Рішення № 18919100, 01.11.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "01" листопада 2011 р.Справа № 20/5007/71/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Гнисюка С.Д.

за участю представників сторін

від позивача: не з'явився

від відповідача: ОСОБА_1 - свідоцтво серії В04 № НОМЕР_2 від 19.10.2010р.

від прокуратури: Лугінець О.С. посвідчення №32

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: не з'явися

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Прокурора Олевського району в інтересах держави в особі Олевської районної державної адміністрації (м.Олевськ)

до Приватного підприємця ОСОБА_1 (м.Новоград-Волинський)

З участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Відділ держкомзему у Олевському районі (м. Олевськ)

про зобов'язання припинення використання земельної ділянки

Спір розглядався у більш тривалий термін, ніж передбачено ст. 69 ГПК України, за клопотанням сторін.

Прокурор Олевського району звернувся до господарського суду Житомирської області в інтересах держави в особі Олевської районної державної адміністрації (далі позивач) з позовом до Приватного підприємця ОСОБА_1 (далі відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Відділ держкомзему у Олевському районі (далі третя особа) про зобов'язання припинити використання земельної ділянки.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 03.08.2011р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №20/5007/71/11.

22.08.2011р. на адресу господарського суду Житомирської області через загальний відділ від позивача надійшло клопотання №230 від 19.08.2011р. в якому останній зазначив, що не заперечує проти розгляду справи без участі уповноваженого представника позивача за наявними в матеріалах справи доказами. Крім того, зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі з підстав зазначених у позовній заяві (а.с.28).

Також, 22.08.2011р. на адресу господарського суду Житомирської області через загальний відділ від третьої особи надійшов лист №525 від 17.08.2011р. в якому останній просить суд проводити розгляд справи без участі уповноваженого представника за наявними в матеріалах справи доказами, оскільки, в зв'язку з відсутністю фінансування на відрядження через велику кількість заявлених позовів неможливо забезпечити участь представника відділу. Крім того, зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі з підстав зазначених у позовній заяві (а.с.34).

В судовому засіданні 23.08.2011р. відповідач подав відзив на позовну заяву в якому останній проти позову заперечив з підстав викладених у ньому.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 23.08.2011р. розгляд справи відкладено на підставі ст. 77 ГПК України.

В судовому засіданні 29.09.2011р. учасниками судового процесу подано письмове клопотання про вирішення спору у більш тривалий строк, ніж передбачено ст. 69 ГПК України.

29.09.2011р. в судовому засіданні в порядку ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 01.11.2011р. та продовжено строк розгляду справи на підставі ст. 69 ГПК України.

28.10.2011р. на адресу господарського суду Житомирської області факсимільним зв'язком від позивача надійшло клопотання №416 від 28.10.2011р. що не заперечує проводити розгляд справи без участі уповноваженого представника за наявними в матеріалах справи доказами. Також, зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі з підстав зазначених у позовній заяві.

31.10.2011р. на вимогу ухвали господарського суду Житомирської області від 18.10.2011р. на адресу суду через загальний відділ від Руднє-Бистрянської сільської ради надійшов лист №464 від 28.10.2011р. в якому останній зазначив, що за згодою користувача на площу 1,0га була заключна угода, крім того, на дану земельну ділянку виготовляється документація.

Учасники судового процесу питання щодо розгляду справи за відсутності представника позивача та третьої особи винесли на розсуд суду.

В судовому засіданні 01.11.2011р. прокурор подав письмове уточнення позовних вимог щодо п. 2 резолютивної частини позовної заяви, а саме: зобов'язати Приватного підприємця ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,015 га на території Руднє-Бистрянської сільської ради. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав зазначених у позовній заяві з урахуванням уточнень.

Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначили, що в порушення ст. 125 та ст. 126 ЗК України відповідач за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади про передачу земельної ділянки у власність або надання у користування (оренду), за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, самовільно використовує земельну ділянку, що розташована поза межами населеного пункту с. Рудня Бистра, Олевського району.

Позивач в судове засідання 01.11.2011р. не з'явився, уповноваженого представника не направив, хоча про час та місце розгляду справи належним чином був повідомлений як доказ, зокрема, є клопотання №416 від 28.10.2011р. яке надійшло на адресу суду 28.10.2011р.

Третя особа в засідання суду не з'явилася, уповноваженого представника не направила.

Відповідач в судовому засіданні 01.11.2011р. проти позову заперечив з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву.

