Рішення № 18917697, 20.10.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.10.11р.Справа № 15/5005/11480/2011 За позовом Публічного акціонерного товариства по газифікації та газопостачанню "Дніпропетровськгаз", м. Нікополь

до Криворізької квартирно-експлуатаційної частини району, м. Кривий Ріг

про стягнення 110 786,68 грн.

Суддя Петренко Н.Е.

Секретар судового засідання Шевцова В.В.

Представники:

від позивача:не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Ухвалою господарського суду від 05.09.11р. порушено провадження у справі №5005/11480/2011 за позовом Публічного акціонерного товариства по газифікації та газопостачанню «Дніпропетровськгаз», м. Нікополь(далі-позивач) до Криворізької квартирно-експлуатаційної частини району, м. Кривий Ріг (далі-відповідач) про стягнення 110786,68 грн., справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 04.10.11р.

Сума позову складається з наступних сум: 103562,06 грн. - заборгованість за поставлений природний газ, 2360,04 грн. - інфляційні витрати, 788,84 грн. - 3% річних та 4075,69 грн. –пеня.

Позивач обґрунтовує свої вимоги невиконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів № 093155-11 від 31.01.2011 року, в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений природний газ.

04.10.11р. представник позивача надав для долучення до матеріалів справи довідку про погашення відповідачем заборгованості у повному обсязі.

Крім того, 04.10.11р. до господарського суду надійшов відзив на позов, відповідно якого відповідач не визнає позовні вимоги, оскільки сума основного боргу у розмірі 103562,06 грн. станом на 01.10.11р. була погашена у повному обсязі, що підтверджує довідка позивача. Щодо стягнення 3% річних, пені та інфляційних витрат, відповідач зазначає про те, що він є бюджетною установою, яка утримується за кошти Державного бюджету України, і згідно бюджетного законодавства, має право здійснювати видатки (витрачання) коштів лише згідно затвердженого кошторису. Відповідно до кошторису установи-відповідача у період 2008-2011 роки видатки на оплату штрафних санкцій, судових зборів, неустойки тощо по КЕКВ не передбачались.

Ухвалою господарського суду від 04.10.11р. розгляд справи відкладено на 20.10.11р., зобов'язано відповідача надати у судове засідання платіжні документи, які підтверджують оплату суми основного боргу у розмірі 103562,06 грн. (оригінали для огляду та належним чином засвідчені копії у справу).

20.10.2011 р. до господарського суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, де зазначається, що відповідач станом на 01.10.2011 р. сплатив суму основного боргу в розмірі 103562,06 грн., тому позивач зменшує суму позовних вимог, і наполягає на стягнення пені, як це передбачено п. 7.3 укладеного договору, в розмірі 4075, 69 грн., яка була нарахована станом на 10.06.2011 р. Також, позивач наполягає на стягненні суми 3% річних у розмірі 788,84 грн. та суми інфляційних витрат у розмірі 2360,04 грн., оскільки це передбачено ч.2 ст. 625 ЦК України. Крім того, представник позивача надав для долучення до матеріалів справи розрахунок суми боргу.

У судовому засіданні повноважний представник позивача просив суд задовольнити заяву про зменшення позовних вимог та стягнути з відповідача тільки пеню у розмірі 4075, 69 грн., 3% річних у розмірі 788,84 грн. та інфляційні витрати у розмірі 2360,04 грн.

В свою чергу, повноважний представник відповідача надав для долучення до матеріалів справи платіжні документи, які підтверджують оплату суми основного боргу у розмірі 103562,06грн. та просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних витрат, оскільки відповідач є бюджетною установою.

Дослідивши матеріали справи, подані документи, заслухавши представників сторін, 20.10.11р. у судовому засіданні оголошено перерву до 24.10.11р. для надання можливості відповідачу надати додаткові докази.

24.10.11р. у судове засідання повноважні представники сторін не з'явилися.

