Ухвала суду № 18906741, 07.06.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2011 р.Справа № 2а-44551/09/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючого судді: Курило Л.В.

суддів: Рєзнікової С.С.

Калиновського В.А.

за участю:

секретаря судового засідання: Верман А.М.

представника позивача: Миронова О.А.

представника відповідача: Оноприєнко Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.03.2010 р. по справі№2-а-44551/09/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «КГБ»

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова

про скасування податкових повідомлень рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «КГБ» (далі ТОВ «ТД «КГБ»), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова (далі - ДПІ у Київському районі м. Харкова), в якому після уточнення позовних вимог просив скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Київському районі м. Харкова № 0000471505/0 від 02 листопада 2009 року та № 0000471505/1 від 04 грудня 2009 року.

В обгрунтування позову позивач зазначив, що на підставі акту перевірки № 6964/15-509/25477823 від 21 жовтня 2009 року податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000471505/0 від 02 листопада 2009 року, яким ТОВ «Торговий дім «КГБ» нараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 9151,50 грн., в тому числі, 6101,00 грн. - за основним платежем, 3050,50 грн. - за штрафними санкціями.

За результатами адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення, 04.12.2009 року податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000471505/1, яким повторно визначено суму податкових зобов'язань позивача по ПДВ в розмірі 6101,00 гривень за основним платежем та 3050,50 гривень за штрафними санкціями.

Зазначені податкові рішення вмотивовані порушенням вимог пп.7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 Закону України «Про податок на додану вартість», що, на твердження податкового органу, полягає в завищені позивачем суми податкового кредиту за грудень 2008 року, січень, лютий, травень 2009 року.

На думку позивача, висновок податкового органу про завищення сум податкового кредиту є таким, що суперечить діючому законодавству, а прийняті податкові повідомлення-рішення протиправними.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.03.2010 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «КГБ» задоволено в повному обсязі.

Скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Київському районі м. Харкова № 0000471505/0 від 02 листопада 2009 року та № 0000471505/1 від 04 грудня 2009 року.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог позивача.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а саме: ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції просив залишити без задоволення апеляційну скаргу відповідача, а рішення суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ТОВ «Торговий дім «КГБ», зареєстровано 17.10.2007 р. рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради і як платник податку на додану вартість, знаходиться на обліку в ДПІ у Київському районі міста Харкова. (а. с. 53).

21.10.2009 р. Державною податковою інспекцією у Київському районі міста Харкова проведена невиїзна документальна перевірка податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2008 року, січень, лютий, травень 2009 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «КГБ» (ідентифікаційний номер -35477823).

За результатами перевірки складено акт № 6964/15-509/35477823 від 21.10.2009 року і встановлено порушення п.п. 7.2.6. п. 7.2. ст.. 7 та п.п. 7.4.5 п. 7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого завищено суму податкового кредиту за грудень 2008 року, січень, лютий, травень, 2009 року в сумі 17679,00 грн. а саме: по декларації з ПДВ за грудень 2009 року завищено суму податкового кредиту по декларації з податку на додану вартість за грудень 2008 року, занижена сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду (рядок 27) позитивне значення на суму 1449,00 грн.; по декларації з ПДВ за січень 2009 року завищено суму податкового кредиту по декларації з податку на додану вартість за січень 2009 року, занижена сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду (рядок 27) позитивне значення на суму 1978,00 грн.; по декларації з ПДВ за лютий 2009 року, завищено суму податкового кредиту по декларації з податку на додану вартість за лютий 2009 року на суму 2520,00 грн., по декларації з ПДВ за лютий 2009 року завищено залишок відємного значення, що включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 21-рядок 22.2) на суму 584,00 грн., занижена сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду (рядок 27) позитивне значення 1936,00 грн.; по декларації з ПДВ за травень 2009 року завищено суму податкового кредиту по декларації з податку на додану вартість за травень 2009 року3 на суму 11732,00 грн., по декларації з ПДВ за травень 2009 року завищено залишок відємного значення,який включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 21-рядок 22.2) на суму 10844,00 грн., по декларації з ПДВ за травень 2009 року завищено залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26) на суму 150,00 грн., занижена сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду (рядок 27) позитивне значення 738,00 грн. (а. с. 7-14).

