Ухвала суду № 1887327, 14.05.2008, Харківський апеляційний адміністративний суд

Україна

Харківський апеляційний адміністративний суд

Справа №22– а – 1943/2007                               Головуючий 1 інстанції: Тацій Л.В.

Категорія:                                                                              Доповідач: Філатов Ю.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          14 травня 2008 р.                                                 Справа № 22-а-1943/2008

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Філатов Ю.М., судді Водолажська Н.С., Шевцова Н.В..

при секретарі Житєньовій Н.М.

за участю представників:

позивача – Копилова С.В., Ілюхіна Т.В.

відповідача – Бережний Р.М., Сліденко А.В.

прокурор – Кріцина Н.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського  апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу відповідача, ДПІ у Ленінському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.12.2007р. по справі №2-а-2021/07

за позовом  ТОВ «Оргтехбуд»

доДПІ в Ленінському районі м. Харкова

за участю прокурора Харківської області     

провизнання нечинними податкових повідомлень - рішень

                                                                              ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ «Оргтехбуд»,  звернувся до суду з адміністративним позовом, яким просив суд визнати нечинними винесені ДПІ у Ленінському районі м. Харкова податкові повідомлення-рішення №0007482330/0 від 07.08.2007р. з нарахування податкового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість у розмірі 924018,17 грн. та податкове повідомлення-рішення №0007492330/0 від 07.08.2007р. з нарахування податкового зобов'язання зі сплати податку на прибуток підприємств і організацій у розмірі 1140740,70 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.12.2007р. по справі №2-а-2021/07 позов задоволено. Визнані нечинними податкові повідомлення-рішення №0007482330/0 від 07.08.2007р. з нарахування податкового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість у розмірі 924018,17 грн. та №0007492330/0 від 07.08.2007р. з нарахування податкового зобов'язання зі сплати податку на прибуток підприємств і організацій у розмірі 1140740,70 грн.

Не погоджуючись з постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.12.2007р. по справі №2-а-2021/07 відповідач, ДПІ в Ленінському районі м. Харкова, подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та прийняти нову, якою в позові відмовити, вважає, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права.

Прокурор підтримує вимоги апеляційної скарги.

Позивач вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 10.12.2007р. по справі №2-а-2021/07 прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні.

Розглянувши м матеріали справи, заслухавши суддю – доповідача та представників сторін колегія суддів встановила, що підставою прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень був акт перевірки №1681/23-304/32031600 від 24.07.2007р., в якому зроблені висновки про порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме, порушення п.5.1  п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в частині віднесення позивачем до складу валових витрат суми витрат по придбанню послуг, які не використані у господарській діяльності, використання яких неможливо в подальшому та які не підтверджені первинними документами за період з 01.04.2005р. по 01.04.2007р. на загальну суму 3051727,33 грн., та порушення п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» щодо віднесення до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених у зв'язку з придбанням послуг, які не використовуються у господарській діяльності та не підтверджені первинними документами на загальну суму 616012,11 грн.

Колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні виходячи з наступного.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті (пп. 5.2.1 п.5.2 ст.5 вказаного Закону).

Матеріали справи свідчать про те,  що витрати на отримання маркетингових, поліграфічних та консультаційно-інформаційних послуг були здійснені позивачем у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) та для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Для цього  позивачем були укладені угоди №4.04/Н, № 4.04/С, №4.04/0, №14.04/П, №4.05/У та №18.09/У з ТОВ «Триумвират» щодо надання послуг по дослідженню ринку нерухомості в м. Харкові, по маркетинговому дослідженню ринку будівельних матеріалів, по маркетинговому дослідженню ринку робіт (послуг), пов'язаних із будівництвом, по виконанню поліграфічних послуг, по виконанню інформаційно-консультаційних послуг, та угоди №У1/2007 з ТОВ «Поліфарм» щодо надання консультаційно-інформаційних послуг.

Отримані від ТОВ „Триумвірат" та ТОВ «Поліфарм» послуги були використані у власній господарській діяльності при прийнятті рішень про будівництво 9-ти поверхового 108 квартирного будинку по вул. Клочківська, 191-А, та 17-ти поверхового 100 квартирного будинку по вул. Клочківській ріг вул. Самарської, їх проектуванні та безпосередньо будівництві, виборі підрядників на окремі види робіт, при оптимізації закупівель будівельних матеріалів.

