Постанова № 1887343, 20.06.2008, Харківський апеляційний адміністративний суд

Україна

Харківський апеляційний адміністративний суд

Справа № 3/40                                         Головуючий 1 інстанції: Бунякіна Г.І.

Категорія: 40                                                             Доповідач: Філатов Ю.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2008 р.                                           Справа № 22-а-436/2008

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Філатов Ю.М., судді Водолажська Н.С.,

Шевцова Н.В.

при секретарі Житєньовій Н.В.

за участю представників:

позивача – Назаренко Л.П.

відповідача – Кисельов О.В., Дудник О.С., Назаренко В.В.     

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського  апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу відповідача, Кременчуцької ОДПІ, на постанову господарського суду Полтавської області від 02.08.2007р. по справі №3/40

за позовом ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод»

 до      Кременчуцької МДПІ

про                 визнання нечинним податкового повідомлення - рішення

встановила:

          Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, яким просив визнати нечинним податкове повідомлення-рішення КОДПІ від 29.12.2006р. № 0000662305/0/117, за яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування за травень 2006р. на 1 006 242,00 грн..

          Постановою господарського суду Полтавської області від 02.08.2007р. по справі №3/40 вимоги позивача задоволені. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ 29.12.2006   р.   №   0000662305/0/117,   за   яким   Відкритому   акціонерному   товари "Кременчуцький сталеливарний завод" зменшено суму бюджетного відшкодуванні травень 2006р. на 1 006 242,00 грн..

            Не погоджуючись з постановою господарського суду Полтавської області від 02.08.2007р. по справі №3/40 відповідач подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити, вважає, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права.

            Позивач вважає, що постанова господарського суду Полтавської області від 02.08.2007р. по справі №3/40 прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю – доповідача та представників сторін колегія суддів встановила, що за висновками невиїзної позапланової перевірки ВАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за травень 2006 p., що набрали форму акту № 716/23-312/05756783 від 22.12.06 p., податкова-відповідач зазначила про неможливість висновку щодо правомірності відшкодування податку на додану вартість за період, охоплений перевіркою, до отримання результатів зустрічних перевірок по ланцюгу до виробника (імпортера), а тому призупинила відшкодування зазначених платником сум ПДВ.

Результатом даних висновків стало зменшення відповідачем позивачу за спірним податковим повідомленням-рішенням суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 1 006 242,00 грн. за травень 2006 року.  

При цьому орган ДПС в додаткових поясненнях № 1034/10 від 01.08.2007 р. ґрунтує свої висновки неотриманням результатів зустрічних перевірок непрямих контрагентів позивача.

Задовольняючи вимоги позивача суд першої інстанції виходив з наступного.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлений п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Відповідно до пп. 7.7.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перев'яжи надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до ст. 19 Конституції України державні органи повинні діяти на підставах, у межах повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією України та законами. Статтею 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" на органи державної податкової служби покладено обов'язок щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, до якого відноситься і Закон України "Про податок на додану вартість.

Отже, проведення зустрічних перевірок є обов'язком податкових органів, однак законодавець не ставить відшкодування податку на додану вартість у залежність від проведення податковими органами перевірок, а призначення податковим органом перевірки платника податку не може продовжити визначений законом строк відшкодування з Державного бюджету України податку на додану вартість.

Крім того, підставою для зменшення органом ДПС суми бюджетного відшкодування згідно із пп. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" є виявлення за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації. Зауважень з боку ДПС щодо неправомірності формування цифрового ряду податкового кредиту як акт перевірки, так і заперечення на адміністративний позов не містять.

Крім того, відповідач не зміг пояснити на вимогу суду, яка методологія була застосована при визначенні суми ПДВ, на яку зменшено податковий кредит позивача за травень 2006 року - 1 006 242,00 грн., в той час як задекларовано позивачем» до відшкодування в цьому періоді було 2 959 986,00 грн. (рядок 25.1 декларації № 48314 від 20.06.06 р. та розрахунок суми бюджетного відшкодування до цієї декларації).

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача. 

Колегія суддів вважає, що постанова господарського суду Полтавської області від 02.08.2007р. по справі №3/40 прийнята при неповному з’ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Матеріали справи свідчать про те, що за спірними угодами постачальниками позивача були ТОВ «Полтаванафтогазопостач», який здійснював постачання газу, ТОВ «Форуммет», який здійснював постачання металобрухту, та ТОВ «Мегаполіс», який здійснював постачання різноманітного обладнання. Діяльність, яку здійснюють партнери позивача по угодам потребує спеціального дозволу (ліцензії).

На вимогу суду апеляційної інстанції  позивачами були надані копії ліцензій постачальників, при цьому слід зазначити, що надана суду ліцензія ТОВ «Форуммет» засвідчена нотаріально, але її дія розпочалась з 20.02.2007р., тобто до періоду, що перевірявся, вона відношення не має. Ліцензії ТОВ «Полтаванафтогазопостач» та ТОВ «Мегаполіс» надані у вигляді не завірених належним чином  копій і не можуть вважатись належними доказами по справі.

Колегія суддів дійшла висновку, що угоди позивача з контрагентами укладені всупереч вимогам законодавства, оскільки у постачальників позивача відсутні дозвільні документи на здійснення відповідної діяльності, а тому у відповідності до ст..203, п.п.1,2 ст.215 ЦК України вони є нікчемними і у відповідності до ст..216 ЦК України не створюють будь – яких юридичних наслідків, в тому числі і права на віднесення відповідних сум по цим угодам до складу податкового кредиту. При цьому слід зазначити, що питання наявності спеціального дозволу на здійснення певної діяльності і його дійсність має бути перевірено учасниками господарських операцій ще під час укладання угоди.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що постанова господарського суду Полтавської області від 02.08.2007р. по справі №3/40 прийнята при неповному з’ясуванні обставин, що мають значення для справиі підлягає скасуванню, керуючись  ст.. ст.. 160, 167, 195, 196, 198,  п. 1 ст.202, ст..ст.205, 207, 209, 254 КАС України

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача, Кременчуцької ОДПІ, на постанову господарського суду Полтавської області від 02.08.2007р. по справі №3/40 задовольнити.

Постанову господарського суду Полтавської області від 02.08.2007р. по справі №3/40 скасувати.

Прийняти нову постанову,  якою в задоволенні позову відмовити.

Роз’яснити сторонам, що дана постанова  набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом місяця з дня виготовлення її повного тексту.

Повний текст постанови виготовлений 25.06.2008 р.

Головуючий суддя                підпис                      Філатов Ю.М.

                   Судді                          підпис                      Водолажська Н.С.

                                                   підпис                      Шевцова Н.В.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ:

Суддя                                                                            Ю.М. Філатов