Обґрунтовуючи заперечення зазначив, що згідно договору купівлі - продажу від 28.10.2010р. останнім придбано у власність нежитлові будівлі, які розташовані на земельній ділянці розміром 1,0 га кадастровий номер 1824486200:000:0297., майно належить продавцю на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно виданого Руднє-Бистрянським сільською радою за № 123 від 02.11.2009р., зареєстроване в Коростенському МБТІ 17.11.2009 року в реєстрі №1 , реєстровий запис 5, реєстраційний номер: 28872534. Таким чином, у відповідача виникло право власності на об'єкти будівлі і право власності на земельну ділянку.

Посилання прокурора на самовільне використання земельної ділянки 0,015га та 0,02453га на думку відповідача є безпідставним, оскільки, відповідач вже виготовляє проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,0 га.

На запитання суду щодо наявності додаткових доказів по справі, учасники судового процесу зазначили, що додаткові докази відсутні. Крім того, просили суд розглянути спір за наявними у справі документами.

Враховуючи, що явка учасників судового процесу в судове засідання не визнавалася обовязковою, а також з врахуванням того, що строк розгляду позовної заяви сплинув (позовна заява надійшла до суду 01.08.2011р., відповідно до ст. 77 ГПК України відкладення розгляду справи можливе в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу) господарський суд Житомирської області визнав за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, третьої особи та за наявними в матеріалах справи документами у відповідності до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд Житомирської області, -

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що 15.02.2011р. під час проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства інспектором з контролю за використанням та охороною земель у Житомирській області було встановлено, що відповідач самовільно зайняв та використовує земельну ділянку площею 0,015га., яка знаходиться поза межами населеного пункту с. Рудня Бистра Олевського району, на території господарського двору радгоспу ім. Калініна на праві власності, без правовстановлюючих документів. За наслідками перевірки було складено акт № 52001 (а.с.8).

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" до повноважень спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель належать:

а) здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині: додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням; додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок; ведення державного обліку і реєстрації земель, достовірності інформації про земельні ділянки та їх використання; розміщення, проектування, будівництва та введення в дію об'єктів, що негативно впливають або можуть вплинути на стан земель; виконання комплексу необхідних заходів щодо захисту земель від ерозії, селів, підтоплення, заболочування, вторинного засолення, переосушення, ущільнення, псування, забруднення, засмічення відходами, заростання бур'янами, чагарниками та дрібноліссям; дотримання строків своєчасного повернення тимчасово зайнятих земельних ділянок та обов'язкового виконання заходів щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням; виконання умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту під час проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, пов'язаних з порушенням ґрунтового покриву, своєчасного проведення рекультивації порушених земель в обсягах, передбачених проектом рекультивації земель; дотримання правил, установленого режиму експлуатації протиерозійних, гідротехнічних споруд, збереження захисних насаджень і межових знаків; додержання встановленого законодавством порядку визначення та відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва; додержання строків розгляду заяв чи клопотань щодо набуття і реалізації прав на землю;

б) внесення до органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування клопотань щодо: приведення у відповідність із законодавством прийнятих ними рішень з питань регулювання земельних відносин, використання та охорони земель; обмеження або зупинення освоєння земельних ділянок у разі розробки корисних копалин, у тому числі торфу, проведення геологорозвідувальних, пошукових та інших робіт з порушенням вимог земельного законодавства України; припинення будівництва та експлуатації об'єктів у разі порушення вимог земельного законодавства України до повного усунення виявлених порушень і ліквідації їх наслідків; припинення права користування земельною ділянкою відповідно до закону;

в) одержання в установленому законодавством порядку від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, власників і користувачів, у тому числі орендарів, земельних ділянок документів, матеріалів та іншої інформації, необхідної для виконання покладених на нього завдань;

г) видачі спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок відповідно до затверджених в установленому законом порядку проектів;

ґ) участь у розробці нормативно-правових актів з питань державного контролю за використанням та охороною земель;

д) вжиття відповідно до закону заходів щодо повернення самовільно зайнятих земельних ділянок їх власникам або користувачам;

е) вирішення інших питань відповідно до закону.

Статтею 10 вищезазначеного закону передбачено, що повноваження державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель та дотриманням вимог законодавства України про охорону земель. Зокрема, частина 1 цієї статті передбачає, що державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право: безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності; у разі неможливості встановлення особи правопорушника земельного законодавства на місці вчинення правопорушення доставляти його до міліції чи до приміщення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради для встановлення особи порушника та складення протоколу про адміністративне правопорушення; викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень з питань, пов'язаних з порушенням земельного законодавства України; передавати до органів прокуратури, органів дізнання та досудового слідства акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки злочину; проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, кіно - і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням земельного законодавства України; звертатися до органів прокуратури з кл збереження і використання родючого шару ґрунту під час проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, пов'язаних з порушенням ґрунтового покриву, своєчасного проведення рекультивації порушених з

На підставі статей 6, 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Олевському районі 15.02.2011р. видано припис № 52001 відповідно до якого, відповідача зобов'язано в термін до 16.03.2011р. усунути виявлені порушення вимог земельного законодавства. Даний припис належить до обов'язкового виконання (а.с.9).

