Ухвала суду № 18906644, 15.06.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2011 р.Справа № 2а-37/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.

Суддів: Подобайло З.Г. , Григорова А.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.03.2011р. по справі№2а-37/11/2070

за позовом ТОВ "Будівельна компанія Готіка"

до ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова

про часткове скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02 березня 2011 року адміністративний позов ТОВ “Будівельна компанія готіка” задоволено повністю. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова № 0001622303/0 від 29.12.2010 року в частині визначення ТОВ “Будівельна компанія готіка” податкового зобовязання на загальну суму 1207402,50 грн., у тому числі 804935 грн. ПДВ та 402467,50 грн. штрафні (фінансові) санкції, нарахованого у звязку із зменшенням податкового кредиту за травень 2010 року 384167 грн., за липень 2010 року 230220 грн., за серпень 2010 року 190548 грн., сформованого за результатом господарських операцій із ТОВ “Регіон центр” . Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ “Будівельна компанія готіка” 3,40 грн. судового збору.

ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права, що полягає в неповному з'ясуванні судом обставин справи, не відповідності висновків суду дійсним обставинам справи та просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного від 02.03.2011р. , прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

Сторони в судове засідання не зявилися, про час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про отримання повісток про виклик.

Суд апеляційної інстанції , відповідно до вимог ч. 1 п. 2 ст. 197 КАС України, розглядає дану справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи у їх сукупності, постанову суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню , виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова, суд першої інстанції виходив з того , що висновок ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова про порушення позивачем п.п.7.2.3, п. 7.2, п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” суперечить обставинам справи,тому оскаржуване податкове повідомлення рішення № № 0001622303/0 від 29.12.2010 року в частині визначення ТОВ “Будівельна компанія готіка” податкового зобовязання на загальну суму 1207402,50 грн., у тому числі 804935 грн. ПДВ та 402467,50 грн. штрафні (фінансові) санкції, нарахованого у звязку із зменшенням податкового кредиту за травень 2010 року 384167 грн., за липень 2010 року 230220 грн., за серпень 2010 року 190548 грн., сформованого за результатом господарських операцій із ТОВ “Регіон центр” є протиправним і підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції , виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що в період з 29.10.2010р. по 09.12.2010 року фахівцями ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова проведено планову виїзну перевірку ТОВ “Будівельна компанія готіка” з питань дотримання вимог податкового , валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009р. по 30.09.2010р., за результатами якої складено акт перевірки 3314/23-03-05/24672945 від 16.12.2010р.

Перевіркою , крім іншого , встановлено заниження позивачем податку на додану вартість внаслідок безпідставного віднесення до складу податкового кредиту податкових накладних отриманих від ТОВ «Регіон-Центр» на загальну суму 804935,0 грн. , у тому числі за травень 2010р. 384167,0 грн., за липень 2010р. 230220,0 грн., за серпень 2010р. 190548,0грн., внаслідок чого порушено пп.7.2.3 п.7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість" .

На підставі висновків акту перевірки керівником ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова прийняті податкове повідомлення рішення 0001622303/0 від 29 грудня 2010 року

про визначення суми податкового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 1468737 грн., з яких: 979158 грн. за основним платежем та 489579 грн. штрафні санкції.

Позивач не погоджується з податковим повідомленням-рішенням ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова № 0001622303/0 від 29.12.2010 року в частині визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 1207402,50 грн., у тому числі 804935 грн. за основним платежем та 402467,50 грн. штрафні (фінансові) санкції, нарахованого у звязку із зменшенням податкового кредиту за травень 2010 року 384167 грн., за липень 2010 року 230220 грн., за серпень 2010 року 190548 грн., сформованого за результатом господарських операцій із ТОВ “Регіон центр”.

Підставою для зменшення податкового кредиту з ПДВ слугувало те, що за результатами опрацювання відділом перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб відхилень, встановлених Системою автоматизованого співставлення податкових зобов`язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, між сумами податкового кредиту з ПДВ за травень-серпень 2010р. ТОВ “Будівельна компанія готіка”та його контрагента - ТОВ «Регіон-Центр» встановлено розбіжності на загальну суму 804935,0 грн., внаслідок того, що податкова звітність з податку на додану вартість від зазначеного контрагента позивача за травень-серпень 2010р. року не визнані податковими деклараціями.

