Постанова № 18906614, 31.05.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2011 р. Справа № 2а-16201/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду в складі :

Головуючого судді Сіренко О.І.

Суддів Любчич Л.В.

Спаскіна О.А.

При секретарі Савченко О.В.

За участю представника позивача Гоготова В.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кранокутському районі Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2011 року по справі№ 2-а-16201/10/2070 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Краснокутському районі Харківської області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

17 грудня 2010 року позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_3,звернувся суду з позовом до Державної податкової інспекції у Краснокутському районі Харківської області, в якому просив скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Краснокутському районі Харківської області від 09.12.2010 року № 0096291701/0, яким позивачу визначено суму зобов»язання з прибуткового податку з підприємців в сумі 164549,73 грн. та № 0096341701/0 з податку на додану вартість в сумі 262640 грн. 16 коп. ( з урахувнням штрафних (фінансових) санкцій .

Відповідач ДПІ у Краснокутському районі Харківської області проти позову заперечував, посилаючись на правомірність прийнятих рішень.

08 лютого 2011 року постановою Харківського окружного адміністративного суду позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 задоволено .

Скасовано податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Краснокутському районі Харківської області від 09.12.2010 року № 0096291701/0 та № 0096341701/0, прийняті стосовно фізичної особи - підприємця ОСОБА_3.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права. При прийнятті рішення, суд першої інстанції не дав належної оцінки змісту договорів, укладеним між позивачем та його контрагентами стосовно оплати послуг. Крім того, суд проігнорував той факт, що сума виручки ФОП ОСОБА_3 за 2009 рік склала 1962373, 20 грн., в тому числі за 1 квартал 2009 року 383560,00 грн., II квартал 2009 року 1094496,00 грн., ІІІ квартал 2009 року 1854023,20 грн., ІУ квартал 2009 року 1962373,20грн., що перевищує граничний обсяг виручки 500 тис. грн. на календарний рік. Тому вважає неправомірним висновок суду , щодо відсутності у позивача обов»язку , відповідно до ст.5 Указу №727/98, з III кварталу 2009 року перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, позивач 5 вересня 2005 року отримав в Краснокутській районній державній адміністрації свідоцтво про державну реєстрацію серії НОМЕР_1, перебуває на обліку у відповідача, як фізична осоа підприємець, що знаходиться на спрощеній системі оподткування.

01.12.2010 року працівниками відповідача ДПІ у Краснокутському районі Харківської області була проведена документальна планова виїзна перевірка вимог податкового, валютного та іншого законодавства ФОП ОСОБА_3 за період з 01.07.2017 року по 30.06.2010 року, що підтверджується актом № 561/77/17-2842704471.

За результатами перевірки встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме: пп. 9.12.1 п. 9. 12 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та пп. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2, пп. 7.3.1 п. 7.3. пп. 7.8.1 п. 7.8 ст. 7, п. 9.4 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість».

На підставі вищезазначеного акту перевірки ДПІ у Краснокутському районі Харківської області прийнято податкові повідомлення-рішення від 09.12.2010 року № 0096291701/0 про визначення позивачеві суми податкового зобовязання за платежем: прибутковий податок з підприємців на суму 164549,73 грн. та № 0096341701/0 про визначення йому суми податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем: ПДВ на суму 262640,16 грн.

Крім того, актом перевірки 561/77/17-2842704471 від 01.12.2010 року встановлено, що починаючи з ІІІ кварталу 2009 року позивач повинен був здійснювати підприємницьку діяльність із застосуванням загальної системи оподаткування, оскільки перевіркою встановлено перевищення граничного розміру виручки за підсумками І півріччя 2009 року.

Задовольняючи позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем помилково зроблено висновок про те, що позивач повинен був перейти на загальну систему оподаткування, а тому подткові повідомлення рішення не відповідають вимогам чинного законодавства.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного:

Відповідно до ст.1 Указу Президента України від 03.07.1998 року № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності шляхом придбання Свідоцтва про сплату єдиного податку мають право перейти фізичні особи, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, за умови, що обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за календарний рік не перевищує 500 тис. грн.

