін та доповнень до іпотечного договору;
- кредитний договір №102/КВ-07 від 22.06.2007р.;
- копія додаткового договору №1 від 03.12.2007 до кредитного договору №102/КВ-07 від 22.06.2007р;
- додатковий договір №5 від 10.04.2008 до кредитного договору №102/КВ-07 від 22.06.2007р;
- додатковий договір №2 від 19.05.2008 до кредитного договору №102/КВ-07 від 22.06.2007р;
- додатковий договір №3 від 30.05.2008 до кредитного договору №102/КВ-07 від 22.06.2007р;
- додатковий договір №4 від 21.10.2008 до кредитного договору №102/КВ-07 від 22.06.2007р;
- розрахунок заборгованості;
- розпорядження бухгалтерії про видачу кредиту;
- претензія на суму 3 476 086,00 грн., докази її надіслання та докази неодержання її боржником;
- інші документи по ПАТ "Дельта Банк" (копії договору про передачу активів та кредитних зобов"язань, акту приймання-передачі кредитних договорів та інші).
Копії документів, що були отримані приватним нотаріусом Київського МНО ОСОБА_1 для вчинення виконавчого напису, надані на вимогу суду та містяться в матеріалах справи (а.с.121-184). Дослідивши та здійснивши аналіз вказаних документів, суд приходить до висновку, що вказані документи не підтверджують безспірність вимог відповідача, крім того, приватним нотаріусом не додержано вимог ч.4 п.283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, а тому слід вважати неправомірними дії приватного нотаріуса ОСОБА_1 по вчиненню виконавчого напису від 24.06.11 №2394, а виконавчий напис визнати таким, що не підлягає виконанню. При цьому суд виходив з наступного.
Як встановлено матеріалами справи, згідно виконавчого напису від 24.06.11 №2394, що вчинений приватним нотаріусом Київського МНО ОСОБА_1 внаслідок реалізації нерухомого майна, а саме нежитлових приміщень І та ІІ поверхів, загальною площею 105,1 кв.м., розташованих за адресою: м.Івано-Франківськ, вул.Незалежності, буд.15, до стягнення підлягають суми заборгованості по кредиту, по відсотках, комісії, пені за несвоєчасне повернення кредиту, пені за несвоєчасне повернення відсотків та витрат по вчиненню виконавчого напису.
Для вчинення виконавчого напису відповідачем було подано приватному нотаріусу ОСОБА_1: витяг з додатку №2 до договору про передачу активів та кредитних зобов"язань Укпромбанку на користь Дельта Банку від 30.06.10; розпорядження бухгалтерії від 27.06.07, від 22.06.07, від 02.06.08 (а.с.153-157), що підтверджують надання коштів позивачу; розрахунки заборгованості за договором кредиту №102/кв-07 від 22.06.07. Слід зауважити, що розпорядження бухгалтерії від 27.06.07 (а.с.156) не містить дати відмітки "прийнято до виконання бухгалтерією". Первинних бухгалтерських документів, які б підтверджували суму заборгованості із врахуванням сплати за кредитним договором позивачем, приватному нотаріусу ОСОБА_1 надано не було. Тобто, рішення про стягнення суми заборгованості за кредитом у сумі 3 593 038, 49 грн. було прийнято тільки на підставі арифметичних розрахунків боргу, що виконаний ПАТ "Дельта Банк", без встановлення дійсної суми заборгованості на підставі документів первинної бухгалтерської документації. Крім того, слід зауважити, що після переходу до ПАТ "Дельта Банк" права вимоги до боржника, подальше нарахування відповідачем сум заборгованості за кредитом, за прострочення кредиту, пені та комісії проводилось тільки на підставі сум, що зазначені у витягу з додатку №2 до договору про передачу активів та кредитних зобов"язань Укпромбанку на користь Дельта Банку від 30.06.10, а також у акті звірки №1 між ТзОВ "Укрпромбанк" та ПАТ "Дельта Банк", тобто не на підставі документів первинної бухгалтерської документації.