Але, 24.10.11р. від відповідача надійшов лист-факс з вих. № 1012 від 24.10.11р., відповідно якого відповідач просив суд долучити до матеріалів справи копію довідки про потребу в грошових коштах на оплату спожитих комунальних послуг станом на 31.03.11р. та станом на 27.04.11р. Також, відповідач надав копії виписки з рахунку з урахуванням КЕКВ за 08.08.11р., 08.09.11р., 19.09.11р.

Дослідивши передані факсом документи, суд приходить до висновку, що вони не пригодні для огляду, оскільки їх не можливо розібрати.

Розглянувши матеріали справи, подані документи, заслухавши у попередніх судових засіданнях представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

31 січня 2011 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 093155-11 (далі-Договір) поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів.

Відповідно до п.1.1 Договору позивач, зобов’язується з 01.02.2011 р. по 31.12.2011 р. надати послуги по постачанню та транспортуванню природного газу і передачі об’ємів газу, зазначені в цьому договорі на вході у газову мережу відповідача, а відповідач - прийняти і оплатити вказаний об’єм газу та послуги з його транспортування позивачу, та виконувати інші обов’язки, передбачені цим договором.

Пунктом 5.1 Договору передбачено, що оплата за природний газ та його транспортування по мережах позивача здійснюється грошовими коштами шляхом перерахування до 30 (31) числа поточного місяця на рахунок позивача 100% вартості обсягу газу, який запланований для поставки у відповідному місяці.

В п. 5.2 Договору вказано, що позивач з 20 до 25 числа звітного місяця надає відповідачу рахунок та акт приймання-передачі, згідно яких здійснюється оплата за газ, поставлений у відповідному місяці.

Пунктом 6.1.1 Договору передбачено, що відповідач зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлені товари (надані послуги або виконані роботи).

Крім того, в п. 7.3 Договору зазначено, що за несвоєчасну оплату послуг, наданих позивачем по транспортуванню газу, відповідач сплачує на користь позивача, крім суми заборгованості, пеню нараховану на суму заборгованості в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховувалась пеня, а також відшкодовує понесені позивачем збитки.

Відповідно до п. 1.2. Договору, позивач передає відповідачу в період з 01.02.2011 року по 31.12.2011 року газ в обсязі до 71 732 тис. куб.м., в тому числі по місяцях: лютий –23017 тис.куб.м., березень –20 664 тис.куб.м., квітень –2 836 тис.куб.м., жовтень –2836 тис.куб.м., листопад –8764 тис. куб.м., грудень –25215 тис.куб.м.

Згідно п. 1.5. Договору, одиницею виміру кількості природного газу при його обліку встановлюється один кубічний метр (куб.м) природного газу, приведений до стандартних умов (при температурі 20 градусів Цельсія, тиску 760 мм ртутного стовпчика).

Відповідно до п. 4.1. Договору, ціна за 1000 куб.м. природного газу без урахування податку на додану вартість, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання, відповідно до постанови НКРЕ України від 27.12.10 р. № 1965 складає 2282,00 грн., крім того ПДВ –456,40 грн.;

- збір у вигляді цільової надбавки у розмірі 2%, відповідно до ст. 316 «Податкового кодексу України»нараховується на ціну газу і складає за 1000 куб.м. природного газу, - 45,64 грн., крім того ПДВ –9,13 грн.;

- тариф на постачання природного газу, відповідно до постанови НКРЕ України від 30.07.10 р. № 959 за 1000 куб.м. природного газу складає 59,60 грн., крім того ПДВ 20% - 11,92 грн.;

- тариф на транспортування природного газу розподільними та магістральними газовими мережами, відповідно до постанови НКРЕ України від 30.07.2010 р. % 1007, за 1000 куб.м. природного газу складає 234,00 грн., крім того ПДВ –46,80 грн.

Всього за 1000 куб.м. природного газу, з урахуванням збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання –2621,24 грн., крім того ПДВ –524,25 грн., разом –за 1000 куб.м. –3145,49 грн.

                    Відповідно до п.4.2. Договору, сторони домовились, що ціна за 1000,0 кубічних метрів газу у відповідному періоді передачі газу та вартість його транспортування територією України встановлюється на рівні граничної ціни та тарифу, затверджених уповноваженим державним органом.