Відповідно до ч.1 ст. 144 ЗК України, у разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор по використанню та охороні земель складає протокол про порушення та видає особі, яка допустила порушення, вказівку про його усунення у 30-денний строк. Якщо особа, яка допустила порушення земельного законодавства, не виконала протягом зазначеного строку вказівки державного інспектора щодо припинення порушення земельного законодавства, державний інспектор по використанню та охороні земель відповідно до закону накладає на таку особу адміністративне стягнення та повторно видає вказівку про припинення правопорушення чи усунення його наслідків у 30-денний строк.

Статтею 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що самовільне зайняття земельної ділянки тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно зі ст. 188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за невиконання законних розпоряджень чи приписів, інших законних вимог посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, радіаційної безпеки або охорону природних ресурсів, ненадання їм необхідної інформації або надання неправдивої інформації, вчинення інших перешкод для виконання покладених на них обов'язків тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На підставі ст.ст. 53-1, 188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення та ст. 125 ЗК України, управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Олевському районі 15.02.2011р. складено протокол про адміністративне правопорушення №52001 (а.с.11), а на його основі - 16.02.2011р. державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель винесено постанову про накладення на відповідача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 680,00грн. (а.с.12), яка відповідачем сплачена частково в сумі 340,00грн. підтвердженням чого копія квитанції (а.с.13).

Відповідно до Методики визначення розміру шкоди заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, що затверджена постановою КМУ № 963 від 25.07.2007р. відповідачу нарахована шкода, що заподіяна внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в розмірі 12,45грн. (а.с.10), яка останнім сплачена добровільно та в повному обсязі підтвердженням чого копія квитанції (а.с.13).

Крім того, 23.03.2011р. за результатами повторної перевірки дотримання вимог земельного законодавства, встановлено, що відповідач вимоги припису від 15.02.2011р. не виконав, правовстановлюючі документи на самовільно зайняту земельну ділянку не оформив. За наслідками повторної перевірки було складено акт № 52013 (а.с.14).

На підставі ст.ст. 53-1, 188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення та ст. 125 ЗК України, управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Олевському районі 23.03.2011р. складено протокол про адміністративне правопорушення №52006 (а.с.16), а на його основі - 24.03.2011р. державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель винесено постанову про накладення на відповідача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 306,00грн. (а.с.17), яка відповідачем сплачена частково в сумі 153,00грн. підтвердженням чого копія квитанції (а.с.18).

З матеріалів справи вбачається, що 25.07.2011р. відділ Держкомзему у Олевському районі направив на адресу прокуратури Олевського району клопотання №466 щодо надання допомоги у вжитті заходів щодо припинення використання земельної ділянки площею 0,03953 га (землі сільськогосподарського призначення), що розташована поза межами населеного пункту с. Рудня Бистра Олевського району, яка використовується відповідачем для розміщення лісопилки, а також вжити заходи щодо повернення самовільно зайнятої земельної ділянки площею площею 0,015га. до земель Руднє-Бистрянської ради (а.с. 7).

Проведеною прокуратурою Олевського району перевіркою встановлено, що відповідач не усунув порушення земельного законодавства, самовільно займає земельну ділянку площею 0,015га. яка знаходиться поза межами населеного пункту с. Рудня Бистра Олевського району, на території господарського двору радгоспу ім. Калініна на праві власності, без правовстановлюючих документів, що і є причиною спору.

Згідно статті 116 ЗК України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Статтею 125 ЗК України передбачено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації; приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

У відповідності зі ст. 126 ЗК України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом. Право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується: а) цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; б) свідоцтвом про право на спадщину. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст. 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією, іншими законодавчими актами України.

Згідно ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Згідно ст. 96 ЗК України та ст. 35 Закону України "Про охорону земель" землекористувачі, в тому числі орендарі земельних ділянок, при здійсненні господарської діяльності зобов'язані дотримуватись вимог земельного та природоохоронного законодавства України, проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та на родючість ґрунтів, забезпечувати додержання встановленого законодавством України режиму використання земель, що підлягають особливій охороні, не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.

