Постанова № 1890699, 19.06.2008, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа  №  22-а-1294/08

Категорія:   36Головуючий 1 інстанції -  Моісеєнко В.М.

Суддя  доповідач  -  Мельнікова Л.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

19 червня 2008 року колегія суддів  Харківського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого судді -  Мельнікової Л.В.

суддів: - Подобайло З.Г., Григоров А.М.

при секретареві – Холодній Д.С..

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові апеляційну скаргу  Державної податкової інспекції в місті Суми на постанову Господарського суду Сумської області від 27 жовтня 2007 року по справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Завод обважених бурильних та ведучих труб» відкритого акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання ім. М.В. Фрунзе» до Державної податкової інспекції в місті Суми, за участі Прокурора Сумської  області – про визнання нечинним податкового повідомлення рішення та зобов’язання вчинити дії,  -

В с т а н о в и л а:

            У серпні 2007 року позивач ДП «Завод обважених бурильних та ведучих труб» ВАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання ім. М.В. Фрунзе» звернувся до Господарського суду Сумської області з адміністративним позовом до ДПІ у м. Суми про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 20 серпня 2007 року № 0000282306/0/54507, зобов’язання відповідача надати Управлінню Державного казначейства України у Сумській області передбачені Законом України «Про податок на додану вартість» висновки із зазначенням сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з державного бюджету України у розмірі 249.799,49 грн., в т.ч. по місяцях: за вересень 2006 року на суму 202.057,29 грн., за жовтень 2006 року на суму 24.429,55 грн., за січень 2007 року на суму 68.312,65 грн. та стягнути з відповідача на його користь 3,40 грн. виплат по сплаті судового збору.

            В обґрунтування позову позивач посилається на те, що за результатами позапланової невиїзної документальної перевірки підприємства позивача відповідачем з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок банку за період вересень, жовтень 2006 року та січень 2007 року був складений акт № 5523/23-6/30991664 від 17.08.2007 року, згідно висновків якого встановлено порушення позивачем Закону України «Про податок на додану вартість», в наслідок чого не підтверджено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на 294.799,49 грн.

            На підставі зазначеного акту відповідачем винесене податкове повідомлення-рішення № 0000282306/0/54507 від 20.08.2007 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 294.799,49 грн.

            Позивач вважає, що висновки, що містяться в акті, на підставі якого винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, суперечать вимогам Закону України «Про податок на додану вартість», базуються на неперевірених даних та на припущеннях.

            Також, позивач вважає, що відповідач порушує порядок відшкодування ПДВ з державного бюджету, тому просить суд зобов’язати відповідача надати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, як того вимагає Закон України «Про податок на додану вартість».

В ході судового розгляду справи в суді першої інстанції до участі в справі був допущений Прокурор Сумської області.

            Постановою Господарського суду Сумської області від 25 жовтня 2007 року позовні вимоги задоволено, податкове повідомлення-рішення від 20 серпня 2007 року № 0000282306/0/54507 ДПІ в м. Суми про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 294.799,49 грн. визнано нечинним, відповідача зобов’язано надати Управлінню Державного казначейства України у Сумській області висновок про відшкодування з державного бюджету України ДП «Завод обважених бурильних та ведучих труб» ВАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання ім. М.В. Фрунзе» податку на додану вартість в розмірі 249.799,49 грн., в т.ч. по місяцях: за вересень 2006 року на суму 202.057,29 грн., за жовтень 2006 року на суму 24.429,55 грн., за січень 2007 року на суму 68.312,65 грн. та стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 3,40 грн. витрат по сплаті судового збору.

В обґрунтування свого рішення суд першої інстанції посилається на те, що твердження позивача, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги, знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду справи, встановлено, що оскаржуване рішення винесене позивачем з порушенням вимог Закону України «Про податок на додану вартість».

Будучі незгодним з постановою суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення питання, відповідач ДПІ в м. Суми, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

В засіданні колегії суддів представники Державної податкової інспекції в місті Суми підтримали вимоги та обґрунтування апеляційної скарги.

В засіданні колегії суддів представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.

В засідання колегії суддів представник Прокуратури Сумської області не прибув, хоча про місце, дату та час слухання справи повідомлений належним чином.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанову Господарського суду Сумської області  від 25 жовтня 2007 року, з урахуванням положень п.2 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, слід скасувати в частині задоволення позовних вимог щодо зобов’язання відповідача надати Управлінню Державного казначейства України у Сумській області передбачені Законом України «Про податок на додану вартість» висновки із зазначенням сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з державного бюджету України у розмірі 249.799,49 грн., в т.ч. по місяцях: за вересень 2006 року на суму 202.057,29 грн., за жовтень 2006 року на суму 24.429,55 грн., за січень 2007 року на суму 68.312,65 грн., з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ДП «Завод ОБ та ВТ» ВАТ СМНВО ім. М.В. Фрунзе знаходиться на податковому обліку у ДПІ м. Суми за № 01911081 з 08.06.2000 року, зареєстрований як платник податку на додану вартість відповідно до свідоцтва № 25754833 від 16.06.2000 року.

17.08.2007 року головним державним податковим ревізором-інспектором, інспектором податкової служби 1 рангу відділу перевірок відшкодування ПДВ управління аудиту юридичних осіб ДПІ у м. Суми була проведена невиїзна документальна перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку по деклараціям за вересень, жовтень 2006 року та січень 2007 року.

За результатами зазначеної перевірки був складений акт № 5523/23-6/30991664 від 17.08.2007 року, згідно висновків якого встановлено порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого не підтверджено заявлену суму бюджетного відшкодування в розмірі 294.799,49 грн., в тому числі: за вересень 2006 року – 202.057,29 грн., за жовтень 2006 року – 24.429,55 грн., за січень 2007 року – 68.312,65 грн.

