Ухвала суду № 18906282, 08.06.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2011 р.Справа № 2а-1670/731/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Бондара В.О. , ОСОБА_2

за участю секретаря судового засіданняЛаби О. П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.03.2011р. по справі№2а-1670/731/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АІС-Кременчук"

до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду частково задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АІС-Кременчук" до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області № 0002732301/0/1569 від 21.05.2010 року, № 0002732301/1/2539 від 09.08.2010 року, № 0007322301/2/3640, № 0002732301/2/3641 від 08.11.2010 року, № 0007322301/3/4501, № 0002732301/3/4502 від 27.12.2010 року.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АІС-Кременчук" витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 грн. 70 коп.

В апеляційній скарзі відповідач, Кременчуцька обєднана державна податкова інспекція у Полтавській області, зазначає, що оскаржувана постанова прийнята без повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи, в порушення норм матеріального і процесуального права, є необґрунтованою та підлягає скасуванню з підстав викладених в апеляційній скарзі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що ТОВ "АІС-Кременчук", ідентифікаційний код 33672303, є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області 14.07.2005 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 127453, та взято на податковий облік у Кременчуцькій ОДПІ у Полтавській області.

В період з 01.04.2010 року по 29.04.2010 року державними податковими ревізорами - інспекторами Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області проведено планову виїзну перевірку ТОВ "АІС-Кременчук" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.12.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.12.2009 року.

За результатами перевірки складено акт від 11.05.2010 року № 1957/23-209/33672303, у якому зафіксовано порушення, зокрема, підпункту 5.2.1, пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток у загальному розмірі 20 147 грн.; підпунктів 7.4.1, 7.4.4, пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість у розмірі 6 983 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ у Полтавській області винесено податкові повідомлення-рішення від 21.05.2010 року № 0002722301/0/1568, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання за платежем податок на прибуток на загальну суму 150 076 грн. 50 коп., в тому числі: 100 051 грн. основний платіж, 50 025 грн. 50 коп. - штрафна санкція, № 0002732301/0/1569, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 10 474 грн. 50 коп., в тому числі: 6 983 грн. - основний платіж, 3 491 грн. 50 коп. - штрафна санкція.

Вказані рішення оскаржено позивачем у адміністративному порядку до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області. Рішенням про результати розгляду первинної скарги № 29289/10/25-010 від 31.07.2010 року Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією у Полтавській області скарга позивача залишена без задоволення, податкові повідомлення-рішення від 21.05.2010 року № 0002722301/0/1568 та № 0002732301/0/1569 - без змін.

09.08.2010 року Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією винесено податкові повідомленнярішення № 0002722301/1/2538 та № 0002732301/1/2539, які також оскаржено позивачем в адміністративному порядку.

За результатами проведеної 19.09.2010 року позапланової виїзної перевірки та на підставі акту від 19.09.2010 року № 4919/23-209/33672303, рішенням Державної податкової адміністрації у Полтавській області про результати розгляду повторної скарги від 01.10.2010 року № 2505/10/25-016, податкові повідомленнярішення від 21.05.2010 року № 0002722301/0/1568 та від 09.08.2010 року № 0002722301/1/2538 скасовано в частині нарахованого податку на прибуток у розмірі 104 323 грн., в тому числі основного платежу в сумі 79 323 грн., штрафної санкції - 25 000 грн., податкове повідомленнярішення від 21.05.2010 року № 0002732301/0/1569 та від 09.08.2010 року № 0002732301/1/2539 залишені без змін.

08.11.2010 року Кременчуцькою ОДПІ у Полтавській області винесені податкові повідомленнярішення № 0002732301/2/3641, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 10 474 грн. 50 коп., в тому числі: 6 983 грн. основний платіж, 3 491 грн. 50 коп. штрафна санкція, та № 0007322301/2/3640, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання за платежем податок на прибуток на загальну суму 45 753 грн. 50 коп. в тому числі: 20 728 грн. основний платіж, 25 025 грн. 50 коп. штрафна санкція, які також оскаржено позивачем в адміністративному порядку.

Рішенням Державної податкової адміністрації України від 15.12.2010 року № 27703/7/25-0515 скарга позивача залишена без задоволення, а податкові повідомлення - рішення - без змін.

З метою доведення до позивача нових граничних строків сплати податкових зобовязань, податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення від 27.12.2010 року № 0002732301/3/4502 та № 0007322301/3/4501.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що понесені позивачем валові витрати за результатами господарських відносин з ТОВ "Автосервіс-Т' підтверджені відповідними первинними документам, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку та наявний зв'язок витрат позивача з його господарською діяльністю. Крім цього відсутність у даному випадку у позивача товарно-транспортних накладних, що засвідчують фактичне перевезення придбаного товару у ТОВ "Континенталь-Меркурій", не спростовує сам факт здійснення господарських операцій. Судом також зазначено, що у разі коли контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, тобто, зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Пунктом 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

В підпункті 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 цього Закону визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

За змістом частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Згідно із пунктом 1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Встановлено, що між позивачем (Замовник) та ТОВ "Автосервіс-Т" (Виконавець) укладено договір про надання послуг № АТ/У002-53 від 15.07.2008 року, згідно якого Виконавець зобов'язується виконати роботи із своїх матеріалів по встановленню додаткового обладнання. Вартість послуг вказується в актах виконаних робіт.

На виконання умов зазначеного вище договору сторонами складено акти виконаних робіт, реєстри автомобілів, по яких надавалися послуги із зазначенням найменування, дати надання послуг, ціни та ТОВ "Автосервіс-Т" складено податкові накладні, копії яких долучено до матеріалів справи.

Розрахунок за придбані послуги здійснювався у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "Автосервіс-Т", згідно платіжних доручень.