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 000471505/0 від 01.11.2009 року, яким визначено ТОВ «Торговий дім «КГБ» податкове зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 9151 грн., в тому числі, основний платіж - 6101,00 грн., і фінансова (штрафна) санкція на суму 3050,50 грн.(а. с. 20)

Позивачем вказане податкове повідомлення-рішення оскаржено в адміністративному порядку, в результаті чого скарга ТОВ «Торговий дім «КГБ» залишена без задоволення, а 04.12.2009 року податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000471505/1 від, яким повторно визначено суму податкових зобов'язань позивача по ПДВ в розмірі 6101,00 грн. - за основним платежем та 3050,50 грн. - за штрафними санкціями (а.с. 15,16-19, 21, 22-23).

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом не доведена правомірність і обгрунтованість висновків перевірки ТОВ «Торговий дім «КГБ», проте позивачем доведена наявність всіх первинних документів, на підтвердження суми податку на додану вартість, включеного ним до податкового кредиту.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як свідчить акт перевірки № 6964/15-509/35477823 від 21.10.2009 року, контролюючим органом за результатами проведеного аналізу співставлення податкового кредиту та податкового зобовязання встановлено перелік контрагентів, а саме: УРА ТОВ «СПЕЦ», ТОВ «Компютер Гама Україна», ПВП «Пріоритет-SOFT», ТОВ «АВАНТІ Україна», ТОВ «Жемчуг 1», податкові накладні який поставлені податковим органом під сумнів.

21.09.2009 р. платнику податків направлено запит № 15713/10/15-520 з питання надання доказів правильності формування податкового зобовязання і податкового кредиту та відображення в податковому обліку податкових накладних, які видані постачальниками товарів (послуг) у попередніх податкових періодах, в тих періодах, коли проведені операції по контрагентах згідно додатку № 5 за грудень 2008 року, січень, лютий, травень 2009 року.

02.10.2009 р. ТОВ «Торговий дім «КГБ» листом № 33 надано завірені копії податкових накладних, завірені копії реєстрів отриманих податкових накладних за період листопада 2007 року травень 2009 року.

Підприємством не надано документального підтвердження стосовно несвоєчасності отримання податкових накладаних та не надано пояснень щодо причин не включення суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту у тих періодах, коли проведені операції по контрагентах згідно додатку № 5 за грудень 2008 року, січень, лютий, травень 2009 року (а. с. 10-11).

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

В ході аналізу положення Закону України «Про податок на додану вартість», суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що податковий кредит за правовою природою свого походження є наслідком виникнення в діяльності контрагента суб'єкта права - платника податку на додану вартість об'єкта оподаткування, визначеного ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість».

Статтею 3 Закону України «Про систему оподаткування» передбачено, що одним із принципів побудови системи оподаткування є обов'язковість впровадження норм щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), визначених на підставі достовірних даних про об'єкти оподаткування за звітний період, та встановлення відповідальності платників податків за порушення податкового законодавства.

Таким чином, сума податкового кредиту має бути відображена в документі обов'язкової податкової звітності платника ПДВ за той звітний податковий період, коли виник об'єкт оподаткування, тобто, коли була здійснена господарська операція, яка є об'єктом оподаткування ПДВ. Юридичною гарантією захисту прав платника податків, який здійснює господарську операцію з придбання товарів (робіт, послуг), на формування податкового кредиту з ПДВ за господарською операцією, в якій він бере участь, є приписи п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в силу яких в разі не отримання на свою вимогу від контрагента податкової накладної, платник ПДВ наділений правом подати до податкового органу скаргу на такого контрагента і сформувати податковий кредит за цією господарською операцією саме на підставі скарги. Разом з тим, оскільки в положеннях п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» законодавцем зазначено про наявність у платника податків саме права на подання скарги, а не обов'язку її подання, то не реалізація цього права з будь-яких причин не має своїм правовим наслідок втрату права на податковий кредит.