20 серпня 2007 року відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000282306/0/54507, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 294.799,49 грн.

Свою позицію щодо зменшення суми бюджетного відшкодування відповідач обґрунтовує тим, що один з постачальників позивача у вересні 2006 року на суму 202.057,29 грн. та січні 2007 року на суму 68.312,65 грн. – ВАТ «Сумивтормет» - не є виробником товару (металобрухту), поставленого позивачу, він придбав його у ТОВ «Віотан» та ТОВ «Милекса», постачальниками яких в свою чергу є ТОВ «Спецінвест».

Одним з постачальників позивача у жовтні 2006 року на суму 24.429,55 грн. є ТОВ ТД «Арго», який придбав товар у ТОВ «ТД Селена», той в свою чергу у ЗАТ «Електросталь», а той  - у ТОВ «МетАзов».

Відповідно інформації ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ТОВ «Спецінвест» визнано банкрутом, свідоцтво платника податку на додану вартість анульовано 24.02.2007 року, підприємство знято з обліку 29.03.2007 року.

Відповідно до інформації ДПІ в Калінінському районі м. Донецька ухвалою Господарського суду Донецької області від 25.12.2006 року ТОВ «МетАзов» визнано банкрутом.

У зв’язку з вищенаведеним, органом ДПІ у м. Суми зроблений висновок про відсутність надмірної сплати податку у сумі 294.799,49 грн. за вересень, жовтень 2006 року, січень 2007 року по ланцюгу до виробника.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності з боку позивача порушень норм податкового законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за господарськими операціями у вересні, жовтні 2006 року та січні 2007 року з ВАТ «Сумивтормет» та ТОВ ТД «Арго» оплата товару була здійснена у повному обсязі, що підтверджується податковими накладними.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4.ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких належить до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Не дозволяється включення до податкового кредиту, згідно з п.п.7.4.5 п.7.4. ст..7 зазначеного Закону, будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) – актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів у оплату вартості таких робіт (послуг).

Відповідно до п.п7.5.1 п.7.5. ст.7 зазначеного Закону датою виникнення права платника ПДВ на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чеку) – в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, у позивача у вересні, жовтні 2006 року та січні 2007 року виникло право на податковий кредит.

Посилання відповідача на те, що ВАТ «Сумивтормет» 14.02.2007 року, а ТОВ ТД «Арго» 25.12.2006 року визнані банкрутами та зняті з податкового обліку судом першої інстанції правомірно не прийнято до уваги, оскільки операції купівлі-продажу по ланцюгу з зазначеними підприємствами здійснювались до визнання їх банкрутами.

Відповідно до п.п. 1.3 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» платником податку є особа, яка зобов’язана здійснювати утримання та внесення до бюджету сум податку, що сплачується покупцем, або особа, що вивозить (пересилає) товари на митну територію України.

За таких обставин покупець не може нести відповідальність за несплату податків продавцями.

Колегія суддів вважає, що твердження позивача про те, що після судового розгляду справи відповідач своєю бездіяльністю буде чинити перепони бюджетному відшкодуванню оскаржуваних сум, безпідставними та необґрунтованими. При наявності для цього підстав, для захисту порушеного права, позивач не позбавлений можливості звернутися до суду з відповідним позовом щодо стягнення сум бюджетного відшкодування.

Тому в задоволенні позовних вимог щодо зобов’язання відповідача надати Управлінню Державного казначейства України у Сумській області передбачені Законом України «Про податок на додану вартість» висновки із зазначенням сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з державного бюджету України у розмірі 249.799,49 грн., в т.ч. по місяцях: за вересень 2006 року на суму 202.057,29 грн., за жовтень 2006 року на суму 24.429,55 грн., за січень 2007 року на суму 68.312,65 грн.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими.

            На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 185, 195, 196, 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 2, 205 ч.1 п.3, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

            Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Суми – задовольнити частково.

Постанову Господарського суду Сумської області від 25 жовтня  2007 року – скасувати в частині задоволення позовних вимог Дочірнього підприємства «Завод обважених бурильних та ведучих труб» відкритого акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання ім. М.В. Фрунзе» щодо зобов’язання відповідача надати Управлінню Державного казначейства України у Сумській області передбачені Законом України «Про податок на додану вартість» висновки із зазначенням сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з державного бюджету України у розмірі 249.799,49 грн., в т.ч. по місяцях: за вересень 2006 року на суму 202.057,29 грн., за жовтень 2006 року на суму 24.429,55 грн., за січень 2007 року на суму 68.312,65 грн.

В задоволенні позовних вимог Дочірнього підприємства «Завод обважених бурильних та ведучих труб» відкритого акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання ім. М.В. Фрунзе» щодо зобов’язання відповідача надати Управлінню Державного казначейства України у Сумській області передбачені Законом України «Про податок на додану вартість» висновки із зазначенням сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з державного бюджету України у розмірі 249.799,49 грн., в т.ч. по місяцях: за вересень 2006 року на суму 202.057,29 грн., за жовтень 2006 року на суму 24.429,55 грн., за січень 2007 року на суму 68.312,65 грн. – відмовити.

В іншій частині постанову Господарського суду Харківської області від 25 жовтня 2007 року залишити без змін.

Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної силу з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця.

Головуючий суддя  -                            (підпис)                             Л.В. Мельнікова

            Судді                                                          (підпис)                        З.Г. Подобайло

                                                                           (підпис)                            А.М. Григоров

Повний текст постанови виготовлений 24 червня 2008 року.

Згідно з оригіналом

Суддя                                                                                                                     Л.В. Мельнікова