Відповідно до ст. 211 ЗК України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Згідно ст. 212 ЗК України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Відповідно до абз. 2 ст. 211 ЗК України, громадяни та юридичні особи за самовільне зайняття земельних ділянок несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства.

Матеріали справи містять договір купівлі - продажу нежитлових будівель від 28.10.2010р. укладеного між громадянкою України ОСОБА_2 (продавець) та відповідачем (покупець) за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю нежитлові будівлі: пилораму загальною площею 223,5 м. кв. та будинок біля пилорами загальною площею 21,8 м. кв., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 (чотири) Олевського району Житомирської області, а покупець зобов'язується прийняти зазначені нежитлові будівлі і сплатити за них грошову суму визначену даним договором

Нежитлові будівлі цегляні, загальною площею: 245,3 кв. м, позначені на плані літерою "А" нежитлова будівля пилорами та літерою "Б" - будинок біля пилорами. Дані будівлі розташовані на земельній ділянці розміром 1,0 га, кадастровий номер якої 1824486200:09:000:0297 (а.с.48).

Статтею 120 ЗК України визначено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Таким чином, відповідач, як особа, яка правомірно набула право власності на нежитлове приміщення (пилорами та будинок біля) загальною площею 245,3 кв. м. за адресою: АДРЕСА_2 (чотири) Олевського району Житомирської області, має право користуватися земельною ділянкою, на якій розташований цей обєкт нерухомого майна, і відсутність у нього документів, що посвідчують право на цю земельну ділянку, не може кваліфікуватись як самовільне її зайняття у розумінні ст. 1 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель”. Перехід до відповідача права власності на об'єкт нерухомості є підставою для переходу права на землю, проте оформлення такого права має бути здійснено у встановленому законом порядку (аналогічна позиція викладена у п. 4.1.4 рекомендацій Вищого господарського суду України від 02.02.2010р. №04-06/15 "Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства" у разі встановлення факту правомірного набуття особою права на нерухоме майно необхідно враховувати, що така особа має право на земельну ділянку, на якій розміщено придбане нею нерухоме майно, та земельну ділянку, необхідну для його обслуговування, і відсутність у цієї особи переоформлених на її ім'я правовстановлюючих документів на земельну ділянку, не може кваліфікуватись як самовільне зайняття земельної ділянки).

На підставі клопотання гр. ОСОБА_1 про надання земельної, ділянки в оренду із земель запасу за межами населеного пункту Руднє-Бистрянської сільської ради п. 1 Розпорядження голови районної державної адміністрації від 09.12.2010р. №501 "Про надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду гр. ОСОБА_1" було надано дозвіл гр. ОСОБА_1 на договірних умовах з проектною землевпорядною організацією, що має відповідну ліцензію, замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для товарного сільськогосподарського виробництва АДРЕСА_2 із земель запасу за межами населеного пункту Руднє-Бистрянської сільської ради орієнтовною загальною площею - 1,0 га., в тому числі забудовані землі - 0,0245 га., господарський двір - 0,9755 га.

Крім того, в судовому засіданні відповідач зазначив, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 1,0 га вже розробляється, що також підтверджується матеріалами справи.

Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Ані позивачі, ані прокурор не надали належних доказів самовільного використання відповідачем земельної ділянки площею 0,02453 га (землі сільськогосподарського призначення), що розташована поза межами населеного пункту с. Рудня Бистра, Олевського району, яка використовується для розміщення лісопильного станка.

Матеріалами перевірки, наявними в матеріалами справи підтверджено факт використання відповідачем без правовстановлюючих документів земельної ділянки площею 0,0152 га.

Проте прокурор просить суд задовольнити позовні вимоги, в цій частині шляхом зобов'язання Приватного підприємця ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,015га. яка розташована на території Руднє-Бистрянської сільської ради.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись статей 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зобов'язати Приватного підприємця ОСОБА_1 (11700, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,015га. яка розташована на території Руднє-Бистрянської сільської ради.

3. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (11700, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1)

- в доход Державного бюджету України - 42,50грн. (сорок дві гривні 50 коп.) - державного мита;

- в доход Державного бюджету України - 118,00грн. (сто вісімнадцять гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (р/р 31218259703002 в УДК в м.Житомирі, код ЗКПО 22062319, банк отримувача - ГУДКУ у Житомирській області, МФО - 811039, код доходу 22050000).

4. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяГнисюк С.Д.

<Поле для текста >

Віддрукувати: 6 прим.

1 - в справу

2 - позивачу

3 - відповідачу

4 - третій особі (рек. з пов.)

5, 6 - прокурору

<Текст >