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність згідно з цим Договором і чинним законодавством України (п.7.1. Договору).

У разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов’язань при закупівлі природного газу за бюджетні кошти позивач сплачує відповідачу штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, а у разі здійснення попередньої оплати позивачу, крім сплати зазначених штрафних санкцій, повертає відповідачу кошти з урахуванням індексу інфляції (п. 7.2 Договору).

Згідно з підписаними актами прийому-передачі природного газу по договору № 093155-11 від 31.01.2011 р., позивач за лютий 2011 р. здійснив подачу та безперервне транспортування природного газу відповідачу у обсязі –23020 тис. куб. м. на загальну суму 72409, 14 грн., за березень –у обсязі 9903 тис. куб. м. на загальну суму 31152,92 грн., а всього на суму 103562,06грн.

Станом на 06.04.2011 р. між позивачем та відповідачем був складений акт звіряння розрахунків, який підписаний обома сторонами. Цим актом підтверджується наявність заборгованості у відповідача перед позивачем в сумі 103562,06 грн.

01.06.2011 р. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія з вимогою сплатити в добровільному порядку суму боргу в розмірі 103562,06 грн., та в отриманої відповіді на неї від 07.06.2011 р. йдеться, що відповідач визнав суму заборгованості в розмірі 103562,06 грн., та зазначив, що в нього відсутні кошти для її оплати.

У відповідності до ч. 2 ст. 617 Цивільного кодексу України відсутність коштів у боржника не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов’язання.

На виконання умов договору позивачем було здійснено поставку природного газу протягом лютого та березня 2011 року на загальну суму 103562,06 грн., що підтверджується актами передачі - приймання природного газу для вироблення теплової енергії для бюджетних установ та організацій та інших споживачів, які знаходяться у матеріалах справи.

В порушення умов договору відповідач за поставлений природний газ в передбачені договором строки не розрахувався, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 103562,06 грн.

У матеріали справи сторонами були подані докази того, що станом на 01.10.2011р. основний борг у розмірі 103562,06 грн. був погашений у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями № 347 від 10.08.2011р., № 423 від 14.09.2011р., № 431 від 22.09.2011р.

З наведеного господарський суд приходить до висновку про необхідність задоволення заяви позивача про часткове зменшення позовних вимог.

Стосовно стягнення з відповідача суми пені, інфляційних збитків, 3% річних господарський суд приходить до висновку про те, що вони підлягають задоволенню.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки (штраф, пеня).

При цьому, як зазначено в ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не передбачено договором або законом.

Згідно ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 229 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. При цьому, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

          Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

          Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

          Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення пені у розмірі 4075,69 грн., 3% річних у розмірі 788,84 грн. та інфляційних витрат у розмірі 2 360,04 грн. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Викладене є підставою для задоволення змінених позовних вимог у повному обсязі.

Судові витрати по справі слід покласти на відповідача

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 599, 610,611, 612, 614, 617, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218, 224, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 32-34, 43-45, 49, 75, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Криворізької квартирно-експлуатаційної частини району (50099, м. Кривий Ріг вул. Леніна, буд. 58, ЄДРПОУ 08113181, п/р 35219001002658 в ГУДКУ Дніпропетровської області, МФО 805012) на користь Публічного акціонерного товариства по газифікації та газопостачанню «Дніпропетровськгаз»(53207, м. Нікополь, вул. Сірова, буд. 51, ЄДРПОУ 24607907, р/р 26005006848001 в філії ПАТ КБ «Надра»Дніпропетровського Регіонального управління, МФО 306016) пеню у розмірі 4 075,69 грн. (чотири тисячі сімдесят п’ять грн. 69 коп.), інфляційні витрати в розмірі 2 360,04 грн. (дві тисячі триста шістдесят грн. 04 коп.), 3% річних у розмірі 788,84 грн. (сімсот вісімдесят вісім грн. 84 коп.), витрати по сплаті держмита у розмірі 1 107,87 грн. (одна тисяча сто сім грн. 87 коп.), витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяН.Е. Петренко Повне рішення складено 26.10.11р.