Згідно з положенням п. 4 ст. 1 цього Указу під виручкою розуміють суму, фактично отриману суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

З матеріалів справи вбачається, що в перевіряємому періоді основними замовниками транспортно-експедиційних носім ФОП ОСОБА_3були:

-ТОВ «Евросклад Сервіс»,код СДРПОУ 32134184;

-ТОВ ТПК «Омега- Автопоставка», код СДРПОУ 32134184;

-ТОВ «Харків-Хімпром»,код СДРПОУ 33120146;

-ВАТ «Верстатонормаль»,код ЄДРПОУ 00222321;

-ПП «Люкс-Авто»,код ЄДРПОУ 30035472;

-ТОВ «Укрмісцепром»,код ЄДРПОУ 33997915 та інші.

Транспортно-експедиційні послуги ФОП ОСОБА_3 здійснював на підставі договорів - заявок на транспортно-експедиційне обслуговування, які були укладені з замовниками в письмовій формі.

Відповідно до укладених договорів ФОП ОСОБА_3 виконував, визначені договором послуги по експедируванню.

Договори - заявки на транспортно-експедиційне обслуговування, в перевіряємому періоді, укладалися підприємцем з замовниками послуг та мали слідуючі реквізити: відомості про експедитора; відомості про замовника; маршрут; груз/вид погрузки; кількість, тип автомобілей; час та місце погрузки; час та місце вигрузки; норма часу на поргузку та вигрузку вантажу; вартість перевезення, відповідальність замовника; відповідальність експедитора; штрафні санкції; порядок вирішення спірних питань; додаткові умови; відомості про надані автомобілі.

Згідно з ст.929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше настановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність»за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування.

Пунктом 8 вищевказаних Договорів визначено вартість перевезення.

Колегія суддів зазначає, що договорами не передбачено, що в оплату вартості наданих послуг входить вартість понесених ним витрат у зв'язку із залученням до виконання договору інших осіб, а також що експедитор має право на відшкодування додаткових витрат, які виникли у нього при виконанні даного договору.

Згідно укладених договорів ФОП ОСОБА_3 виступав, як виконавець послуг, а не посередник або повірений в надані даних послуг між замовником та третіми особами, які безпосередньо здійснюють перевезення вантажів. Договорами експедування укладеними ФОП ОСОБА_3 з замовниками транспорно-експедиційних послуг не передбачено чітке розмежування суми винагороди експедитора й оплати послуг третіх осіб, в такому разі сума оплати передбачена в договорах, укладених ФОП ОСОБА_3 з замовниками включається до суми виручки отриманої підприємцем за виконання умов договору.

Як вбачається з матеріалів справи, сума виручки ФОП ОСОБА_3 за 2009 рік склала 1962373,20 грн., в тому числі за І квартал 2009 року 383560,00 грн., II квартал 2009 року 1094496.00 грн., III квартал 2009 року 1854023,20 грн.. ІУ квартал 2009 року 1962373, 20 грн. Таким чином ФОП ОСОБА_3 перевищив граничний обсяг виручки 500 тис.грн.в II кварталі 2009 року.

Вищеазначені кошти , на виконання умов договору надійшли на банківський рахунок позивача.

Вказаний факт в суді апеляційної інстанції підтверджено копією банківських рахунків.

Відповідно до ст.5 Указу №727/98 у разі перевищення граничного обсягу виручки, встановлених ст.1 цього Указу, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності починаючи з наступного звітного періоду (кварталу).

З огляду на вищезазначене, відповідач правомірно в ході перевірки прийшов до висновку про обов»язок позивача з 3 кварталу 2009 року перейти на загальну систему оподаткування.

Посилання позивача на той факт, що грошові кошти, що надійшли на його банківський рахунок не є його виручкою, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки Указ № 727/98 не містить жодних застережень щодо виключення зі складу виручки отриманої від реалізації товарів, надання послуг сум, які надійшли в межах виконання суб»єктами підприємницької діяльності договорів транспортного експедитування , і що з огляду на це виручкою вважається будь яка сума, отримана суб»єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або в касу.