Приєднані до матеріалів справи  угоди, акти виконаних робіт та платіжні доручення про оплату вказаних послуг свідчать про те, що обов'язки за цими угодами сторонами виконані повністю. Також слід зазначити, що вищезазначені угоди є чинними та не визнані в установленому порядку недійсними.

Відповідно до п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Статтею 11 зазначеного  Закону встановлені правила ведення податкового обліку, відповідно до п. 11.2 якої датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше - або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робот (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Матеріали справи свідчать про те, що позивачем до складу валових витрат були включені витрати на підставі договорів, актів виконаних робот та платіжних доручень, які є первинними документами та мають всі необхідні обов'язкові реквізити.

Таким чином, посилання  відповідача на те, що первинні документи позивача оформлені не у відповідності з нормами ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»  не можуть бути визнані обґрунтованими.

Колегія суддів вважає, що  суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що акти здавання-приймання виконаних робіт, складені позивачем з партнерами по угодам  (ТОВ „Поліфарм" та ТОВ „Триумвірат")  є первинними документами, які фіксують факти здійснення господарських операцій позивача та його контрагентів, а їх зміст відповідає приписам статті 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

При цьому відповідачем не надано доказів того, що вказані первинні документи містять недостовірні відомості або визнані недійсними.

Не можуть бути визнані обґрунтованими посилання  відповідача на підтвердження використання отриманих від "ТОВ «Триумвират» та ТОВ «Поліфарм» маркетингових, поліграфічних та консультаційно-інформаційних послуг у власній господарській діяльності звітом та іншими документами, оскільки обов'язковість складання цих документів не передбачена правилами податкового обліку. Ненадання або відсутність вказаних документів у позивача не спростовує факту правомірного віднесення ним до валових витрат вартості вищезазначених послуг, які використовувалися позивачем для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до п.5.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Таким чином Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення (стандарти) бухгалтерського обліку, Інструкція «Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій», Положення «Про забезпечення записів в бухгалтерському обліку», на які посилається відповідач, не можуть встановлювати правила ведення податкового обліку.

Доводи відповідача щодо того, що позивач в бухгалтерському обліку витрати з придбання маркетингових та інформаційно-консультаційних послуг від ТОВ „Триумвірат" за період 2 квартал 2005 р. - 1 квартал 2007 р. обліковував на балансовому рахунку 39 „Витрати майбутній періодів", не заслуговують на увагу, оскільки вказане віднесення   витрат   на   балансовий   рахунок   39   було   здійснено    позивачем   згідно встановлених правил бухгалтерського обліку господарських операцій та не свідчить про невикористання позивачем отриманих послуг у власній господарській діяльності.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що  відповідачем не доведено, що понесені позивачем витрати по вищевказаним договорам не повинні відноситися до складу валових витрат позивача та не використані в його господарській діяльності, тому проведені відповідачем донарахування податку на прибуток зроблені безпідставно.

Стосовно донарахування податку на додану вартість в зв'язку з порушенням позивачем (на думку відповідача) п.п.7.4.4. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідно до якого  якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включаться до складу податкового кредиту.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 вказаного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з наступних подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); або  дата отримання  податкової накладної,  що  засвідчує  факт  придбання  платником податку товарів (робіт, послуг).

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі, коли на час перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 вказаного Закону).

Податкові накладні, виписані і надані позивачу ТОВ «Тріумвірат» та ТОВ «Поліфарм», повністю відповідають вимогам ст.7 вказаного Закону, та не мають недоліків щодо порядку їх заповнення. Вказані доводи не спростовані відповідачем.

Колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено того, що отримані позивачем послуги від своїх контрагентів з самого початку не призначались для використання в своїй господарській діяльності та не були використані в такій діяльності.

До матеріалів справи приєднаний висновок судово-економічної експертизи № 8267 від 11.09.2007р. Експертиза була проведена на підставі постанови старшого слідчого по ОВС СОР прокуратури Харківської області від 20.08.2007р. про призначення судово-економічної експертизи по кримінальній справі № 18070036.

Колегія суддів вважає, що зазначений висновок не може вважатись доказом по даній справі з наступних підстав.