Як свідчать письмові докази, складені податкові накладні, а саме: № 35498 від 06.11.07р., № 73 від 30.11.07р., № 386 від 09.01.08р. включені позивачем до реєстру отриманих податкових накладних за грудень 2008 року; № 471 від 06.11.07р., № 99 від 31.12.07р., № 10 від 31.01.08р., № 80 від 25.02.08р. включені позивачем до реєстру отриманих податкових накладних за січень 2009 року; № 75 від 29.11.07р. включені позивачем до реєстру отриманих податкових накладних за лютий 2009 року; № 44571 від 05.11.07р. включені позивачем до реєстру отриманих податкових накладних за травень 2009 року (а. с. 28-30, 31-34, 35, 36, 73, 74, 75, 78).

Як встановлено судом першої інстанції, причиною несвоєчасного віднесення позивачем зазначених податкових накладних до складу податкового кредиту є її несвоєчасне отримання в зазначених періодах. Достовірність даного твердження відповідачем за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України не спростована.

Позивач не включав у податкову декларацію відповідного періоду не підтверджені податковими деклараціями суми ПДВ.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що право платника ПДВ на збільшення податкового кредиту має бути реалізовано не пізніше від звітного податкового періоду отримання платником ПДВ від свого контрагента відповідної належно складеної податкової накладної.

Згідно п.п. 7.2.8 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку. За наявності оригіналу податкової накладної і не включення її до зазначеного реєстру не є підставою для відмови у зарахуванні суми податку, визначеної у такій податковій накладній, до складу податкового кредиту такого платника податку. Форма і порядок заповнення реєстрів отриманих та виданих податкових накладних встановлюються центральним податковим органом.

Колегія судів вважає, що суд першої інстанці обґрунтовано дійшов висновку про те, що складені податкові накладні відображені лише серед податкових накладних, які отримані ТОВ «Торговий дім «КГБ» у грудні 2008 року - травні 2009 року. Доказів недостовірності або фальшивості відомостей згаданого реєстру відповідач до суду не подав, а відтак, судом першої інстанції указаний документ правомірно прийнято як належний і допустимий доказ.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстнціїї дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності у вказаних накладних дефектів форми, змісту або походження, а також інших недоліків, які згідно з п.п. 7.2.1 п.7.2, п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, спричиняють втрату юридичного статусу податкової накладної.

Відповідачем ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанцій не надано доказів невикористання указаного в податкових накладних товару у власній господарській діяльності ТОВ «Торговий дім «КГБ», як і не зазначено про це відповідачем в акті перевірки від 21.10.2009р. № 6964/15-509/35477823.

Отже, правомірним є висновок суду першої інстанції про те, що факт порушення позивачем положень п.п. 7.2.6. п.7.2. ст. 7 та п.п. 7.4.5 п. 7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не знайшов свого підтвердження.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Проте, правомірним є також висновок суду першої інстанції про те, що при винесенні спірних податкових повідомлень-рішень відповідач не посилався на відсутність складених податкових накладних, згадуваних вище.

Доказів відсутності у позивача означених податкових накладних на момент проведення перевірки відповідач, ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанції не подав.

Однак, складені податкові накладні надані позивачем до адміністративного позову, що вказує на наявність цієї податкової накладної в розпорядженні позивача і спростовує висновок ДПІ про порушення позивачем п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок, щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач ні в суду першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції не надав беззаперечних доказів на підтвердження правомірності, законності та обґрунтованості своїх дій щодо прийняття оскаржуваних податкових повідомлень рішень у відношенні позивача.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 22.03.2010 р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків,щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.03.2010 р. по справі№2-а-44551/09/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяКурило Л.В.

Судді Рєзнікова С.С. Калиновський В.А. Повний текст ухвали виготовлений 14.06.2011 р.