Відповідачем не заперечується, що зазначені витрати включені позивачем як суми валових витрат до податкової звітності з податку на прибуток за відповідний період.

Встановлено та підтверджено матеріалами справи, що у подальшому позивач використовував послуги, згідно вказаних вище договорів із контрагентом ТОВ "Автосервіс-Т", у своїй господарській діяльності, а саме: при наданні своїм клієнтам послуг по антикорозійній обробці автомобілів, встановленні сигналізації та газового обладнання на автомобілі, що підтверджується актами виконаних робіт, реєстрами автомобілів по антикорозійній обробці автомобілів, реєстрами автомобілів по встановленню сигналізації та газового обладнання, копії яких долучені до матеріалів справи.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що понесені позивачем валові витрати підтверджені відповідними первинними документам, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку та наявний зв'язок витрат позивача з його господарською діяльністю.

Колегія суддів знзачає, що суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги доводи відповідача, стосовно незнаходження контрагента за юридичною адресою та порушення справи про банкрутство ТОВ "Автосервіс Т", оскільки встановлено, що на час існування господарських відносин між позивачем та його контрагентом, останній був включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, справу про банкрутство порушено після завершення взаємовідносин позивача із ТОВ "Автосервіс-Т"; свідоцтво платника податку на додану вартість, яке на момент виникнення спірних відносин не було анульовано.

Встановлено, що 14.08.2008 року між позивачем (покупець) та ТОВ "Континенталь-Меркурій" (продавець) укладено договір № КМ 0808-3, пунктом 1.1. якого встановлено, що продавець зобовязується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити запасні частини та авто товари в асортименті.

На виконання умов вказаного договору ТОВ "Континенталь-Меркурій" виписано рахунки, видаткові накладні та податкові накладні на загальну суму 41 896 грн. 25 коп. (у тому числі ПДВ 6 982 грн. 69 коп.).

Фактичне отримання позивачем товарів згідно укладеного договору з ТОВ "Континенталь-Меркурій" підтверджується видатковими накладними, копії яких наявні у матеріалах справи, та які надавалися перевіряючим у ході проведення перевірки, про що відображено в акті.

З акту перевірки також вбачається, що розрахунок за придбані запчастини здійснювався у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "Континенталь-Меркурій", згідно платіжних доручень.

Встановлено та підтверджено матеріалами справи, що у подальшому позивач використовував придбані у ТОВ "Континенталь-Меркурій" запасні частини та авто товари у своїй господарській діяльності, а саме, при виконанні робіт по ремонту автомобілів клієнтів, що підтверджується актами виконаних робіт, копії яких долучені до матеріалів справи

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, стосовно реальності здійснення господарської операції за результатами укладеного договору, оскільки транспортування придбаних у ТОВ "Контненталь-Меркурій" автозапчастин здійснювалось власним легковим автомобілем ТОВ "АІС-Кременчук" з авторинку м. Кременчука та у зв'язку із їх невеликим об'ємом завантаження та розвантаження здійснювалося водієм.

Згідно накладних, виданих позивачу ТОВ "Континенталь-Меркурій", автозапчастини отримано водієм ТОВ "АІС-Кременчук" ОСОБА_1 на підставі довіреностей № 160455 від 01.09.2008 року, № 760604 від 01.10.2008 року та № 760642 від 03.11.2008 року. Вказане підтверджується копією журналу реєстрації довіреностей ТОВ "АІС-Кременчук" за 2008 рік, у якому відмічено про видачу довіреностей на отримання ОСОБА_2 товару у ТОВ "Континенталь-Меркурій" у зазначений період.

Зберігання автозапчастин здійснювалося на станції технічного обслуговування, орендованому ТОВ "АІС-Кременчук" у ТОВ "Автосервіс-Т" згідно договору суборенди від 15.07.2008 року.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відсутність у позивача товарно-транспортних накладних не спростовує фактичне перевезення придбаного товару та фактичне здійснення господарської операції відповідно до умов договору.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку стосовно правомірності включення позивачем до складу валових витрат суму з послуг доукомплектації автомобілів, придбання комплектуючих та запчастин у розмірі 458 710 грн.

Крім цього встановлено, що до складу податкового кредиту позивача за відповідний період включено суму податку на додану вартість в розмірі 6 983 грн., у зв'язку з придбанням товарів за укладеним договором з ТОВ "Континенталь-Меркурій".

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно із підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6).

При цьому підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

На виконання договору від 14.08.2008 року № КМ 0808-3 ТОВ "Континенталь-Меркурій" виписано податкові накладні оформлені належним чином, порушень при їх оформленні перевіряючими у ході проведення перевірки не встановлено.

Фактичне отримання позивачем товарів згідно укладеного договору з ТОВ "Континенталь-Меркурій" підтверджується видатковими накладними.

На момент укладення договору та складення податкових накладних ТОВ "Континенталь-Меркурій" було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Крім цього, на момент укладення договору, його виконання та видачі податкових накладних, ТОВ "Континенталь-Меркурій" мало свідоцтво платника податку на додану вартість, яке на момент виникнення спірних відносин не було анульовано.

Таким чином, формування позивачем податкового кредиту здійснено на підставі виписаних ТОВ "Континенталь-Меркурій" належно оформлених податкових накладних, отриманих в ході виконання господарських операцій, підтверджених належними первинними документами.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач, як платник ПДВ, в даному випадку не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання його контрагентами своїх зобовязань перед державою.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують з наведених вище підстав.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.03.2011р. по справі№2а-1670/731/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Кононенко З.О.

Судді(підпис)

(підпис)Бондар В.О. Донець Л.О. Кононенко З.О. Повний текст ухвали виготовлений 14.06.2011 р.