Варто зазначити, що при дослідженні документів, які були надіслані приватним нотаріусом ОСОБА_1, судом виявлено, що додатковий договір №5 про внесення змін та доповнень до кредитного договору №102/КВ-07 від 22.06.07 (а.с.139) датований 10 квітня 2008р. Ця дата передує датам, якими були укладені додаткові договори №1, №2, №3 та №4 до кредитного договору №102/КВ-07 від 22.06.07. Хоча, саме додатковим договором №5 внесено остаточні зміни та доповнення до кредитного договору №102/КВ-07 від 22.06.07, якими і керувалось ПАТ "Дельта Банк" при розрахунку заборгованості. Додатковими поясненнями по справі (вх.№8593/2011 свх від 17.10.11) представник відповідача повідомив, що у додатковому договорі №5 про внесення змін та доповнень до кредитного договору №102/КВ-07 від 22.06.07 допущена помилка у визначенні дати його укладення, замість 10.04.2009 року вказано 10.04.2008 року. При цьому судом встановлено, що згідно Акту приймання-передачі кредитних договорів від 07.10.2010 (а.с.176) відповідачу від ТзОВ "Укрпромбанк" було передано кредитний договір №102/КВ-07 і тільки 4 додатки, а додатковий договір №5 відповідачу не передався. У своїх поясненнях з даного приводу позивач стверджує, що у нього відсутній вказаний додатковий договір №5. За таких обставин неможливо встановити точну дату укладення додаткового договору №5, однак даний факт має важливе значення при нарахуванні суми заборгованості, оскільки саме з часу підписання останнього додатку починається нарахування відсотків та комісій за визначеними ним ставками. Проте, даний факт не був врахований приватним нотаріусом ОСОБА_1 при дослідженні та перевірці поданих документів.
Окрім того, претензія ПАТ "Дельта Банк" на суму 3 476 086,00 грн., яка була направлена позивачу, повернута відповідачу з відміткою органів поштового зв"язку "за закінченням терміну зберігання". Докази неодержання претензії боржником містяться у переліку документів, які отримала нотаріус для вчинення виконавчого напису (а.с.158-166). Судом також враховано, що позивачу надсилалась претензія в порядку ст.22 Господарського кодексу та ст.7,8 ГПК, а не письмова вимога в розумінні ст.35 ЗУ "Про іпотеку".
Отже, приватним нотаріусом ОСОБА_1 не було враховано тієї обставини, що претензія не була отримана позивачем, хоча вимогами ч.4 п.283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України передбачено, що вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту одержання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушень. З огляду на зазначені норми приватний нотаріус Київського МНО не мала права вчиняти виконавчий напис №2394.
Зважаючи на все вищевикладене, суд приходить до висновку, що приватний нотаріус ОСОБА_1 належним чином не перевірила документи, подані відповідачем для вчинення виконавчого напису, на предмет безспірності вимог у заявлених розмірах та не додержала вимог ч.4 п.283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
Беручи до уваги вищезазначене, за результатами обговорення всіх обставин справи, всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання виконавчого напису, вчиненого 24 червня 2011р., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 та зареєстрованого у реєстрі за №2394 таким, що не підлягає виконанню.
Судові витрати слід стягнути з відповідача у відповідності до ст.49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 50, 87, 88 Закону України "Про нотаріат", ст.33,35 ЗУ "Про іпотеку" п.282, ч.4 п.283, п.284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, ст.49, 82 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Аксіс" до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 24 червня 2011 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 про звернення стягнення на нерухоме майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Аксіс" (і.к.22165523): нежитлові приміщення І та ІІ поверхів, загальною площею 105,1 кв.м., розташованих за адресою: м.Івано-Франківськ, вул.Незалежності, буд.15 та зареєстрований у реєстрі за №2394.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (01133, вул.Щорса, 36-б, м.Київ, і.к.34047020) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аксіс" (76018, вул.Чорновола, 49, м.Івано-Франківськ, і.к.22165523) 85,00 грн. (вісімдесят п'ять гривень 00 коп.) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Кобрин О. М.
Повне рішення складено 24.10.11
Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"
______ Нижник О. Г. 24.10.11
Судове рішення № 18919180, Господарський суд Івано-Франківської області було прийнято 20.10.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 5010/1580/2011-26/66. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: