Ухвала суду № 1890700, 18.06.2008, Харківський апеляційний адміністративний суд

Україна

Харківський апеляційний адміністративний суд

Справа №3/171                                   Головуючий 1 інстанції: Бунякіна Г.І.

          Категорія: 36                                                      Доповідач: Філатов Ю.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          18 червня   2008 р.                                                 Справа № 22-а-1376/2008

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Філатов Ю.М., судді Водолажська Н.С., Шевцова Н.В.

при секретарі Житєньовій Н.М.

за участю представників:

позивача – Зимогорова Н.В.

відповідача – Переяславець В.М., Назаренко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського  апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу відповідача, Кременчуцької МДПІ, на постанову господарського суду Полтавської області від 10.10.2007р. по справі №3/171

за позовом  ТОВ «ТК Монтел»

доКременчуцької  ОДПІ

про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення

                                                         ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ «ТК Монтел», звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання нечинним (недійсним) податкового повідомлення-рішення КОДПІ № 0003052301/0/1668 від 31.07.2007 р., за яким Товариству з обмеженою відповідальністю „ТК Монтел" визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 450 676,50 грн., в тому числі основний платіж 300 451,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція -150 225,50 грн.

Постановою господарського суду Полтавської області від 10.10.2007р. по справі №3/171 позов задоволений. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення КОДПІ   №   0003052301/0/1668 від  31.07.2007  р., за  яким Товариству  з  обмеженою відповідальністю  „ТК  Монтел" визначено   податкове   зобов’язання   з   податку   на   додану   вартість   в   загальній   сумі 450 676,50 грн., в тому числі основний платіж 300 451,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція -150 225,50 грн..

Не погоджуючись з постановою господарського суду Полтавської області від 10.10.2007р. по справі №3/171 відповідач подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити, вважає, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права.

Позивач вважає, що постанова господарського суду Полтавської області від 10.10.2007р. по справі №3/171 прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю – доповідача та представників сторін колегія суддів встановила, що підставою прийняття оскаржуваного повідомлення – рішення був акт № 440/23-210/32860526 від 19.07.07 р. перевірки позивача працівниками відповідача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005 р. по 31.12.2006 р., в якому зроблені висновки про  порушення з боку позивача норм Закону України "Про податок на додану вартість", а саме : п. 1.7 ст. 1, п. 7.2.1 та пп.. 7.2.3 п. 7.2, пп.. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 та. п. 7.7.10 ст. 7 (включення до складу податкового кредиту вересня 2006 року 53 706,27 грн. ПДВ, сплаченого в ціні придбання тютюну від ПП "Диволайн", липня 2006 р. 15 833,00 грн. ПДВ, сплаченого в ціні придбання тютюнової сировини від ТОВ "ВКФ Майстер", березня 2006 року 225 912,00 грн. ПДВ, сплаченого в ціні придбання тютюнової сировини від ПП "Каспромторг" та серпня 2006 р. 5 000,00 грн. ПДВ, сплаченого в ціні придбання тютюнової сировини від ПП "Каспромторг".

За наслідками перевірки позивачу було  визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 450 676,50 грн., в тому числі основний платіж 300 451,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція -150 225,50 грн..

Висновки відповідача  ґрунтуються на тому, що за результатами зустрічних перевірок контрагентів позивача за "ланцюгом постачання" не можливо підвередити сплату ПДВ до бюджету.

Колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відповідача відсутні виходячи з наступного.

Позивач - ТОВ "ТК Монтел" зареєстроване як платник податку на додану вартість (свідоцтво від 16.04.2004 р. № 23704999, індивідуальний податковий № 328605216035), здійснює щомісячне подання декларацій з податку на додану вартість та здійснює щомісячну сплату податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Між позивачем та ПП "Диволайн", м. Одеса 01.09.06 р. був укладений договір № М-Д-1, предметом якого є продаж останнім позивачу тютюну, що зазначається у п. 1.1 договору.

Контрагент позивача за зазначеною угодою був платником податку на додану вартість на момент взаємовідносин між ним та позивачем, про що свідчить приєднана до матеріалів справи копія свідоцтва платника ПДВ (аркуш справи 140) та витяг з сайту ДПА України. Крім того, цієї обставини податкова не спростовує.

Оскільки позивач отримав від свого контрагента - ПП "Диволайн" ТМЦ за умовами даного договору відповідно видаткових накладних № РН-ДН05542 від 01.09.2006 р. на суму 107 616,00 грн., в т.ч. ПДВ 17 936,00 грн., № РН-ДН05622 від 04.09.2006 р. на суму 52 224,00 грн., в т.ч. ПДВ 8 704,00 грн., № РН-ДН05741  від 08.09.2006 р. на суму  127 260,00 грн., в т.ч. ПДВ 21  210,00 грн., № РН-ДН05872 від 12.09.2006 р. на суму 35  137,грн., в т.ч. ПДВ 5 856,27 грн.,отримав від свого контрагента - ПП "Диволайн" оригінали податкових накладних № НН-ДН05542 від 01.09.2006 р. на суму 107 616,00 грн., в т.ч. ПДВ 17 936,00 грн., № НН- ДН05622 від 04.09.2006 р. на суму 52 224,00 грн., в т.ч. ПДВ 8 704,00 грн., № НН-ДН05741 від 08.09.2006 р. на суму 127 260,00 грн., в т.ч. ПДВ   21 210,00 грн., № НН-ДН05872 від 12.09.2006 р. на суму 35 137,62 грн., в т.ч. ПДВ 5 856,27 грн.,сплатив   своєму   контрагенту   -   ПП   "Диволайн"   за   отриману   продукцію   у безготівковому порядку,він цілком правомірно включив до складу податкового кредиту вересня 2006 року 53 706,27 грн. ПДВ, сплаченого в ціні придбання тютюну від ПП "Диволайн", та зазначеного в вищевказаних податкових накладних. Таким же чином, на підставі  пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5   ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", діяв позивач, включивши до складу податкового кредиту липня 2006 р.   15   833,00  грн.   ПДВ,  сплаченого  в  ціні  придбання  тютюнової  сировини  від ТОВ "ВКФ Майстер", березня 2006 року    - 225  912,00 грн. ПДВ, сплаченого в ціні придбання тютюнової сировини від ПП "Каспромторг" та серпня 2006 р.   - 5 000,00 грн. ПДВ, сплаченого в ціні придбання тютюнової сировини від ПП "Каспромторг". Відповідач виключає зі складу податкового кредиту суму ПДВ, сплаченого в ціні придбання даних ТМЦ, посилаючись на неможливість проведення зустрічних перевірок непрямих контрагентів позивача. Але при цьому не враховано, що Законом України „Про податок на додану вартість" визначено лише один випадок не включення до складу податкового кредиту витрат на сплату ПДВ - відсутність податкової накладної чи вантажної митної декларації.

Інших обмежень щодо включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) при придбанні товарів (робіт, послуг), законодавчо не встановлено, а тому посилання податкової-відповідача на матеріали зустрічних перевірок та той факт, що їх результатами не підтверджено сплату податкового зобов'язання по податку на додану вартість контрагентами позивача не можуть бути визнані свідченням порушення вимог податкового законодавства позивачем.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність має індивідуальний характер. Тому не підтвердження сплати контрагентами постачальників позивача до бюджету сум ПДВ не може впливати на результати діяльності підприємства-позивача і не може бути підставою до притягнення позивача до відповідальності в вигляді зменшення сум, включених до складу податкового кредиту та заявлених до відшкодування ПДВ.

Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (частина перша ст. 19 Конституції України). Чинне законодавство, зокрема Закон про ПДВ, не встановлює обов'язки покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, якщо такий податок не буде сплачено продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця у складі ціни товару.

Відповідно до положень Закону про ПДВ сума податку на додану вартість, включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець товару - контрагент позивача має сплачувати цей податок до бюджету.

Враховуючи те, що крім належним чином оформлених податкових накладних, факт проведення операції з придбання товару позивачем та його оплати підтверджується первинними бухгалтерськими документами, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що у відповідача не було підстав для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Стосовно розрахунку штрафних санкцій, то відповідно до пункту 1.5. статті 1 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-III"Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування визначених відповідними законами. Оскільки  позивачем не було допущено порушень правил оподаткування, таким чином законних підстав для застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій не має.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, керуючись ст.. ст.. 160,167, 195, 196, 198, 200, 205 ,206, 209, 254 КАС України

                                                      ухвалила:

Постанову господарського суду Полтавської області від 10.10.2007р. по справі №3/171 залишити без змін.

Апеляційну скаргу Кременчуцької МДПІ, на постанову господарського суду Полтавської області від 10.10.2007р. по справі №3/171 залишити без задоволення.

Роз’яснити сторонам, що вони мають право подати касаційну скаргу на дану ухвалу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після виготовлення її повного тексту.

Справу направити до суду першої інстанції.

Повний текст ухвали виготовлений 23.06.2008 р.

        Головуючий суддя             підпис                    Філатов Ю.М.

                     Судді                     підпис                 Водолажська Н.С.

                                                        підпис                  Шевцова Н.В.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ:

Суддя                                                                       Ю.М. Філатов