Висновок експерта зроблений без наявності всіх документів, які досліджувалися інспекторами при перевірки та на підставі яких було зроблено висновок у акті перевірки; - висновок експерта зроблений на підставі припущень слідчого, які зазначені у постанові відносно того, що послуги від ТОВ «Тріумвірат» фактично ТОВ «Оргтехбуд не отримувались та не використовувались в господарськійій діяльності, а документи якими ці послуги оформлялись є недійсними; для визнання документів недійсними та встановлення фактичних обставин є законодавчо встановлений порядок; відсутні докази, щодо того, що послуги від ТОВ «Тріумвірат» та ТОВ «Оргтехбуд не отримувались та не використовувались в господарській діяльності, а документи якими ці послуги оформлялись є недійсними.

Крім цього при дослідженні експерт застосовував метод документальної перевірки та співставлення описаних в акті перевірки фінансово-господарських операцій з наданими на дослідження документами бухгалтерського і податкового обліку та діючим законодавством по оподаткуванню та бухгалтерському обліку. У висновку експертизи зазначено, що оцінка договорів та документів, а також встановлення фактичних обставин справи не належить до компетенції експерта-економіста. Серед наданих документів для проведення експертизи відсутні будь-які законодавчо встановлені докази щодо того, що послуги від ТОВ «Тріумвірат» фактично ТОВ «Оргтехбуд» не отримувались та не використовувались в господарській діяльності, а документи якими ці послуги оформлялись є недійсними. Висновок експерту економісту зроблений з урахуванням умов, наведених у постанові про призначення експертизи, а саме того, що послуги від ТОВ «Тріумвірат» фактично ТОВ «Оргтехбуд не отримувались та не використовувались в господарській діяльності, а документи якими ці послуги оформлялись є недійсними. Але ж ці умови документально не підтверджуються.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо неможливості  використання у якості доказу при розгляді даної справи висновку судово-економічної експертизи №8267 від 11.09.2007р., оскільки він не ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному розгляді всіх обставин справи у сукупності.

У засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідача зазначив, що ТОВ «Оргтехбуд» неправомірно включило до складу валових витрат за 4 квартал 2006р. витрати у сумі 35828,00 грн. При цьому Відповідач посилався на аркуш 66 акту перевірки №1681/23-304/32031600 від 24.07.2007р. в якому зазначено, що ці витрати пов'язані з наданням виконаних робіт РУ НПК «Європроект» по акту від 31.10.2006р. №15К, який для перевірки не було надано.

Колегія суддів вважає, що посилання відповідача не може бути визнано обґрунтованим з наступних підстав.

Відповідно до  ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" датою збільшення валових витрат є дата списання коштів з банківських рахунків в оплату послуг, або дата фактичного отримання результатів послуг.

Отже  підтвердженням оплати за послуги є платіжні доручення, а отримання результатів послуг - акт виконаних робіт.

ТОВ «Оргтехбуд» з РУ НПК «Європроект» було укладено угоду №1 від 31.01.2005р. Акт виконаних робіт №15К було підписано 31.10.2006р., а оплата здійснена 28.12.2006р. Це підтверджується наданим суду позивачем платіжним дорученням №1165. Таким чином  оплата виконаних робіт та фактичне отримання результатів послуг припадає на один податковий період-4 квартал 2006р.

Зазначений акт виконаних робіт та платіжне доручення є первинними документами та їх оформлення відповідає приписам статті 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Таким чином, у ТОВ «Оргтехбуд» були всі законні підстави для включення до складу валових витрат зазначеної суми.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, керуючись ст.. ст.. 160,167, 195, 196, 198, 200, 205 ,206, 209, 254 КАС України

                                                      ухвалила:

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.12.2007р. по справі №2-а-2021/07залишити без змін.

Апеляційну скаргу відповідача, ДПІ у Ленінському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.12.2007р. по справі №2-а-2021/07 залишити без задоволення.

Роз’яснити сторонам, що вони мають право подати касаційну скаргу на дану ухвалу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після виготовлення її повного тексту.

Справу направити до суду першої інстанції.

Повний текст ухвали виготовлений 16.05.2008 р.

         Головуючий суддя            підпис                    Філатов Ю.М.

                     Судді                      підпис                   Водолажська Н.С.

                                                        підпис                     Шевцова Н.В.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ:

Суддя                                                                         Ю.М. Філатов