Згідно п.п.9.12.2 п.9 .12 ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»якщо фізична особа субєкт підприємницької діяльності або фізична особа, яка сплачує ринковий збір, доходи, ніж визначені у підпункті 9.12.1 цього пункту (одержаними не встановленими спеціальним законодавством з питань оподаткування, в даному випадку згідно норм Указу), то такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими цим Законом для платників податку, що не є такими суб'єктами підприємницької діяльності.

Перевіркою правильності ведення обліку доходів та витрат встановлено, що ФОП ОСОБА_3 було зареєстровано Книгу обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи субєкти підприємницької діяльності протягом календарного року форми № 10 за № 660. зареєстрована 05.10.2005 року.

Статтею 4 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»№ 727/98 від 03.07.1998 р. зі змінами та доповненнями визначено, що форма Книги обліку доходів і витрат, які підлягають оподаткуванню відповідно до цього Указу, а також порядок її ведення суб'єктами малого підприємництва, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності встановлюється ДПА України.

Для платника єдиного податку - фізичної особи порядок ведення Книги обліку доходів і витрат затверджено наказом ДПА України від 29.10.199 року №599 «Про затвердження Свідоцтва про сплату єдиного податку та Порядку його видачі»та зареєстровано в Мінюсті України від 02.11.1999 року №752/4045.

Відповідно до цього Порядку для визначення результатів власної підприємницької діяльності на підставі хронологічного відображення здійснених господарських і фінансових операцій платник єдиного податку веде Книгу обліку, доходів і витрат згідно з додатком 10 до Інструкції про прибутковий податок з громадян, затвердженої наказом ДПІ України від 21,04.1993 року №12 та зареєстрованої в Мінюсті України від 09.06.1993 року № 64. ФОП ОСОБА_3 книга обліку доходів і витрат до не була надана.

Як вбачається з матеріалів справи, сума виручки ФОП ОСОБА_3 за 2009 рік склала 1962373,20 грн., в тому числі за І квартал 2009 року 383560,00 грн., II квартал 2009 року 1094496.00 грн., III квартал 2009 року 1854023,20 грн.. ІУ квартал 2009 року 1962373, 20 грн.

ФОП ОСОБА_3 при умові перевищення обсягу виручки суму 300000 грн. не було подано заяву про реєстрацію як платника податку на додану вартість, чим порушено п.п. 2.3.1 п.2.3 ст. 2, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7, п. 9.4 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість».

Крім того , в порушення п.п.4.1.4 п.4.1 ст. 4 Закону України «Про погашення зобов»язання платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п.п. 7.8.1 п. 7.8 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»позивачем не подано декларації з податку на додану вартість за шість місяців з липня по грудень 2009 року та за шість місяців з січень по червень 2010 року.

Таким чином, заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 01.01.2009 року по 30.06.2010 року склало 173733,44 грн.

Всього в результаті перевірки правильності визначення податкового зобовязання податку на додану вартість занижено позитивне значення різниці між сумою подає зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ (ряд. 18.1) у сумі 173733,44 грн.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки сума виручки ФОП ОСОБА_3 за 2009 рік склала 1962373, 20 грн., в тому числі за 1 квартал 2009 року 383560,00 грн., II квартал 2009 року 1094496,00 грн., ІІІ квартал 2009 року 1854023,20 грн., ІУ квартал 2009 року 1962373,20грн., що перевищує граничний обсяг виручки 500 тис. грн. на календарний рік та відповідно до ст.5 Указу №727/98 ФОП ОСОБА_3 з III кварталу 2009 року повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності та сплачувати податкові зобов»язання, в тому числі з прибуткового податку з підприємців та податку на додану вартість.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції про задоволення позовних вимог не відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи, тому, відповідно п.4 ч.1 ст. 202 КАС України підлягає скасування з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позову.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202, ч.2 ст. 205, ст. 207, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Краснокутському районі Харківської області задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2011 року по справі№ 2-а-16201/10/2070 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в позові фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 в повному обсязі - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 03 червня 2011 року.

Головуючий Сіренко О.І.

Судді Любчич Л.В.

Спаскін О.А.