Рішення № 18917633, 18.10.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.10.11р.Справа № 14/5005/11578/2011 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спін", 50065, м. Кривий Ріг, вул.Косіора, 34

до Криворізької міської ради Дніпропетровської області, 50101, м. Кривий Ріг, пл. Радянська, 1, Дніпропетровська обл.

про визнання права власності

Суддя Панна С.П.

Представники:

Від позивача ОСОБА_1 - адвокат за довіреністю від 22.07.2011 року

Від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спін" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області про визнання права власності на будівлю магазину загальною площею 265,4 кв. м, яке розташоване за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, Довгинцівський р-н, вул. Постишева, 39-а.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що перепланування та реконструкція приміщення спірного магазину здійснювалось в межах відведеної йому земельної ділянки. Як вважає позивач, вказана реконструкція та перепланування магазину здійснено позивачем у відповідності з діючими будівельними нормами, не порушуючи права інших осіб.

Відповідач з позовними вимогами не погоджується (заперечення від 16.08.2011 року) посилаючись на те, що:

- прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів в порядку іншому, ніж встановлено п. 8 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 461 "Про питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів" не передбачено;

- позивачем не надано доказів того, що об'єкти самочинного будівництва відповідають санітарним та пожежним нормам.

Відповідач в судові засідання 23.08.2011 року, 08.09.2011 року, 04.10.2011 року не з'явився.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у справі оголошувались вступна та резолютивна частини рішення.

Справа, згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядається за наявними в ній матеріалами.

Рішенням Криворізької міської ради від 27.09.2006 року за № 397 позивачу в строкове платне користування було виділено земельну ділянку площею 0,0742 га, яка розташована за адресою: м. Кривий Ріг, Довгинцівський р-н, вул. Постишева, 39-а.

На підставі вищевказаного рішення 28.02.2007 року позивач уклав з відповідачем договір оренди вищезазначеної земельної ділянки терміном на 10 років, який зареєстровано в Криворізькому відділі Дніпропетровського регіонального державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", про що в державному реєстрі земель 10 квітня 2007 року здійснено запис № 040710800315 (а. с. 11-18).

Згідно з п. 15 договору оренди земельної ділянки земельна ділянка передається в оренду для розміщення магазину.

Як стверджує позивач, фактично на даній земельній ділянці розташована будівля з цільовим призначенням - магазин.

25.11.1997 року на підставі договору купівлі-продажу вільної споруди від 25.11.1997 року (а. с. 8) позивач придбав вказаний магазин у особисту власність. Зазначений договір посвідчений Перекопською І.С., завідуючою 3-ї Криворізької державної нотаріальної контори 27.11.1997 року та зареєстровано в реєстрі за № 1-3543.

В позовній заяві ТОВ "Спін" стверджує, що ним без дотримання процедури узгодження, експертизи і отримання дозволів на початок виконання будівельних робіт влітку 2008 року здійснено перепланування приміщення магазину, прибрані старі перегородки для збільшення торговельної зали і збудовані нові, здійснені ремонтні роботи в зв'язку з чим площа приміщень зменшилась і склала 265,40 кв. м.

Позивач у позовній заяві зазначає, що Управлінням Містобудування і архітектури виконкому Криворізької міської ради йому було відмовлено у визнанні права власності на переплановану будівлю магазину і рекомендовано звернутись до суду (лист від 22.06.2011 року за № 10/951-09).

Крім того, позивач також зазначив в позові, що вказаний обєкт нерухомості - магазин відповідає будівельним нормам й правилам, придатний для експлуатації, не порушує права інших осіб.

Дані обставини, на думку позивача, є підставою для визнання права власності у судовому порядку.

Позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного:

Відповідно до ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Нормами ст. 95 Земельного кодексу України та ст. 25 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендар, як тимчасовий землекористувач, з урахуванням умов надання земельної ділянки та її цільового призначення, має право споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі та споруди лише за умови письмової згоди на це орендодавця, із дотриманням установленого законодавством порядку.

Особами, які можуть оспорювати або не визнавати право позивача у спорах про визнання права власності на самочинне будівництво, є відповідні (сільська, селищна, міська) ради, до компетенції яких належить вирішення питань вибору, вилучення (викупу) земельних ділянок, надання дозволу на будівництво обєктів містобудування; вирішення питання щодо розташування та проектування нового будівництва, здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту обєктів містобудування та упорядкування територій (ст. 2 Закону України "Про планування і забудову територій").