Згідно з п.1.8 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Пунктом 1.7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Підпунктом 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

У відповідності до п.7.4.1 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у звязку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.п. 7.4.4. п.7.4 ст. 7 Закону якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Також, згідно з п.7.4.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97 ВР є податкова накладна, яка одночасно є звітним податковим і розрахунковим документом відповідно пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону.

Відповідно до п.7.5. Закону України “Про податок на додану вартість” датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.3 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97 ВР (далі Закон № 168/97 ВР) встановлено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно вимог підпункту 7.2.4 п.7.2 ст. 7 цього Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

За приписом підпункту 7.7.1 пункту 7.7 названої статті Закону у тій самій редакції суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

Згідно з підпунктом 7.7.3 цієї є норми Закону у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить про те, що податкова накладна як звітний податковий документ, що є підставою для включення покупцем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), має таке юридичне значення при обовязковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість в порядку, встановленому статтею 9 Закону України «Про податок на додану вартість».

Колегією суддів встановлено та з матеріалів справи вбачається, що в перевіряємий період підприємство позивача здійснювало господарські операції з ТОВ «Регіон-Центр» , який є постачальником.

В ході господарських операцій постачальником позивача - ТОВ «Регіон-Центр» були виписані податкові накладні: № 0505010 від 05.05.2010 р. на суму 331000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 55166,67 грн.); № 050601 від 06.05.2010 р. на суму 54442,16 грн. (у т.ч. ПДВ - 9073,69 грн.); № 0511020 від 11.05.2010 р. на суму 345557,84 грн. (у т.ч. ПДВ - 57592,97 грн.); 0512010 від 12.05.2010 р. на суму 190000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 31666,67 грн.); № 0514010 від 14.05.2010 р. на суму 575000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 95833,33 грн.); № 0518010 від 18.05.2010 р. на суму 355000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 59166,67 гри.); № 0519020 від 19.05,2010 р. на суму 215000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 35833,33 грн.); № 0525020 від 25.05.2010 р. на суму 239000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 39833,33 грн.; № 0621060 від 21.06.2010 р. на суму 583763,73 грн. (у т.ч. ПДВ - 97293,96 грн.); № 0706010 від 06.07.2010 р. на суму 112000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 18666,67 грн.); № 070701 від 07.07.2010 р. на суму 4246,76 грн. (у т.ч. ПДВ - 707,79 грн.); № 0708010 від 08.07.2010 р. на суму 555753,24 грн. (у т.ч. ПДВ - 92625,54 грн.); № 0719020 від 19.07.2010 р. на суму 112000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 18666,67 грн.); № 072101 від 21.07.2010 р. на суму 13552,81 грн. (у т.ч. ПДВ - 2258,80 грн.) ; № 0804010 від 04.08.2010 р. на суму 208447,19 грн. (у т.ч. ПДВ - 34741,20 грн.); № 0809020 від 09.08.2010 р. на суму 56000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9333,33 грн.); № 081004 від 10.08.2010 р. на суму 17552,81 грн. (у т.ч. ПДВ - 2925,47 грн.); № 0816020 від 16.08.2010 р. на суму 209447,19 грн. (у т.ч. ПДВ - 34907,87 грн.); № 0618010 від 18.08.2010 р. на суму 227000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 37833,33 грн.); № 0819020 від 19.08.2010 р. на суму 55000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9166,67 грн.); № 0825030 від 25.08.2010 р. на суму 227000,00 грн. ( у т.ч. ПДВ - 37833,33 грн.); № 0830010 від 30.08.2010 р. на суму 61000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 10166,67 грн.); № 083103 від 31.08.2010 р. на суму 81842,97 грн. (у т.ч. ПДВ - 13640,50 грн.).

Фактичне виконання господарських операцій з зазначеним контрагентом підтверджується вище переліченими податковими накладними, договором, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), видатковими накладними , довіреностями на отримання товару, реєстрами податкових та видаткових накладних , платіжними дорученнями , подорожніми листами, виписок з розрахункового рахунку, які містяться в матеріалах справи.

