Рішення № 18917866, 21.10.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.10.11р.Справа № 21/5005/10192/2011 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арда-Трейдинг", м. Синельникове, Дніпропетровська область

до Командитного товариства "Симфа", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення 9 399,84грн. за договором поставки № 75-КРИ від 17.09.10р.

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Булана Ю.М.

Представники:

від позивача - ОСОБА_1., дов. № 34 від 10.01.11р.;

від відповідача - ОСОБА_2, дов. № 1 від 04.01.10р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Відповідача 8891, 75 грн. основного боргу, 65,04 грн. - 3% річних, 106,99 грн. - інфляційних витрат та 336,06 грн. пені.

Свої вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № 75-КРИ від 17.09.10р. в частині оплати поставленого товару.

Відповідач заперечив проти задоволення позову, у відзиві на позов зазначив, що ним позивачу був направлений гарантійний лист по оплаті боргу та графік погашення боргу, який виконується відповідачем.

Отже, за твердженнями відповідача, у позивача відсутнє право вимагати оплати боргу по договору.

В ході судового розгляду справи відповідач надав суду докази оплати ним суми основного боргу.

Позивач підтвердив оплату відповідачем суми основного боргу в повному обсязі.

Розгляд справи в судовому засіданні відкладався 30.08.11р. та 04.10.11р.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу представниками сторін не заявлялось.

В судовому засіданні 20.10.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представників сторін, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

17.09.10р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Арда-Трейдинг" (далі- постачальник, позивач0 та Командитним товариством "Симфа" (далі покупець, відповідач) було укладено договір поставки № 75-КРИ (далі Договір).

П.п. 2.1, 3.1, 4.1 Договору встановлено постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець приймати та оплачувати на умовах і у порядку, визначених цим договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у накладних, які є невід'ємною частиною цього договору. Асортимент та кількість товару, що постачається зазначається у накладних та ціни на товар вказуються у накладних на товар, які є невід'ємною частиною цього договору. Оплата здійснюється в національній валюті України виключно в формі безготівкових розрахунків. У разі порушення покупцем цього правила, у тому числі у випадку передачі готівкових коштів будь-яким особам для оплати постачальнику. Постачальник не несе відповідальність за можливі збитки покупця від втрат (розкрадання) таких коштів.

На виконання умов Договору позивач видатковими накладними від 31.03.11р. № 189310311 та від 31.03.11р. №190310311 поставив відповідачу товар на загальну суму 9442, 35 грн.

Відповідач підтвердив отримання ним товару по цих накладних.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватись належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

В силу ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). А у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

П.4.2 Договору встановлено, що покупець зобов'язаний оплачувати кожну партію переданого постачальником товару не пізніше 30 календарних днів з дати її поставки. Постачальник має право в односторонньому порядку змінити строк оплати, попередньо повідомити покупця за 7 календарних днів.

Тобто, відповідач повинен був розрахуватися за отриманий товар до 30.04.11р. включно.

Враховуючи вищевикладене, строк сплати за отриманий товар є таким, що настав.

Відповідач свої обовязки по сплаті товару виконав не в повному обсязі у зв'язку з чим за ним на дату звернення позивача з позовом утворилась заборгованість в сумі 8891, 75 грн.

В ході судового розгляду справи відповідач повідомив суд про оплату ним суми основного боргу в повному обсязі, в доказ чого надав копії платіжних доручень.

Позивач підтвердив оплату відповідачем суми основного боргу в повному обсязі.

Відповідно до п.1-1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі в разі, якщо відсутній предмет спору.

Приймаючи до уваги викладене, провадження у справі в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 8891, 75 грн. слід припинити.

Крім основного боргу позивач просить стягнути з відповідача: 65,04 грн. - 3% річних, 106,99 грн. - інфляційних витрат та 336,06 грн. пені.

Відповідно до частини першої статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст. 6 Цивільного кодексу України, сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Частиною першою статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У частині четвертій статті 231 ГК України зазначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу, розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг з урахуванням індексу інфляції, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Пунктом 6.6. Договору передбачено, що у випадку порушення покупцем строків, визначених п. 4.2. Договору, покупець оплачує постачальнику неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення. Сторони домовились про те що неустойка за порушення покупцем строків вказаних в п. 4.2. договору нараховується та сплачується за весь період невиконання або неналежного виконання покупцем своїх зобов'язань включаючи день повного розрахунку за поставлений товар.

Перевіривши розрахунки Позивача за допомогою нормативно-довідкових таблиць системи "Законодавство", судом встановлено, що нарахування позивачем здійснено вірно і становить 65,04 грн. - 3% річних, 106,99 грн. - інфляційних витрат та 336,06 грн. - пені.

Посилання відповідача на те, що ним позивачу був наданий графік оплати боргу, відповідно до якого і повинно проводитись погашення поставленого товару, судом не приймається на підставі наступного.

Частинами 2 та 3 ст. 180 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Загальні підстави зміни або розірвання договору передбачені статтею 651 Цивільного кодексу України, відповідно до частини 1 якої зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 654 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Відповідач у своєму відзиві зазначив, що 13.07.2011р. гарантійний лист на оплату та графік погашення боргу був направлений позивачу, але позивач підписаний екземпляр цього графіку відповідачу не повернув.

Зважаючи, що порядок оплати є істотною умовою договору оренди, вбачається, що порядок оплати може бути змінено лише за погодженням сторін шляхом укладання додаткової угоди у тій самій формі що й договір.

Станом на дату розгляду справи графік оплати, запропонований відповідачем позивач не погодив, отже умови спірного договору в частині порядку оплати товару залишилися незмінними.

Крім того, суд зазначає, що позивач, як вільний учасник господарських відносин, у разі не погодження із запропонованою відповідачем умовою щодо порядку оплати по договору та у разі недосягнення згоди з відповідачем щодо зміни такої умови, має право передати спір з цього питання на вирішення суду.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 65,04 грн. - 3% річних, 106,99 грн. - інфляційних витрат та 336,06 грн. - пені.

Враховуючи, що спір доведено до розгляду в господарському суді з вини відповідача, на нього, відповідно до положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, слід покласти судові витрати.

Керуючись ст.ст. 180, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 230, 231, 525, 526,530, 610, 611, 612, 629, 625, 651, 654, 655, 712, Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 49, п.1-1 ст. 80, ст.ст. 82-87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Припинити провадження у справі в частині стягнення з Командитного товариства "Симфа" (50102, Дніпропетровська обл, м. Кривий Ріг, пр. Перемоги, 31, код ЄДРПОУ 20254458) 8891, 75 грн. основного боргу.

Стягнути з Командитного товариства "Симфа" (50102, Дніпропетровська обл, м. Кривий Ріг, пр. Перемоги, 31, код ЄДРПОУ 20254458) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Арда-Трейдинг" (52500, Дніпропетровська обл., м. Синельникове, вул. Миру, буд. 29, кв. 28, код ЄДРПОУ 37029549) 65,04 грн. (шістдесят п'ять грн. 04 коп.) - 3% річних, 106,99 грн. (сто шість грн. 99 коп.) інфляційних втрат, 336,06 грн. (триста тридцять шість грн. 06 коп.) пені, 102,00 грн. (сто дві грн. 00 коп.) витрат на оплату держмита та 236, 00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяН.Г. Назаренко Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до

вимог ст. 84 ГПК України, - 21.10.2011р.