Відповідно до ч. 4 ст. 376 Цивільного кодексу України якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Як вбачається з матеріалів справи, Криворізька міська рада заперечує проти визнання права власності за позивачем (заперечення від 20.09.2011 року), посилаючись на те, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів в порядку іншому, ніж встановлено п. 8 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 461 "Про питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів" не передбачено, окрім того позивачем не надано доказів того, що об'єкти самочинного будівництва відповідають санітарним та пожежним нормам.

Листом Управління Містобудування і архітектури виконкому Криворізької міської ради від 22.06.2011 року за № 10/951-09 зазначено, що оскільки позивачем не було отримано дозволу інспекції ДАБК на перепланування приміщення магазину, воно вважається самочинном збудованим об'єктом нерухомості.

Крім того, повідомленням КП ДОР "Криворізьке бюро технічної інвентаризації" від 10.09.2008 року за № 18486-Ю встановлено, що ТОВ "Спін" дозвіл на перепланування в БТІ не поданий (а. с. 51).

Поряд з цим ч. ч. 3, 4 ст. 375 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Однак, позивачем не було належним чином доведений факт того, що спірний обєкт самочинного будівництва не суперечить суспільним інтересам, не порушує прав інших осіб, при його здійсненні не допущено істотне порушення будівельних норм і правил, що, в свою чергу, може створити аварійну чи іншу небезпеку експлуатації даної будівлі та загрозу життю та здоровю осіб, що використовують дану будівлю, та осіб, що працюють чи проживають поряд з земельною ділянкою, на якій розташована дана будівля, як це вимагається ч. ч. 5, 7 ст. 376 Цивільного кодексу України.

Необхідно зауважити, що наявний в матеріалах справи акт встановлення та узгодження зовнішніх меж земельної ділянки в Довгинцівському районі складений та підписаний 17.04.2001 року, а не станом на 2011 року.

Як вбачається з матеріалів справи, технічний висновок ДПІ "Дніпродзержинськгромадпроект" не може бути належним доказом відповідності спірних будівель архітектурним, будівельним, санітарним, екологічним та іншим нормам і правилам, оскільки резолютивна частина висновку суперечить його описовій частині, а саме в розділі 5 "Основні положення з діагностики технічного стану будівельних конструкцій і основних будівель і споруд" зазначено, що конструкції К-ІІІ знаходяться в непридатному для нормальної експлуатації технічному стані, тобто конструкції перевантажено або мають місце дефекти та пошкодження, які свідчать про зниження її несучої властивості, конструкції К-IV знаходяться в аварійному стані, тобто теж саме, що і стан ІІІ, але на підставі перевіряльних розрахунків і аналізу дефектів пошкоджень неможливо гарантувати цілісність конструкції особливо на період посилення, якщо можливий "кріхткий" характер знищення та зазначено про необхідність виведення людей з зони можливих порушень, негайне виконання розвантаження, прийняття інших заходів безпеки.

Відповідно до розділу "Технічний стан основ і фундаментів будівлі" вказаного висновку встановлено, що стан ІІІ конструкції не придатний для нормальної експлуатації. Протяжні тріщини в цоколі з проходженням їх по висоті будівлі; покрівлення та значне осадження окремих дільниць зі стабілізацією деформацій; деформації, які порушують нормальну експлуатацію будівлі, виявлення різкої втрати стійкості ґрунтів; ширина розкриття тріщин до 20-30 мм; окремі тріщини до 70 мм; нерівномірне осадження з прогином стін більше 0,01. Стосовно технічного стану основ та фундаментів будівлі конструкції IV зазначено - стан аварійний, протяжні тріщині, які прогресують на висоту будівлі, нерівномірне осадження фундаментів, руйнування цоколя, перекоси проємів, зміщення плит і балок, руйнування конструктивних елементів, які визначають стійкість будівлі; деформація аварійного характеру, деформація ґрунтової основи, яка прогресує; ширина розкриття тріщин - більше 90-100 мм; відносно різності осаджень - більше 0,02.

Розділом "Технічний стан бетонних і залізобетонних конструкцій" встановлено наступне: конструкція ІІІ не придатна для нормальної експлуатації. Наявні пошкодження, дефекти і тріщини, які свідчать про обмеження працездатності і зниження несучої властивості конструкції; порушені вимоги діючих норм, але можливість обрушення та погроза безпеки для робітників відсутня. Необхідне посилення та поновлення несучої властивості конструкції. Стосовно конструкції IV зазначено, що стан аварійний. Наявні пошкодження, які свідчать про непридатність конструкції до експлуатації і про загрозу її обрушення, про загрозу перебування людей в зоні конструкцій, які досліджувались. Вимагаються невідкладні заходи по запобіганню аварій (прилади тимчасової крепі, розвантаження конструкцій тощо). Необхідний капітальний ремонт з посиленням або заміною конструкцій в цілому або окремих елементів.

