Ухвала суду № 18916719, 30.08.2011, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 10-475/11 Головуючий по 1 інстанції

Категорія: : скарги ст. 236-7 КПК

(ч. 3 ст. 212 КК України)Грабовий П.С.

Доповідач в апеляційній інстанції

Євтушенко В.Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" серпня 2011 р. колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого судді Євтушенко В.Г

суддів Поєдинка І. А. , Биби Ю. В.

за участю:

прокурора Бондаренко М. Ю.

скаржника ОСОБА_3

захисників адвокатівОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянула у судовому засіданні в м. Черкаси справу за апеляцією прокурора відділу прокуратури Черкаської області ОСОБА_6 на постанову судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 3 серпня 2011 року, якою вирішено задовольнити скаргу директора підприємства „Спецпостач” міжнародного благодійного фонду „Безпека Країни”

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,

з скасуванням постанови слідчого відділу податкової міліції ДПА в Черкаській області ОСОБА_7 від 30.05.2011 року про порушення кримінальної справи № 3601100028 щодо ОСОБА_3 за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великому розмірі за ознаками злочину, передбаченого ч. З ст. 212 КК України.

30.05.2011 року ст. слідчий з ОВС СВ ПМ ДПА в Черкаській області ОСОБА_7 виніс постанову про порушення кримінальної справи № 3601100028 щодо директора підприємства „Спецпостач” міжнародного благодійного фонду „Безпека Країни” ОСОБА_3 за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великому розмірі за ознаками злочину, передбаченого ч. З ст. 212 КК України, встановивши, що ОСОБА_3, з метою умисного ухилення від сплати податків до державного бюджету, відобразив в бухгалтерському та податковому обліках підприємства операції з придбання товарно-матеріальних цінностей (пластикових крісел) у ТОВ „Компанія „Вайліс” м. Вишгород Київської області та в подальшому незаконно включив до складу податкового кредиту підприємства суму ПДВ з вищезазначених операцій, внаслідок чого в порушення п.п.7.4.1, п.7.4, ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 року умисно завищив податковий кредит з податку на додану вартість в грудні 2010 році та не сплатив до державного бюджету податок на додану вартість в сумі 3 820 800, 01 грн., що в 8793 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян і є в особливо великих розмірах, що, - як зазначив у постанові слідчий, - підтверджується висновком експертного дослідження від 16.05.2011, проведеного ПП „Експертна установа” про несплату до державного бюджету податку на додану вартість підприємством „Спецпостач” міжнародного благодійного фонду „Безпека Країни” за період діяльності з 01.12.10 по 31.12.10 в сумі 3 820 800,01 гривень. Крім того слідчий вказав про встановлення таких обставин: - що ТОВ „Компанія „Вайліс”” має ознаки фіктивності і за місцем реєстрації не знаходиться, свідоцтво платника ПДВ якого анульовано 31.03.2011 ДПІ у Вишгородському районні Київської області, згідно актів № 625/15-2/22-36445186 від 22.03.11 та №223/23-1/36445186 від 12.04.11 встановлено відсутність поставок товарно-матеріальних цінностей та укладання угод ТОВ «Компанія «Вайліс» та визнано операції нікчемними. Також встановлено, що відповідно до «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України в звітному податковому періоді до складу податкового зобов'язання з ПДВ ТОВ «Компанія «Вайліс» не відображено операції з підприємством «Спецпостач» міжнародного благодійного фонду «Безпека Країни» та рахуються розбіжності з контрагентами постачальниками.

ОСОБА_3 у своїй скарзі на постанову слідчого про порушення стосовно нього кримінальної справи, мотивуючи про відсутність події злочину і, що державному бюджету збитків не нанесено, - про правомірність і дійсність договорів, укладених підприємством „Спецпостач” міжнародного благодійного фонду „Безпека Країни” (як субпідрядником і як покупцем) з ТОВ АК „Інжиніринг” (генпідрядником) та з ТОВ „Компанія Вайліс” та - про перерахунок підприємством „Спецпостач” при здійсненні цих угод на рахунки ТОВ „Компанія „Вайліс” коштів за ТМЦ і в т. ч. ПДВ в розмірі 3820800 грн. і тому підприємство „Спецпостач” міжнародного благодійного фонду „Безпека Країни” має право на податковий кредит по даті здійснення першої події, оскільки з банківського рахунку підприємства списано кошти по оплаті крісел для стадіонів і підприємство отримало накладні, які засвідчують факт придбання платником податку крісел для стадіонів, просив скасувати постанову слідчого про порушення справи, як таку, що винесена з порушенням вимог ст.ст. 94-98 КПК України, без проведення повної та об'єктивної перевірки, без належної та критичної оцінки матеріалів дослідчої перевірки та без оцінки процесуальної допустимості доказів, по надуманому факту, без наявності приводів та підстав до її порушення. Навів свої обґрунтування невідповідності чинному законодавству висновку ПП „Експертна установа” від 16.05.2011 року про несплату до державного бюджету податку на додану вартість підприємством „Спецпостач” міжнародного благодійного фонду „Безпека Країни” за період діяльності з 01.12.10 по 31.12.10 в сумі 3 820 800,01 гривень, вважаючи його таким, що не є підставою для порушення справи, як і податкові декларації підприємств, звертаючи увагу на відсутність в них розбіжностей податкових зобовязань і кредиту.

Суд задовольнив скаргу ОСОБА_3, дійшовши висновку, що постанова слідчого відділу податкової міліції ДПА а Черкаській області від 30.05.2011 року про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_3 винесена без передбачених ч. 2 ст. 94 КПК України підстав, - що в матеріалах скарги та дослідчої перевірки немає достатніх фактичних даних, передбачених законом, які б вказували на наявність в діях директора підприємства „Спецпостач” міжнародного благодійного фонду „Безпека Країни” ОСОБА_3 ознак злочину, передбаченого ч. З ст. 212 КК України.

При цьому суд послався на положення ч. 2 ст. 94 КПК України про те, що справа може бути порушена тільки у тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину, тобто, що підставами для порушення кримінальної справи являються лише об'єктивні дані, які свідчать про наявність в діях особи складу злочину і, що наявність таких підстав та достатність даних вважається фактичне існування доказів, які підтверджують реальність конкретної події та сукупність відомостей, що містяться в матеріалах, на підставі яких було прийнято рішення про порушення кримінальної справи; - на розяснення Пленуму Верховного Суду України у постанові Пленуму від 08.10.2004 року № 15 „Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів” про те, що відповідальність за ст.212 КК України може наставати лише за сукупності обов'язкових умов, коли: несплачені податки, збори, інші обов'язкові платежі, що входять систему оподаткування і введені в установленому законом порядку; - що злочин, передбачений ст. 212 КК України є закінченим з моменту фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів, які мали бути сплачені у строки та в розмірах, передбачених законодавством з питань оподаткування (тобто сум узгоджених податкових зобов'язань, визначених згідно із Законом № 2181-111, а саме - з наступного дня після настання строку, до якого мав бути сплачений податок, збір чи інший обов'язковий платіж, що відповідно до визначеного ст. 5 вказаного Закону порядку вважається узгодженим та підлягає сплаті).

Суд також звернув увагу на положення ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” про те, що податкове зобов'язання платника, тобто сума коштів яка підлягає сплаті до бюджету може бути визначена тільки в 2-х випадках: 1) п. 4.1.1 - платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації; 2) п. 4.2 - визначає податкове зобов'язання платника контролюючий орган, тобто державна податкова інспекція зобов'язана прийняти податкове повідомлення-рішення, а також на положення Закону України "Про державну податкову службу", де вказано підстави виходу контролюючого органу для проведення планових, позапланових, камеральних та інших перевірок; - що підприємство „Спецпостач” міжнародного благодійного фонду „Безпека Країни” контролюючим органом перевірялося 25.02.2011 року, про що ДПІ у м. Черкаси складено довідку за № 546/ 23-2/32082676 „Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки підприємства з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2010 року”, згідно якої проведено перевірку господарської діяльності підприємства по взаємовідносинах з ТОВ "Компанія "Вайліс" і розбіжностей згідно системи автоматизованого співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України та порушень податкового законодавства не встановлено; - що за результатами перевірки податковою міліцією підприємства „Спецпостач” міжнародного благодійного фонду „Безпека Країни” акт документальної перевірки, яким би визначалися фактичні податкові зобов'язання підприємства не складався, податкові повідомлення-рішення не приймалися, а тому - фактично відсутні збитки нанесені державному бюджету.

Крім того, у постанові суду зазначається: „Ця кримінальна справа була порушена на підставі висновку експертного дослідження ПП "Експертна установа" від 16 травня 2011 року, згідно якого підприємство "Спецпостач" в період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року не сплатило в бюджет держави податку на додану вартість в сумі 3820800,01 грн., а тому в силу ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181 від 21.12.2000 року комерційна структура, якою є ПП "Експертна установа" не уповноважена визначати податкові зобов'язання іншої комерційної структури, і таким чином її висновок від 16.05.2011 року не відповідає чинному законодавству та не може бути підставою для порушення кримінальної справи”, а також констатовано, що „суд, дослідивши матеріали скарги та матеріали дослідної перевірки, дійшов висновку про відсутність розбіжностей в "Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", тобто що в грудні 2010 року підприємство "Спецпостач" належним чином задекларувало свій податковий кредит, а ТОВ "Компанія "Вайліс" задекларувало свої податкові зобов'язання, що підтверджується податковими накладними та платіжними дорученнями, що податкові зобов'язання підприємства "Спецпостач" належним чином не визначені, державному бюджету збитків не нанесено”.

У апеляції прокурор, який брав участь у судовому розгляді скарги, просить про скасування постанови суду, мотивуючи про порушення судом вимог кримінально-процесуального закону, а саме, що судом залишено поза увагою, що приводами до порушення даної кримінальної справи стало безпосереднє виявлення працівниками ПМ ДПА в Черкаській області ознак злочину. Вказане цілком відповідає вимогам ст. 94 КК України, ч. 5 якої передбачено, що приводами до порушення кримінальної справи є безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину, підставами для порушення кримінальної справи стали достатні дані, які містяться в матеріалах дослідчої перевірки, в тому числі: договорах, Актах ДПІ у Вишгородському районі Київської області, висновку «експертної установи» та інших документах, що вказують на наявність в діях ОСОБА_3 ознак складу злочину, передбаченого ч. З ст. 212 КК України.

Прокурор звернув увагу на зміст постанови слідчого про порушення справи і мотивує, що в даному випадку, в ході дослідчої перевірки зібрано достатньо фактичних даних, наведених у постанові слідчого, що вказують на наявність в діях ОСОБА_3 ознак злочину, передбаченого ч. З ст. 212 КК України, що цілком відповідає вимогам ч. 2 ст. 94 КПК України і, що порушень при збиранні таких даних не виявлено, а джерела їх отримання є законним та не суперечать вимогам ст. 97 КПК України.

Прокурор наголосив, що відповідно до вимог ч. 15 ст. 2368 КПК України суд повинен перевіряти наявність приводів ті підстав для порушення кримінальної справи, а також законність джерел отримання даних, які стали підставою для її порушення і не вправі розглядати та вирішувати у ході такого розгляду будь які інші питання, які вирішуватимуться судом при розгляді справи по суті (винності особи у вчиненні злочину, так само як і встановлення наявності складу злочину в діянні

На думку прокурора надання (оголошення) скаржником ОСОБА_3 та його представниками у ході розгляду скарги інших документів, які на їх думку свідчать про відсутність складу злочину у даному діянні, та подальше їх дослідження суддею, відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства, не передбачено процесуальним законодавством та не відноситься до компетенції судді у ході розгляду скарги на постанову про порушення кримінальної справи. При цьому посилається на рішення Конституційного Суду України від 30.06.2009 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин сьомої, дев'ятої, пункту 2 частини шістнадцятої статті 236 Кримінально-процесуального кодексу України, відповідно до якого при розгляді скарги на постанову про порушення справи суди мають з'ясовувати лише питання стосовно приводів, підстав і порядку порушення кримінальної справи щодо певної особи і не повинні розглядати та вирішувати заздалегідь ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінальної справи по суті, оскільки це буде порушенням конституційних засад правосуддя.

Прокурор вважає, що всі заявлені скаржником доводи, зокрема питання розбіжностей між різними актами та довідками документальних перевірок, проведених органами ДПА, підлягають дослідженню та оцінці у сукупності із іншими доказами у ході подальшого розслідування кримінальної справи.

На думку прокурора суд безпідставно не прийняв до уваги існування розбіжностей (відсутність на момент перевірки підприємства «Спецпостач» міжнародного благодійного фонду «Безпека країни» результату перевірок ТОВ «Компанія «Вайліс», відповідно до яких останнє товариство має ознаки фіктивності, а його правочини є нікчемними, як такі, що відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, реальних фінансово-господарських відносин, а послався лише на відсутність розбіжностей щодо відносин між зазначеними підприємствами у «Системі систематизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», а тому декларування ТОВ «Компанія «Вайліс» зобов'язання за нікчемним правочином не може тягнути виникнення права на податковий кредит у його контрагента - підприємства „Спецпостач” міжнародного благодійного фонду „Безпека Країни”, директором якого є ОСОБА_3 При цьому, прокурор наголосив, що усунення вказаних розбіжностей, які існують на думку ОСОБА_3 та його представників, а відповідно і виконання в повній мірі вимог ст. 22 КПК України щодо повноти, всебічності та об'єктивності дослідження всіх обставин справи, можливе у даному випадку лише шляхом проведення експертиз у ході подальшого досудового слідства у кримінальній справі.

Прокурор звернув увагу, що відповідно до п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 від 08.10.2004 «Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів» обвинувачення особи в ухиленні від сплати податків може базуватися не тільки на рішенні контролюючого органу, а й при відсутності узгодженого податкового зобов'язання, у випадку, коли факт наявності допущеного особою порушення підтверджується іншими доказами у справі, на підставі додатково зібраних відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства України доказів, і вважає, що таким доказом у даній справі є згаданий висновок експертного дослідження і, що такий висновок тим більше може бути покладений у основу постанови про порушення кримінальної справи.

У запереченні на апеляцію захисники ОСОБА_3 адвокати ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вважають доводи прокурора безпідставними, наголошуючи на відсутності приводів і підстав для порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_3, а рішення суду законним.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення прокурора, який підтримав апеляцію, пояснення скаржника, його захисників, які заперечують доводи апеляції, вивчивши матеріали справи і перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню з таких підстав.

Постанова суду підлягає касуванню з направленням справи на новий судовий розгляд у звязку з істотними порушеннями судом вимог ст.236-8 КПК України, якою передбачено, що суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, повинен перевірити наявність приводів та підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення кримінальної справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

З постанови суду вбачається, що суд розглянув і наперед вирішив ряд питань, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінальної справи по суті, зокрема про те, що в грудні 2010 року підприємство „Спецпостач” міжнародного благодійного фонду „Безпека Країни” належним чином задекларувало свій податковий кредит, а ТОВ „Компанія „Вайліс” задекларувало свої податкові зобов'язання, що підтверджується податковими накладними та платіжними дорученнями, що податкові зобов'язання підприємства належним чином не визначені і, що державному бюджету збитків не нанесено, що суперечить вимогам згаданого кримінально-процесуального закону, оскільки суд дійсно заздалегідь судовим рішенням вирішив питання, які суд повинен вирішувати лише при розгляді кримінальної справи по суті.

При цьому, як це видно з протоколу судового засідання, суд не досліджував ні висновок експертного дослідження від 16.05.2011, проведеного ПП „Експертна установа” про несплату до державного бюджету податку на додану вартість підприємством „Спецпостач” міжнародного благодійного фонду „Безпека Країни” за період діяльності з 01.12.10 по 31.12.10 в сумі 3 820 800,01 гривень, ні акти перевірки ТОВ „Компанія „Вайлі” № 625/15-2/22-36445186 від 22.03.11 та №223/23-1/36445186 від 12.04.11 р., проведеної ДПІ у Вишгородському районні Київської області, про відсутність поставок товарно-матеріальних цінностей та укладання угод ТОВ „Компанія „Вайлі” та визнано операції нікчемними, а також - відповідні дані „Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України” щодо наявності розбіжностей, на які є посилання в постанові слідчого про порушення кримінальної справи, як на підстави для порушення справи, а також у апеляції прокурора. Суд дослідив лише: копію постанови про порушення справи, довідку(не конкретизовану яку саме і де вона знаходиться), дві копії договорів на поставку (також не вказано на а.с.) та копії податкових накладних (без конкретних даних яких, скільки їх і де вони знаходяться у справі чи в матеріалах (а. с. 101). В той же час у своїй постанові суд дав критичну оцінку висновку експертного дослідження, та посилається як на доказ відсутності порушень податкового законодавства в діях ОСОБА_3 на довідку за № 546/ 23-2/32082676 „про результати позапланової не виїзної документальної перевірки підприємства „Спецпостач” з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо формування податкових зобовязань та податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2010 року” за результатами перевірки від 25.02. 2011 року, хоча у матеріалах перевірки та судової справи є і інші „довідки”. У постанові суду не наведено конкретного змісту і суті оскарженої постанови про порушення справи, що також вказує про неналежне зясування питань щодо наявності і достатності підстав для винесення постанови про порушення справи, законності джерел отримання даних, які стали підставою для порушення справи.

Зазначені неправильність, неповнота судового розгляду справи та порушення судом першої інстанції вимог кримінально-процесуального закону судом першої інстанції є безумовною підставою для скасування постанови суду з направленням справи на новий судовий розгляд, в ході якого суду необхідно належно у відповідності до вимог ст. 236-8 КПК України перевірити як доводи скарги ОСОБА_3, так і доводи прокурора, у тому числі, зазначені у апеляції у апеляції щодо правомірності порушення справи.

Керуючись ст. ст.365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

апеляцію прокурора відділу прокуратури Черкаської області ОСОБА_6 задовольнити.

Постанову судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 3 серпня 2011 року про задоволення скарги директора підприємства „Спецпостач” міжнародного благодійного фонду „Безпека Країни” ОСОБА_3 і скасування постанови слідчого відділу податкової міліції ДПА в Черкаській області від 30.05.2011 року про порушення кримінальної справи № 3601100028 за ознаками злочину, передбаченого ч. З ст. 212 КК України, скасувати.

Справу направити на новий судовий розгляд скарги ОСОБА_3 в той же суд в іншому складі суду.

Головуючий

Судді