При цьому, сам податковий орган не заперечує підтвердження господарських операцій первинною фінінансово-господарською документацією.

Колегія суддів зазначає , що зазначені податкові накладні оформлені належним чином, крім того з акту перевірки вбачається, що порушень при їх оформленні перевіряючими у ході проведення перевірки не встановлено.

Згідно зазначених податкових накладних позивачем включено відповідні суми до складу податкового кредиту відповідного періоду та відображено у податкових деклараціях з податку на додану вартість, копії яких наявні у матеріалах справи.

Тобто , з наведеного вбачається ,що всі господарські операції ТОВ “Будівельна компанія готіка” з ТОВ «Регіон-Центр» проведені в бухгалтерському та податковому обліку, з якого вбачається реальне придбання активів, їх поставку та розрахунки з постачальником таких активів, таким чином податковий кредит правомірно відображено позивачем в податкових деклараціях з ПДВ за травень - серпень 2010року.

Щодо посилань податкового органу , як на підставу неправомірності формування позивачем податкового кредиту , не визнання в якості податкової звітності податкових декларацій з ПДВ контрагента позивача , колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається , що ТОВ «Регіон-Центр» знаходиться на обліку в податковій та зареєстровано в якості платника податку на додану вартість, про що видано відповідне свідоцтво платника ПДВ.

Зазначенй контрагент подавав податкову звітність до податкової інспекції за травень - серпень 2010 року, але вона не визнана як податкова звітність.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону № 168/97 ВР платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Платники податку, визначені у пп. "а", "в", "г", "д" п. 10.1 ст. 10, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (п. 10.2 ст. 10 Закону № 168/97 ВР).

Тобто , така відповідальність покладена на ТОВ «Регіон-Центр» , на позивача по справі не може бути покладена відповідальність за неподання податковому органу звітності його контрагентом.

Таким чином, як випливає з вищенаведеного, неподання податкової звітності або невизнання звітності інспекцією як податковою при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця.

Норми Закону України «Про податок на додану вартість» не містять вимог про необхідність коригування платником податку правомірно визначеного податкового кредиту з ПДВ у зв'язку з тим, що підприємства, з якими мав правові відносини контрагент такого платника податку, порушують вимоги податкового законодавства.

Стаття 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при неподанні податкової звітності продавцем або невизнанні його звітності інспекцією як податковою, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладення штрафних санкцій.

Однак факт порушення контрагентами-постачальниками позивача своїх податкових зобовязань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди відшкодування ПДВ з державного бюджету, якщо податковий орган доведе, зокрема, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, повязаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобовязань.

Крім того, сукупний аналіз вищезазначених норм Закону про ПДВ свідчить про те, що право на податковий кредит виникає у платника податків лише після одержання податкової накладної, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містить у собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ.

Тобто, колегія суддів зазначає, що позивач виконав усі необхідні умови, передбачені Законом №168/97-ВР, які надають йому правові підстави для нарахування податкового кредиту та в його діях не має порушень пп. 7.2.3 п. 7.2 , п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР "Про податок на додану вартість".

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України правомірність винесеного податкового повідомлення - рішення належним чином в суді не довів , у звязку з чим податкове повідомлення-рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова № 0001622303/0 від 29.12.2010 року в частині визначення ТОВ “Будівельна компанія готіка” податкового зобовязання на загальну суму 1207402,50 грн., у тому числі 804935 грн. ПДВ та 402467,50 грн. штрафні (фінансові) санкції, нарахованого у звязку із зменшенням податкового кредиту за травень 2010 року 384167 грн., за липень 2010 року 230220 грн., за серпень 2010 року 190548 грн., сформованого за результатом господарських операцій із ТОВ “Регіон центр”не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню, а позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими.

Колегія суддів зазначає , що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не впливають на правомірність прийнятого рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду , переглянувши судове рішення в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, вважає , що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови були повно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, постанова прийнята з дотриманням норм чинного законодавства, а тому відсутні підстави для скасування судового рішення та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.03.2011р. по справі№2а-37/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя(підпис)Мельнікова Л.В.

Судді(підпис)

(підпис)Подобайло З.Г. Григоров А.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Подобайло З.Г.