Згідно з розділом "Технічний стан камінних конструкцій" зазначено, що стан ІІІ конструкції не придатний для нормальної експлуатації. Розмороження і вивітрення кладки, відслоєння облицювання на глибину до 2,0 см завтовшки. Вертикальні та навкісні тріщини несучих стін та стовпів на висоту більше чотирьох рядів кладки. Наклони і випирання стін і фундаментів в межах етажу не більше ніж на 1/6 їх товщини. Виникнення вертикальних тріщин між продольними та поперечними стінами; відривання окремих стальних сполучень і анкерів кріплення до колон і перекритій. Місцеве ушкодження кладки на глибину до 2 см під опорами ферм, балок, прогонів і перемикань у вигляді тріщин на прикінцях опор, які перетинають не більше двох рядків кладки. Зміщення плит перетинань на опорах не менше ніж на 1/5 глибини закладення, але не більше 2 см. Ступінь ушкоджень - 15-20%. Стосовно IV конструкції встановлено, що стан аварійний. Обрушення дільниць стін. Розмороження і вивітрення кладки на глибину не більше 2,0 см товщини. Вертикальні і наклонні тріщини (крім температурних і осадочних) на несучих стінах та стовпах на висоту не більше восьми рядів кладки. Наклони і випирання стін, зміщення стін, стовпів і фундаментів по горизонтальним швам. Відрив продольних стін від поперечних в місцях їх перетинання, розрив або виокремлення стальних сполучень і анкер кріплення стін до колон і перетинань. Ушкодження кладки під ферм, балок або перетинань у вигляді тріщин, дріблення каміння або зміщення рядів кладки по горизонтальним швам на глибину більше 2,0 см, виникнення вертикальних або наклонних тріщин, які перетинають більше чотирьох рядів кладки. Зміщення плит перетинань на опорах більше ніж на 1/5 глибини закладення в стінах. Ступінь ушкодження - 25-50%.

Також в описовій частині висновку зазначено, що:

- стан будівлі (споруди) І - нормальний, в будівлі (споруді) відсутні несучі і огороджені конструкції, які відповідають стану конструкції ІІ (задовільне), ІІІ (непридатне до нормальної експлуатації) і IV (аварійне);

- стан будівлі (споруди) ІІ - задовільний; в будівлі (споруді) відсутні несучі та огороджені конструкції, які відповідають стану конструкцій, ІІІ (непридатне для нормальної експлуатації) і IV (аварійне);

- стан будівлі (споруди) ІІІ - непридатний для нормальної експлуатації, в будівлі (споруді) відсутні несучі і огороджувальні конструкції, які відповідають стану конструкцій, IV (аварійне);

- стан будівлі (споруди) IV- аварійний, в будівлі (споруді) наявні несучі і огороджувальні конструкції, які відповідають стану конструкції IV (аварійне).

Проте всупереч вищезазначеним недолікам в розділі 7 висновку зазначено, що всі конструкції перебувають в задовільному стані та придатні до подальшої безпечної в технічному відношенні експлуатації, що суперечить описовій частині висновку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 461 "Про питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів" затверджено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відповідно до п. 3 якого прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється на підставі акту готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі інспекцією сертифіката. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів в порядку, іншому, ніж встановлено вищевказаними нормативними актами, не передбачено.

Як свідчать матеріали справи, позивачем не надано суду вищевказаного сертифікату.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Крім того, як свідчить довідка Товариства з обмеженою відповідальністю "Спін" за № 25 від 14.10.2011 року балансова вартість об'єкту нерухомості, який знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул.Постишева, 39А, становить 315826,00 грн., тобто сума витрат на держмито за розгляд даного позову в господарському суді Дніпропетровської області повинна становити 3158,26 грн., тоді як позивачем при подачу позову сплачено лише 472,43 грн. в зв'язку з чим недоплачена сума мита в розмірі 2685,83 грн. підлягає стягненню з відповідача в доход державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В позовних вимогах відмовити.

Судові витрати покласти на позивача.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спін" (50065, м. Кривий Ріг, вул. Косіора, 34, р/р 26007564 в КФ АППБ "Аваль", МФО 306748, код ЄДРПОУ 23934343) в доход Державного бюджету України в особі відділення Держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, код ЄДРПОУ 24246786, рахунок 31118095700005 в Відділенні банку УДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код бюджетної класифікації 22090200) 2685 (дві тисячі шістсот вісімдесят п'ять) грн. 83 коп. - недоплачених витрат на державне мито.

СуддяС.П. Панна Повне рішення складено - 21.10.11р